Forwarded from ☨ ГОРДІЄНКО ☨
Метаромантика скоро почне знімати фільми.
Але приємно бачити, що українська кіноіндустрія потрошки починає осягати, які перед нею стоять задачі, і якими методами потрібно ці задачі рішати.
Сподобався "Ми були рекрутами", а тепер виходить "Одного літа в Україні".
Всім раджу, і що дуже важливо - не сприймати цей фільм, як ми звикли сприймати українське кіно: "підтримаємо наших біднесеньких"
Ставтеся до цього як до серйозного та незалежного проекту, який в перспективі вартий стати експортним, як і досвід, який цей проект створив.
Ідіть і дивіться!
Але приємно бачити, що українська кіноіндустрія потрошки починає осягати, які перед нею стоять задачі, і якими методами потрібно ці задачі рішати.
Сподобався "Ми були рекрутами", а тепер виходить "Одного літа в Україні".
Всім раджу, і що дуже важливо - не сприймати цей фільм, як ми звикли сприймати українське кіно: "підтримаємо наших біднесеньких"
Ставтеся до цього як до серйозного та незалежного проекту, який в перспективі вартий стати експортним, як і досвід, який цей проект створив.
Ідіть і дивіться!
YouTube
ОДНОГО ЛІТА В УКРАЇНІ. Вже у кіно.
«Одного літа в Україні» вже у кінотеатрах 🔥
Це історії іноземців, що приїхали до України і стали до лав Міжнародного легіону ГУР МО. Це історія про людей, які попри різницю в культурах і мовах, обрали боротися за справедливість і свободу.
Шукайте квитки…
Це історії іноземців, що приїхали до України і стали до лав Міжнародного легіону ГУР МО. Це історія про людей, які попри різницю в культурах і мовах, обрали боротися за справедливість і свободу.
Шукайте квитки…
— Зазначте Ваше імʼя та прізвище та (або) творчий псевдонім
Столярук Артур
— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти Вашого бойового шляху
Розпочав свій військовий шлях із перших днів повномасштабного вторгнення у складі руху опору при 8-му полку. Перший бойовий досвід отримав улітку 2022 року на Запорізькому напрямку в районі Великих Новосілок і с. Нескучного.
Грудень 2022-го і січень, лютий 2023-го — оборона м. Бахмут і район с. Кліщіївки.
Червень-вересень 2023-го — Херсонський напрямок. Зачистка островів, штурмові й розвідувальні дії в районі с. Козачі Лагері й Кринок вже у складі 144-го центру ССО.
Жовтень-листопад — Запорізький напрямок. Штурмові й розвідувальні дії в районі с. Вербового.
У грудні 2023-го перевожуся в один із підрозділів ССО, про роботу в якому я поки що не можу розповідати.
— Ваша творчість породжена війною?
За освітою я художник. Навчався у Львівському державному коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша і в Українській академії друкарства. З початком повномасштабної війни я два роки нічого не малював — максимально був сфокусований на військовій діяльності. Згодом почав використовувати графіку як своєрідний антистрес і можливість психологічного відновлення. Так на світ з'явилася моя крайня серія робіт «Фрагменти війни», у яку на цей момент входить шість творів. Кожна з робіт передає внутрішньо пережиті емоції під час бойових дій у різні періоди мого перебування на фронті.
— Поява фотографії у свій час замінила функції мистецтва з документування подій. Однак під час війни така можливість є не завжди, і цю функцію виконують художники, передаючи на полотні емоційну складову. Ваша серія робіт "Фрагменти війни" саме про це?
Так, ви маєте рацію. Своїми роботами я не намагаюся передати візуальну складову війни, я намагаюся через абстракцію передати внутрішній емоційний стан. Відповідно до свого досвіду, кожен глядач по-своєму сприйматиме мої роботи. Я прагну, щоб результат споглядання моїх творів був схожим на прослуховування музики, де від споглядання кожен побачить і зрозуміє щось своє, так само як від прослуховування музики — кожен відчуває і чує своє.
— Чи може мистецтво існувати під час війни?
Мистецтво повинне існувати під час війни. Мистецтво, так само як і любов, — це світлий промінь, який дає надію і допомагає пережити всі жахіття, які приносить війна.
—Як поєднуєте ідентичності митця і військового?
Ніколи не задумувався, як я це поєдную. Я завжди малював, а бути військовим — це мій обов'язок у складний час для Батьківщини. Я, мабуть, завжди малюватиму, незважаючи на те, чим займатимуся. Мої лабіринти, які я створюю, — це мій шлях, де я намагаюся знайти відповіді на свої запитання.
Артур Столярук 🖼️
Столярук Артур
— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти Вашого бойового шляху
Розпочав свій військовий шлях із перших днів повномасштабного вторгнення у складі руху опору при 8-му полку. Перший бойовий досвід отримав улітку 2022 року на Запорізькому напрямку в районі Великих Новосілок і с. Нескучного.
Грудень 2022-го і січень, лютий 2023-го — оборона м. Бахмут і район с. Кліщіївки.
Червень-вересень 2023-го — Херсонський напрямок. Зачистка островів, штурмові й розвідувальні дії в районі с. Козачі Лагері й Кринок вже у складі 144-го центру ССО.
Жовтень-листопад — Запорізький напрямок. Штурмові й розвідувальні дії в районі с. Вербового.
У грудні 2023-го перевожуся в один із підрозділів ССО, про роботу в якому я поки що не можу розповідати.
— Ваша творчість породжена війною?
За освітою я художник. Навчався у Львівському державному коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша і в Українській академії друкарства. З початком повномасштабної війни я два роки нічого не малював — максимально був сфокусований на військовій діяльності. Згодом почав використовувати графіку як своєрідний антистрес і можливість психологічного відновлення. Так на світ з'явилася моя крайня серія робіт «Фрагменти війни», у яку на цей момент входить шість творів. Кожна з робіт передає внутрішньо пережиті емоції під час бойових дій у різні періоди мого перебування на фронті.
— Поява фотографії у свій час замінила функції мистецтва з документування подій. Однак під час війни така можливість є не завжди, і цю функцію виконують художники, передаючи на полотні емоційну складову. Ваша серія робіт "Фрагменти війни" саме про це?
Так, ви маєте рацію. Своїми роботами я не намагаюся передати візуальну складову війни, я намагаюся через абстракцію передати внутрішній емоційний стан. Відповідно до свого досвіду, кожен глядач по-своєму сприйматиме мої роботи. Я прагну, щоб результат споглядання моїх творів був схожим на прослуховування музики, де від споглядання кожен побачить і зрозуміє щось своє, так само як від прослуховування музики — кожен відчуває і чує своє.
— Чи може мистецтво існувати під час війни?
Мистецтво повинне існувати під час війни. Мистецтво, так само як і любов, — це світлий промінь, який дає надію і допомагає пережити всі жахіття, які приносить війна.
—Як поєднуєте ідентичності митця і військового?
Ніколи не задумувався, як я це поєдную. Я завжди малював, а бути військовим — це мій обов'язок у складний час для Батьківщини. Я, мабуть, завжди малюватиму, незважаючи на те, чим займатимуся. Мої лабіринти, які я створюю, — це мій шлях, де я намагаюся знайти відповіді на свої запитання.
Артур Столярук 🖼️
— Зазначте Ваше ім’я та прізвище або псевдонім
Артем Грот
— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти становлення Вас як військовослужбовця
2014–2015 рр – добровольчий досвід у полку «Азов».
2016–2019 рр – Сили спеціальних операцій: Q-курс та курси від партнерів.
Досвід роботи за стандартами НАТО у військових операціях.
2019–2021 рр – інструкторська діяльність.
— Чи мала художня література вплив на розширення Ваших знань у професійній діяльності?
Так, особливо спеціалізована література.
«Підручник рейнджера» – наше все.
— Якби у Вас була можливість поставити питання Джохару Дудаєву, що саме Ви б запитали?
Я б висловив йому свою повагу.
Але хто я такий, щоб ставити йому запитання?
— Яке, на Вашу думку, значення мають пісні, книги, картини та інші форми мистецтва під час війни?
Вагоме. Я і моє оточення сформовані ідеологією, музикою та ідеалами.
Мистецтво – це форма ідеалу. Воно не було б мистецтвом, якби не прагнуло до ідеального.
— Чи займаєтеся Ви творчими проєктами або такими, що мають військову тематику, поза службовою діяльністю?
Я звільнений за станом здоров’я 30.04.2021 року.
Відтоді – звичайний військовий пенсіонер.
Military Motorcycle Club “MEMORIA”, TMS HUB та батьківство – ось моя творчість.
Артем Грот 🐺
📸 Віталій Юрасов
Артем Грот
— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти становлення Вас як військовослужбовця
2014–2015 рр – добровольчий досвід у полку «Азов».
2016–2019 рр – Сили спеціальних операцій: Q-курс та курси від партнерів.
Досвід роботи за стандартами НАТО у військових операціях.
2019–2021 рр – інструкторська діяльність.
— Чи мала художня література вплив на розширення Ваших знань у професійній діяльності?
Так, особливо спеціалізована література.
«Підручник рейнджера» – наше все.
— Якби у Вас була можливість поставити питання Джохару Дудаєву, що саме Ви б запитали?
Я б висловив йому свою повагу.
Але хто я такий, щоб ставити йому запитання?
— Яке, на Вашу думку, значення мають пісні, книги, картини та інші форми мистецтва під час війни?
Вагоме. Я і моє оточення сформовані ідеологією, музикою та ідеалами.
Мистецтво – це форма ідеалу. Воно не було б мистецтвом, якби не прагнуло до ідеального.
— Чи займаєтеся Ви творчими проєктами або такими, що мають військову тематику, поза службовою діяльністю?
Я звільнений за станом здоров’я 30.04.2021 року.
Відтоді – звичайний військовий пенсіонер.
Military Motorcycle Club “MEMORIA”, TMS HUB та батьківство – ось моя творчість.
Артем Грот 🐺
📸 Віталій Юрасов
— Зазначте Ваше ім’я та прізвище або псевдонім
Руслан Сербов
Позивний «Давід»
— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти становлення Вас як військовослужбовця
2014–2016 – Морська піхота
2017–2020 – Полк «Азов»
2022–2023 – ГУР - учасник прориву в оточене місто Маріуполь на гвинтокрилах та десантування для підсилення гарнізону.
— Хто у Вашому розумінні є героєм та в чому проявляється найвища цінність людини?
Для мене герой – це та людина, яка готова віддати своє життя без зайвих докорів сумління, вірна своєму слову, своїм принципам. Тільки вчинки. Слова не мають жодного значення.
— Яким Ви бачите майбутнє України?
З одного боку, я бачу краще майбутнє, а з іншого – усе те саме, що й було до війни. Війна – це природний відбір. Завжди йдуть кращі. Ми занадто багато втратили гідних людей.
— Що для Вас особисто значить ця війна?
Для мене ця війна – це насамперед ще один шанс упевнитися, що я насправді потужна машина, кіборг-вбивця, а мене оточує занадто багато слабаків.
— Чи є щось, зроблене під час війни, про що Ви шкодуєте?
Я шкодую тільки про те, що взяв не той приціл у Маріуполь.
— Який би досвід Ви хотіли передати нащадкам?
Не те, щоб досвід, а слова: «Допомагай безкорисливо людям, допомагай слабким і тим, хто цього потребує – і Всесвіт дасть тобі втричі більше...»
Руслан Сербов
Руслан Сербов
Позивний «Давід»
— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти становлення Вас як військовослужбовця
2014–2016 – Морська піхота
2017–2020 – Полк «Азов»
2022–2023 – ГУР - учасник прориву в оточене місто Маріуполь на гвинтокрилах та десантування для підсилення гарнізону.
— Хто у Вашому розумінні є героєм та в чому проявляється найвища цінність людини?
Для мене герой – це та людина, яка готова віддати своє життя без зайвих докорів сумління, вірна своєму слову, своїм принципам. Тільки вчинки. Слова не мають жодного значення.
— Яким Ви бачите майбутнє України?
З одного боку, я бачу краще майбутнє, а з іншого – усе те саме, що й було до війни. Війна – це природний відбір. Завжди йдуть кращі. Ми занадто багато втратили гідних людей.
— Що для Вас особисто значить ця війна?
Для мене ця війна – це насамперед ще один шанс упевнитися, що я насправді потужна машина, кіборг-вбивця, а мене оточує занадто багато слабаків.
— Чи є щось, зроблене під час війни, про що Ви шкодуєте?
Я шкодую тільки про те, що взяв не той приціл у Маріуполь.
— Який би досвід Ви хотіли передати нащадкам?
Не те, щоб досвід, а слова: «Допомагай безкорисливо людям, допомагай слабким і тим, хто цього потребує – і Всесвіт дасть тобі втричі більше...»
Руслан Сербов