Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Наступна тема — Сполучене Королівство🇬🇧
BY ✙splendoris △pparent✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. For tech stocks, “the main thing is yields,” Essaye said. "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. In the past, it was noticed that through bulk SMSes, investors were induced to invest in or purchase the stocks of certain listed companies.
from de
