🌺🤗З молитвою та вдячністю за пройдений шлях випускниці Городоцького духовного училища ступають у новий етап свого духовного життя.
⠀
Нехай Господь благословить кожну з них на щире служіння Церкві, людям і Правді.

🌺🙏«Навчатися зараз у закладах нашої Церкви — це шлях сповідництва».
— архієпископ Рівненський і Острозький Пимен

🌿14 ЧЕРВНЯ – АГАПІТА ПЕЧЕРСЬКОГО, ЛІКАРЯ БЕЗМЕЗДНОГО

Преподобний Агапіт Печерський, лікар безмездний, родом із Києва, він був учнем преподобного Антонія Печерського, жив у XI столітті. 
Якщо хтось із монастирської братії хворів, Агапіт приходив до нього і самовіддано доглядав хворого, годував вареною травою, яку готував сам, і хворий одужував за молитвою преподобного. До монастирського лікаря, який мав дар зцілення, зверталися за допомогою і багато мирян. У той же час у Києві був досвідчений лікар-вірменин, який за одним видом хворого міг визначити ступінь хвороби і навіть точно визначити день його смерті. Коли один із таких приречених звернувся до святого Агапіта, благодатний цілитель з молитвою дав йому скуштувати їжі з монастирської трапези – і хворий одужав. Розпалюваний заздрістю лікар-вірменин хотів отруїти Агапіта, але Господь зберіг преподобного і отрута не подіяла.

Святий Агапіт зцілив Чернігівського князя Володимира Мономаха, майбутнього великого князя Київського (1114–1125), надіславши йому варені ним трави. Вдячний князь сам прийшов у монастир і хотів бачити свого цілителя, але смиренний подвижник зник і не прийняв дарів.

Коли сам святий цілитель захворів, до нього прийшов той самий лікар-вірменин і, оглянувши, сказав, що смерть настане через три дні. При цьому він дав обітницю стати православним ченцем, якщо його передбачення не здійсниться. Преподобний відповів, що Господь відкрив йому, що покличе його лише за три місяці.

Святий Агапіт спочив через 3 місяці (1 червня, не пізніше 1095 р.), а вірменин прийшов до ігумена Печерського монастиря, покаявся і прийняв постриг. “Вірно, що Агапіт – угодник Божий, – сказав він. – Я добре знав, що не можна йому було через хворобу його пережити три дні, а Господь дав йому три місяці”. Так преподобний направив на шлях спасіння гордовитого лікаря.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/14-chervnya-ahapita-pecherskoho-likarya-bezmezdnoho-3/

📌У РІВНЕНСЬКІЙ ЄПАРХІЇ УПЦ ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ ЄПАРХІАЛЬНОЇ РАДИ

13 червня 2025 року в Георгіївському подвор’ї м. Рівне відбулося чергове засідання Єпархіальної Ради Рівненської єпархії Української Православної Церкви. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Єпархіальна Рада — це дорадчий орган, до складу якого входять благочинні округів, намісники  монастирів, ігумені, а також відповідальні працівники єпархіального управління. Очолює Єпархіальну Раду архієпископ Рівненський і Острозький Пимен.
Під час засідання було розглянуто низку важливих питань, пов’язаних із життям і діяльністю Рівненської єпархії.

У своєму слові архієпископ Пимен особливо наголосив на необхідності високого рівня дисципліни серед духовенства та монашествуючих єпархії. Владика підкреслив, що в умовах суспільного тиску та викликів, які постали перед Українською Православною Церквою, пастирі повинні бути прикладом відповідальності, вірності канонічному порядку та жертовного служіння.
Секретар Рівненської єпархії прот. Віктор Земляний звернув увагу на важливі організаційні питання, а також озвучив ситуацію щодо офіційного розпорядження голови Рівненської обласної ради пана Андрія Карауша, яке стосується перевірки храмів Рівненської єпархії Української Православної Церкви щодо їхньої належності.

У відповідь на це рішення Єпархіальна рада ухвалила офіційне звернення до голови обласної ради, в якому висловлено позицію єпархії щодо дій влади, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність релігійної організації.

📄 Текст звернення буде оприлюднено на офіційному сайті найближчим часом.

Засідання завершилося спільною молитвою та побажанням мудрості і витривалості всім, хто несе церковне служіння в непростий для нашої Церкви час.

На сайті: https://rivne.church.ua/holovne/u-rivnenskiy-yeparkhiyi-upts-vidbulosya-zasidannya-yeparkhialnoyi-rady/

🌿15 ЧЕРВНЯ – НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ

У першу неділю після дня Святої Трійці Православна Церква святкує Неділю Всіх Святих.  Перша згадка про це свято зустрічається в IV столітті, а в 609 р. Римський Папа Боніфацій IV у день Всіх Святих освятив римський Пантеон в честь Богородиці і всіх мучеників, щоб, за висловом великого англійського історика Беди, «пам’ять всіх святих могла в майбутньому згадуватися в місці, де шанували не богів, а демонів».

Усі Святі невипадково згадуються через тиждень після Трійці – на Трійцю була встановлена Церква, це день її народження, паросток, посаджений у землю. І ось ми бачимо, яким яскравим кольором розцвіла посаджена квітка – святі мученики і сповідники, преподобні і пророки, юродиві і святителі.
День Всіх Святих з’єднаний із першою неділею після П’ятидесятниці, цим підкреслюється, що святість – це плід Духа Святого. Цей плід дозрів не в якихось напівбогів, велетнів або інопланетян, а у звичайних людей, зроблених із того ж тіста, що й ми з вами.

Святих шанували з раннніх століть християнства. Спочатку – це були апостоли, а потім мученики, які йшли на смерть, але не відрікалися від віри. За ними почалося шанування видатних церковних діячів, які прославилися дарами Святого Духа (всі ми знаємо святителя Миколая Чудотворця). Зі зміцненням християнства, почали шанувати благовірних правителів і правительок (такими були благовірний князь Олександр Невський, син його Даниїл, князь Ярослав Мудрий) і преподобних ченців (таких як Сергій Радонезький, Серафим Саровський, Іов та Амфілохій Почаївські).

Скільки всього святих у християнстві – невідомо. Житія і описи святих не вміщаються у найтовстіші томи Четьїв-Міней, про подвиг тисяч ніколи не стане відомо… Ми не дізнаємося про мучеників перших століть християнської Церкви, розірваних дикими звірами на арені цирку за віру в Христа, прихованими від нас залишаться імена подвижників і ченців, котрі жили в усамітнені і так гаряче молилися за мир, не злічити й імен віруючих, розстріляних у роки безбожництва в таборах.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/15-chervnya-nedilya-vsikh-svyatykh/

❗️Прийом керуючого єпархією
16 червня , у понеділок, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен здійснюватиме прийом духовенства та мирян, початок о 10.00.

📌ЗВЕРНЕННЯ ЄПАРХІАЛЬНОЇ РАДИ РІВНЕНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ ДО ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Голові Рівненської обласної ради
Караушу Андрію Петровичу

ЗВЕРНЕННЯ

Єпархіальна рада Рівненської єпархії Української Православної Церкви висловлює занепокоєння останніми публічними заявами голови обласної ради п. Андрія Карауша щодо Української Православної Церкви, зокрема у зв’язку з ініціативою проведення перевірок монастирів та храмів Рівненської єпархії УПЦ.
Такі висловлювання не лише дискредитують багатотисячну громаду віруючих нашої Церкви в регіоні, а й мають ознаки дискримінації за релігійною ознакою, чим порушуються конституційні права громадян України.

Звертаємо Вашу увагу, що наша Церква вже тривалий час здійснює свою діяльність самостійно та незалежно, ухвалюючи всі рішення всередині свого управління. Адміністративний центр нашої Церкви знаходиться в Києві, і вона не є структурним підрозділом жодної іноземної релігійної організації.

Окремо наголошуємо, що серед вірян нашої Церкви — численні захисники України, їхні родини, матері загиблих воїнів, а також священнослужителі, які служать на фронті, капеланствують, підтримують військових і допомагають переселенцям. Публічні заяви, які ставлять під сумнів їхню гідність, жертовність і громадянську позицію — глибоко ображають як наших вірян, так і всю українську спільноту.

Закликаємо Вас до виваженості, збереження міжконфесійного миру та поваги до конституційних прав усіх громадян — незалежно від їхніх релігійних переконань.

З надією на мудрість і справедливість,
Єпархіальна рада Рівненської єпархії Української Православної Церкви

На сайті: https://rivne.church.ua/holovne/zvernennya-yeparkhialnoyi-rady-rivnenskoyi-yeparkhiyi-upts-do-holovy-oblasnoyi-rady/

🌿16 ЧЕРВНЯ – МУЧЕНИКІВ ЛУКІЛЛІАНА, КЛАВДІЯ, ІПАТІЯ, ПАВЛА, ДІОНІСІЯ І ПАВЛИ

Лукілліан був язичницьким жерцем при римському імператорі Авреліані (270-275). У старості він переконався у хибності язичницької релігії, усією душею звернувся до віри у Христа Спасителя і хрестився.

Під впливом його проповіді багато язичників почали звертатися до християнства. Тоді юдеї за поширення віри в розіп’ятого ними Христа донесли на Лукілліана градоначальнику Нікомідії Сільвану. Той почав змушувати старця повернутися до ідолослужіння. За відмову святому Лукілліану розтрощили щелепу, били палицями і повісили вниз головою, а потім ув’язнили у в’язниці, де він зустрів чотирьох отроків-сповідників Христових – Клавдія, Іпатія, Павла та Діонісія. Святий Лукілліан переконував їх твердо стояти за віру, не боятися мук та смерті.

Через деякий час всі вони були приведені на судилище і кинуті в розпечену піч, але дощ, що раптово став йти, погасив полум’я і святі мученики залишилися
неушкодженими. Імператор засудив їх до страти, відправивши для виконання вироку до Візантії. Святі отроки були усічені мечем, а святий мученик Лукілліан численними цвяхами прибитий до хреста.

Свідком подвигу святих мучеників була свята діва Павла, яка присвятила себе служінню тим, котрі страждали за віру в Христа. Вона доставляла їжу в’язням-християнам, омивала їхні рани, приносила ліки та ховала тіла мучеників. Після смерті святого Лукілліана і чотирьох юнаків вона повернулася до Нікомідії і продовжувала своє святе служіння.

Свята діва була схоплена і кинута в піч, проте силою Божою залишилася неушкодженою. Тоді її відіслали до Візантії, де свята мучениця була усічена мечем.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/16-chervnya-muchenykiv-lukilliana-klavdiya-ipatiya-pavla-dionisiya-i-pavly/

🌿НАВІЩО НАМ ПОТРІБНИЙ ПЕТРІВ ПІСТ?

Настав Петрів піст. Початок посту пов’язаний зі святами Тріоді Цвітної, тому дата початку рухлива, тобто змінна. Але кінець завжди 12 липня, у день святих апостолів Петра та Павла, через що цей пост називається ще Апостольським. Він, як і Різдвяний, несуворий: крім середи та п’ятниці, можна їсти рибу та інші морепродукти.

Історія цього посту бере початок у давнину. Раніше постили ті, хто з якихось причин не могли постити у Великий піст (мандрівники, мореплавці, купці, воїни, хворі). Тому Петрів піст – «родич» Великого посту.

Примітно, що у певні дні (наприклад, перший день посту та деякі інші дні) відбуваються богослужіння на кшталт богослужінь Великого посту співом на утрені «Алілуя» замість «Бог Господь» і з уклінними молитвами преподобного Єфрема Сиріна.
Налаштовувати душу треба на цей піст так, як на Великий піст: потрапити в пустелю свого серця і молитися в душі своїй, щоб вона спромоглася відчути Бога.

Церква щопосту закликає нас ніби вийти зі світу, відсторонитися від світу, щоб молитвою, читанням Святого Письма, святих отців, Таїнствами Церковними, добрими справами очистити свою душу, заспокоїти її від буремності земної, якої так багато зараз, і глибоко, всередині свого серця заспокоїтись у Богові, Який уже переміг світ для нас. Він – Переможець – стоїть на бунтівних бурхливих хвилях життєвого моря-океану і кличе нас, як кликав святого первоверховного апостола Петра до себе. Він простягає руку, щоб підтримати нас, щоб ми вийшли внутрішньо, сердечно з човника звичного побуту, звичного способу життя і, можливо, рабства речей та пристрастей, і злетіли над морем вгору, і пішли хвилями до Бога, Який чекає нас у новій реальність нового гірського граду Єрусалиму.
Мужаємося. Цей світ – лише подорож до Бога. Ми всі тут мандрівники. Але вже тут слід навчити себе з Божою допомогою жити Небом і сфокусуватися на кінцевій меті – досягненні Царства Небесного.

Для цього нам і дано Петрів піст. Важливо прийти до тями, заспокоїтися, відкалібрувати свої цілі життя, вивірити зміст свого життя. І крізь опалий пил, бруд і гар цього світу побачити в прозорості повітря і тиші буття Бога, Який чекає на нас, Який простяг Свою благословляючу Десницю до нас.
Святі первоверховні апостоли Петре і Павле, моліть Бога за нас!

Автор: протоієрей Андрій Чиженко

На сайті: https://rivne.church.ua/tserkva-i-zhyttia/navishcho-nam-potribnyy-petriv-pist-3/

🌿17 ЧЕРВНЯ – СВЯТИТЕЛЯ МИТРОФАНА, ПАТРІАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО

Святитель Митрофан, патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306–337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276-282). Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн у Римі святий Дометій із двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, пішов у Візантію, де почав навчатися закону Господнього у єпископа Тита (242–272), чоловіка святого життя. Бачачи палке бажання Дометія попрацювати для Господа, єпископ Тіт висвятив його у пресвітера. Після смерті Тита на єпископський престол був зведений Дометій (272–303), а потім – його сини, Проб (303–315) та у 316 році – святий Митрофан.

Прибувши одного разу до Візантії, імператор Костянтин Великий був захоплений красою та зручним розташуванням міста. Побачивши святість життя та мудрість святого Митрофана, імператор узяв його з собою до Риму. Незабаром Костянтин Великий переніс столицю з Риму до Візантії та перевів туди святителя Митрофана. У 325 році для скинення єресі Арія в Нікеї зібрався I Вселенський Собор. Костянтин Великий попросив у святих отців Собору для святителя Митрофана титул патріарха. Таким чином святитель став першим патріархом Константинопольським. Сам святитель Митрофан, глибокий старець, не був присутній на Соборі, а послав замість себе хореєпископа (вікарія) Олександра. Після закінчення Собору імператор разом із отцями Собору відвідав хворого патріарха. На прохання імператора святитель вказав собі гідного наступника – єпископа Олександра, передбачивши, що після Олександра на патріарший престол буде зведений Павло (тоді читець), а патріарху Олександрійському Олександру передбачив, що його наступником буде архідіакон Афанасій.

Святитель Митрофан мирно спочив у Бозі у 326 році, у віці 117 років. Мощі його спочивають у Константинополі, у храмі спорудженому на його честь.

На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/17-chervnya-svyatytelya-mytrofana-patriarkha-konstantynopolskoho-3/

🥰У МЛИНІВСЬКОМУ БЛАГОЧИННІ ВІДБУВСЯ ПРАВОСЛАВНИЙ ДИТЯЧИЙ ТАБІР “БЛАГОВІСТ”

З благословення Високопреосвященнійшого Пимена, архієпископа Рівненського і Острозького, у Млинівському благочинні з 9 по 14 червня 2025 року було проведено черговий православний дитячий табір «Благовіст». Уже традиційно табір відбувався на території обителі святої праведної Анни у селі Онишківці Дубенського району. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Цьогоріч табір об’єднав близько 120 дітей, які зібралися, щоби провести частину літніх канікул з духовною користю, у дружньому колі та з цікавими заняттями.

Після звершення молебню на початок всякої доброї справи, учасників розподілили на п’ять загонів із власними назвами та речівками. Щодень розпочинався зі спільної молитви, після якої дітей чекала ранкова руханка та обов’язкова духовна бесіда зі священниками, основана на Євангельських читаннях.

Важливою частиною духовного життя табору стала участь у Божественній Літургії, під час якої діти мали змогу приступити до Таїнств Сповіді та Причастя. Після богослужіння сестра монастиря монахиня Рахіль провела для дітей пізнавальну екскурсію територією обителі.

Упродовж усього тижня табірна програма була насиченою й різноманітною. Учасники брали участь у майстер-класах, де власноруч виготовляли м’які іграшки, браслети, картини з піску, брали участь у квестах, естафетах, щодня знаходили свої фото на фотостенді, а також будували міні-храми з підручних матеріалів.

Духовенство, у свою чергу, пояснювало дітям духовне значення храму як образу душі людини.
Цього року особливістю табору стала внутрішня ігрова валюта: за активність і добру поведінку діти отримували умовні «монетки», за які щовечора могли взяти участь в аукціоні призів.

На території табору постійно діяли батут, надувна гірка, спортивні ігри, а також традиційна солодка вата — улюблені розваги дітвори.

На завершення табірного тижня кожна команда представила відеоролик про своє перебування у таборі та взяла участь у загальному творчому концерті. Усі учасники отримали пам’ятні чашкизі спільною фотографією на згадку про дні, проведені разом.
⸻
Організатори заходу щиро дякують архіпастирю Високопреосвященнійшому Пимену за благословення, духовенству, сестрам монастиря, благодійникам та всім, хто долучився до реалізації цього доброго діла.

Нехай Господь благословить усіх, хто трудився задля радості дітей, і дарує мир, здоров’я та сили для нових добрих починань!

На сайті: https://rivne.church.ua/news/u-mlynivskomu-blahochynni-vidbuvsya-pravoslavnyy-dytyachyy-tabir-blahovist/