я зараз на середині babygirl, хтось може мені пояснити, за шо стрічку так хвалили за зображення домінантних стосунків та жіночих бажань?
може далі краще стає, але я поки справді не розумію
може далі краще стає, але я поки справді не розумію
а, окей, тут тільки на середині фільму піднімається тема згоди та правил у таких стосунках
ну, краще пізніше, ніж ніколи
ну, краще пізніше, ніж ніколи
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого та директора — художнього керівника Молодого театру Андрія Білоуса звинуватили в сексуальних домаганнях до студенток.
«Коли я писала йому про розклад занять чи запитувала про інші організаційні моменти, він відповідав: “Чому ти хочеш говорити зі мною лише про роботу, а не хочеш мене збуджувати?”. Або писав, що мої повідомлення його збуджують», — розповіла анонімно колишня студентка на відео, що з’явилося на Youtube-каналі «Ґвалтівник Білоуса».
На звинувачення відреагували в КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, назвавши їх «неправдивими відомостями» та запевнивши, що жодних офіційних заяв щодо цього не отримували.
На захист Білоуса виступили низка студентів та студенток, натомість чимало відомих людей із театральної спільноти підтримали дівчину, яка заявила про домагання, та закликали інших постраждалих дати свідчення.
@divochemedia
«Коли я писала йому про розклад занять чи запитувала про інші організаційні моменти, він відповідав: “Чому ти хочеш говорити зі мною лише про роботу, а не хочеш мене збуджувати?”. Або писав, що мої повідомлення його збуджують», — розповіла анонімно колишня студентка на відео, що з’явилося на Youtube-каналі «Ґвалтівник Білоуса».
На звинувачення відреагували в КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, назвавши їх «неправдивими відомостями» та запевнивши, що жодних офіційних заяв щодо цього не отримували.
На захист Білоуса виступили низка студентів та студенток, натомість чимало відомих людей із театральної спільноти підтримали дівчину, яка заявила про домагання, та закликали інших постраждалих дати свідчення.
@divochemedia
вчора, під час спілкування з друзями, я сказала, що наш з дашею канал на ютубі був однією з найкращих штук, яка трапилася зі мною за минулий рік
ми зареєстрували його 14го січня, якраз за 10 днів до мого дня народження, тому цього місяця і нашому каналу виповнюється рік 🙌🏼💗
я справді пишаюся тим, що ми робимо і вірю, що надалі буде тільки краще
вже цього тижня ми записали нові відео на канал, у яких я говорю про можливість фінансово підтримати наш канал, тому також продублюю цю опцію і тут
поки що ми відкрили окрему картку у монобанку, на яку ви можете скинути будь яку комфортну вам суму, якщо хочете підтримати нас та нашу діяльність. зокрема, ми зараз хочемо більше вкладатися в рекламу, а також маємо потребу докупити деяку техніку для звуку (бо зараз усе, що ми використовуємо позичаємо у знайомих)
тому на правах іменниниці додатково шерю цю можливість тут
номер картки: 4441111055518785
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
у видавництва vivat вийшла нова книга «лють» алекса майклідіса – автора «діви», які мені дуже сподобалися, і «мовчазної пацієнтки», яка сподобалася трохи менше, але головний сюжетний поворот все ще був класним
опис нової книги обіцяв плідну (хоча й не нову) концепцію убивства на острові, де однією з головних героїнь є кінозірка. у книгах майклідіса мене найбільше приваблюють саме сюжетні повороти – заради них я готова закрити очі на будь-які нелогічності, якщо у фіналі буде щось непередбачуване, але обґрунтоване і додасть нової перспективи історії (що і було у попередніх книгах)
тому я прям чекала нагоди прочитати книгу і була супер exited.
що можна сказати без спойлерів:
у цій книзі автор пробує новий метод хронології. якщо зазвичай у детективах вбивство стається на початку, або ж ми з самого початку знаємо, що вбивство станеться – то надалі сюжет вибудовується з «розслідування», де ми знайомимося з героями і в кінці вже розуміємо хто кого і чому.
у «люті» перші 100 сторінок це такий своєрідний «ввід» (при тому що сама книга невелика – на 300 сторінок). і оці перша 1/3 книги мене трохи розчарувала, бо я звикла, що у майклідіса з самого початку важко відкласти книгу, бо з перших сторінок хочеться дізнатися, що сталося.
але після 100 сторінок нарешті починається те, заради чого я почала читати книгу – сюжетні повторити та нові шари інформації, які роблять все цікавішим.
якщо спочатку я прочитала сторінок 50 і відклала книгу, то діставшись до 100 сторінки я її вже не змогла відкласти і закінчила за вечір. а це для мене хороший показник.
напевно, «діви» все ж таки залишаються для мене улюбленою книгою серед трьох від автора, але «лють», на мою думку, точно нічим не гірша за «мовчазну пацієнтку» (а може навіть і краща)
стосовно історії – про неї важко говорити без спойлерів, тому що як завжди «усе не так просто, як здається», тому у кружечках зафіксувала свій процес читання вже зі спойлерами та думками про фінал
#bookwant
опис нової книги обіцяв плідну (хоча й не нову) концепцію убивства на острові, де однією з головних героїнь є кінозірка. у книгах майклідіса мене найбільше приваблюють саме сюжетні повороти – заради них я готова закрити очі на будь-які нелогічності, якщо у фіналі буде щось непередбачуване, але обґрунтоване і додасть нової перспективи історії (що і було у попередніх книгах)
тому я прям чекала нагоди прочитати книгу і була супер exited.
що можна сказати без спойлерів:
у цій книзі автор пробує новий метод хронології. якщо зазвичай у детективах вбивство стається на початку, або ж ми з самого початку знаємо, що вбивство станеться – то надалі сюжет вибудовується з «розслідування», де ми знайомимося з героями і в кінці вже розуміємо хто кого і чому.
у «люті» перші 100 сторінок це такий своєрідний «ввід» (при тому що сама книга невелика – на 300 сторінок). і оці перша 1/3 книги мене трохи розчарувала, бо я звикла, що у майклідіса з самого початку важко відкласти книгу, бо з перших сторінок хочеться дізнатися, що сталося.
але після 100 сторінок нарешті починається те, заради чого я почала читати книгу – сюжетні повторити та нові шари інформації, які роблять все цікавішим.
якщо спочатку я прочитала сторінок 50 і відклала книгу, то діставшись до 100 сторінки я її вже не змогла відкласти і закінчила за вечір. а це для мене хороший показник.
напевно, «діви» все ж таки залишаються для мене улюбленою книгою серед трьох від автора, але «лють», на мою думку, точно нічим не гірша за «мовчазну пацієнтку» (а може навіть і краща)
стосовно історії – про неї важко говорити без спойлерів, тому що як завжди «усе не так просто, як здається», тому у кружечках зафіксувала свій процес читання вже зі спойлерами та думками про фінал
#bookwant
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
Викладача Київського університету театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого, українського актора Юрія Висоцького звинуватили в сексуальних домаганнях до студенток.
«Юрій Пилипович Висоцький. Людина, що випустила безмежну кількість студентів у театральний та кіношний світ. Не одразу, а вже десь на уривках так точно це стали помічати. Час від часу Ю.П. обирав собі улюблену студентку на день репетицій і садовив поруч із собою правобіч. Мовляв: “Подивимось, що вони нам зіграють”, говорячи про студентів, що підготували уривки до показу або етюди. І під час показу чи при обговоренні траплялися викиди енергії/емоційні сплески, які супроводжувались покладанням рук на колінця дівчини або міцними обіймами. Якщо це педагогічний підхід до студенток, поправте мене! Але цьомкання і жмакання при обіймах — це переходить межі», — розповів актор Сергій Волосовець.
Раніше українські акторки Ольга Ціцілінська і Катерина Тишкевич закликали студенток долучитися до розголосу про домагання з боку Висоцького.
@divochemedia
«Юрій Пилипович Висоцький. Людина, що випустила безмежну кількість студентів у театральний та кіношний світ. Не одразу, а вже десь на уривках так точно це стали помічати. Час від часу Ю.П. обирав собі улюблену студентку на день репетицій і садовив поруч із собою правобіч. Мовляв: “Подивимось, що вони нам зіграють”, говорячи про студентів, що підготували уривки до показу або етюди. І під час показу чи при обговоренні траплялися викиди енергії/емоційні сплески, які супроводжувались покладанням рук на колінця дівчини або міцними обіймами. Якщо це педагогічний підхід до студенток, поправте мене! Але цьомкання і жмакання при обіймах — це переходить межі», — розповів актор Сергій Волосовець.
Раніше українські акторки Ольга Ціцілінська і Катерина Тишкевич закликали студенток долучитися до розголосу про домагання з боку Висоцького.
@divochemedia
зараз монтую відео про кіно про зґвалтування та помсту
такий сюрреалістичний досвід насправді
коли ми з дашею приїхали у львів записувати фрагмент до відео спільно з каналом білкіс – вже була інформація про домагання фотографа олександра ктиторчука
потім, коли записували осоновний частину відео у студії – розпочався «скандал» з андрієм білоусом
і зараз, поки монтую – юрій висоцький
це той самий випадок, коли хотілося б, щоб «актуальність» теми не була настільки високою, але вже, на жаль, як є
такий сюрреалістичний досвід насправді
коли ми з дашею приїхали у львів записувати фрагмент до відео спільно з каналом білкіс – вже була інформація про домагання фотографа олександра ктиторчука
потім, коли записували осоновний частину відео у студії – розпочався «скандал» з андрієм білоусом
і зараз, поки монтую – юрій висоцький
це той самий випадок, коли хотілося б, щоб «актуальність» теми не була настільки високою, але вже, на жаль, як є
Forwarded from pole
луччий кінотеатр на світі сьогодні святкує 94 роки
Forwarded from що ти знаєш про Бобула?
Памята’єте, як HBO вигнав із касту «Білого лотоса» серба-путініста Мілоша Биковича? Тоді навіть наше МЗС втрутилось. Так от, у третій сезон по-тихому взяли російського актора Юрія Колокольнікова. Він засвітився у трейлері і підтвердив зйомки в Інстаграмі.
Спеціально ж не анонсували участь русні, щоб українці знову не зірвали зйомку зі своїм ниттям про війну.
Як і номінант на Оскар Юра Борісов, Колокольніков мовчить про війну і знімається на два фронти. Нещодавно він отримав роль у новому фільмі Даррена Аронофскі, куди кастингувалися українці.
Смішно, як Роднянський позиціонує участь росіян у американських проєктах «пощечиной российской пропаганде», мовляв, насправді ніякої русофобії на заході немає і «талант сам за себя говорит» (і це ще й лайкають наші артисти). Якраз навпаки - російська пропаганда стала хитрішою.
Спеціально ж не анонсували участь русні, щоб українці знову не зірвали зйомку зі своїм ниттям про війну.
Як і номінант на Оскар Юра Борісов, Колокольніков мовчить про війну і знімається на два фронти. Нещодавно він отримав роль у новому фільмі Даррена Аронофскі, куди кастингувалися українці.
Смішно, як Роднянський позиціонує участь росіян у американських проєктах «пощечиной российской пропаганде», мовляв, насправді ніякої русофобії на заході немає і «талант сам за себя говорит» (і це ще й лайкають наші артисти). Якраз навпаки - російська пропаганда стала хитрішою.