Данило Гетманцев

Данило Гетманцев

🏦✅НБУ критично оцінив виконання програми «5-7-9» у 2024 році У найближчі дні ділитимусь цікавим інсайтами із останнього звіту «Про фінансову стабільність», що випускається НБУ двічі на рік.

💁‍♂️Зараз про програму «5-7-9». Нагадаю – це державна програма із здешевлення кредитування. Вона реалізується шляхом компенсації державою частини ставки за кредитом, що надається комерційним банком позичальнику. Під час війни програма стала важливим драйвером стимулювання кредитної активності, на частку якої на кінець минулого року припадало 40% працюючого валового гривневого кредитного портфелю.

Водночас оберненою стороною стало зростання витрат державного бюджету та заборгованості перед банками із компенсації відсоткової ставки. При цьому аналіз Нацбанку показував, що фінансовий позичальників - учасників програми не сильно відрізнявся від позичальників на ринкових умовах, що призводило до погіршення конкуренції та зменшувало ефективність субсидій.  
📲Це обумовило необхідність зміни дизайну програми з метою скорочення витрат та більш ефективного фокусування програми.

🔻Зокрема, у квітні цього року було скорочено максимальний обсяг кредиту на поповнення обігових коштів за непріоритетними напрямами (з 60 до 5 млн. грн.), було обмежено розмір маржі і компенсації банків.

Утім зазначені зміни мали обмежений вплив на програму:
🔹За першу половину року частка кредитів за програмою скоротилась на 6.в.п до 34% від працюючого валового гривневого кредитного портфелю.
🔹Водночас із врахуванням вже накопиченого боргу, витрати для бюджету скоротились у меншій мірі. Якщо брати увесь наявний кредитний портфель виданий за програмою, то на початок липня держава компенсувала 16% від обсягу наданих кредитів, тоді як минулого року цей показник коливався у межах 17-18%.
🔹Через високі витрати за накопиченим портфелем та подальше зростання кредитів річний бюджет програми вичерпався вже у жовтні. Борг перед банками за програмою до кінця року буде близьким до 10 млрд грн, тобто буде на 3 млрд грн вищим, ніж рік тому.
Такий обсяг заборгованості, який продовжує зростати, створює невизначеність як для банків, так і позичальників, дискредитує саму програму і знижує її ефективність.

🟢Певні зміни, які були запроваджені нещодавно (із листопада - обмеження у 200 тис. євро на розмір субсидії/ одного отримувача, із грудня – запроваджено екологічні та соціальні вимоги до позичальників, наразі у агросекторі), мають покращити виконання програми. Утім, як робить висновок НБУ, ключ до підвищення ефективності програми лежить у концентрації обмежених ресурсів на проектах, що дійсно потребують підтримки, зокрема інвестиційних цілях, а також проведенні регулярної оцінки відповідності позичальників цілям програми.

👨🏻‍💻Додам від себе, що висновки НБУ є додатковим аргументом на користь прискорення трансформації Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який є оператором програми «5-7-9» і очевидно у нинішньому вигляді не справляється с покладеними на нього завданнями, у більш інституційно спроможну і прозору інституцію – Національну установу розвитку, яка займатиметься фінансуванням проектів відновлення під час і після війни.
Установа надаватиме переважно кредити та гарантії іншим банкам, маючи для цього відповідну експертизу, функціонал, можливість самостійно залучати фінансування тощо. Відповідний законопроект, який розроблявся мною і нашим комітетом, прийнято у першому читанні. Він підтримується Нацбанком і Мінфіном. Зараз йде робота щодо його доопрацювання. Розраховую, що після владнання усіх міжвідомчих інтересів в уряді між Мінфіном і МЕРТ (а вони не є принциповими), законопроект без зайвого затягування буде «винесено в зал» для остаточного прийняття.

www.group-telegram.com/us/getmantsevdanil.com/8418

4.6K viewsDec 24 at 06:00

💁‍♂️Зараз про програму «5-7-9». Нагадаю – це державна програма із здешевлення кредитування. Вона реалізується шляхом компенсації державою частини ставки за кредитом, що надається комерційним банком позичальнику. Під час війни програма стала важливим драйвером стимулювання кредитної активності, на частку якої на кінець минулого року припадало 40% працюючого валового гривневого кредитного портфелю.

Водночас оберненою стороною стало зростання витрат державного бюджету та заборгованості перед банками із компенсації відсоткової ставки. При цьому аналіз Нацбанку показував, що фінансовий позичальників - учасників програми не сильно відрізнявся від позичальників на ринкових умовах, що призводило до погіршення конкуренції та зменшувало ефективність субсидій.  
📲Це обумовило необхідність зміни дизайну програми з метою скорочення витрат та більш ефективного фокусування програми.

🔻Зокрема, у квітні цього року було скорочено максимальний обсяг кредиту на поповнення обігових коштів за непріоритетними напрямами (з 60 до 5 млн. грн.), було обмежено розмір маржі і компенсації банків.

Утім зазначені зміни мали обмежений вплив на програму:
🔹За першу половину року частка кредитів за програмою скоротилась на 6.в.п до 34% від працюючого валового гривневого кредитного портфелю.
🔹Водночас із врахуванням вже накопиченого боргу, витрати для бюджету скоротились у меншій мірі. Якщо брати увесь наявний кредитний портфель виданий за програмою, то на початок липня держава компенсувала 16% від обсягу наданих кредитів, тоді як минулого року цей показник коливався у межах 17-18%.
🔹Через високі витрати за накопиченим портфелем та подальше зростання кредитів річний бюджет програми вичерпався вже у жовтні. Борг перед банками за програмою до кінця року буде близьким до 10 млрд грн, тобто буде на 3 млрд грн вищим, ніж рік тому.
Такий обсяг заборгованості, який продовжує зростати, створює невизначеність як для банків, так і позичальників, дискредитує саму програму і знижує її ефективність.

🟢Певні зміни, які були запроваджені нещодавно (із листопада - обмеження у 200 тис. євро на розмір субсидії/ одного отримувача, із грудня – запроваджено екологічні та соціальні вимоги до позичальників, наразі у агросекторі), мають покращити виконання програми. Утім, як робить висновок НБУ, ключ до підвищення ефективності програми лежить у концентрації обмежених ресурсів на проектах, що дійсно потребують підтримки, зокрема інвестиційних цілях, а також проведенні регулярної оцінки відповідності позичальників цілям програми.

👨🏻‍💻Додам від себе, що висновки НБУ є додатковим аргументом на користь прискорення трансформації Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який є оператором програми «5-7-9» і очевидно у нинішньому вигляді не справляється с покладеними на нього завданнями, у більш інституційно спроможну і прозору інституцію – Національну установу розвитку, яка займатиметься фінансуванням проектів відновлення під час і після війни.
Установа надаватиме переважно кредити та гарантії іншим банкам, маючи для цього відповідну експертизу, функціонал, можливість самостійно залучати фінансування тощо. Відповідний законопроект, який розроблявся мною і нашим комітетом, прийнято у першому читанні. Він підтримується Нацбанком і Мінфіном. Зараз йде робота щодо його доопрацювання. Розраховую, що після владнання усіх міжвідомчих інтересів в уряді між Мінфіном і МЕРТ (а вони не є принциповими), законопроект без зайвого затягування буде «винесено в зал» для остаточного прийняття.

BY Данило Гетманцев