У 23-24 роках мені були раді все менше. Мої жарти, або просто щось, що я говорили, «ображали людей», були «неповагою», і хоча там можна знайти пару випадків, коли справді трохи крінж, у мене досі про це все лише одне питання в думках: «Серйозно?». Мене звідти не вигнали — я перестали ходити туди самі. Бо відчули, що знаходитися там вже зовсім неприємно. Хоча лише потім згодом, коли я вже місяці чотири чи більше не ходили на жоден захід, мене забанили в чаті. І при тому знаєте що? Зі слів інших людей я знаю, як ледве не всі підряд без моєї присутності просто перемивали там мені кістки. Коли я робили свою акцію 17 травня, на одному з заходів цієї організації хтось кричав всім: «Не йдіть на акцію Марка! Вона протизаконна і вас всіх поб'ють». При тому, що хто б це не був, ця людина точно нічого не знала про організаційні моменти і що я роблю для того, аби ця акція пройшла безпечно для всіх.
Цього року кілька людей поширювали про мене абсолютний піздьож. Дуже цікаво в розмові з подругою випадково дізнатися, як ціла купа людей обговорювала тебе та якийсь «страшний злочин», який я зробили по відношенню до якоїсь людини, про яку вперше чую. Там просто якийсь треш. Але вигадана (не знаю, ким саме) історія напряму пов'язана з особистою інформацію та довірою людей до мене. Серед ЛҐБТІК+ є такий прикол, що можна ляпнути який завгодно піздьож про якусь людину без жодних доказів, а воно піде-поїде, і всі про це будуть говорити. Я помітили, що десь тоді від мене відписалася якась кількість людей, а як мінімум двоє активних поширювачів цієї басні ще якийсь час цим активно займалися, можливо це відбувається і досі. І чесно, я абсолютно так і не знаю, що з цим робити. Але я просто дуже зневажаю тих, хто готовий вірити в яку завгодно їбатьню, хто б що не ляпнув. Ви молодці! Саме на вас тримається світ!
Я поки спеціально не стали конкретизовувати, що за історію про мене поширювали. Я не знаю, чи буде краще це розповісти. Або краще не розповідати. Бо, чесно, ще пару місяців тому я майже відчули себе загнутими в якийсь глухий кут. Де невідомо, що мені робити краще. Просто спростовувати, детально розповідати всю ситуацію, записати багато сторіс, де розповісти, що я взагалі в ахуї та тупо не знаю, про що йде мова, чи пограти в цю гру вдвох і розповісти всій свої аудиторії, які «чудові та прекрасні» ті люди, які поширюють про мене цей піздьож... Я не знаю... Я не знаю досі. Я просто бачу якийсь клубок кількох людей, які вирішили об'єднатися та розповідати всім довкола, що зі мною не варто мати справу. Причому навіть не до кінця зрозуміло, навіщо вони це роблять. Дуже багато питань, дуже мало відповідей, і ще більш незрозуміло, що робити в цій ситуації...
Я говорили про відчуття небажаності себе, і воно стосується також ще однієї сфери, більш особистої. Десь з середини і до кінця цього року все якось дуже погано на так званому «особистому фронті». Я не вважаю себе якимись унікальними в цьому питані, думаю, для багатьох людей, молодих, юних, в моєму віці справді є залежність поведінки і настрою від того, чи відчуваєш ти до себе інтерес, чи збуджуєш ти когось... а сам секс дарує величезну купу гормонів, які змушують очі сяяти куди яскравіше, коли цей секс є. Але я додам, що зводити це тільки до сексу — це прям дуже сильне спрощення. Далі я просто ... розповім...
В мене немає претензій до себе. Я гарні, 100% певною мірою розумні, безперечно амбітні, так чи інакше у мене є якісь цінності, які, мабуть, будуть навіть покрутіші середньостатистичних. І, як казав один хлопець, я «вмію робити приємно чоловіку». Але... мені абсолютно бракує уваги. Та що — її майже немає. Навіть якщо щось буває, то, врешті, там немає жодної ані поваги, ані справжньої зацікавленості. Коли я проявляю ініціативу, це переважно інвестиції з нульовим прибутком. І можливо, це не моя особиста «трагедія», а те, що переживає ледь не більшість ґеїв в Україні (це не точно), але я хочу бути щасливими, я хочу бути бажаними. Я хочу запрошення на побачення, романтики, хорошого сексу, спонтанних закоханостей, а якщо зустріну підходящу людину — то і спробувати будувати щось серйозніше...
У 23-24 роках мені були раді все менше. Мої жарти, або просто щось, що я говорили, «ображали людей», були «неповагою», і хоча там можна знайти пару випадків, коли справді трохи крінж, у мене досі про це все лише одне питання в думках: «Серйозно?». Мене звідти не вигнали — я перестали ходити туди самі. Бо відчули, що знаходитися там вже зовсім неприємно. Хоча лише потім згодом, коли я вже місяці чотири чи більше не ходили на жоден захід, мене забанили в чаті. І при тому знаєте що? Зі слів інших людей я знаю, як ледве не всі підряд без моєї присутності просто перемивали там мені кістки. Коли я робили свою акцію 17 травня, на одному з заходів цієї організації хтось кричав всім: «Не йдіть на акцію Марка! Вона протизаконна і вас всіх поб'ють». При тому, що хто б це не був, ця людина точно нічого не знала про організаційні моменти і що я роблю для того, аби ця акція пройшла безпечно для всіх.
Цього року кілька людей поширювали про мене абсолютний піздьож. Дуже цікаво в розмові з подругою випадково дізнатися, як ціла купа людей обговорювала тебе та якийсь «страшний злочин», який я зробили по відношенню до якоїсь людини, про яку вперше чую. Там просто якийсь треш. Але вигадана (не знаю, ким саме) історія напряму пов'язана з особистою інформацію та довірою людей до мене. Серед ЛҐБТІК+ є такий прикол, що можна ляпнути який завгодно піздьож про якусь людину без жодних доказів, а воно піде-поїде, і всі про це будуть говорити. Я помітили, що десь тоді від мене відписалася якась кількість людей, а як мінімум двоє активних поширювачів цієї басні ще якийсь час цим активно займалися, можливо це відбувається і досі. І чесно, я абсолютно так і не знаю, що з цим робити. Але я просто дуже зневажаю тих, хто готовий вірити в яку завгодно їбатьню, хто б що не ляпнув. Ви молодці! Саме на вас тримається світ!
Я поки спеціально не стали конкретизовувати, що за історію про мене поширювали. Я не знаю, чи буде краще це розповісти. Або краще не розповідати. Бо, чесно, ще пару місяців тому я майже відчули себе загнутими в якийсь глухий кут. Де невідомо, що мені робити краще. Просто спростовувати, детально розповідати всю ситуацію, записати багато сторіс, де розповісти, що я взагалі в ахуї та тупо не знаю, про що йде мова, чи пограти в цю гру вдвох і розповісти всій свої аудиторії, які «чудові та прекрасні» ті люди, які поширюють про мене цей піздьож... Я не знаю... Я не знаю досі. Я просто бачу якийсь клубок кількох людей, які вирішили об'єднатися та розповідати всім довкола, що зі мною не варто мати справу. Причому навіть не до кінця зрозуміло, навіщо вони це роблять. Дуже багато питань, дуже мало відповідей, і ще більш незрозуміло, що робити в цій ситуації...
Я говорили про відчуття небажаності себе, і воно стосується також ще однієї сфери, більш особистої. Десь з середини і до кінця цього року все якось дуже погано на так званому «особистому фронті». Я не вважаю себе якимись унікальними в цьому питані, думаю, для багатьох людей, молодих, юних, в моєму віці справді є залежність поведінки і настрою від того, чи відчуваєш ти до себе інтерес, чи збуджуєш ти когось... а сам секс дарує величезну купу гормонів, які змушують очі сяяти куди яскравіше, коли цей секс є. Але я додам, що зводити це тільки до сексу — це прям дуже сильне спрощення. Далі я просто ... розповім...
В мене немає претензій до себе. Я гарні, 100% певною мірою розумні, безперечно амбітні, так чи інакше у мене є якісь цінності, які, мабуть, будуть навіть покрутіші середньостатистичних. І, як казав один хлопець, я «вмію робити приємно чоловіку». Але... мені абсолютно бракує уваги. Та що — її майже немає. Навіть якщо щось буває, то, врешті, там немає жодної ані поваги, ані справжньої зацікавленості. Коли я проявляю ініціативу, це переважно інвестиції з нульовим прибутком. І можливо, це не моя особиста «трагедія», а те, що переживає ледь не більшість ґеїв в Україні (це не точно), але я хочу бути щасливими, я хочу бути бажаними. Я хочу запрошення на побачення, романтики, хорошого сексу, спонтанних закоханостей, а якщо зустріну підходящу людину — то і спробувати будувати щось серйозніше...
BY і крапка. блоґ
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS. Recently, Durav wrote on his Telegram channel that users' right to privacy, in light of the war in Ukraine, is "sacred, now more than ever." The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice. The news also helped traders look past another report showing decades-high inflation and shake off some of the volatility from recent sessions. The Bureau of Labor Statistics' February Consumer Price Index (CPI) this week showed another surge in prices even before Russia escalated its attacks in Ukraine. The headline CPI — soaring 7.9% over last year — underscored the sticky inflationary pressures reverberating across the U.S. economy, with everything from groceries to rents and airline fares getting more expensive for everyday consumers. At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup.
from us
