📖 Ден Джонс "Ессекські пси"
📚 Видавництво: Vivat

Досить незвична річ у моєму читацькому досвіді. Це історичний роман про події початкового етапу Столітньої війни між королівствами Англії та Франції. Оскільки автор - відомий історик та дослідник, саме історичній достовірності на усіх рівнях приділено основну увагу розповіді. 

Найближче, з чим можу порівняти даний роман, це "Королі Жаских земель" Ніколаса Імса, але вони, по-перше, фентезійні, а, по-друге, розповідають про вояків, котрі давно вийшли на пенсію і втратили форму, проте потреба зібрала їх разом, змусивши знову взятись за зброю. Напротивагу їм, "Ессекські Пси" - реалістичний роман про бойові роки ватаги бувалих вояків: з неприкрашеними подробицями бойових буднів, без ідеалізації, романтики і легкого гумору, криваві, жорстокі і брутальні.

Описувані події охоплюють відносно невеликий проміжок часу: з 12 липня 1346, коли англійські війська висадилися в Нормандії, до 26 серпня - бойовища на узліссі за Соммою при Кресі. Кожному розділу передує невеличка цитата з історичних хронік того періоду, проте те, що написано на папері, далеко не завжди відповідає тому, що відбувалося насправді. Історію, як відомо, пишуть переможці, не втрачаючи нагоди дещо підкоригувати дійсність на свою користь. "Ми гаруємо, лорди розважаються, а літописці все строчать і роблять із цього лайна історію".

В центрі оповіді знаходяться так звані Ессекські Пси, котрих очолює 43-річний "Лавдей" Фітцтелбот: "досі підтягнутий і дужий, а проте скроні посивіли, живіт погрубшав, а суглоби нагадували про вік". Більшість з них - бувалі воїни з чималим бойовим досвідом, але є і кілька новачків у їхній ватазі. "За платню Пси служили своїми мечами й луками будь-кому й у будь-якій пригоді, де знадобляться груба сила й гостра сталь. Того літа заробіток давала війна."

Усі події того великого походу короля Едварда III на Францію описуються з їхньої точки зору. Йдеться і про безпосередні бойові дії, і про те, що завжди їм передувало - "Похід. Довгі проміжки нудьги. Приготування їжі, розпалювання вогнищ. Грабунки міст. Глум із мирного населення. Крадіжка харчів. Виконання наказів ідіотів."

Також чимало дізнаємося і про побут та звичаї того періоду, про політику, мир і війну, стосунки між різними прошарками населення. Не менш цікаво було дізнаватися й історії самих Псів, про їхнє минуле, характери, про злети й падіння, здобутки і втрати, кого і за яких обставин зустрічали на своєму шляху, як жили і чим керувалися.

Примітно, що війна для них не була самоціллю, хоч вони, як і усі решта у війську, напередодні боїв відчували, як навколо клубочаться збудження й жадоба крові, "божевільна чоловіча жага сіяти лихе". Проте мета була доволі прозаїчна: "Повоювати, заробити, вижити, повернутися додому". Не завжди й не всім, проте, це вдавалося…

Розповідь просякнута пилом, сіллю, попелом і кіптявою, потом і кров'ю, бойовими вигуками, криками поранених й стогонами конаючих, плачами страждаючих, іржанням коней, брязканням клинків, гуркотом гарматних пострілів та шаленим стукотінням серця в грудях - брудом і жорстокістю війни без прикрас. Готові до такого?

Битва при Кресі стала важливою віхою у ході Столітньої війни, але далеко не останньою. Як, власне, і для Ессекських Псів. Хотілося б прочитати українською і продовження роману - "Wolves of winter".

🖋️ Роман Кепкало, Яна Паламаренко
📖 "Джем для малих чудовиськ, Том 1"
📚 Видавництво: Nasha Idea

Коли забираю з поштомату чергову книжкову посилку, син завжди питає, чи є там щось для нього 😊, тож тепер частина бюджету на книги припадає на дитячу літературу і комікси. Ну й звісно ж в моєму списку прочитаного опиняється все більше дитячого 🙂.

"Джем для малих чудовиськ" виявився шикарним гумористичним пригодницьким коміксом для віку 6+, але й мені було цікаво його читати. Він динамічний, оригінальний, сучасний, дотепний і з гарним малюнком.

Матвійко з мамою переїджають з міста у село. Мама радіє: свій будинок, природа навкруги, краса 🤗. А от хлопець геть не втішений: з цивілізації у глушину, де навіть інтернет не ловить - чому тут радіти? От йому в голову і приходить геніальна ідея: нашкодити у перший же навчальний день у школі так, щоб його виключили. Доведеться тоді назад у місто повертатися. Геніальний план, не посперечаєшся 😒. Але щось пішло не так…

Школа якась дивна. Директор чудний. Та й однокласники всі якісь… неправильні 🤔. А все тому, що Глушина - неабияке звичайне село, а з неймовірною таємницею: тут є магічні артефакти, водяться страшнючі чудовиська, а його однокласники - не зовсім люди, лиш прикидаються ними 😲.

Перший том містить дві історії. В першій під назвою "Таємничий міст" Матвійко розкриває таємниці села та його мешканців, бореться з надприродними проблемами і власними страхами та заводить нових друзів. Наступна історія "Розбите серце" розповідає про страхітливі наслідки необачних вчинків. Хлопцеві лінь, хитрощі та егоїзм ледь не накоїли лиха, але не лише магія, а й щира любов здатна творити дива 🥰.

Це дуже легкий і веселий комікс, навіть попри декілька дещо лячних і тривожних ситуацій, з оригінальними персонажами та цікавим сюжетом. Серед місцевих жителів виявляються водяник, відьмочка, нічниця, песиголовець, вовкулака тощо. Тут безліч кумедних ситуацій та нетривіальних поворотів подій, а також повчальних моментів.

Малюнок теж дуже класний. Художники гарно попрацювали над тим, щоб той не видавався просто ілюстраціями до тексту, як це іноді трапляється, а був повноцінним компонентом і рушієм сюжету. Він симпатичний, драйвовий, барвистий.

Чекаємо продовження неймовірних пригод звичайного хлопчика у світі магії та див ❤️.

🖋️ Остап Українець, Юлія Вус, Іван Кипібіда
📖 "Коротка історія української літератури"
📚 Видавництво: Видавництво

Як написано в анотації, цей мальопис є есенцією, дуже стислим оглядом історії української літератури з усім різноманіттям її жанрів і форм. У форматі розмов сучасного дослідника з вигаданими (проте впізнаваними) представниками минулого читачі знайомляться з усім розмаїттям літературної творчості й факторів, котрі на неї впливали, передусім історичних та культурних реалій відповідної епохи.

Починається мальопис з історії Візантії та християнства, а також ключових постатей того періоду, і продиктованих ними типових літературних творів, передусім літописів, монастирських патериків та проповідей.

Далі настає черга Середньовіччя та "шляху із варягів у греки". Знову ж, релігія справляла ключовий вплив на літературне життя. Набула популярності, зокрема, паломницька література.

Розділ "Ренесанс і бароко: в пошуках сучасної людини" показує подальший розвиток літератури та нові теми, що набирають популярності й актуальності, як-от самобутність автора та любов до рідної землі. Хоч релігія і надалі відігравала значну роль, проте дещо послаблювала свої позиції. Наприклад, почала з'являтися гербова поезія та вірші про політику, а не про Бога.

У розділі "Класицизм і романтизм: у пошуках підходящого народу" показано два основні образи української літератури: "або фарс і народний гумор, або мелодрама і народний сентименталізм". Поширеним, зокрема, було звернення поневоленого народу до героїчного минулого.

Розділ "Реалізм і розмова про сучасність" демонструє зміщення акцентів з романтизму і народництва до реалістичної соціальної і політичної критики зображуваного.

"Модерн і війна" показує, що державна цензура, паскудна реальність і туга за минулим вилились у "сум, журбу й тугу" української літератури. Відбувається також звернення до європейської і світової літератури.

Розділ "Повоєння і постмодерн" охоплює період історії української літератури від творчості діаспори й "шестидесятників" до відновлення Незалежності та діяльності "двотисячників" і сучасних письменників, враховуючи вплив повномасштабного вторгнення на літературні процеси.

Розповідь гарно впорядкована і структурована, проте дуже спрощена і фрагментарна. Дається, по суті, базова інформація про кожну епоху в історії української літератури, включно з основними характеристиками й особливостями періоду, ключовими подіями та визначними особистостями. Розглядаються зміщення провідних тем та акцентів літературної творчості з плином віків, зміна засобів, форм, жанрів, поява нових ідей, стилів і напрямів в залежності від зміни історичних, релігійних, політичних, соціальних та культурних реалій.

В мальописі доречно й дієво використовуються різноманітні впізнавані образи, метафори і прийоми, знайомі сюжети, навіть пробивання четвертої стіни, що сприяє цікавому, динамічному й певним чином інтерактивному поданню інформації. Також наприкінці є корисний покажчик з вказівками, до яких текстів і джерел можна звернутися за додатковою інформацією.

Зважаючи на обмежений об'єм мальопису, дуже часто провідна роль рушія оповіді на сторінках відведена малюнку. Графічний стиль, до речі, дуже цікавий і незвичний, з переважаючими білими, зеленими й малиновими тонами. Оформлення текстових елементів та підбір шрифтів теж вражають. Стилізація під давні тексти особливо вигадлива.

Помітно, що над мальописом проведена колосальна робота. Для вивчення історії української літератури його, ясна річ, недостатньо, але він слугує дуже хорошою відправною точкою. До того ж, певною мірою, сприймається як квест - вловити й розгадати усі відсилки.

📖 Максим Солнцев "Залізний ідол. Сфера. Випуски 2-3"
📚 Видавництво: UA Comix

Перший випуск познайомив читачів з головним героєм та іншими персонажами й світом загалом (згрубша, адже питань залишилось ще дуже багато). Ми стали свідками того, як раптово пробуджене з небуття металеве створіння рятує фею, здолавши величезну моторошну потвору. Сам рятівник при цьому анічогісінько не пам'ятає і не знає про себе.

Врятована фея Ерін та її дивовижні друзі зі священної долини пропонують залізному ідолу угоду: він допоможе їм знайти й розбудити з тривалої сплячки давнього друга, щоб той, по-перше, допоміг позбутися монстрів, а по-друге, спробував відповісти на питання ідола. Попереду героїв чекає довгий і небезпечний похід…

Якщо перший випуск був, по факту, вступом до історії, то другий став більш динамічним і пригодницьким. Герої нарешті вирушають у подорож, котра завідомо не передбачалась бути легкою. Але неможливо було навіть уявити, що вона виявиться аж настільки складною. Червозмії та втома - найменші проблеми. Дещо надзвичайно загрозливе й страхітливе стало значно серйознішою загрозою, що ледь не коштувала життя кільком з мандрівників.

А ще не слід забувати, що гасти - "люті гуманоїдні істоти, що існують в древніх руїнах потойбічних світів", а тепер якось потрапили в наш світ, ще й з імунітетом до світла, - не планують відмовлятися від планів принести своєму володарю сферу і збираються на полювання…

У третьому випуску отримуємо багато важливої і корисної інформації про світ "Залізного ідола" та його мешканців, зокрема про походження міфічних істот, про первісний вихор, що передував усьому, про створення світів і породження життя. Перервана подорож продовжується. А попереду нові проблеми на шляху до мети.

Обидва випуски зацікавили по-своєму. Другий більш динамічний з точки зору руху основного сюжету. Третій знову пригальмовує, зате дарує більше розуміння про те, як побудований цей фентезійний світ, а також розширює рамки сюжету. А ще вони зберігають оту початкову інтригу, загадковість і атмосферу, навіть певною мірою посилюючи їх.

Головний герой і далі залишається загадкою. Втім, з його снів-спогадів та здогадок інших персонажів ми все ж отримуємо крихти інформації про його можливе походження і сутність. Виглядає так, що шлях до самоусвідомлення і саморозуміння ідола буде тривалим і тернистим.

Малюнок "Залізного ідола" мені подобається. Навіть на матових сторінках він виглядає досить насиченим та глибоким. Кольори підібрані приємних відтінків, зображення помірно деталізовані, чіткі й акуратні. Та й загалом стиль малюнку виглядає дуже симпатично й вигадливо.

Зацікавленості в історії не поменшало, тож чекаю продовження.

🖋️ Олексій Чорний, Дарця Зіронька
📖 "Характерник: антологія"
📚 Видавництво: UA Comix

Мальопис містить обидва випуски #0-1 + різдвяний спешл, що вже виходили раніше у форматі синглів. Їх я вже читала, і щоб не повторюватись, ось тут 📔 можна знайти детальний відгук. Свіженька антологія "Характерника", окрім них, вміщує ще й багацько доповнень та має інший формат. Тож я зосереджу свою увагу на відмінностях.

Нульовий випуск у мене був не оригінальний, а з додаткового лімітованого чорно-білого накладу. До нього я мала суттєву претензію: малюнок виглядав грубо, місцями був піксельним, бракувало деталізації і барв, чи хоча б напівтонів. В антології він в рази кращий: повноколірний, чіткіший, зрозуміліший, з більшою кількістю деталей. Виглядає значно приємніше. Та й історія за рахунок іншого малюнку сприймається краще. До речі, навіть для випуску #1, який і був кольоровим у синглі, відтінки дещо змінились і стали насиченішими.

Щодо додаткових матеріалів, то їх тут чимало й вони досить цікаві. Спершу це стилізація під досьє на героя та інші секретні матеріали справи. Далі є декілька сторінок так званих "хронік характерника" з цікавими інформаційними довідками про дивовижі світу, різні оповідки, небилиці, бувальщини, міфологію тощо. Але найцікавішими для мене виявилися галерея обкладинок та галерея скетчів.

Іншою вагомою особливістю антології є її формат: це вже не сингли в м'яких обкладинках, а мальопис у твердій обкладинці: яскравій, барвистій, матовій з лакованимм і фольгованими елементами. Та й загалом, формат став трошки більшим.

Якщо ще не знайомі з "Характерником", то маєте чудово нагоду це виправити 😉.

Взяла почитати другий том Карателя MAX перед сном. Вже з першої сторінки подобається 😏

🇺🇦 "Символи незламності"
🖋️ В. Кузнєцов, Л. Самусь, Б. Кордоба
📚 Видавництво: UA Comix

Цей мальопис натхненний російсько-українською війною… Сповнений спогадами… Пронизаний болем… Наповнений, тим не менше, вірою, надією, гордістю за українців…

Він вміщує три історії, розказані з точки зору творінь людських рук, речей, що вже стали символами незламності українського народу.

Маріупольський драмтеатр, що служив укриттям для місцевого населення, але був зруйнований авіаударом; бородянський півник, що вцілів після обстрілу й обвалу частини будинку; державний прапор України, котрий пройшов Майдан, АТО, а тепер проходить крізь війну - давно стали втіленнями сили, стійкості, незламності, впізнаваними всіма символами.

Кожна з трьох історій у мальописі присвячена одному з цих символів та показує і їхні історії, і історії людей, з якими так чи інакше пов'язані: їхнє минуле й сьогодення, безтурботне життя і горе, яке принесла їм війна, страждання й надії…

Малюнок не є деталізованим, він створений грубими штрихами, часто просто схематичний. Але він надзвичайно влучний, експресивний, ідеального доносить закладені сенси й викликає емоційний відгук у читачів.

Власне, емоцій після читаглядіння надто багато 😥, тож відгук буде коротким. Просто прочитайте, все зрозумієте самі...

📖 "Іду на штурм"
🖋️ Володимир Кузнєцов, Дарця Зіронька
📚 Видавництво: UA Comix

Мальопис розповідає про бойові будні й виклики, з якими стикалися воїни 3-ої штурмової бригади. Показані, зокрема, окремі фрагменти боїв на Бахмутському напрямку та інших тимчасово окупованих територіях Донецької області влітку 2023.

Лише кілька епізодів, а як багато сказано… Бої, штурми, снайперські кулі, артилерійські обстріли, атаки дронами, танки, вибухи, руйнування, евакуація поранених, взяття полонених і розмови з тими покидьками, що хизуються власним злочинами… Але показано також і героїзм та жертовність наших захисників та захисниць.

Це далеко не розважальний мальопис і навіть не пригодницький. Це ще одна форма документування жорстокості та несправедливості російсько-української війни. Це наглядна демонстрація різниці між ними і нами та чергове нагадування про те, що у нас лише один шлях - боротися до кінця, до повної й остаточної перемоги аби ні нам, ні нашим дітям більше не доводилося брати зброю в руки.

Графічна частина мальопису не менш вражаюча. Малюнок похмурий, жорстокий, емоційний, реалістично підкреслює усю жорстокість й несправедливість війни та героїзм наших воїнів.

+1 в скарбницю пам'яті поколінь 🇺🇦