🇺🇸 Наявна кількість повідомлень переважно свідчить, що Трамп таки бере військову допомогу Україні 🇺🇦 у заручники. Не зрозумілі її обсяги, бо є різні повідомлення та різна інформація. 

Цікаво, що поки ні Пентагон, ні Держсекретаріат офіційно не повідомили в розпорядженнях про зупинку допомоги. Тому для захисту USAI в правовому полі немає підстав, бо ще немає самого рішення. Як наслідок, до оголошення блокування чи офіційних висновків комісій Конгресу можливий лише політичний захист з боку демократів. Якщо будуть офіційні розпорядження, то тоді можливий буде судовий та законодавчий захист програми.

➡️ Зараз, наскільки я розумію логіку, відбувається «логістичне затягування» доставки та розвантаження, щоб у результаті допомоги для України не було (бо немає різниці затягування чи блокування), але натомість Трамп залишає собі можливість сказати, що «нічого не було, і він не пам’ятає».  

Ще цікавий момент: особи, які фактично в цьому залучені (здійснюють на місцях затримку) з юридичної точки зору роблять це «за власною ініціативою». Тому, якщо що, то відповідальність буде на них (а розслідування можуть бути пізніше).

➡️ Загалом, це очевидний брудний елемент тиску (навмисна затримка, посилена інформаційною кампанією), оскільки на виступ у Конгресі Трампу потрібна «перемога над Україною». 

Подивимось. 

💬 Там багато цікавих моментів, які буде доцільно розглядати після 6-го, коли відбудуться події, під які це все робиться (виступ в Конгресі та саміт ЄС) і будуть заяви та новини, які частково прояснять певні моменти сьогодні. Плюс, є моменти, у яких дана ситуація мобілізує важливі рішення. 

Resurgam ➰ Приєднуйся

Прощальні санкції Байдена та низька ціна на нафту збільшили дефіцит бюджету московії

➡️ Про це заявив заступник міністра фінансів московії В. Количев. Дефіцит московського бюджету 2025 року може перевищити заплановані рівні, попередив посадовець. За його словами, «діра» в скарбниці може виявитися більшою, ніж очікувалося — близько 2 трлн рублів у грошовому вираженні. У такому разі прогнозований дефіцит збільшиться з 1,173 трлн до 3,17 трлн рублів. Нагадаю, ліквідні резерви ФНБ становлять 3,8 трлн.

➡️ У Мінфіні пояснюють інформацію про перегляд дефіциту останніми санкціями Байдена та низькою ціною на нафту. При бюджетному орієнтирі 69,7$ за барель за середнім курсом 96,5 рубля за долар фактично московська нафта, за даними Bloomberg торгується 57,97 $ за барель у Балтійському порту Приморськ і до 58,32$ у Новоросійську при курсі 90 рублів за долар.

При цьому квітень має стати катастрофою для нафтових доходів московії, що є основним джерелом валюти для країни:

🛑14 березня в повну силу мають почати діяти останні санкції Байдена.

🛑1 квітня ОПЕК має розпочати збільшення видобутку нафти, як і планували (наче рішення вже не переносять).

🛑2 квітня США планує ввести тарифи проти Канади, Мексики, ЄС, Бразилії, Індії, Китаю та інших країн, що загальмує світову економіку і, як наслідок, спровокує падіння цін на нафту через нижчу економічну активність.

🛑Упродовж квітня Ірак планує відновити та довести до об’єму у 300 тис. барелів на добу  постачання з напівавтономного регіону Курдистан через іраксько-турецький трубопровод. Планували з березня, але там суперечки щодо договору.

🛑Квітень–травень: Гаяна запустить першу чергу Yellowtail, додавши на ринок 250 тис. барелів на добу (до кінця року 500 тис.).

🛑Додамо до цього країни не ОПЕК+, які збільшують видобуток, наприклад США чи Канаду. 

➡️ Тому з квітня московський бюджет має потенціал отримати шок через низькі ціни на нафту, що негативно вплине на виконання бюджету.

Я не знаю, яка стратегія зараз буде правильною, але впевнений в одному: хоча б до вересня-жовтня треба робити все, щоб санкції не були пом’якшені, бо економічний надрив московії — один із суттєвих невійськових факторів для посилення наших позицій. 

І чим помітнішим у світовому публічному полі буде цей надрив, тим слабшими будуть позиції москви.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇫🇷 🇹🇷 Конкуренція між Францією та Туреччиною за "Нову еру" в Європі може піти на користь Україні та Європі 

Це продовження минулого допису про Туреччину.

➡️ "З виходом США з Європи настала нова ера", — констатував Макрон.

🗣 "Дії президента США є тривожним дзвінком для нас, щоб ми об'єднались та розробили власний центр тяжіння. Туреччина хотіла б бути частиною будь-якої нової архітектури безпеки в Європі".

💬 А тим часом у США, втративши контекст будь-чого продовжується загострення, тому, за даними американських ЗМІ: "Трамп розглядає зміну формату участі США в НАТО, а саме — відмову від обов'язкового захисту союзників у разі нападу на них".

➡️ Тож маємо такий стан речей: що і Франція, і Туреччина хочуть заповнити простір, який звільняють США.

Святе місце пустим не буває, і це підтверджує певний процес, який розпочався у Франції: 

🛑1. Московію у промові Макрона визнано стратегічною загрозою Франції, а США — ненадійним партнером.

🛑2. Франція продовжує дискусію про ядерну автономію Європи.

🛑3. Досягнуто політичного консенсусу майже всіх провідних французьких партій щодо оцінки загроз, які йдуть від Трампа.

Дії Франції є спробою більш структурно відновити історичну гордість. Річ у тім, що Франція, як ніхто інший з часів 2СВ, знає, що таке "допомога" американців і яка її ціна. 

Можливо, у майбутньому ми поговоримо про те, як США за ленд-ліз вимили з Франції золото-валютний резерв, а потім поставили її в низку економічних та політичних залежностей на десятиліття. Це дуже цікава тема: чому Шарль Де Голль відмовлявся тривалий час від такої допомоги, а після війни спробував відновити саме партнерські відносини, запропонувавши реформу НАТО як частину історичної справедливості. Проте зрештою це завершилося виходом Франції з НАТО.

Цей невеличкий екскурс потрібний нам, щоб зрозуміти відповідь на одне питання...

➡️ Якби мене попросили запитати, хто серед союзників у НАТО найбільш скептично ставиться до США, то це була б Франція (на другому місці — Туреччина).

Політичний та громадський консенсус, що сформувався у Франції, частково є наслідком історичної пам'яті та невдалих спроб побудувати безпекові відносини зі США на рівні партнерства, а не залежності та впливу.

Французький істеблішмент сприймає ситуацію зі США як можливість — можливість формування власного лідерства на фоні безпекового значення Франції в Європі.

➡️ І Франція потребує союзників відповідного військово-технічного рівня, щоб ідея оборонної автономії із рис теоретичності отримала практичний поштовх до реалізації.

Істеблішмент Великої Британії, Німеччини та й Польщі традиційно невпевнений у доцільності настільки різкого розриву зі США та відповідних ризиків.

➡️ Натомість Туреччина — одна з країн, яка системно переживає зіткнення інтересів зі США в рамках власної ініціативи щодо формування регіонального лідерства на Близькому Сході. 

З моменту інавгурації Трампа Анкара подає доволі цікаві сигнали Європі, оскільки, з одного боку, проізраїльська адміністрація Трампа, а з іншого — московські близькосхідні амбіції є стратегічними конкурентами для Туреччини.

⏩ Натомість оборонний союз із Францією є для Туреччини більш збалансованим варіантом, навіть попри конфліктність між Парижем та Анкарою довкола Кавказу.  Головне збалансування полягає в тому, що Париж вбачає свій безпековий вплив та авторитет переважно на Європу, а Туреччина потребує політичних союзників для закріплення власного впливу на Близькому Сході та формування регіонального лідерства. Адже без визнання лідерства з боку інших — лідером не стати (варто було б це розуміти Вашингтону).

А тепер просто один момент: який поштовх дасть утворення паралельного до НАТО безпекового союзу Париж-Київ-Анкара, що об'єднує 3 найсильніші армії Європи? Можливо, Лондон та Берлін також доєдналися б, якщо наважаться.

↪️ Але держави Балтії та Скандинавії були б точно зацікавлені доєднатись до додаткового безпекового союзу, де гаранти — 3 найсильніші армії Європи. 

Якщо нам відмовляють у гарантіях безпеки, то залишається лише одне — шукати шляхи створити їх самостійно.

Resurgam ➰ Приєднуйся

Про що саміт 6 -7 березня : або як спокійні новини не означають відсутність результату

Але почнемо з Норвегії 🇳🇴

Декілька днів тому стало відомо, на яку суму Норвегія збільшить військову підтримку Україні: з 3 млрд євро до 7.5 млрд євро (8 млрд$) на 2025 рік. Варто зазначити два важливі моменти:

🛑1) За збільшення допомоги проголосували всі парламентські партії Норвегії — від урядових до опозиційних, від правих до соціалістів.

🛑2) Це ще не вичерпна допомога від Норвегії на 2025 рік. Як і писав раніше, зараз активно працюють над механізмом використання Норвезького фонду багатства (Банк нафти), щоб спрямувати частину з нього на переозброєння Норвегії та додаткову допомогу Україні. 
Далі — саміт ЄС. 

Вам може здатись, що порівняно з описом його очікувань, сам по собі він був «сухим». Я хочу поділитись одним моментом: запам’ятайте, рішення ЄС переважно затверджують неформально за декілька днів до саміту, і «яскраві» саміти відбувались лише тоді, коли треба було закривати Орбана в туалеті (спойлер: цього разу в цьому не було потреби).

➡️ Зараз же зустріч у Лондоні, звернення лідерів напередодні саміту до народу (наприклад, Макрона) вже окреслили рух та пріоритет рішень. На позачерговому саміті їх лише погоджували й передали далі в роботу Єврокомісії до планового саміту 20 березня, бо вже немає потреби в обговоренні та палких дискусіях, бо вже є погоджене бачення.

При цьому більшість рішень вже завчасно були  продумані в межах плану «Б» на випадок фактора Орбана. Зустріч Макрона з Орбаном за три дні до саміту — це спроба переконати угорця, що рішення так чи інакше будуть прийняті, бо є на це достатня політична воля. Питання тільки в тому, чи це буде «коротким» чи «довгим». Угорець зробив правильний вибір.

Що ми маємо:

▶️ 1. План переозброєння Європи загальним об’ємом на 800 млрд євро на десять років — погоджено ✔️

Я писав ще з середини 2024 року, що, за чутками, тоді в плані було передбачено, що прямими й непрямими методами Україна отримає від 100 до 120 млрд на розвиток українського ВПК та закупівлю зброї. Наче ця інформація вже декілька разів підтверджена. 

❗️ Уважно: це терміном на 10 років, і це НЕ прямі 100+ млрд, які нададуть Україні. А це працює так: ЄК створює умови (пом’якшує фіскальні правила), щоб країни ЄС залучили додаткові кошти на оборону, не переймаючись за бюджетні правила та штрафи за їх порушення. Оскільки завдяки цьому в країнах ЄС збільшаться оборонні бюджети (прогнозовано сумарно на 650 млрд), то ЄК стимулюватиме, щоб певний відсоток підтримки додатково надали Україні від кожного члена ЄС (непрямий механізм).

Окремо є Фонд переозброєння Європи на 150 млрд,  де вже прямо буде передбачена певна частка для України.

➡️ Прямі та непрямі методи за підрахунками ЄК мають надати Україні від 100 до 120 млрд євро у вигляді військової підтримки та інвестицій в український ВПК.

Важливо: профілактична розмова Макрона з Орбаном, схоже, подіяла, і Угорщина теж зрештою підтримала проєкт. 

▶️ 2. Данія 🇩🇰 та Нідерланди 🇳🇱

Данія планує за датською моделлю залучити з країн ЄС додатково як мінімум 1 млрд + євро для замовлення в українських виробників зброї з передачею її в ЗСУ (минулого року так вдалося залучити 500 млн). А Нідерланди оголосили, що роблять додаткове замовлення на 700 млн євро на дрони для України. Частково ці кошти теж підуть на замовлення в українського ВПК: 

🗣 «…частково ці кошти будуть націлені на замовлення в українського ВПК», — заявив міністр.

▶️ 3. Додаткові 15 млрд фонду на підтримку (зброю?) для України. 

Президент Європейської ради заявив, що вже декілька держав-членів оголосили, що додатково витратять на військову допомогу Україні до 15 млрд євро. Нагадаю, що є «базова», яку більшість членів ЄС погодили переважно до 2027-30 років, а є додаткова, як-от те, що наступного тижня німці будуть голосувати, щоб розблокувати 3 млрд євро додаткової допомоги Україні. 

Єдине, що незрозуміло, чи враховано у ці 15 млрд збільшену допомогу від ВБ та Норвегії чи ні, бо ніби це суто від країн ЄС.

Трохи тексту не вмістилось, тому закінчення у коментарях👇

Resurgam ➰ Приєднуйся

Мистецтво дипломатії: позиціювання перед саудівськими перемовинами вибудоване

💬 На основі теорії ігор заведено вважати, що результат перемовин «win-win» має бути якоюсь сталою нормою, яка визначає ефективність дипломатії та дипломатичних процесів. 

➡️ Але реальність демонструє, що якщо потрібно підключати дипломатію, багатораундову дипломатію, то це вже є свідченням того, що позиції  «win-win» з тих чи інших причин немає, або така ймовірність дуже мала, бо найчастіше, якщо така позиція є, її реалізують без зайвої дипломатії.

Мистецтво дипломатії – це продати те, чого в тебе немає; переконати в тому, що відповідає твоїм інтересам, переконавши перед цим опонента, що це і його інтерес теж; отримати те, чого в тебе не було. На жаль, така реальність.

Перемовини в Саудівській Аравії — це момент, де має проявитись рівень мистецтва дипломатії кожної зі сторін перемовин. 

Якщо дивитись на нашу позицію:

⏩ Ми маємо продати те, чого в нас немає. Немає зацікавленості в умовах «перемир’я», які диктують США та московія (проблема саме в умовах, а не факті). Але ми маємо зробити так, щоб наша «зацікавленість» продалась Білому Дому. Рубіо прямим текстом заявив, що буде оцінювати українську позицію за цей аспект.

⏩ Ми маємо переконати США, що наш інтерес у перемир’ї в повітрі та на морі — це передусім інтерес США.

Ви ж хочете перемир’я? Ви ж так «піклуєтесь» про українських цивільних? Так давайте розпочнемо із заборони на повітряні атаки, від яких найбільше і гине цивільних, а не з умов, що обмежують національний суверенітет України й потребують як мінімум тривалого обговорення та додаткових розмов (як мінімум з ЄС).

➡️ Для США це теж «перемога», а для нас — це можливість убезпечити енергетичну, військову та промислову інфраструктуру, необхідну для масштабування ВПК. Плюс, московський флот і так забився в порти, а дістати його без великих ракет та розвідданих доволі важко. 

Якщо ж США відмовляються від такого явного кроку до деескалації з боку України, то це для ЗМІ та політиків відкриває можливість демонстрації, що Білий Дім насправді не зацікавлений у припиненні війни. Точніше, Білий Дім зацікавлений, але з якихось причин зацікавлений саме на умовах московії. І якщо це так, то треба якнайбільше знаходити можливості демонструвати європейським партнерам обличчя США.

➡️ А поки Україна демонструє вже який день, що наша здатність завдавати ударів по НПЗ для «американо-московських вражень» нікуди не зникла. У нас достатньо наявних засобів і накопичених розвідданих, щоб це продовжувати. І, як любить проводити аналогії з картами відомий покерист та гольфіст із Білого Дому, —  «це наша карта».

Далі⤵️

⏩ Наша задача — отримати те, чого в нас зараз немає: йдеться про розвіддані та військову допомогу за USAI, які штучно гальмують під приводом «тимчасового блокування для роз’яснення позиції Білого Дому». Спочатку розблокування підв’язували під «угоду щодо рідкоземів», тепер — під «перемовини в СА».

Поки мені зрозумілі позиції сторін. Доволі логічно для нас американський трек на «деескалацію» змістити у повітря та море:

➡️ 1. Оскільки це те, де московія може проявити свою незацікавленість й таким чином продемонструвати справжню незацікавленість світу навіть у секторальному перемир’ї.

➡️ 2. У разі, якщо московія погодиться задля задобрення США, то це буде для нас рівноцінним обміном: ми залишимо в спокої їхній флот (який важко зараз дістати) та нафтову інфраструктуру. Натомість для себе отримуємо: безпеку для енергетичної та газової інфраструктури та безпеку для цивільних (захист від терору).

➡️ 3. США у разі відмови підтримати пропозицію України демонструють своє справжнє обличчя як для нас, так і для Європи, що зацікавленість там зовсім не в «деескалації», яку цілком логічно та раціонально розпочати саме із заборони повітряних атак та операцій в морі. 

➡️ Позиціювання, яке ми зайняли перед початком перемовин, є правильним, але все буде залежати як від мистецтва дипломатії, так і від упоротості інших сторін за столом перемовин.

Resurgam ➰ Приєднуйся