Лояльний до путіна аналітичний центр випустив доклад про складну ситуацію в російській економіці
Час від часу передивляюсь аналітичні доповіді різних російських think tanks, як опозиційних, так і про-владних, про стан справ в економіці агресора. Цього разу натрапив на вельми цікавий документ Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, засновниками якого є брати Андрій та Дмитро Білоусови, перший з яких був міністром економіки в рф, багаторічним економічним радником і помічником путіна, а зараз є міністром оборони, а другий очолює напрям аналітичних розробок у згаданому центрі і власне є одним із авторів докладу.
Пропоную основні тези доповіді, який має назву «Щодо ситуації в російській економіці»:
◾️Попри формально відносно високі темпи економічного зростання (+ 3,8-4% у 2024 році), реальна економічна активність майже не збільшується. Останнім часом зростання фіксується переважно у невиробничому секторі (фінансові послуги та державне управління), тоді як по секторам реального сектору (с.г, промисловість, вантажний транспорт, платні послуги населенню) приріст добавленої вартості у ІІІ кварталі 2024 року був відсутній.
◾️Промисловість увійшла у стадію стагнації з початку літа 2024 року. Промислове виробництво у листопаді 2024 було на 0,2% меншим за аналогічний показник травня (із врахуванням ефекту сезонності), обсяг промвиробництва в якому є найбільшим по року. Якщо виключити сектори промисловості із значним впливом ОПК, стагнація у промисловості спостерігається із середини 2023 року.
◾️Із другого кварталу 2024 року зростання інвестицій в основний капітал суттєво загальмувало (1 кв +3,5%, 2 кв + 0,8%, 3 кв + 0,6% до попереднього кварталу, із врахуванням сезонності). При цьому інвестиції у машини і обладнання, що визначають інтенсивність уведення у дію виробничих потужностей, лише відновились після спаду 2022 року. У 2024 році, за оцінками Центру, розширення пропозиції машин і обладнання не спостерігалось. Зростання загальних інвестицій в основний капітал відображає не реальне оновлення виробничих фондів, а прискорення інвестицій в об’єкти інтелектуальної власності, в т.ч. програмне забезпечення, нежилі споруди та інші фонди.
◾️Поточна інвестиційна активність приватного бізнесу близька до стагнаційної. Пропозиція інвестиційних товарів в економіці у жовтні 2024 року, була лише на 2,3% більшою за середньомісячне значення у 2021 році.
◾️Загрузка виробничих потужностей продовжує повільно знижуватись. За даними опитування банку росії, у ІІІ кв 2024 року цей показник (із врахуванням сезонності) склав 80,4% (проти 80,6% у ІІ кв 2024 р., 81,1% у ІІІ кв 2023 року). При цьому загрузка виробничих потужностей у переробній промисловості є нижчою (близько 75%).
◾️Ситуація на ринку праці залишається напруженною. Попри рекордно низьке безробіття (2,3% у ІІІ кв), попит на робочу силу (зайняті + вакансії) стагнує 5-й місяць поспіль (травень – жовтень 2024). При цьому зберігається дефіцит кваліфікованої робочої сили.
◾️Споживання населення також перейшло до стагнації (III кв.: +0.3% у середньому за місяць, жовтень – листопад: +0.1%, із врахуванням сезонності). Зростає лише споживання продовольства.
◾️Інфляція (9,52% на кінець 2024 року) виявилась більшою за прогнози. Дії банку росії щодо її стримування через радикальне підвищення ключової ставки виявились не просто неефективними, а мали зворотній ефект.
▫️За даними росстата, 2 основних фактори, що обмежують випуск є недостатність фінансового ресурсу (відмітили 47% підприємств) та високий відсоток комерційного кредиту (45%).
▫️Через зростання ставок збільшується розрив між доходністю (рентабельністю) бізнесу та вартістю безризикового зберігання активів у облігаціях федерального займу (ОФЗ). Станом на грудень 2024 року 2/3 компаній за обсягом виручки мали рентабельність нижчу за ставку річних ОФЗ.
Час від часу передивляюсь аналітичні доповіді різних російських think tanks, як опозиційних, так і про-владних, про стан справ в економіці агресора. Цього разу натрапив на вельми цікавий документ Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, засновниками якого є брати Андрій та Дмитро Білоусови, перший з яких був міністром економіки в рф, багаторічним економічним радником і помічником путіна, а зараз є міністром оборони, а другий очолює напрям аналітичних розробок у згаданому центрі і власне є одним із авторів докладу.
Пропоную основні тези доповіді, який має назву «Щодо ситуації в російській економіці»:
◾️Попри формально відносно високі темпи економічного зростання (+ 3,8-4% у 2024 році), реальна економічна активність майже не збільшується. Останнім часом зростання фіксується переважно у невиробничому секторі (фінансові послуги та державне управління), тоді як по секторам реального сектору (с.г, промисловість, вантажний транспорт, платні послуги населенню) приріст добавленої вартості у ІІІ кварталі 2024 року був відсутній.
◾️Промисловість увійшла у стадію стагнації з початку літа 2024 року. Промислове виробництво у листопаді 2024 було на 0,2% меншим за аналогічний показник травня (із врахуванням ефекту сезонності), обсяг промвиробництва в якому є найбільшим по року. Якщо виключити сектори промисловості із значним впливом ОПК, стагнація у промисловості спостерігається із середини 2023 року.
◾️Із другого кварталу 2024 року зростання інвестицій в основний капітал суттєво загальмувало (1 кв +3,5%, 2 кв + 0,8%, 3 кв + 0,6% до попереднього кварталу, із врахуванням сезонності). При цьому інвестиції у машини і обладнання, що визначають інтенсивність уведення у дію виробничих потужностей, лише відновились після спаду 2022 року. У 2024 році, за оцінками Центру, розширення пропозиції машин і обладнання не спостерігалось. Зростання загальних інвестицій в основний капітал відображає не реальне оновлення виробничих фондів, а прискорення інвестицій в об’єкти інтелектуальної власності, в т.ч. програмне забезпечення, нежилі споруди та інші фонди.
◾️Поточна інвестиційна активність приватного бізнесу близька до стагнаційної. Пропозиція інвестиційних товарів в економіці у жовтні 2024 року, була лише на 2,3% більшою за середньомісячне значення у 2021 році.
◾️Загрузка виробничих потужностей продовжує повільно знижуватись. За даними опитування банку росії, у ІІІ кв 2024 року цей показник (із врахуванням сезонності) склав 80,4% (проти 80,6% у ІІ кв 2024 р., 81,1% у ІІІ кв 2023 року). При цьому загрузка виробничих потужностей у переробній промисловості є нижчою (близько 75%).
◾️Ситуація на ринку праці залишається напруженною. Попри рекордно низьке безробіття (2,3% у ІІІ кв), попит на робочу силу (зайняті + вакансії) стагнує 5-й місяць поспіль (травень – жовтень 2024). При цьому зберігається дефіцит кваліфікованої робочої сили.
◾️Споживання населення також перейшло до стагнації (III кв.: +0.3% у середньому за місяць, жовтень – листопад: +0.1%, із врахуванням сезонності). Зростає лише споживання продовольства.
◾️Інфляція (9,52% на кінець 2024 року) виявилась більшою за прогнози. Дії банку росії щодо її стримування через радикальне підвищення ключової ставки виявились не просто неефективними, а мали зворотній ефект.
▫️За даними росстата, 2 основних фактори, що обмежують випуск є недостатність фінансового ресурсу (відмітили 47% підприємств) та високий відсоток комерційного кредиту (45%).
▫️Через зростання ставок збільшується розрив між доходністю (рентабельністю) бізнесу та вартістю безризикового зберігання активів у облігаціях федерального займу (ОФЗ). Станом на грудень 2024 року 2/3 компаній за обсягом виручки мали рентабельність нижчу за ставку річних ОФЗ.
Данило Гетманцев
Лояльний до путіна аналітичний центр випустив доклад про складну ситуацію в російській економіці Час від часу передивляюсь аналітичні доповіді різних російських think tanks, як опозиційних, так і про-владних, про стан справ в економіці агресора. Цього разу…
▫️Російська економіка стоїть перед загрозою масштабного стрибка корпоративних банкрутств. Частка виручки підприємств обробної промисловості, у яких навантаження процентних платежів на прибуток знаходиться на ризикованому рівні (перевищує 2/3 EBIT), збільшиться до кінця 2024 р. у порівнянні з 2023 р. більш ніж удвічі і перевищить 20%.
▫️Згідно з опитуваннями РСПП, у III кв. 2024 р. різко підскочила частка компаній, які зіткнулися з неплатежами з боку контрагентів – до 37% (проти 20-22% у середньому за 2021-2023 рр.). Очевидно, компанії, достатньою мірою забезпечені грошима, перенаправляють їх із виробничого обороту на строкові депозити та у безризикові облігації (стимул – високі ставки), одночасно нарощуючи свою кредиторську заборгованість перед постачальниками.
▫️Незважаючи на призупинення підняття облікової ставки під кінець 2024 року, реальна (із поправкою на інфляцію) процентна ставка банку росії на кінець 2024 року зафіксувалася на рекордному історичному рівні 11-13%. Зараз це максимальний рівень серед інших великих та середніх економік. Він у рази перевищує аналогічні показники у Китаї та країнах Заходу.
▫️Показники динаміки боргових ринків вказують на те, що у листопаді-грудні 2024 року сталося т.зв. "кредитне стиснення" (credit crunch). У листопаді у сегменті корпоративного кредитування темп приросту кредитного портфеля уперше за довгий час впав із рівня 2.0-2.3% на місяць до 0.8% (а темпи приросту роздрібного кредитного портфеля стали близькими до нульових). Це означає, що видача нових банківських кредитів за найбільш значним сегментам впала на 30-50%.
▫️Таким чином, як роблять висновок автори докладу, процентна політика ЦБ РФ негативно впливала на пропозицію (що повною мірою позначиться у 2025-2026 рр.), але й виявилась малоефективною до стримування інфляції попиту.
▪ Інфляція сфокусована на товарах, що споживаються малозабезпеченими верствами населення (зростання цін по корзині «для бідних» суттєво вище загального рівня інфляції). Це призводить до її вкрай асоціального характеру. Як приклад наводиться більше скорочення реального розміру призначених пенсій, скоригованих на загальну інфляцію та інфляцію за товарами і послугами «для бідних».
Ще раз нагадаю, звіт підготовлено лояльним до російської влади аналітичним центром, одним із засновників якого є діючий міністр оборони рф. Головний висновок звіту – інфляція та політика банку росії щодо її приборкання із утримуванням значних позитивних відсоткових ставок стає дедалі більшим гальмом, що обумовлює стримування економічної активності, стагнацію у реальному секторі економіки та погіршення рівня життя малозабезпечених верств населення.
Не претендую на істину, але мені здається, путін має бути обізнаний із висновками дослідження аналітичного центру свого багаторічного економічного радника, який зараз відповідає за переведення економіки рф на військові рейки. Згідно із цими висновками, через високу інфляцію та процентні ставки ситуація стає дедалі складною. Звісно питання в тому, чи є ці висновки достатнім додатковим важелем, що можуть змусити путіна за стіл перемовин із реалістичним сприйняттям своїх можливостей.
У будь-якому випадку накопичення структурних проблем в російській економіці, що за сприятливого розвитку подій може збігтись із зниженням світових цін на вуглеводні, гратиме нам на користь. Але й не слід забувати, що зазвичай диктатори є засліпленими власними цілями й демонструють готовність йти до кінця за будь-яку ціну. Тим більше, що накопичений запас міцності, як би нам цього не хотілось, дозволятиме росії тримати поточний темп війни ще деякий час навіть за негативного для них економічного сценарію розвитку.
▫️Згідно з опитуваннями РСПП, у III кв. 2024 р. різко підскочила частка компаній, які зіткнулися з неплатежами з боку контрагентів – до 37% (проти 20-22% у середньому за 2021-2023 рр.). Очевидно, компанії, достатньою мірою забезпечені грошима, перенаправляють їх із виробничого обороту на строкові депозити та у безризикові облігації (стимул – високі ставки), одночасно нарощуючи свою кредиторську заборгованість перед постачальниками.
▫️Незважаючи на призупинення підняття облікової ставки під кінець 2024 року, реальна (із поправкою на інфляцію) процентна ставка банку росії на кінець 2024 року зафіксувалася на рекордному історичному рівні 11-13%. Зараз це максимальний рівень серед інших великих та середніх економік. Він у рази перевищує аналогічні показники у Китаї та країнах Заходу.
▫️Показники динаміки боргових ринків вказують на те, що у листопаді-грудні 2024 року сталося т.зв. "кредитне стиснення" (credit crunch). У листопаді у сегменті корпоративного кредитування темп приросту кредитного портфеля уперше за довгий час впав із рівня 2.0-2.3% на місяць до 0.8% (а темпи приросту роздрібного кредитного портфеля стали близькими до нульових). Це означає, що видача нових банківських кредитів за найбільш значним сегментам впала на 30-50%.
▫️Таким чином, як роблять висновок автори докладу, процентна політика ЦБ РФ негативно впливала на пропозицію (що повною мірою позначиться у 2025-2026 рр.), але й виявилась малоефективною до стримування інфляції попиту.
▪ Інфляція сфокусована на товарах, що споживаються малозабезпеченими верствами населення (зростання цін по корзині «для бідних» суттєво вище загального рівня інфляції). Це призводить до її вкрай асоціального характеру. Як приклад наводиться більше скорочення реального розміру призначених пенсій, скоригованих на загальну інфляцію та інфляцію за товарами і послугами «для бідних».
Ще раз нагадаю, звіт підготовлено лояльним до російської влади аналітичним центром, одним із засновників якого є діючий міністр оборони рф. Головний висновок звіту – інфляція та політика банку росії щодо її приборкання із утримуванням значних позитивних відсоткових ставок стає дедалі більшим гальмом, що обумовлює стримування економічної активності, стагнацію у реальному секторі економіки та погіршення рівня життя малозабезпечених верств населення.
Не претендую на істину, але мені здається, путін має бути обізнаний із висновками дослідження аналітичного центру свого багаторічного економічного радника, який зараз відповідає за переведення економіки рф на військові рейки. Згідно із цими висновками, через високу інфляцію та процентні ставки ситуація стає дедалі складною. Звісно питання в тому, чи є ці висновки достатнім додатковим важелем, що можуть змусити путіна за стіл перемовин із реалістичним сприйняттям своїх можливостей.
У будь-якому випадку накопичення структурних проблем в російській економіці, що за сприятливого розвитку подій може збігтись із зниженням світових цін на вуглеводні, гратиме нам на користь. Але й не слід забувати, що зазвичай диктатори є засліпленими власними цілями й демонструють готовність йти до кінця за будь-яку ціну. Тим більше, що накопичений запас міцності, як би нам цього не хотілось, дозволятиме росії тримати поточний темп війни ще деякий час навіть за негативного для них економічного сценарію розвитку.
Якщо раптом в неділю ввечері, вам нема чим зайнятись, для вас новий подкаст😇
https://youtu.be/2ynC2RjzxRg?si=thKnGo38l6E2DOhc
https://youtu.be/2ynC2RjzxRg?si=thKnGo38l6E2DOhc
YouTube
Інтерв’ю Гетманцева: Цього року змін у ФОП не буде!
📆📆📆 ЗАПИСАТИСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ - https://YANKIV.com/zapys
Е-кабінет ФОП ✅ https://ya.tax
ℹ️ℹ️ℹ️ ПОТРІБНІ ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ?
Подай запит 🔥 https://YANKIV.com (контакти: [email protected] // +38 098 42 36 368)
Ціни на послуги 💰 https://notion.so/yank…
Е-кабінет ФОП ✅ https://ya.tax
ℹ️ℹ️ℹ️ ПОТРІБНІ ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ?
Подай запит 🔥 https://YANKIV.com (контакти: [email protected] // +38 098 42 36 368)
Ціни на послуги 💰 https://notion.so/yank…
Цікаво було послухати промову Хавьера Мілея , президента Аргентини, на щорічному саміті у Давосі.
Якщо коротко, виступ про протистояння з одного боку ідеології воукізму/соціалізму, якою, на думку Мілей, за останні десятиліття були по повній інфіковані країни Заходу, що призвело до роздування держави, обмеження свобод і втрат в економічному розвитку (зокрема через той же "зелений перехід"), і з іншого ідеології капіталізму/ лібералізму, що стояла за лаштунками економічного успіху західної цивілізації від часів першої індустріальної революції у 18-19 віці, і до якої слід повернутись аби зробити "Захід великим знов".
В контексті публічної дискусії, навіяної цим виступом, зазначу, що однією із основних проблем сучасного економічного дискурсу, як стосовно викладення оцінок/прогнозів/суджень, так і стосовно їх розуміння, є застосування до життя сучасних ідей застарілих вже класифікацій «-ізмів», викладених в підручниках з політекономії.
Водночас, сучасний розвиток політекономії і усвідомлення ідей в масах призвів до певного міксу, який не дозволяє рафінувати «ізм» політичної сили, виходячи з його усталеного сприйняття.
Так, праві, що виступають за традиційні сімейні цінності в повній мірі можуть підтримувати розширення соціальних програм за рахунок підвищення податків на багатих, а отже зменшення економічних свобод і збільшення держави, що раніше відповідало соціалістичній політиці.
А ті, хто називають себе лібералами та виступають за розширення прав людини, можуть поєднувати це із достатньо жорсткою політикою квот для тих чи інших меншин, що знову ж таки зміцнює державу. Так само спрощенням є протиставлення бізнесу і держави, яка передусім захищає інтереси самого бізнесу, зокрема, від шахрайств і зловживань.
Це не добре, і не погано. Це даність, яку треба сприйняти. Адже, життя стає складнішим, суспільство ускладнюється, складнішають виклики і наші їм відповіді. Тому слогани на кшталт «держава не вирішення проблем, а їх причина» або про владу на заході, яку захопили неомарксисти, слушні для 1890, а не для 2025 року.
Тому, найважливіше, сьогодні відійти від крайнощів в оцінках і найголовніше в рішеннях.
І це приводить нас до двох головних висновків:
- шукаючи рецепти економічного розвитку, ми маємо відмовитися від спроб впровадження будь-яких «ізмів» та голих теорій, включаючи радикалізм, намагаючись адекватно та оптимально відповісти на поточні виклики виключно в межах тих інструментів і політик, які вже були успішно використані до нас у співставних умовах іншими, мають чітки обрахунки та мінімальний ризик;
- зміцнюючи державу при досягненні тих чи інших політичних цілей, ми маємо памʼятати про баланс інтересів різних соціальних груп, і про те, що від демократії до левіафана лише один невеличкий крок та, згідний, не захоплюватись надто збільшенням державних повноважень, що у нашому окремому випадку означає концентрацію передусім на забезпеченні верховенства права у всій його проявах.
Для всіх.
Якщо коротко, виступ про протистояння з одного боку ідеології воукізму/соціалізму, якою, на думку Мілей, за останні десятиліття були по повній інфіковані країни Заходу, що призвело до роздування держави, обмеження свобод і втрат в економічному розвитку (зокрема через той же "зелений перехід"), і з іншого ідеології капіталізму/ лібералізму, що стояла за лаштунками економічного успіху західної цивілізації від часів першої індустріальної революції у 18-19 віці, і до якої слід повернутись аби зробити "Захід великим знов".
В контексті публічної дискусії, навіяної цим виступом, зазначу, що однією із основних проблем сучасного економічного дискурсу, як стосовно викладення оцінок/прогнозів/суджень, так і стосовно їх розуміння, є застосування до життя сучасних ідей застарілих вже класифікацій «-ізмів», викладених в підручниках з політекономії.
Водночас, сучасний розвиток політекономії і усвідомлення ідей в масах призвів до певного міксу, який не дозволяє рафінувати «ізм» політичної сили, виходячи з його усталеного сприйняття.
Так, праві, що виступають за традиційні сімейні цінності в повній мірі можуть підтримувати розширення соціальних програм за рахунок підвищення податків на багатих, а отже зменшення економічних свобод і збільшення держави, що раніше відповідало соціалістичній політиці.
А ті, хто називають себе лібералами та виступають за розширення прав людини, можуть поєднувати це із достатньо жорсткою політикою квот для тих чи інших меншин, що знову ж таки зміцнює державу. Так само спрощенням є протиставлення бізнесу і держави, яка передусім захищає інтереси самого бізнесу, зокрема, від шахрайств і зловживань.
Це не добре, і не погано. Це даність, яку треба сприйняти. Адже, життя стає складнішим, суспільство ускладнюється, складнішають виклики і наші їм відповіді. Тому слогани на кшталт «держава не вирішення проблем, а їх причина» або про владу на заході, яку захопили неомарксисти, слушні для 1890, а не для 2025 року.
Тому, найважливіше, сьогодні відійти від крайнощів в оцінках і найголовніше в рішеннях.
І це приводить нас до двох головних висновків:
- шукаючи рецепти економічного розвитку, ми маємо відмовитися від спроб впровадження будь-яких «ізмів» та голих теорій, включаючи радикалізм, намагаючись адекватно та оптимально відповісти на поточні виклики виключно в межах тих інструментів і політик, які вже були успішно використані до нас у співставних умовах іншими, мають чітки обрахунки та мінімальний ризик;
- зміцнюючи державу при досягненні тих чи інших політичних цілей, ми маємо памʼятати про баланс інтересів різних соціальних груп, і про те, що від демократії до левіафана лише один невеличкий крок та, згідний, не захоплюватись надто збільшенням державних повноважень, що у нашому окремому випадку означає концентрацію передусім на забезпеченні верховенства права у всій його проявах.
Для всіх.
✅ЄС, Данія та Литва запустили програму «Ukraine2EU – Фонд підтримки інтеграції України до ЄС».
Її загальний бюджет, сформований фундаторами, складе 14 млн. євро.
➡️Програма сприятиме управлінню та координації процесів вступу до ЄС, гармонізації українського законодавства з європейським, розширенню доступу до експертизи в галузі права ЄС, підтримуватиме та зміцнюватиме потенціал ключових українських інституцій, задіяних у процесі євроінтеграції, а також забезпечуватиме інформування громадськості про процес приєднання України до Об’єднання.
Данія, яка стала учасницею історичної першої хвилі розширення, приєднавшись до Європейської Економічної Спільноти (попередниці Європейського Союзу) 1 січня 1973 року, свого часу відіграла виняткову роль у підтримці реформ у процесі вступу Литви до ЄС.
Відтепер Литва, яка у травні минулого року відсвяткувала 20-тиріччя від моменту приєднання до ЄС, вирішила об’єднати свої зусилля з Данією, щоб, беззастережно і непохитно підтримуючи наше прагнення набути повноцінного членства у ЄС, допомогти українським інституціям і власним досвідом, і фінансовими ресурсами, щоб прискорити вступ України в Об’єднання, сприяючи в адаптації нашої держави до європейських стандартів та практик.
🔹Програма, яка буде реалізована Литовським центральним агентством управління проектами CPVA (Lithuanian Central Programme Management Agency), розрахована на 2025-2027 роки.
✔️🇪🇺Шлях до ЄС – непростий процес, заснований, як неодноразово підкреслювалось, виключно на заслугах.
Розраховуємо відкрити перші кластери переговорної рамки вже у найближчі місяці, а у другій половині 2025 році, під час головування Данії в Європейському Союзу, яка підкреслила, що розширення ЄС буде головним пріоритетом її президенства, плануємо зробити ще більше у цьому напрямі.
🇺🇦🤝🏻🇪🇺🇩🇰🇱🇹Вдячні ЄС, Данії та Литві за черговий прояв підтримки та солідарності!
Її загальний бюджет, сформований фундаторами, складе 14 млн. євро.
➡️Програма сприятиме управлінню та координації процесів вступу до ЄС, гармонізації українського законодавства з європейським, розширенню доступу до експертизи в галузі права ЄС, підтримуватиме та зміцнюватиме потенціал ключових українських інституцій, задіяних у процесі євроінтеграції, а також забезпечуватиме інформування громадськості про процес приєднання України до Об’єднання.
Данія, яка стала учасницею історичної першої хвилі розширення, приєднавшись до Європейської Економічної Спільноти (попередниці Європейського Союзу) 1 січня 1973 року, свого часу відіграла виняткову роль у підтримці реформ у процесі вступу Литви до ЄС.
Відтепер Литва, яка у травні минулого року відсвяткувала 20-тиріччя від моменту приєднання до ЄС, вирішила об’єднати свої зусилля з Данією, щоб, беззастережно і непохитно підтримуючи наше прагнення набути повноцінного членства у ЄС, допомогти українським інституціям і власним досвідом, і фінансовими ресурсами, щоб прискорити вступ України в Об’єднання, сприяючи в адаптації нашої держави до європейських стандартів та практик.
🔹Програма, яка буде реалізована Литовським центральним агентством управління проектами CPVA (Lithuanian Central Programme Management Agency), розрахована на 2025-2027 роки.
✔️🇪🇺Шлях до ЄС – непростий процес, заснований, як неодноразово підкреслювалось, виключно на заслугах.
Розраховуємо відкрити перші кластери переговорної рамки вже у найближчі місяці, а у другій половині 2025 році, під час головування Данії в Європейському Союзу, яка підкреслила, що розширення ЄС буде головним пріоритетом її президенства, плануємо зробити ще більше у цьому напрямі.
🇺🇦🤝🏻🇪🇺🇩🇰🇱🇹Вдячні ЄС, Данії та Литві за черговий прояв підтримки та солідарності!
Позитивні новини з напряму протидії покидькам, що крадуть у армії гроші на нелегальному тютюні.
БЕБ викрило підпільне виробництво сигарет у Чернівецькій області: вилучено виробничу лінію та майно вартістю понад 15 млн грн.
Слідством встановлено, що до незаконного виготовлення підакцизних товарів причетні громадяни України та іноземці. Підпільне виробництво знаходилося у Чернівецькій області. Фігуранти обладнали там нежитлове приміщення та налагодили роботу промислової виробничої лінії.
Промислові потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис. сигарет на добу. Готову продукцію продавали в Україні під виглядом різних місцевих та європейських виробників.
Орієнтовна вартість вилученого становить понад 15 млн грн.
Дякую БЕБ за роботу!!!
БЕБ викрило підпільне виробництво сигарет у Чернівецькій області: вилучено виробничу лінію та майно вартістю понад 15 млн грн.
Слідством встановлено, що до незаконного виготовлення підакцизних товарів причетні громадяни України та іноземці. Підпільне виробництво знаходилося у Чернівецькій області. Фігуранти обладнали там нежитлове приміщення та налагодили роботу промислової виробничої лінії.
Промислові потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис. сигарет на добу. Готову продукцію продавали в Україні під виглядом різних місцевих та європейських виробників.
Орієнтовна вартість вилученого становить понад 15 млн грн.
Дякую БЕБ за роботу!!!
Данило Гетманцев
За підсумками 2024 року державний борг сягнув майже 7 трильйонів гривень
Головне про державний борг у 2024 році:
▪ За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 980,9 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 166,1 млрд. дол.
▪ За 2024 рік державний борг збільшився: у гривні на 26,5% (+ 1461 млрд. грн.), у валютному еквіваленті на 14,3% (+20,7 млрд. дол.).
▪ У валютному еквіваленті:
🔸Державний прямий борг збільшився на 22,6 млрд. дол., гарантований –зменшився на 1,9 млрд. дол.
🔸Як і в 2022-2023 рр, левова частка (близько 7/8) зростання всього державного боргу у 2024 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/8) – за рахунок ОВДП.
🔸По зовнішньому боргу, найбільший чистий вплив на зростання заборгованості у 2024 році мало отримання пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility на суму 11,1 млрд. дол, групи Світового банку – 8,9 млрд. дол., МВФ – 2,4 млрд. дол., уряду Канади – 1,4 млрд. дол.
🔸На зменшення державного боргу найбільше вплинуло скорочення заборгованості за єврооблігаціями через реструктуризацію останніх (-4,5 млрд. дол. сумарно).
▪ Видатки на обслуговування державного боргу у 2024 році склали 8,8% видатків загального фонду державного бюджету (проти 8,2% у 2023 році, 6,5% у 2022 і 12,4% у 2021 році).
▪ За підсумками 2024 року співвідношення державного боргу до ВВП складе близько 90,4% ВВП (проти 84,4% у 2023 році, 77,7% у 2022 і 49% у 2021 році). Водночас, останні прогнози на цей рік були набагато гіршими (зокрема МВФ під 5-й перегляд EFF прогнозував 95,6% ВВП, 6-й перегляд – 92,2% ВВП).
💁♂️Отже, у 2024 році боргове навантаження на бюджет та економіку продовжувало зростати. Водночас завдяки тому, що левова частка нового боргу надається на виключних пільгових умовах, а також борговій операції за єврооблігаціями, проведеній у серпні 2024 року, а ще раніше - реструктуризації заборгованості перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу (що діє до кінця березня 2027 року), боргове навантаження як для повномасштабної війни залишається помірним, і відповідає параметрам, визначеним програмою EFF.
У наступному пості пройдемось більш детально щодо динаміки держборгу з початку війни.
▪ За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 980,9 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 166,1 млрд. дол.
▪ За 2024 рік державний борг збільшився: у гривні на 26,5% (+ 1461 млрд. грн.), у валютному еквіваленті на 14,3% (+20,7 млрд. дол.).
▪ У валютному еквіваленті:
🔸Державний прямий борг збільшився на 22,6 млрд. дол., гарантований –зменшився на 1,9 млрд. дол.
🔸Як і в 2022-2023 рр, левова частка (близько 7/8) зростання всього державного боргу у 2024 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/8) – за рахунок ОВДП.
🔸По зовнішньому боргу, найбільший чистий вплив на зростання заборгованості у 2024 році мало отримання пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility на суму 11,1 млрд. дол, групи Світового банку – 8,9 млрд. дол., МВФ – 2,4 млрд. дол., уряду Канади – 1,4 млрд. дол.
🔸На зменшення державного боргу найбільше вплинуло скорочення заборгованості за єврооблігаціями через реструктуризацію останніх (-4,5 млрд. дол. сумарно).
▪ Видатки на обслуговування державного боргу у 2024 році склали 8,8% видатків загального фонду державного бюджету (проти 8,2% у 2023 році, 6,5% у 2022 і 12,4% у 2021 році).
▪ За підсумками 2024 року співвідношення державного боргу до ВВП складе близько 90,4% ВВП (проти 84,4% у 2023 році, 77,7% у 2022 і 49% у 2021 році). Водночас, останні прогнози на цей рік були набагато гіршими (зокрема МВФ під 5-й перегляд EFF прогнозував 95,6% ВВП, 6-й перегляд – 92,2% ВВП).
💁♂️Отже, у 2024 році боргове навантаження на бюджет та економіку продовжувало зростати. Водночас завдяки тому, що левова частка нового боргу надається на виключних пільгових умовах, а також борговій операції за єврооблігаціями, проведеній у серпні 2024 року, а ще раніше - реструктуризації заборгованості перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу (що діє до кінця березня 2027 року), боргове навантаження як для повномасштабної війни залишається помірним, і відповідає параметрам, визначеним програмою EFF.
У наступному пості пройдемось більш детально щодо динаміки держборгу з початку війни.
Абсолютно погоджуюсь з тим, що ми не можемо в особливих формах реалізації українського народовладдя зупинятися на напівмірах.
Слідом за зміною чиновників та військових командирів відповідно до думки блогерів, слід запровадити телега-суд, де б винуватість визначали підписники.
Наступним етапом реформи у тренді наших змін міг би стати суд Божий.
Тут важливо не зупинятися у реформах!
Слідом за зміною чиновників та військових командирів відповідно до думки блогерів, слід запровадити телега-суд, де б винуватість визначали підписники.
Наступним етапом реформи у тренді наших змін міг би стати суд Божий.
Тут важливо не зупинятися у реформах!
Там розганяють чергову зраду про 9%-й податок на накопичувальну пенсію.
Офіційно спростовую.
Ні, цього не буде.
Кажуть міністра не так зрозуміли, але навіть якщо б навіть зрозуміли і правильно, то жодних шансів така реформа в залі б не мала. Принаймі в цьому скликанні.
Час реформ вже пройшов;)
Ось і спростування міністра.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1043473481151986&id=100064680309537
Офіційно спростовую.
Ні, цього не буде.
Кажуть міністра не так зрозуміли, але навіть якщо б навіть зрозуміли і правильно, то жодних шансів така реформа в залі б не мала. Принаймі в цьому скликанні.
Час реформ вже пройшов;)
Ось і спростування міністра.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1043473481151986&id=100064680309537
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Данило Гетманцев
📈З початку повномасштабної війни держборг збільшився на 73 млрд. дол.
Пропоную подивитись на ще один вимір аспекту «ціна війни» - борговий.
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився:
▪️у гривневому еквіваленті – на 156% (+4 251 млрд. грн.)
▪️у валютному еквіваленті – на 78% (+72,7 млрд. дол).
🔺Боргове навантаження на економіку зросло із 49% ВВП за підсумками 2021 року до очікуваних 90,4% ВВП у 2024 році.
Структура державного боргу стала більш вразливою до коливань обмінного курсу:
▫️зовнішній держборг збільшився до 72,3% на кінець 2024 року (до війни - 60,9%),
▫️борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) збільшився до 74,7% (до війни - 65,1%).
Отже, через повномасштабну війну обсяг державного боргу помітно збільшився, боргове навантаження на економіку зросло майже удвічі, а валютна структура держборгу об’єктивно погіршилась.
Тим не менш, за три роки повномасштабної війни ніякої боргової катастрофи, точніше дефолту, яким час від часу лякали експерти та ЗМІ, не відбулось.
Це пояснюється низкою факторів:
🔹Надання зовнішнього офіційного боргу на пільгових умовах. Левову частку приросту державного боргу становлять зовнішні офіційні позики від ЄС, МФО, урядів дружніх країн. Увесь цей борг надається на пільгових умовах із низькими процентними ставками або на умовах компенсації ставки самим позичальником, на довгий строк і значним пільговим періодом обслуговування. Як наслідок, дюрація зовнішнього боргу збільшується, а агрегована процентна ставка за ним скорочується. Це зменшує поточне навантаження на бюджет. Зокрема, у 2024 році видатки на обслуговування державного боргу в цілому становили 8,8% видатків загального фонду держбюджету (проти 12,2% у 2021 році).
🔹Реструктуризація частини зовнішнього боргу. Наприкінці 2023 року Україна повторно реструктуризувала борг перед Паризьким клубом і країнами G7 (із відстрочкою платежів до березня 2027 року). Тоді як у серпні 2024 року Мінфін провів успішну боргову операцію із обміну єврооблігацій, в т.ч. із частковим списанням основної суми боргу. В результаті номінальна вартість такого боргу скоротилась на 37%, відповідні боргові платежі зменшились на 11,4 млрд. дол. протягом періоду дії Програми EFF до 2027 року і на 22,75 млрд. дол. до 2033 року, середній термін обігу облігацій було подовжено на 4 роки.
🔹Активізація ринку ОВДП. У 2023-2024 рр. завдяки спільним діям НБУ та Мінфіну вдалося перезапустити внутрішній борговий ринок, насамперед, за рахунок стимулювання більш активної участі банків на ньому. У 2024 році роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 167% (зі 153% у 2023 році і 68%(!) у 2022 році).
💁♂️Все це разом дозволяє утримувати поточне боргове навантаження на бюджет на прийнятному рівні та уникнути емісійного фінансування у 2023-2024 рр.
Таким чином, попри зростання показників державного боргу, Україна зберігає боргову стійкість (відповідно до параметрів програми EFF) і головне - довіру кредиторів. Це залишає простір для остаточного вирішення питання накопиченого за останні три роки зовнішнього офіційного боргу за наслідками завершення війни.
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився:
▪️у гривневому еквіваленті – на 156% (+4 251 млрд. грн.)
▪️у валютному еквіваленті – на 78% (+72,7 млрд. дол).
🔺Боргове навантаження на економіку зросло із 49% ВВП за підсумками 2021 року до очікуваних 90,4% ВВП у 2024 році.
Структура державного боргу стала більш вразливою до коливань обмінного курсу:
▫️зовнішній держборг збільшився до 72,3% на кінець 2024 року (до війни - 60,9%),
▫️борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) збільшився до 74,7% (до війни - 65,1%).
Отже, через повномасштабну війну обсяг державного боргу помітно збільшився, боргове навантаження на економіку зросло майже удвічі, а валютна структура держборгу об’єктивно погіршилась.
Тим не менш, за три роки повномасштабної війни ніякої боргової катастрофи, точніше дефолту, яким час від часу лякали експерти та ЗМІ, не відбулось.
Це пояснюється низкою факторів:
🔹Надання зовнішнього офіційного боргу на пільгових умовах. Левову частку приросту державного боргу становлять зовнішні офіційні позики від ЄС, МФО, урядів дружніх країн. Увесь цей борг надається на пільгових умовах із низькими процентними ставками або на умовах компенсації ставки самим позичальником, на довгий строк і значним пільговим періодом обслуговування. Як наслідок, дюрація зовнішнього боргу збільшується, а агрегована процентна ставка за ним скорочується. Це зменшує поточне навантаження на бюджет. Зокрема, у 2024 році видатки на обслуговування державного боргу в цілому становили 8,8% видатків загального фонду держбюджету (проти 12,2% у 2021 році).
🔹Реструктуризація частини зовнішнього боргу. Наприкінці 2023 року Україна повторно реструктуризувала борг перед Паризьким клубом і країнами G7 (із відстрочкою платежів до березня 2027 року). Тоді як у серпні 2024 року Мінфін провів успішну боргову операцію із обміну єврооблігацій, в т.ч. із частковим списанням основної суми боргу. В результаті номінальна вартість такого боргу скоротилась на 37%, відповідні боргові платежі зменшились на 11,4 млрд. дол. протягом періоду дії Програми EFF до 2027 року і на 22,75 млрд. дол. до 2033 року, середній термін обігу облігацій було подовжено на 4 роки.
🔹Активізація ринку ОВДП. У 2023-2024 рр. завдяки спільним діям НБУ та Мінфіну вдалося перезапустити внутрішній борговий ринок, насамперед, за рахунок стимулювання більш активної участі банків на ньому. У 2024 році роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 167% (зі 153% у 2023 році і 68%(!) у 2022 році).
💁♂️Все це разом дозволяє утримувати поточне боргове навантаження на бюджет на прийнятному рівні та уникнути емісійного фінансування у 2023-2024 рр.
Таким чином, попри зростання показників державного боргу, Україна зберігає боргову стійкість (відповідно до параметрів програми EFF) і головне - довіру кредиторів. Це залишає простір для остаточного вирішення питання накопиченого за останні три роки зовнішнього офіційного боргу за наслідками завершення війни.
3_r_2_2025.pdf
9.7 MB
Про стабільність податкового законодавства.
Ви знаєте, що ми свято дотримувалися цього принципу з 2019 року і відійшли від нього тільки з початком великої війни.
Особисто для мене цей відхід був важким, адже вимагав відступу від власних переконань з огляду на доцільність. Крім цього, неоднозначними були правові наслідки такого відступу.
Однак, 21 січня 2025 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яке запроваджує новий стандарт конституційності податкового закону.
Мова йде про рішення за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого п. 14.1.212 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 #71-VIII).
Оскаржуваний припис запроваджено Законом, який було оприлюднено 31.12.2014 і який набрав чинності наступного ж дня - 01.01.2015, що й стало одним із ключових аргументів конституційної скарги з огляду на порушення принципу юридичної визначеності, який є одним із засадничих аспектів верховенства права.
Важливою для нас є не сама оскаржувана норма, яка давно не діє, а позиція КСУ про те, що "у разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання вимог, установлених новим законодавчим регулюванням".
При цьому цей перехідний період має бути достатнім для розробки і прийняття підзаконних НПА. Також КСУ зазначає, що у виняткових випадках нівелювання негативних наслідків набрання чинності законом без дотримання потрібного перехідного періоду можна досягти, зокрема у спосіб звільнення від відповідальності за невиконання встановлених вимог закону, однак оскаржуваний припис не передбачав такого запобіжника, що й призвело до надмірного податкового навантаження та порушення легітимних очікувань платників податків.
З урахуванням зазначеного КСУ зробив висновок про неконституційність оскаржуваного припису, адже перехідного періоду між опублікуванням та набранням чинності Законом № 71 (менше ніж один день) було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти змогли адаптуватися до законодавчих новел.
КСУ також визначив нові орієнтири щодо внесення змін до податкового закону: "Законодавець має знайти належний баланс між частою зміною закону і визначеністю податкових норм для платників податків, оскільки слід швидко й ефективно реагувати на зміни економічного життя суспільства, не допускаючи негативного впливу оподаткування на економічний розвиток держави".
Нагадую, що рішення КСУ є джерелом права. Воно вочевидь припинить практику вимушеного відступу від принципу стабільності податкового законодавства та унеможливить підтримку Комітетом ініціатив, на нього спрямованих.
❕ Звертаю увагу Уряду та Мінфіну.
Ви знаєте, що ми свято дотримувалися цього принципу з 2019 року і відійшли від нього тільки з початком великої війни.
Особисто для мене цей відхід був важким, адже вимагав відступу від власних переконань з огляду на доцільність. Крім цього, неоднозначними були правові наслідки такого відступу.
Однак, 21 січня 2025 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яке запроваджує новий стандарт конституційності податкового закону.
Мова йде про рішення за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого п. 14.1.212 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 #71-VIII).
Оскаржуваний припис запроваджено Законом, який було оприлюднено 31.12.2014 і який набрав чинності наступного ж дня - 01.01.2015, що й стало одним із ключових аргументів конституційної скарги з огляду на порушення принципу юридичної визначеності, який є одним із засадничих аспектів верховенства права.
Важливою для нас є не сама оскаржувана норма, яка давно не діє, а позиція КСУ про те, що "у разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання вимог, установлених новим законодавчим регулюванням".
При цьому цей перехідний період має бути достатнім для розробки і прийняття підзаконних НПА. Також КСУ зазначає, що у виняткових випадках нівелювання негативних наслідків набрання чинності законом без дотримання потрібного перехідного періоду можна досягти, зокрема у спосіб звільнення від відповідальності за невиконання встановлених вимог закону, однак оскаржуваний припис не передбачав такого запобіжника, що й призвело до надмірного податкового навантаження та порушення легітимних очікувань платників податків.
З урахуванням зазначеного КСУ зробив висновок про неконституційність оскаржуваного припису, адже перехідного періоду між опублікуванням та набранням чинності Законом № 71 (менше ніж один день) було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти змогли адаптуватися до законодавчих новел.
КСУ також визначив нові орієнтири щодо внесення змін до податкового закону: "Законодавець має знайти належний баланс між частою зміною закону і визначеністю податкових норм для платників податків, оскільки слід швидко й ефективно реагувати на зміни економічного життя суспільства, не допускаючи негативного впливу оподаткування на економічний розвиток держави".
Нагадую, що рішення КСУ є джерелом права. Воно вочевидь припинить практику вимушеного відступу від принципу стабільності податкового законодавства та унеможливить підтримку Комітетом ініціатив, на нього спрямованих.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#рейтингнайкращихплатників
❗️ Час підсумувати здобутки року, що став ще одним випробуванням для нашої країни, але також продемонстрував її силу.
Розпочинаю серію публікацій своєрідного рейтингу найкращих платників податків у різних галузях.
🪖🪙Вдячний кожному підприємству, яке продовжує працювати, підтримує економіку та сумлінно сплачує податки. Завдяки вам держава забезпечує найважливіші потреби: зміцнення оборони, підтримку воїнів та розвиток критичної інфраструктури. Кожна гривня, сплачена до бюджету, — це внесок у перемогу та майбутнє України.
Перша публікація присвячена галузі телекомунікацій, яка не лише об'єднує українців, долаючи відстані та обставини, а й наповнює бюджет.
Лідерами сплати податків за 2024 рік стали:
▫️Київстар
▫️Водафон Україна
▫️Лайфселл
▫️Укртелеком
Дякую за вашу відданість, свідомість і внесок у розвиток країни!
Розпочинаю серію публікацій своєрідного рейтингу найкращих платників податків у різних галузях.
🪖🪙Вдячний кожному підприємству, яке продовжує працювати, підтримує економіку та сумлінно сплачує податки. Завдяки вам держава забезпечує найважливіші потреби: зміцнення оборони, підтримку воїнів та розвиток критичної інфраструктури. Кожна гривня, сплачена до бюджету, — це внесок у перемогу та майбутнє України.
Перша публікація присвячена галузі телекомунікацій, яка не лише об'єднує українців, долаючи відстані та обставини, а й наповнює бюджет.
Лідерами сплати податків за 2024 рік стали:
▫️Київстар
▫️Водафон Україна
▫️Лайфселл
▫️Укртелеком
Дякую за вашу відданість, свідомість і внесок у розвиток країни!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#рейтингнайкращихплатників
Банки — це не лише про фінанси, це про довіру, стабільність і надійність всієї економіки. У цей складний час їх внесок у державний бюджет має надзвичайне значення.
Значення чесної сплати податків усвідомлюють представники банківського сектору, в якому практично немає тіні.
Серед банківських та фінансових установ лідерами зі сплати податків у 2024 році стали:
🏦ПриватБанк
🏦Пумб
🏦Райфайзен Банк
🏦Укрсиббанк
🏦Ощадбанк
🏦Універсал Банк
Дякуємо кожному банку, який виконуючи свої обов’язки, продовжує працювати на благо держави. Ваші зусилля допомагають будувати фінансову основу для нашої перемоги та майбутнього!
Банки — це не лише про фінанси, це про довіру, стабільність і надійність всієї економіки. У цей складний час їх внесок у державний бюджет має надзвичайне значення.
Значення чесної сплати податків усвідомлюють представники банківського сектору, в якому практично немає тіні.
Серед банківських та фінансових установ лідерами зі сплати податків у 2024 році стали:
🏦ПриватБанк
🏦Пумб
🏦Райфайзен Банк
🏦Укрсиббанк
🏦Ощадбанк
🏦Універсал Банк
Дякуємо кожному банку, який виконуючи свої обов’язки, продовжує працювати на благо держави. Ваші зусилля допомагають будувати фінансову основу для нашої перемоги та майбутнього!
Додатковий «тіньовий військовий бюджет» росії від початку повномасштабного вторгнення міг сягнути майже чверті трильйона доларів.
До такого висновку дійшов у ході дослідження колишній заступник голови ради директорів Bank of America Merrill Lynch Крейг Кеннеді.
За оцінкою Кеннеді, додатково до 22 трлн. рублів, які йдуть через федеральний бюджет у вигляді видатків на оборону, ще близько 25 трлн. рублів (249 млрд. дол.) на військові потреби пішло через російські банки, які активно кредитували підприємства ВПК, що переведені на роботу у три зміни.
Кеннеді звернув увагу на те, що з середини 2022 року обсяги корпоративного кредитування в росії зросли на 71%, або приблизно 450 млрд. дол., від 50% до 60% яких дісталося пов’язаним з обороною галузям. Отримувачами кредитів на пільгових умовах стали переважно збиткові підприємства ОПК.
За оцінками дослідника, розмір «таємного» військового бюджету через кредитування ОПК може становити в середньому близько 83 млрд. дол. на рік (приблизно 228 млн. дол. на день), а сумарно за три роки повномасштабної війни він практично зрівнявся з незамороженою частиною резервів центробанку росії, і перевищує річний ВВП, приміром, Греції, Катару чи Угорщини.
Кеннеді відзначив, що аналогічна схема пільгового кредитування працювала і у минулому десятилітті: 20 трлн. рублів пішло на підтримку виробництва «сучасних зразків озброєння та військової техніки», частка яких мала збільшитись у російській армії до 70%. На практиці багато «розробок» лишились на папері або існували у вигляді одиничних демонстраційних зразків, а уряду довелося списувати кредити оборонним заводам на сотні мільярдів.
На думку Кеннеді, зараз ситуація може повторитися, але у ще більшому масштабі, і це може серйозно ускладнити ситуацію у банківській системі росії.
Проте, з останнім висновком дозволю собі не погодитись.
Якби подібна практика кредитування сумнівних чи ризикових проектів відбувалась у нормальній ринковій країні, то її учасники точно би не оминули серйозних наслідків. Приклад – другий за розміром банківський конгломерат Швейцарії Credit Suisse, який на кінець 2020 року управляв активами у розмірі майже 1,6 трлн. доларів, а вже у березні 2023 року закінчив свою 167-річну історію, опинившись у критичному стані та не маючи жодних інших варіантів, ніж піти на поглинання банком UBS.
Але у росії працюють не економічні закони, а правила абсурду та парадоксу.
Там банки можуть роками фінансувати сумнівні, але підтримувані на найвищому політичному рівні проекти та ініціативи, переважна більшість яких розрахована на проїдання / розкрадання коштів практично без шансів продемонструвати бодай мінімальну окупність чи комерційний успіх.
Згадаймо, скільки було вкладено у «Сколково» (яке мало стати світовим лідером у сфері нано-технологій та заткнути за пояс усю Кремнієву долину), космодром «Восточный», «національні проекти» путіна-медведева, проведену у тропіках Зимову олімпіаду 2014 року в Сочі (яка коштувала значно дорожче, ніж декілька наступних Літніх олімпіад разом узятих), Чемпіонат світу з футболу 2018 року. На всі ці проекти пішли просто шалені кошти, у тому числі по рознарядці виділені банками.
Початкові бюджети кожної зі згаданих та інших ініціатив зростали у рази, нерідко – на порядок, значна частина фінансування йшла взагалі невідомо куди – але спонсори та кредитори й досі відчувають себе впевнено і спокійно.
Тож не бачу зараз підстав, чому б цього разу щось пішло інакше…
До такого висновку дійшов у ході дослідження колишній заступник голови ради директорів Bank of America Merrill Lynch Крейг Кеннеді.
За оцінкою Кеннеді, додатково до 22 трлн. рублів, які йдуть через федеральний бюджет у вигляді видатків на оборону, ще близько 25 трлн. рублів (249 млрд. дол.) на військові потреби пішло через російські банки, які активно кредитували підприємства ВПК, що переведені на роботу у три зміни.
Кеннеді звернув увагу на те, що з середини 2022 року обсяги корпоративного кредитування в росії зросли на 71%, або приблизно 450 млрд. дол., від 50% до 60% яких дісталося пов’язаним з обороною галузям. Отримувачами кредитів на пільгових умовах стали переважно збиткові підприємства ОПК.
За оцінками дослідника, розмір «таємного» військового бюджету через кредитування ОПК може становити в середньому близько 83 млрд. дол. на рік (приблизно 228 млн. дол. на день), а сумарно за три роки повномасштабної війни він практично зрівнявся з незамороженою частиною резервів центробанку росії, і перевищує річний ВВП, приміром, Греції, Катару чи Угорщини.
Кеннеді відзначив, що аналогічна схема пільгового кредитування працювала і у минулому десятилітті: 20 трлн. рублів пішло на підтримку виробництва «сучасних зразків озброєння та військової техніки», частка яких мала збільшитись у російській армії до 70%. На практиці багато «розробок» лишились на папері або існували у вигляді одиничних демонстраційних зразків, а уряду довелося списувати кредити оборонним заводам на сотні мільярдів.
На думку Кеннеді, зараз ситуація може повторитися, але у ще більшому масштабі, і це може серйозно ускладнити ситуацію у банківській системі росії.
Проте, з останнім висновком дозволю собі не погодитись.
Якби подібна практика кредитування сумнівних чи ризикових проектів відбувалась у нормальній ринковій країні, то її учасники точно би не оминули серйозних наслідків. Приклад – другий за розміром банківський конгломерат Швейцарії Credit Suisse, який на кінець 2020 року управляв активами у розмірі майже 1,6 трлн. доларів, а вже у березні 2023 року закінчив свою 167-річну історію, опинившись у критичному стані та не маючи жодних інших варіантів, ніж піти на поглинання банком UBS.
Але у росії працюють не економічні закони, а правила абсурду та парадоксу.
Там банки можуть роками фінансувати сумнівні, але підтримувані на найвищому політичному рівні проекти та ініціативи, переважна більшість яких розрахована на проїдання / розкрадання коштів практично без шансів продемонструвати бодай мінімальну окупність чи комерційний успіх.
Згадаймо, скільки було вкладено у «Сколково» (яке мало стати світовим лідером у сфері нано-технологій та заткнути за пояс усю Кремнієву долину), космодром «Восточный», «національні проекти» путіна-медведева, проведену у тропіках Зимову олімпіаду 2014 року в Сочі (яка коштувала значно дорожче, ніж декілька наступних Літніх олімпіад разом узятих), Чемпіонат світу з футболу 2018 року. На всі ці проекти пішли просто шалені кошти, у тому числі по рознарядці виділені банками.
Початкові бюджети кожної зі згаданих та інших ініціатив зростали у рази, нерідко – на порядок, значна частина фінансування йшла взагалі невідомо куди – але спонсори та кредитори й досі відчувають себе впевнено і спокійно.
Тож не бачу зараз підстав, чому б цього разу щось пішло інакше…
#рейтингнайкращихплатників
❕ Продовжую низько вклонятися найкращим платникам податків, які роблять неоціненний внесок нашу перемогу.
Сьогодні відзначимо виробників мʼясної продукції.
Серед виробників мʼяса у 2024 році лідерами сплати податків стали:
▫️Глобинський мʼясокомбінат
▫️Луцька аграрна компанія
▫️Козятинський мʼясокомбінат
▫️МІТ МІКС
▫️Житомирський мʼясокомбінат
▫️Галицька свіжина
💪Дякую кожному бізнесу, що працює на благо країни, сплачує податки та підтримує ключові сфери життя. Завдяки вашій сумлінності ми наближаємося до нашої спільної мети — перемоги.
Сьогодні відзначимо виробників мʼясної продукції.
Серед виробників мʼяса у 2024 році лідерами сплати податків стали:
▫️Глобинський мʼясокомбінат
▫️Луцька аграрна компанія
▫️Козятинський мʼясокомбінат
▫️МІТ МІКС
▫️Житомирський мʼясокомбінат
▫️Галицька свіжина
💪Дякую кожному бізнесу, що працює на благо країни, сплачує податки та підтримує ключові сфери життя. Завдяки вашій сумлінності ми наближаємося до нашої спільної мети — перемоги.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#рейтингнайкращихплатників
🥛 Серед українського бізнесу, який займається переробкою молока, виробництвом масла та сиру, найкращими платниками у 2024 році стали:
▫️Яготинський маслозавод
▫️Данон Дніпро
▫️ЛЮСТ ДОРФ
▫️Комбінат «Придністровський»
▫️АТ «Житомирський Маслзавод».
Кожна сплачена гривня — це крок до зміцнення економіки, забезпечення захисту та підтримки тих, хто тримає наші кордони.
Дякуємо за вашу відданість, сумлінність та внесок у розвиток України! Ви наближаєте нашу перемогу!
▫️Яготинський маслозавод
▫️Данон Дніпро
▫️ЛЮСТ ДОРФ
▫️Комбінат «Придністровський»
▫️АТ «Житомирський Маслзавод».
Кожна сплачена гривня — це крок до зміцнення економіки, забезпечення захисту та підтримки тих, хто тримає наші кордони.
Дякуємо за вашу відданість, сумлінність та внесок у розвиток України! Ви наближаєте нашу перемогу!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📨В Уряді повернулись до ідеї створення поштового банку
Вчора на засіданні Уряду було вирішено передати належну державі частку акцій у Першому інвестиційному банку (PIN банк) від Фонду держмайна до Міністерства розвитку громад і територій для подальшого створення поштового банку на базі Укрпошти.
🏦👤За інформацією очільника Укрпошти, банк зосередиться на наданні базових послуг, орієнтуючись на населення в сільських і прифронтових регіонах, людей похилого віку, людей з інвалідністю, отримувачів соціальної допомоги, сільські громади та ОТГ, військових, фермерів та сегмент e-commerce.
👨🏻💻Нагадаю PIN банк – це невеликий банк (58 - й за розміром активів із 61 банку), який було націоналізовано. У січні 2024 року 88,9% акцій банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції.
Ідея створення поштового банку обговорюється багато років.
На моїй пам’яті це вже третя спроба придбати/ отримати в управління комерційний банк Укрпоштою тільки за останні 3-4 роки. Спочатку був найменший банк Альпарі (який згодом припинив здійснювати банківську діяльність), потім обговорювався проблемний Січ банк (у санації якого планувала взяти участь Укрпошта, але потім відмовилась, і згодом банк було ліквідовано), і нарешті з весни минулого року – PIN банк.
Ідея має свої плюси і мінуси. Основний мінус – очевидний: частка держави у банківській системі за чистими активами і так сягає 53%, а за депозитами фізосіб – майже 64%. У середньо-довгостроковій перспективі цю частку треба зменшувати через приватизацію частини банків, що зараз знаходяться у державній власності (зараз це 7 банків).
Водночас, вірним буде і те, що рівень фінансової інклюзії (охоплення населенням банківськими послугами) і до повномасштабної війни був не на оптимальному рівні (84%), а з початком агресії, розширенням лінії фронту і появою значно більшої кількості прифронтових регіонів, продовженням тренду на оптимізацію мережі відділень банків (з лютого 2022 закрилось кожне четверте банківське відділення), цей рівень впав ще більше.
Тоді як мережа відділень Укрпошти, що складається із 4400 стаціонарних, 1 900 – пересувних відділень і 25 тисяч «точок присутності», перевищує всю мережу банківських відділень, і дозволяє збільшити рівень охоплення банківськими послугами із 70% зараз до 100%.
📑Зараз у парламенті є законопроект законопроект №12044, розроблений на виконання Меморандуму з МВФ, якому наприкінці минулого року не вистачало декількох голосів і було повернуто на доопрацювання.
➡️Його головною метою є створення правових засад для появи банків фінансової інклюзії – нових установ із спеціальною обмеженою банківською ліцензією, роль яких можуть виконувати як новостворені фінансові установи, діючі перепрофільовані банки, так і поштові оператори (Укрпошта, НП). Метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до основних фінансових послуг (зняття готівки, валютообмінні операції, платежі, розміщення заощаджень та отримання кредитів) для громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
💁♂️Вважаю, що прийняття зазначеного законопроекту разом із створенням поштового банку на базі Укрпошти має змінити ситуацію на краще, покращивши доступність банківських послуг, насамперед, для осіб, які не охоплені цифровими банківським послугами.
Вчора на засіданні Уряду було вирішено передати належну державі частку акцій у Першому інвестиційному банку (PIN банк) від Фонду держмайна до Міністерства розвитку громад і територій для подальшого створення поштового банку на базі Укрпошти.
🏦👤За інформацією очільника Укрпошти, банк зосередиться на наданні базових послуг, орієнтуючись на населення в сільських і прифронтових регіонах, людей похилого віку, людей з інвалідністю, отримувачів соціальної допомоги, сільські громади та ОТГ, військових, фермерів та сегмент e-commerce.
👨🏻💻Нагадаю PIN банк – це невеликий банк (58 - й за розміром активів із 61 банку), який було націоналізовано. У січні 2024 року 88,9% акцій банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції.
Ідея створення поштового банку обговорюється багато років.
На моїй пам’яті це вже третя спроба придбати/ отримати в управління комерційний банк Укрпоштою тільки за останні 3-4 роки. Спочатку був найменший банк Альпарі (який згодом припинив здійснювати банківську діяльність), потім обговорювався проблемний Січ банк (у санації якого планувала взяти участь Укрпошта, але потім відмовилась, і згодом банк було ліквідовано), і нарешті з весни минулого року – PIN банк.
Ідея має свої плюси і мінуси. Основний мінус – очевидний: частка держави у банківській системі за чистими активами і так сягає 53%, а за депозитами фізосіб – майже 64%. У середньо-довгостроковій перспективі цю частку треба зменшувати через приватизацію частини банків, що зараз знаходяться у державній власності (зараз це 7 банків).
Водночас, вірним буде і те, що рівень фінансової інклюзії (охоплення населенням банківськими послугами) і до повномасштабної війни був не на оптимальному рівні (84%), а з початком агресії, розширенням лінії фронту і появою значно більшої кількості прифронтових регіонів, продовженням тренду на оптимізацію мережі відділень банків (з лютого 2022 закрилось кожне четверте банківське відділення), цей рівень впав ще більше.
Тоді як мережа відділень Укрпошти, що складається із 4400 стаціонарних, 1 900 – пересувних відділень і 25 тисяч «точок присутності», перевищує всю мережу банківських відділень, і дозволяє збільшити рівень охоплення банківськими послугами із 70% зараз до 100%.
📑Зараз у парламенті є законопроект законопроект №12044, розроблений на виконання Меморандуму з МВФ, якому наприкінці минулого року не вистачало декількох голосів і було повернуто на доопрацювання.
➡️Його головною метою є створення правових засад для появи банків фінансової інклюзії – нових установ із спеціальною обмеженою банківською ліцензією, роль яких можуть виконувати як новостворені фінансові установи, діючі перепрофільовані банки, так і поштові оператори (Укрпошта, НП). Метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до основних фінансових послуг (зняття готівки, валютообмінні операції, платежі, розміщення заощаджень та отримання кредитів) для громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
💁♂️Вважаю, що прийняття зазначеного законопроекту разом із створенням поштового банку на базі Укрпошти має змінити ситуацію на краще, покращивши доступність банківських послуг, насамперед, для осіб, які не охоплені цифровими банківським послугами.
Раніше аби добитися суспільного визнання треба було довго вчитися, здобуваючи професію, багато і якісно в ній працювати, аби врешті за сукупністю досягнень тебе визнали більш імениті колеги, оголосили про це і можливо навіть дали тобі якусь нагороду, яку можна було б повісити навіть на стіну аби всі знали хто ти і чого досяг.
Потім зʼясувалося, що вчись-не вчись, роби - не роби, а якщо тебе нема в соцмережі, і там не написано хто ти і що зробив - все намарно. Тебе не існує і здобутків в тебе нема. Тому довелося включити соцмережі в must have успіху.
Але згодом, дякувати Богу, виявилося, що перші дві частини про навчання і здобутки не так і важливі, а подекуди зайві, якщо є третя - сторінка в соцмережі, підкріплена володінням клавіатурою.
Цей факт має значно спростити життя всьому людству і особливо тим, хто дізнався про нього раніше за інших.
Потім зʼясувалося, що вчись-не вчись, роби - не роби, а якщо тебе нема в соцмережі, і там не написано хто ти і що зробив - все намарно. Тебе не існує і здобутків в тебе нема. Тому довелося включити соцмережі в must have успіху.
Але згодом, дякувати Богу, виявилося, що перші дві частини про навчання і здобутки не так і важливі, а подекуди зайві, якщо є третя - сторінка в соцмережі, підкріплена володінням клавіатурою.
Цей факт має значно спростити життя всьому людству і особливо тим, хто дізнався про нього раніше за інших.