Я спеціально не дражнив себе синглами, щоб спожити цей альбом вперше цілком і як один довгий твір. Не пожалкував. Дійсно нова робота State Faults тематично зшита інтерлюдіями та безшовними переходами з одного треку в наступний, понад година музики сприймається, як подорож у прірву з дещо нещасливим кінцем. Музично це те само класичне скрімо з несамовитими високими криками, ураганними барабанами та атмосферними гітарними пасажами. Проте з часів альбому Clairvoyant вони все ж трошки зм'якшились, а іноді навіть обережно проникають на територію пост-хардкору з чистими приспівами, наскільки це дозволяє їхній канон. Але це ніяк не завадило загальному градусу драматургії Children of the Moon, а він просто зашкалює; все таке сумне, безнадійне, і все одно з кожним цим непростим болісним кроком наближає тебе до якогось катарсису. Доволі довгий альбом насправді пролітає непомітно, він ще й дуже приємно замикається у кільце, тому заходити на друге коло завжди здається правильним рішенням, в цьому добровільному стражданні є своя краса.
Я спеціально не дражнив себе синглами, щоб спожити цей альбом вперше цілком і як один довгий твір. Не пожалкував. Дійсно нова робота State Faults тематично зшита інтерлюдіями та безшовними переходами з одного треку в наступний, понад година музики сприймається, як подорож у прірву з дещо нещасливим кінцем. Музично це те само класичне скрімо з несамовитими високими криками, ураганними барабанами та атмосферними гітарними пасажами. Проте з часів альбому Clairvoyant вони все ж трошки зм'якшились, а іноді навіть обережно проникають на територію пост-хардкору з чистими приспівами, наскільки це дозволяє їхній канон. Але це ніяк не завадило загальному градусу драматургії Children of the Moon, а він просто зашкалює; все таке сумне, безнадійне, і все одно з кожним цим непростим болісним кроком наближає тебе до якогось катарсису. Доволі довгий альбом насправді пролітає непомітно, він ще й дуже приємно замикається у кільце, тому заходити на друге коло завжди здається правильним рішенням, в цьому добровільному стражданні є своя краса.
"For Telegram, accountability has always been a problem, which is why it was so popular even before the full-scale war with far-right extremists and terrorists from all over the world," she told AFP from her safe house outside the Ukrainian capital. But Kliuchnikov, the Ukranian now in France, said he will use Signal or WhatsApp for sensitive conversations, but questions around privacy on Telegram do not give him pause when it comes to sharing information about the war. Telegram was co-founded by Pavel and Nikolai Durov, the brothers who had previously created VKontakte. VK is Russia’s equivalent of Facebook, a social network used for public and private messaging, audio and video sharing as well as online gaming. In January, SimpleWeb reported that VK was Russia’s fourth most-visited website, after Yandex, YouTube and Google’s Russian-language homepage. In 2016, Forbes’ Michael Solomon described Pavel Durov (pictured, below) as the “Mark Zuckerberg of Russia.” The last couple days have exemplified that uncertainty. On Thursday, news emerged that talks in Turkey between the Russia and Ukraine yielded no positive result. But on Friday, Reuters reported that Russian President Vladimir Putin said there had been some “positive shifts” in talks between the two sides. Elsewhere, version 8.6 of Telegram integrates the in-app camera option into the gallery, while a new navigation bar gives quick access to photos, files, location sharing, and more.
from id
