Хіміцуджі

☸️ Другий буддійський собор

Другий буддійський собор, відомий також як Другий сангіті, відбувся приблизно через століття після паринірвани Будди, близько 383 року до н.е. у місті Весалі.

Інформація щодо подій цього собору дуже суперечлива.

У соборі взяли участь 700 архатів під головуванням старійшини Ревати. Значну роль у проведенні собору відіграв Яса, син Каканди, а найстарішим учасником був Сабакамі.

Як свідчать Тхеравадинські джерела, причиною скликання собору стали серйозні розбіжності щодо тлумачення правил Вінаї, викликані діями монахів з Весалі (Ваджджіпутта). Ці монахи почали практикувати так звані "10 пунктів" (дасаватту), які значно послаблювали монастирську дисципліну. Серед цих практик були: зберігання солі в рогах, прийом їжі після полудня, вживання пальмового вина та, що найбільш суперечливо, прийняття золота та срібла. Такі дії викликали занепокоєння у більш консервативних членів Сангхи.

Джерела Махасангхіки ж свідчать, що конфлікт виник не через "10 пунктів", а через те, що стхавіри намагалися додати нові, більш суворі правила до Вінаї.

Махасангхіки стверджували, що вони насправді були консерваторами, які захищали оригінальну Віную від спроб її змінити через додавання нових обмежень. За їхньою версією, саме стхавіри були "реформаторами", які намагалися зробити правила більш суворими, ніж їх встановив сам Будда.

Важливо розуміти, що обидві версії - і тхеравадинська, і махасангхіківська - дійшли до нас через призму пізніших інтерпретацій та шкільних традицій. Історична реальність могла бути складнішою за будь-яку з цих версій.

Традиційно вважається, що саме після цього собору відбувся розкол на дві основні школи: консервативну Стхавіраваду ("Вчення старійшин") та більш ліберальну Махасангхіку ("Велику громаду"). Проте сучасні дослідники ставлять під сумнів пряму причинно-наслідкову залежність між собором та розколом.

Деякі науковці вважають, що розкол міг статися пізніше, можливо, під час правління імператора Ашоки. Інші припускають, що процес розділення був поступовим і тривав протягом кількох десятиліть після собору.

Незалежно від точної хронології, Другий собор став важливою віхою в історії буддизму, позначивши початок процесу формування різних шкіл та напрямків. Він також продемонстрував, що навіть у ранній період існування буддизму існували різні підходи до інтерпретації та практики Дхарми.

Цей собор також показав важливість балансу між збереженням чистоти вчення та його адаптацією до нових умов - дилема, яка залишається актуальною для буддизму і сьогодні.

#історіябуддизму #раннійбуддизм

www.group-telegram.com/us/himitsuji.com/51

87 viewsJan 20 at 15:24

☸️ Другий буддійський собор

Другий буддійський собор, відомий також як Другий сангіті, відбувся приблизно через століття після паринірвани Будди, близько 383 року до н.е. у місті Весалі.

Інформація щодо подій цього собору дуже суперечлива.

У соборі взяли участь 700 архатів під головуванням старійшини Ревати. Значну роль у проведенні собору відіграв Яса, син Каканди, а найстарішим учасником був Сабакамі.

Як свідчать Тхеравадинські джерела, причиною скликання собору стали серйозні розбіжності щодо тлумачення правил Вінаї, викликані діями монахів з Весалі (Ваджджіпутта). Ці монахи почали практикувати так звані "10 пунктів" (дасаватту), які значно послаблювали монастирську дисципліну. Серед цих практик були: зберігання солі в рогах, прийом їжі після полудня, вживання пальмового вина та, що найбільш суперечливо, прийняття золота та срібла. Такі дії викликали занепокоєння у більш консервативних членів Сангхи.

Джерела Махасангхіки ж свідчать, що конфлікт виник не через "10 пунктів", а через те, що стхавіри намагалися додати нові, більш суворі правила до Вінаї.

Махасангхіки стверджували, що вони насправді були консерваторами, які захищали оригінальну Віную від спроб її змінити через додавання нових обмежень. За їхньою версією, саме стхавіри були "реформаторами", які намагалися зробити правила більш суворими, ніж їх встановив сам Будда.

Важливо розуміти, що обидві версії - і тхеравадинська, і махасангхіківська - дійшли до нас через призму пізніших інтерпретацій та шкільних традицій. Історична реальність могла бути складнішою за будь-яку з цих версій.

Традиційно вважається, що саме після цього собору відбувся розкол на дві основні школи: консервативну Стхавіраваду ("Вчення старійшин") та більш ліберальну Махасангхіку ("Велику громаду"). Проте сучасні дослідники ставлять під сумнів пряму причинно-наслідкову залежність між собором та розколом.

Деякі науковці вважають, що розкол міг статися пізніше, можливо, під час правління імператора Ашоки. Інші припускають, що процес розділення був поступовим і тривав протягом кількох десятиліть після собору.

Незалежно від точної хронології, Другий собор став важливою віхою в історії буддизму, позначивши початок процесу формування різних шкіл та напрямків. Він також продемонстрував, що навіть у ранній період існування буддизму існували різні підходи до інтерпретації та практики Дхарми.

Цей собор також показав важливість балансу між збереженням чистоти вчення та його адаптацією до нових умов - дилема, яка залишається актуальною для буддизму і сьогодні.

#історіябуддизму #раннійбуддизм

BY Хіміцуджі