✙ Churcher ✙

​​Деякі міркування щодо засідання Синоду ПЦУ

#церковнаборотьба
#патріарх_філарет
#митрополит_епіфаній

Повний текст пропонуємо прочитати на сайті ПЦУ, ми розберемо лише основні моменти.

У Філарета забрали усі монастирі, храми та парафії м. Києва. Звісно, фактично їх не забрали, але де-юре з 24 червня вони належать Предстоятелеві ПЦУ митрополиту Епіфанію, який скасував п. 4 Журналу №1 засідання Священного Синоду ПЦУ від 5 лютого 2019 р.

За активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила Митрополит Епіфаній виключив митрополита Білгородського і Обоянського Іосафа та Петра (Москальова), єпископа Валуйського, вікарія Білгородської єпархії зі складу єпископату Православної Церкви України.

Але, «враховуючи зазначене, але також беручи до уваги особливі заслуги в минулому перед Українською Православною Церквою, констатувати, що Почесний Патріарх Філарет залишається у складі єпископату Православної Церкви України». Тобто Філарет теж порушив 34 Апостольське правило, бо він входить до єпископату ПЦУ та підпорядкується Епіфанію, але предстоятелеві ПЦУ просто бракує сміливості та авторитету покарати «духовного дідуся». Цікаво. Чекаємо тоді, як наступний Синод розв’яже отаку колізію: згідно статуту ПЦУ від 15 грудня 2018 року Філарет є його постійним членом, і залишається ним, тому що не був виключений зі складу єпископату.

Також митрополит Епіфаній ще раз зазначив, що «вся повнота УПЦ КП, та УАПЦ об’єдналися у єдину Помісну Православну Церкву України, яка є єдиним історичним, канонічним та юридичним спадкоємцем і продовжувачем їхньої діяльності. Ніякі рішення, розпорядження чи інші документи, видані від імені УПЦ КП чи під іменем її статутних органів після юридичної реєстрації Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) 30 січня 2019 р. не мають канонічної та юридичної сили та є від початку не дійсними і не підлягають виконанню». Це лише нагадування кліру та єпископату, що «треба слухатися та дотримуватися канонів». Але те, що було зафіксовано на папері, завжди сприймається ліпше ніж те, що було просто мовлено.

Також не можна не зазначити те, що Епіфаній подякував архімандриту Макарію (Папішу), який відмовився прийти на філаретовський собор. Відтепер він не тільки намісник Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря, а ще й Голова Синодального управління недільних шкіл та катехізації. Залишилося тільки розібратися, кому все ж таки належить цей монастир. За нашою інформацією, Епіфаній власним указом від 20 червня підпорядкував цей монастир безпосередньо собі – Митрополиту Київському і всієї України, так само як і архімандрита Макарія. Але якщо це «підпорядкування» монастиря передбачало рейдерський захват на який Авакову скаржиться Філарет, це зовсім не сприяє швидкому вирішуванню питання приналежності.

Сьогодні Епіфаній спробував відстояти свої позиції та показав Філаретові його місце. Звучить це, мабуть, дико, але факт залишається фактом. Також цим Синодом молодий предстоятель показав усім єпископам, що не треба «переходити межу» та шукати під опікою Філарета ліпших посад та званій. Тепер треба почекати на «постріл у відповідь» у виконанні почесного патріарха, або предстоятеля УПЦ КП, кому як більше подобається. Своїм листом до Авакова, Філарет вивів протистояння на новий рівень, фактично долучаючи до свари силовиків, які так або інакше будуть вимушені відреагувати. Чекаємо та стежимо. Залишайтеся з нами.

www.group-telegram.com/us/churcher_info.com/210

5.1K viewsJun 24, 2019 at 16:34

​​Деякі міркування щодо засідання Синоду ПЦУ

#церковнаборотьба
#патріарх_філарет
#митрополит_епіфаній

Повний текст пропонуємо прочитати на сайті ПЦУ, ми розберемо лише основні моменти.

У Філарета забрали усі монастирі, храми та парафії м. Києва. Звісно, фактично їх не забрали, але де-юре з 24 червня вони належать Предстоятелеві ПЦУ митрополиту Епіфанію, який скасував п. 4 Журналу №1 засідання Священного Синоду ПЦУ від 5 лютого 2019 р.

За активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила Митрополит Епіфаній виключив митрополита Білгородського і Обоянського Іосафа та Петра (Москальова), єпископа Валуйського, вікарія Білгородської єпархії зі складу єпископату Православної Церкви України.

Але, «враховуючи зазначене, але також беручи до уваги особливі заслуги в минулому перед Українською Православною Церквою, констатувати, що Почесний Патріарх Філарет залишається у складі єпископату Православної Церкви України». Тобто Філарет теж порушив 34 Апостольське правило, бо він входить до єпископату ПЦУ та підпорядкується Епіфанію, але предстоятелеві ПЦУ просто бракує сміливості та авторитету покарати «духовного дідуся». Цікаво. Чекаємо тоді, як наступний Синод розв’яже отаку колізію: згідно статуту ПЦУ від 15 грудня 2018 року Філарет є його постійним членом, і залишається ним, тому що не був виключений зі складу єпископату.

Також митрополит Епіфаній ще раз зазначив, що «вся повнота УПЦ КП, та УАПЦ об’єдналися у єдину Помісну Православну Церкву України, яка є єдиним історичним, канонічним та юридичним спадкоємцем і продовжувачем їхньої діяльності. Ніякі рішення, розпорядження чи інші документи, видані від імені УПЦ КП чи під іменем її статутних органів після юридичної реєстрації Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) 30 січня 2019 р. не мають канонічної та юридичної сили та є від початку не дійсними і не підлягають виконанню». Це лише нагадування кліру та єпископату, що «треба слухатися та дотримуватися канонів». Але те, що було зафіксовано на папері, завжди сприймається ліпше ніж те, що було просто мовлено.

Також не можна не зазначити те, що Епіфаній подякував архімандриту Макарію (Папішу), який відмовився прийти на філаретовський собор. Відтепер він не тільки намісник Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря, а ще й Голова Синодального управління недільних шкіл та катехізації. Залишилося тільки розібратися, кому все ж таки належить цей монастир. За нашою інформацією, Епіфаній власним указом від 20 червня підпорядкував цей монастир безпосередньо собі – Митрополиту Київському і всієї України, так само як і архімандрита Макарія. Але якщо це «підпорядкування» монастиря передбачало рейдерський захват на який Авакову скаржиться Філарет, це зовсім не сприяє швидкому вирішуванню питання приналежності.

Сьогодні Епіфаній спробував відстояти свої позиції та показав Філаретові його місце. Звучить це, мабуть, дико, але факт залишається фактом. Також цим Синодом молодий предстоятель показав усім єпископам, що не треба «переходити межу» та шукати під опікою Філарета ліпших посад та званій. Тепер треба почекати на «постріл у відповідь» у виконанні почесного патріарха, або предстоятеля УПЦ КП, кому як більше подобається. Своїм листом до Авакова, Філарет вивів протистояння на новий рівень, фактично долучаючи до свари силовиків, які так або інакше будуть вимушені відреагувати. Чекаємо та стежимо. Залишайтеся з нами.

BY ✙ Churcher ✙