🙏Молитва «Царю Небесний» — одна з найважливіших молитов християнського богослужіння. Вона звернена до Святого Духа і читається на початку більшості молитовних правил, богослужінь, а також перед читанням Святого Письма. Ця молитва відкриває серце до діяння Духа Святого, просвічення розуму, очищення душі.

Пояснення:
• «Царю Небесний» — Святого Духа визнають Царем Небесним, бо Він — Бог, одна з Осіб Пресвятої Трійці.
• «Утішителю» — Дух Святий утішає в скорботах, підкріпляє в немочі, дарує мир.
• «Душе істини» — Він відкриває істину, навчає розпізнавати Божу волю.
• «Всюди єси і все наповняєш» — Дух Святий не обмежений простором; Його присутність — всюдисуща.
• «Скарбів благих і Подателю життя» — усе добре в цьому світі — від Нього; життя душевне й духовне — Його дар.
• «Прийди і вселися в нас» — прохання, щоб Дух Святий діяв у серці, перемінював і просвітлював нас.
• «Очисти нас від усякої скверни» — просимо про очищення від гріхів, злих думок, страстей.
• «І спаси, Благий, душі наші» — просимо про спасіння, яке можливе лише в союзі з Богом.


У пасхальний період, від Пасхи до Трійці, молитву «Царю Небесний» не читають — бо Церква в ці дні живе у спогаді про воскресіння Христа й очікує дару Святого Духа, обіцяного Спасителем.

А в День П’ятидесятниці, коли згадуємо зішестя Святого Духа на апостолів — Церква вперше після Пасхи знову промовляє цю молитву. Це особливий знак: Святий Дух зійшов, обіцянка сповнилася, і тепер Його присутність — з нами.

🌿На відео Вечірнє Богослужіння напередодні Пʼятидесятниці у Георгіївському подворʼї Рівного

🌿П‘ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. ІСТОРІЯ СВЯТА

ЯК СВЯТКУВАЛИ П‘ЯТИДЕСЯТНИЦЮ У II–III століттях

П’ятидесятниця — найдавніше з дванадесятих свят (Великдень до дванадесятих свят не входить). Свідчення про святкування П’ятидесятниці зустрічаються у працях вчителів Церкви II–III століть: святителя Іринея Ліонського, Тертуліана та Орігена. При цьому у творах зазначених авторів П’ятидесятниця згадується у двох значеннях: як власне свято і як 50-денний післяпасхальний період (не завжди ці два поняття вдається чітко розмежувати). Святитель Іриней говорить про П’ятидесятницю як день, в який поряд з Великоднем і неділею забороняються коліноприклоніння. Тертуліан частіше вживає термін П’ятидесятниця у значенні періоду, але одного разу каже: Великдень і П’ятидесятниця «обидва є святкові дні». Ориген також явно називає П’ятидесятницю святом, ставлячи її в один ряд із неділею та Великоднем. Отже, П’ятидесятниця виникає як окреме свято наприкінці ІІ століття, а в ІІІ столітті вже разом із Великоднем та недільным днем становить сукупність святкових днів християнської Церкви.

У IV столітті П’ятидесятниця вже набуває найвищого статусу та урочистого богослужіння у всіх християнських Помісних Церквах. Історик Євсевій Кесарійський називає П’ятидесятницю «великим святом» та «святом свят». Святитель Іоанн Златоуст згадує старозавітний припис про три головні свята, коли «вся чоловіча стать має бути перед лицем Господа» (Втор.16:16), і говорить про те, що християнські свята Богоявлення, Пасха та П’ятидесятниця мають аналогічний статус у Церкві.

У «Постановах апостольських» сказано: «Відсвяткувавши П’ятидесятницю, святкуйте один тиждень»; це означає, що наприкінці IV століття вже виникає традиція святкувати тиждень після П’ятидесятниці, тобто з’являється період посвяти в зародковому вигляді.
Найдавніший опис богослужіння П’ятидесятниці дається в «Паломництві» Егерії, яка описує єрусалимську традицію IV ст. Служба П’ятидесятниці відрізнялася особливою урочистістю і за своєю природою була найяскравішим представником стаціонального богослужіння (стаціональне богослужіння – означає «богослужіння із зупинками» (від лат. statio — “зупинка”); у такому богослужінні окремі його частини відбувалися у різних частинах міста, а перехід між ними відбувався у форматі богослужбової ходи). Саме богослужіння складалося з шести частин (наслідувань), починалося воно рано-вранці, потім з перервами відбувалося в різних місцях міста і закінчувалося опівночі. З цікавих особливостей можна відзначити читання євангельського зачала про вознесіння Господа, з чого робимо висновок, що наприкінці IV століття в Єрусалимі Вознесіння Господнє ще святкували разом із П’ятидесятницею.

ЯК П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ СТАЛА ДНЕМ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ?
Спостережлива і воцерковлена людина, напевно, зверне увагу: у церковному побуті це свято ми називаємо Днем Святої Трійці і настільки вже звикли до цього, що інше його найменування — П’ятидесятниця — сприймається як другорядне; у всякому разі, воно відоме не настільки широкому колу віруючих. Водночас у богослужбових книгах іменування «День Святої Трійці» відсутнє зовсім і свято називається або «П’ятидесятницею», або просто «Тижнем 8-м». Як пояснити таку розбіжність Уставу з повсякденною традицією? Для відповіді на це питання необхідно коротко простежити генезис Дня Святої Трійці, або, іншими словами, з’ясувати, як у історії і свято П’ятидесятниці стає днем особливого прославлення Святої Трійці і де? і чому? цей мотив у підсумку займає першорядне становище.

Зрозуміло, що споконвічно це свято було пов’язане виключно зі спогадом зішестя Духа на апостолів і народження Церкви, тобто з подіями новозавітної П’ятидесятниці. Проте вже на ранньому етапі (з VII ст.) до основного спогаду додається новий мотив – прославлення Святої Трійці. Першою ознакою такої модифікації можна вважати вживання піснеспіву «Відехом Світло істинне…», в якому є слова: «Неподільній Трійці поклоняємось, Та бо нас спасла є». Далі у VIII-IX ст.

ця ідея набуває суттєвого розвитку: з’являються багато сучасних стихир П’ятидесятниці, які прославляють Святу Трійцю: «Відехом Світло істинне…», «Трійцю Єдиносущну піснославимо…», «Нині облачаються державою Христовою з висоти апостолі…».. і найкрасивіша стихира «Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонімося…», її авторство приписують імператору Леву VI (886–912).

Згодом усі вказані стихири (разом з «Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонимося…») були перенесені на службу самого свята. У результаті ідея поклоніння Пресвятій Трійці стала однією із значних тем святкового богослужіння, хоча й темою не основною, несамостійною. Загалом прославлення Святої Трійці в богослужінні свята П’ятидесятниці подібно до наявності цієї ж теми в службі свята Богоявлення: і при хрещенні Христа, і в сході Святого Духа відкривається таємниця Святої Трійці, тому природно, осмислюючи подію свята, ми оспівуємо Триіпостасного Бога, що благоволив явити істину.

Грецька богослужбова традиція цим і обмежується, тоді як на Русі розвиток ідеї продовжується. Тут другий день свята — нині ми його називаємо День Святого Духа — у XIV столітті серед учнів преподобного Сергія Радонезького отримує найменування «Троїцин день» і святковою іконою цього дня стає так звана «Старозавітна Трійця» (найвідоміший образ якої написаний преподобним Андрієм Рубльовим). Ідея зрозуміла: у події П’ятидесятниці відбулося одкровення Святої Трійці, тому і наступний за святом день став днем особливого прославлення Святої Трійці (на кшталт Собору Богородиці 26 грудня або Собору Іоанна Хрестителя 7 січня). До XVII століття найменування «Троїцин день» переходить на саме свято, тоді як наступний день називається Зішестям Святого Духа.

На заключному етапі (після сер. XVII ст.) з’являється традиція ікону Святої Трійці класти на саме свято, яке все більше сприймається у народній свідомості як день Святої Трійці. І що цікаво: зараз ми в побуті справді сам недільний день переважно називаємо днем Святої Трійці, хоча богослужіння обох днів присвячене спогаду про сходження Святого Духа.

СВЯТО П‘ЯТИДЕСЯТНИЦІ – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СВЯТОЇ СОБОРНОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВИ
За словами святого праведного Іоанна Кронштадського, «Господь наш Ісус Христос, Який вознісся від нас на Небо, хоча і не залишив нас, послав, згідно з обіцянкою, в п’ятдесятий день після Свого воскресіння з мертвих, від Бога Отця Бога Духа Святого – третю особу Пресвятої Трійці. Бог Дух Святий животворящий, від Бога Отця виходить (з Ним і Сином завжди разом славиться), зійшов на апостолів, у вигляді вогненних язиків. І вони раптово відродилися, освятилися, просвітилися, примудрилися і почали говорити про великі справи Божі на різних мовах. З цього часу увійшов Дух Святий в світ, – Утішитель, крім Господа Ісуса Христа, рівносильний Йому, рівнославний і сопрісносущний Йому і Богу Отцю. Бо три особи в Богові єдиносущні і неподільні, і кожна із них бере участь у спасінні людського роду. Без Духа Святого немає істинного життя в людині, немає миру в душі, немає світла Божого, немає правди, святості, істинної радості і блаженства. Без Духа Божого не може бути в нас і немає істинної віри, надії та любові, чистоти серця, істинної чесноти і немає спасіння».
Неможливо людському розуму повною мірою осягнути, що є Бог Троїчний в Особах і Єдиний по суті, це можливо прийняти і збагнути вірою.

Свято П’ятидесятниці можна назвати днем народження Святої Соборної і Апостольської Церкви – образа Царства Божого на землі! У цей день дією Святого Духа люди отримали можливість долучатися тих благ, які дарував їм Ісус Христос, тобто отримали можливість бути Церквою.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/p-yatydesyatnytsya-istoriya-svyata-3/

🌿9  ЧЕРВНЯ-ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХА

Цього дня Церква згадує третю іпостась Пресвятої Трійці – Святого Духа. Це свято було встановлено для того, щоб підкреслити, що саме Святий Дух є основним у Церкві. Саме зішестя Святого Духа стало подією, яка стала основою Церкви. І з того часу в Церкві є Дух Святий.
Церква Христова є судиною Святого Духа і все, що робиться в Церкві, робиться благодаттю Святого Духа. Усі обряди, усі дари, які є в Церкві, до яких ми можемо бути приєднані, які ми маємо, є дарами, які Дух Святий дає.

У Святому Письмі розповідається про те, як у День П’ятидесятниці Святий Дух зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків. І апостоли почали проповідувати віру Христову різними мовами. З того часу саме момент, пов’язаний з тим, що в Церкві є цей початок – початок, пов’язаний із присутністю Духа Святого і продовжується досі. Хоча може бути і не завжди очевидним для нас, як Церква переповнена дарами Святого Духа, але це саме так. І найголовніше – це зафіксовано у богослужбових піснеспівах сьогоднішнього дня, коли особливо згадується Дух Святий.

У апостола Павла є міркування, що в Церкві всі мають різні дари, і дари різні, але Дух один. І Дух дає ці дари на власний розсуд. Кожен із нас, членів Церкви, отримує дар Святого Духа, але отримує не для себе, не для того, щоб просто дар належав комусь конкретному і тільки цій людині, але цей дар дається для служіння тій громаді, до якої ми належимо. Тому й каже апостол Павло: Дух один, дари ж різні. Кому дар втіхи, кому дар молитви, кому дар учительства і таке інше.
Сучасними богословами прийнято говорити про існування двох аспектів Церкви: аспекту христологічного та пневматологічного аспекту. Христологічний аспект вказує на те, що основоположником Церкви, Її Головою є Господь наш Ісус Христос. В апостола Павла навіть міститься визначення Церкви як Тіла Христового, але днем заснування Церкви є день зішестя Святого Духа, і наводимося ми до Церкви благодаттю Святого Духа і все відбувається Духом Святим і нас просвічує Дух Святий.

Відповідно окремо встановлюючи свято, присвячене Святому Духу, Церква ніби ще раз нагадує, що і Дух Святий є тією іпостасью, яка веде нас до обожнювання. Ми отримали спасіння з волі Бога Отця, виконаного Сином, але завершуючого і освячує нас Святим Духом.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/9-chervnya-den-svyatoho-dukha/

🌿ЗАМІСТЬ ЗАХОПЛЕНОЇ ЦЕРКВИ-НОВИЙ ХРАМ: У ГОРБАКОВІ ОСВЯТИЛИ НОВОЗБУДОВАНУ СВЯТО-ТРОЇЦЬКУ ЦЕРКВУ
8 червня 2025 року, у день Святого Духа, в селі Горбаків Гощанського благочиння відбулася надзвичайно важлива та довгоочікувана подія — освячення новозбудованого храму на честь Пресвятої Трійці. Урочисте богослужіння та чин великого освячення очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Йому Високопреосвященству співслужили: благочинний Гощанського району та настоятель храму протоієрей Михаїл Петров, секретар Рівненської єпархії протоієрей Віктор Земляний, прибуле на свято духовенство.За богослужінням молилася велика кількість вірян — як місцевих жителів, так і гостей із навколишніх сіл, що прибули розділити радість великої події.

Після читання Святого Євангелія архіпастир звернувся до пастви зі словом підтримки й вдячності:

«Цей храм — це відповідь вашої віри. Ви не озлобилися, не зневірилися, а збудували. Коли забирають храм — то намагаються відібрати серце. А ви показали, що справжнє серце ніхто не забере, бо воно належить Христу», — сказав архієпископ Пимен.

Він подякував релігійній громаді Української Православної Церкви села Горбаків за мужність, витривалість, працю та вірність канонічній Церкві, підкресливши, що храм було зведено власними силами громади, а також завдяки щедрій допомозі мецената Андрія Біби, якому віряни висловлюють щиру вдячність.

Нагадаємо: шлях до цього храму був тернистим

У травні 2019 року прихильники ПЦУ силоміць захопили Свято -Троїцьку церкву села Горбаків. Представники новоствореної громади, за підтримки місцевої влади, увійшли до храму, змінили замки та позбавили релігійну громаду УПЦ доступу до святині. Віряни залишилися без місця для молитви, богослужіння звершували в тимчасових умовах.

Та громада не втратила духу — об’єдналася, згуртувалася, продовжила молитися і будувати, довівши: справжня Церква — у серцях і вірі, а не в стінах. І сьогодні в Горбакові знову лунає церковний дзвін у храмі, збудованому в любові, єдності та вірності Христу.

На сайті: https://rivne.church.ua/news/zamist-zakhoplenoyi-tserkvy-novyy-khram-u-horbakovi-osvyatyly-novozbudovanu-svyato-troyitsku-tserkvu/

🌿10 ЧЕРВНЯ – ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ “НЕПРОХОДИМАЯ ВРАТА”

Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці.

Ікона Божої Матері «Непроходимая Врата» належить до досить рідкісних ікон Богородиці. Її написання відносять до XVII століття, тоді ж вона стала розповсюдженою в обителях на Русі. Найраніший список ікони, який вважається першообразом, був написаний в XVII столітті в місті Сольвичегорськ, а нині зберігається в Руському державному музеї Санкт-Петербурга.

Основу іконографії образу становить вхідна молитва «Непроходимая двере тайно …», яка читається на початку літургії Іоанна Златоуста. Образ Богоматері «Непроходимая Врата» пов’язаний з тлумаченнями на Книгу пророка Єзекіїля і означає незмінне дівоцтво Богоматері. За своїм символічним змістом ця ікона близько до акафістного виду ікон, адже в ній відображено богословський догмат про те, що Божа Матір є Приснодівою, Котра зберегла Своє дівоцтво після зачаття і народження Іісуса Христа. У назві закладено думку, що Божа Матір є ніби Воротами до Царства Небесного, якими трудно пройти грішникам. Праведники ж, навпаки, прагнуть до цих чудесних Воріт.

Істотний вплив на утворення таких композицій мало послідування служб великої вечірні напередодні Богородичних свят, яке включає в себе читання рядків із Книги пророка Єзекіїля й спів стихир, які розкривають тему його пророцтва. За одним із припущень, ікона була написана на тропар вечірних молитов: «Милосердия двери отверзи нам, благословенная Богородице, надеющиися на Тя да не погибнем, но да избавимся Тобою от бед: Ты бо еси спасение рода христианского». Назву ікони також пов’язують зі словами четвертого ікосу Великого акафіста Богоматері: «Радуйся, райских дверей Отверзение».

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/10-chervnya-ikony-bozhoyi-materi-neprokhodymaya-vrata/

🙏СЕРГІЇВСЬКА ПАРАФІЯ КОРЦЯ ПРОВЕЛА ЧЕРГОВИЙИ БЛАГОДІЙНИЙ ЯРМАРОК

Відбувся благодійний ярмарок у Сергіївській парафії Корця у День Святої Трійці. Зібрано 19 600 грн для онкохворих дітей. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

8 червня, у світле свято П’ятидесятниці, з благословення архієпископа Рівненського та Острозького Пимена, відбувся благодійний ярмарок у Сергіївській парафії м. Корця. Метою ярмарку, зазначили організатори, була допомога онкохворим дітям.

Завдяки спільним зусиллям небайдужих вдалося зібрати 19 600 гривень, які будуть спрямовані на підтримку маленьких пацієнтів, що потребують тривалого та дороговартісного лікування.

Протоієрей Ярослав Холодницький, настоятель храму, звернувся до присутніх зі словами духовного натхнення:

«Кожна наша добра справа чи навіть думка — це крок, який наближає нас до Бога. Приносячи радість іншим, особливо тим, хто потребує нашої допомоги, ми проявляємо свою справжню любов до Бога. Нехай благодать Святого Духу надихає нас на повсякденне милосердя».

Настоятель подякував усім, хто долучився до цієї ініціативи — організаторам, учасникам, жертводавцям та волонтерам. Та зауважив, що кожна гривня, кожен виріб, кожна усмішка в цей день стала знаком справжнього християнського милосердя.

Нагадаємо, що Сергіївська парафія м. Корця, впродовж останніх років провела з десяток різноманітних ярмарків на яких збирала допомогу для українських воїнів.

На сайті: https://rivne.church.ua/bez-rubryky/serhiyivska-parafiya-kortsya-provela-cherhovyyy-blahodiynyy-yarmarok/

❗️Прийом керуючого єпархією
13 червня, у пʼятницю, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен здійснюватиме прийом духовенства та мирян, початок о 10.00.

🌿11 ЧЕРВНЯ – ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИЦІ ФЕОДОСІЇ

Преподобномучениця Феодосія жила у VIII столітті. Вона народилася завдяки старанній молитві батьків і після їхньої смерті виховувалась у Константинопольському жіночому монастирі на честь святої мучениці Анастасії. 

Свята Феодосія прийняла постриг у жіночій обителі після того, як роздала бідним майно, що залишилося від батьків. Частину грошей вона використала на написання ікон: Спасителя, Божої Матері та мучениці Анастасії. 
Коли запанував Лев Ісавр (717–741), жорстокий гонитель іконошанувальників, він наказав повсюдно знищити святі ікони. У Константинополі існували тоді ворота, які називалися “мідними”, а над ними вже понад 400 років знаходився мідний образ Спасителя. 

У 730 році лжепатріарх-іконоборець Анастасій наказав зняти образ. Православний народ, на чолі якого була преподобномучениця Феодосія з іншими інокинями, кинулись на захист ікони і перекинули сходи разом із воїном, який виконував наказ. 
Лжепатріарх Анастасій, боячись, що хвилювання посиляться, сповістив про те, що сталося імператора. За наказом останнього воїни перебили всіх черниць, а преподобномученицю Феодосію, як найревнішу захисницю ікон, ув’язнили. 

Протягом тижня їй щодня завдавали по сто ударів, а на восьмий день повели вздовж міста, жорстоко б‘ючи дорогою. Один із воїнів почав бити мученицю і завдав їй смертельної рани, від якої мучениця одразу померла. Тіло святої преподобномучениці, яке лежало серед дороги на землю, християни зі страхом підняли та поховали в монастирі Діокритис у Константинополі. Місце поховання преподобномучениці Феодосії прославилося численними зціленнями хворих.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/11-chervnya-prepodobnomuchenytsi-feodosiyi-3/

☦️У РАДИВИЛОВІ ПРОЙШОВ ХРЕСНИЙ ХІД ЗА МИР В УКРАЇНІ

Вже десятий рік поспіль у третій день свята Пресвятої Животворящої Трійці в місті Радивилів звершується Хресна хода за мир в Україні. Цьогоріч, 10 червня 2025 року, вона знову зібрала сотні вірян, які єдиним серцем і єдиними устами підносили молитви до Бога за мир і злагоду на нашій землі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Після Божественної літургії в Олександро-Невському храмі розпочалася мирна хода вулицями міста. Очолив її благочинний Радивилівського округу протоієрей Вячеслав Демчук разом із духовенством округу.

Попереду колони несли святині:
 • ікону святого благовірного великого князя Олександра Невського — покровителя храму;
 • ікону преподобних Іова та Амфілохія Почаївських — чудотворців та молитвеників за рідну землю;
 • ікону Божої Матері «Пантанасса» («Всемилостива») — перед Якою моляться за зцілення від важких недугів та заступництво для всього народу.

Учасники ходи разом співали церковні піснеспіви, звершували молитви за мир, за воїнів, за всіх стражденних і за духовне відродження України. Подія стала яскравим свідченням єдності громади навколо Церкви та молитви, яка є найпотужнішою зброєю християнина.

Хресна хода завершилася подячною молитвою перед храмом, після чого прот. Вячеслав Демчук, благочинний Радивилівського благочиння звернувся до присутніх зі словами духовної підтримки та подяки за вірність, молитву й любов до ближнього.

На сайті: https://rivne.church.ua/news/u-radyvylovi-proyshov-khresnyy-khid-za-myr-v-ukrayini/

🌿12 ЧЕРВНЯ – КОРЕЦЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ “СПОРУЧНИЦЯ ГРІШНИХ”

Ікона Божої Матері “Споручниця грішних” названа так за написом, що зберігся на ній: “Аз споручниця грішних до Мого Сина…”. Корецька ікона Божої Матері зберігається в Корецькому жіночому монастирі з XVII століття.

Лик Божої Матері з Богонемовлям на лівій руці написаний на дерев’яній дошці. Ікона спрадавна була в замку корецьких князів і носила найменування “благодатна”.
У 1622 році турки взяли в полон останнього з православних Корецьких князів, Самуїла. Його брат, Іоанн, опинившись без підтримки та опори, проявив малодушшя – перейшов у католицьку віру, прийняв ім’я Ян-Карл та передав новозбудовану частину Корецької обителі монахам-францисканцям. Новоспечені «брати у Христі», католики-єзуїти, підбили князя винести зі свого родового замку православні святині – плащаницю Богородиці та ікону Божої Матері «Споручниця грішних». Чи то Господь зглянувся на молитви сестри Корецьких князів Серафими, ігумені місцевої жіночої обителі, чи сам Ян-Карл проявив здоровий глузд, але у 1622 році, у четвер після святої П’ятидесятниці, Хресною ходою ці святині були перенесені у Корецький монастир. Та навіть молитви сестри-ігумені не вберегли брата, який зрадив православну віру, від кари Божої: Всевишній не дав Яну-Карлу нащадків, і рід Корецьких князів на ньому перервався.

Урочисте перенесення благодатної ікони “Споручниця грішних” відбулося в 1622 році. Після повернення Корецькому Свято-Воскресенському монастирю розвалин Свято-Троїцького монастиря і освячення його у 1880 році ікона “Споручниця грішних” була перенесена і влаштована в дерев’яному різьбленому кіоті біля лівої передньої колони Свято-Троїцького храму.

На іконі Божа Матір зображена з Богонемовлям-Христом на лівій руці, Який обома руками тримає Її десницю. Написана на дерев’яній дошці, свою теперішню назву святиня отримала від віршованого напису на окладі «Аз споручница грешных к Моему Сыну: Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну; да тии, иже радость выну Мне приносят, радоватися вечне через Меня испросят». І, справді, заступництво і чудеса від образу відчувають усі, хто з вірою і надією звертається перед ним до Богородиці.

Багато людей підтверджують, що у разі якихось негараздів, сімейних неладів і особливо коли “болить душа”, ті, хто приходять до ікони “Споручниця грішних”, після молитви перед нею одержують допомогу в своїй потребі та душевне полегшення, бо Вона справді є “Споручниця грішних”!
Не раз чудотворна ікона показувала благодатну допомогу стражденним – у 1923 році, в день Святої Трійці, перед образом отримав зцілення молодий чоловік, одержимий нечистим духом.

Проявила свою чудесну силу ікона і згодом. Жителі Корця розповідають, що у часи фашистської окупації святотатці спробували пограбувати монастир, і як тільки вони не намагались викрасти чудотворну ікону Богородиці – здерти вдалося лише ризу, святиню навіть не вдалося зрушити з місця. Після того, як наголошують місцеві жителі, грабіжники залишили обитель у спокої, а рани на іконі зажили дуже швидко. На початку двухтисячних старець, прозорливий архімандрит Парфеній, який пройшов пекло ГУЛАГу, кілька разів твердив монахиням: “Бережіть ігуменю вашу, щоб її не вкрали. А то прийдуть злодії і вкрадуть”.

Старець спочив, і тільки після його смерті сестри зрозуміли, про яку ігуменю говорив їм архімандрит: у листопаді 2001 року злодії поцупили з монастиря дорогоцінні ікони та церковні прикраси, вартісне
богослужбове начиння. Але Мати Божа знову явила диво Своїм чудотворним образом: скільки не ламали злодії кіот «Споручниці грішних», змогли зняти з ікони тільки дорогоцінну ризу, а сам образ украсти так і не змогли. Дуже швидко, стараннями сестер, вірян і духовенства, рани на іконі було вилікувано, і чудотворна ікона знову стала доступною для поклоніння.
Сестри обителі розповідають: щороку до ікони приходять помолитися тисячі вірян. Усі вони просять у Цариці Небесної допомоги і заступництва та підтверджують: після молитов перед чудотворним образом отримують душевне полегшення і заспокоєння, серцем опановує спокій та умиротвореність.

«Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает, грешницы в скорби сердца обретают утешение и Небесною любовию озаряются светло: днесь бо Матерь Божия простирает нам спасающую руку и от Пречистаго образа Своею вещает, глаголя: Аз Споручница грешных к Моему Сыну, Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну», – співається у тропарі чудотворній святині. Та, Яка разом зі Своїм Сином зображена на дощечці ікони “Споручниця грішних”, і у князівські часи, як і до наших днів, залишається найпершою Помічницею роду людському.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/12-chervnya-koretskoyi-ikony-bozhoyi-materi-sporuchnytsya-hrishnykh/

🌿У КОРЕЦЬКОМУ МОНАСТИРІ ВШАНУВАЛИ ІКОНУ “СПОРУЧНИЦЮ ГРІШНИХ”

У Корецькому жіночому монастирі вшанували чудотворний образ Богородиці “Споручниця грішних”. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

12 червня, у день вшанування ікони Пресвятої Богородиці “Споручниця грішних”, у Корецькому Свято-Троїцькому жіночому монастирі відбулося урочисте богослужіння.
Божественну літургію очолив архієпископ Фастівський Даміан, Йому співслужили архієпископ Городницький Олександр, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен, архієпископ Згурівський Амвросій, а також численне духовенство з різних єпархій.

За богослужінням молилися ігуменя монастиря Парфенія з сестрами, настоятельки інших обителей, чернецтво, а також велика кількість прочан і вірян, які прибули до святої обителі, щоб розділити духовну радість у день вшанування чудотворного образа.

У своїх молитвах присутні підносили прохання за мир в Україні, за воїнів-захисників, за стражденних, знедолених і хворих, а також за всіх, хто потребує особливої Божої допомоги й заступництва Пресвятої Богородиці.

Після Божественної літургії відбувся святковий хресний хід навколо монастиря з іконою “Споручниця грішних”, під час якого духовенство й миряни знову підносили молитви до Матері Божої, прохаючи Її милості та покрову.

На сайті: https://rivne.church.ua/news/u-koretskomu-monastyri-vshanuvaly-ikonu-sporuchnytsyu-hrishnykh/

🌿13 ЧЕРВНЯ – МУЧЕНИКА ЄРМІЇ КОМАНСЬКОГО

Святий мученик Єрмій постраждав за Христа у місті Комани під час гонінь при імператорі Антоніні Пії (138–161). Правитель Севастіан, що прибув до Каппадокії для виконання наказу про переслідування християн, запропонував святому принести жертву язичницьким богам, обіцяючи за це почесті та милість імператора.

Але вибілений сивиною воїн мужньо сповідав свою віру в Христа. Після довгих умовлянь правитель наказав мучити святого. Його били по обличчю так, що здерли шкіру з обличчя, а потім кинули в розпечену піч. Коли через 3 дні піч відкрили, мученик Єрмій вийшов із неї неушкодженим. 

Правитель Севастіан наказав волхву отруїти святого Єрмія отрутою. Отруєне пиття не завдало святому жодної шкоди. Так само і другий кубок з найсильнішою отрутою не вбив мученика. Волхв увірував, приніс покаяння Христу Спасителю і був негайно обезголовлений, хрестившись своєю кров’ю і сприйнявши мученицький вінець.
А святий Єрмій був відданий ще жорстокішим мукам: з нього витягували жили, кидали в кипляче олово, викололи очі, але він смиренно дякував Господу Ісусу Христу. Потім мученика Єрмія почепили головою вниз. Три дні висів він у такому стані. Люди, послані правителем упевнитися у смерті мученика, знайшли його живим.

Вражені дивом вони засліпли від жаху і почали волати до святого, щоб він допоміг їм. Святий мученик звелів підійти до нього осліплим, поклав на них руки і зцілив Ім’ям Ісуса Христа. У люті правитель наказав здерти з тіла святого всю шкіру, але страстотерпець, як і раніше, залишався живим. Тоді збожеволілий Севастіан власноруч відрізав йому голову ножем. Християни таємно поховали тіло мученика Єрмія, від святих мощей якого подавалися численні зцілення.

На сайті: https://rivne.church.ua/bez-rubryky/13-chervnya-muchenyka-yermiyi-komanskoho-2/

🇺🇦РІВНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ УПЦ ЗАКУПИЛА ТАПОЧКИ ДЛЯ ПОРАНЕНИХ ВОЇНІВ

Рівненська єпархія закупила та передала 300 пар тапочок для поранених захисників України. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

По благословінню архієпископа Рівненського і Острозького Пимена Рівненська єпархія передала 300 пар нових домашніх тапочок на потреби «Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова».

Цей внесок став частиною постійної підтримки українських захисників, які проходять лікування й реабілітацію після поранень. Від простого, але необхідного зручного взуття — залежить комфорт поранених у складних умовах перебування в польових шпиталях.
“Коли людина пережила біль і втрату, навіть дрібна турбота стає свідченням любові та підтримки. А ще — це спосіб сказати: «Ми поруч. Ми дякуємо», — зазначає прот. Петро Перетятко, керівник соціального відділу Рівненської єпархії УПЦ.

Єпархія дякує всім, хто долучається до таких ініціатив і молиться за наших воїнів. Нехай Господь укріпить кожного, хто стоїть на сторожі миру, і всіх, хто допомагає словом, ділом і молитвою.

На сайті: https://rivne.church.ua/news/rivnenska-yeparkhiya-upts-zakupyla-tapochky-dlya-poranenykh-voyiniv/

📌ПАЛОМНИЦТВО СВЯТИНЯМИ ГРЕЦІЇ

Паломництво до Греції
4–14 серпня 2025 року

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Пимена
Запрошуємо взяти участь у благословенному паломництві до святинь Греції — землі, освяченої життям і подвигами численних святих, серед яких святий Паїсій Святогорець, святитель Спиридон Триміфунтський, святий Димитрій Солунський, Григорій Палама, а також преподобні отці Метеорських монастирів.

Програма передбачає як глибокі духовні зустрічі, так і час для відпочинку на морі.

🕊 Основні святині подорожі:
– Монастир святого Іоанна Богослова в Суроті (місце поховання прп. Паїсія Святогорця)
– Монастир Анастасії Узорешительниці (мощі святих)
– Паломництво на Афон (для чоловіків) або морське паломництво з винесенням святинь (для жінок)
– Літанія з мощами святителя Спиридона на острові Керкіра
– Метеори: два древніх монастирі
– Святині Солуня: базиліка святого Димитрія, собор Григорія Палами, монастирі Феодори і Давида Солунських
– Монастирі на Олімпі: святого Діонісія та святого Єфрема Сиріна

📍Долучіться до цієї духовної мандрівки, щоб побачити велич християнської спадщини Еллади, помолитися перед чудотворними святинями, відпочити душею і тілом, а головне — наповнити серце миром і світлом.

Запис та деталі за телефоном:
📞 0967671938 – м. Валентина

На сайті: https://rivne.church.ua/news/palomnytstvo-svyatynyamy-hretsiyi/

🌿🙏У ГОРОДОЦЬКОМУ МИКОЛАЇВСЬКОМУ МОНАСТИРІ ВІДБУВСЯ 30-Й ВИПУСК СТУДЕНТОК ГДУ

У Городоцькому Миколаївському жіночому монастирі відбувся 30-й випуск студенток Городоцького Духовного училища. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

У стінах Городоцького Миколаївського жіночого монастиря відбулася урочиста та зворушлива подія — 30-й випуск студенток Городоцького духовного училища регентів-псаломщиків.
Святкування розпочалося з подячного молебню, який очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен. Йому співслужили секретар Рівненської єпархії протоієрей Віктор Земляний, благочинні кількох округів, духовенство, а також ректор духовного училища протоієрей Андрій Мельничук. Молитву прикрасили своїм співом самі студентки — випускниці, які співали з особливим натхненням і вдячністю.

Після молебню архієпископ Пимен урочисто вручив дипломи про закінчення навчання. Три студентки отримали документи з відзнакою — як визнання їхніх особливих старань і здібностей. У вітальному слові владика наголосив, що у складний для Церкви час навчатися у духовному училищі — це сміливий та свідомий вибір, який вимагає глибокої віри й твердості. Особливо — для дівчат, які вирішили присвятити себе церковному служінню й стати регентами.

Настоятелька монастиря ігуменя Михаїла, засновниця духовного училища, з глибоким хвилюванням згадувала перші кроки 30-річної історії навчального закладу, скільки праці, молитви й любові вкладено у кожен рік. Вона щиро побажала випускницям знайти своє покликання, зберегти внутрішню чистоту й горіти служінням Богові та людям.

Ректор училища протоієрей Андрій Мельничук зазначив, що для нього було честю навчати таких старанних студенток, які з радістю здобували знання. Він побажав дівчатам творчої сили та Божої допомоги у подальшому шляху.

Нехай Господь благословить кожну з випускниць у її покликанні!

На сайті: https://rivne.church.ua/news/u-horodotskomu-mykolayivskomu-mohnastyri-vidbuvsya-30-y-vypusk-studentok-hdu/