Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Наступна тема — Сполучене Королівство🇬🇧
BY ✙splendoris △pparent✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Messages are not fully encrypted by default. That means the company could, in theory, access the content of the messages, or be forced to hand over the data at the request of a government. The account, "War on Fakes," was created on February 24, the same day Russian President Vladimir Putin announced a "special military operation" and troops began invading Ukraine. The page is rife with disinformation, according to The Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, which studies digital extremism and published a report examining the channel. Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. And indeed, volatility has been a hallmark of the market environment so far in 2022, with the S&P 500 still down more than 10% for the year-to-date after first sliding into a correction last month. The CBOE Volatility Index, or VIX, has held at a lofty level of more than 30. "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety.
from es
