Анонс ❗
Фінальне засідання у справі нападу на журналістів «Схем» в кабінеті голови «Укрексімбанку» восени 2021-року.

Завтра, 22 січня 2025 року о 10:15 у Київському апеляційному суді відбудеться засідання, на якому судді можуть закрити справу за строком давності – за клопотанням обвинувачених.

Нагадаємо, напад стався у кабінеті на той момент голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера 4 жовтня 2021 року під час запису інтерв’ю. Тоді журналіст «Схем» Кирило Овсяний запитав про великий валютний кредит під заставу проблемного активу, який державний банк видав бізнесмену, чия компанія сплачувала податки угрупованню «ДНР». Мецгеру не сподобалося запитання і він наказав охороні «забрати камери» в журналістів та «дістати з них касети». За наказом Мецгера співробітники банку – тоді директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осіпов – застосували фізичну силу до оператора «Схем», відібрали у нього дві камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео.

Також обвинуваченим у справі нападу проходить ексдиректор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов, він також тоді був в кабінеті Мецгера. Однак Пікалов був мобілізований, тому щодо нього суд винесе рішення пізніше.

Суд першої інстанції визнав учасників винними і призначив їм покарання у вигляді штрафів: по 1700 гривень для Тельбізова та Осіпова, і 3400 гривень для Мецгера.

Потерпілі журналісти не погодились з рішенням першої інстанції і в жовтні 2022-го подали апеляцію, в якій просять застосувати додаткове покарання, а саме – позбавити Мецгера права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки.

Розгляд справи в апеляції тривав понад 2 роки, а засідання регулярно переносились на прохання сторони обвинувачених. На думку адвокатів журналістів Оксани Максименюк та Віри Крат, дії сторони захисту обвинувачених свідчать про навмисне затягування процесу розгляду апеляції.

На минулому засіданні, 19 грудня 2024 року, обвинувачені Мецгер, Тельбізов та Осіпов подали клопотання про закриття провадження у зв’язку зі спливом строків притягнення їх до відповідальності, які закінчились у жовтні 2024 року.

Тож на засіданні 22 січня колегія суддів Київського апеляційного суду на чолі з суддею Маргаритою Васильєвою може винести фінальне рішення на користь обвинувачених – і справу буде закрито.

Напад на «Схеми» в «Укрексімбанку»: суд відклав розгляд справи до 24 лютого

Колегія Київського апеляційного суду ухвалила рішення відкласти розгляд клопотань колишнього голови держбанку Євгена Мецгера, ексдиректора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та ексначальника управління внутрішньої безпеки Олега Осіпова у зв’язку з відсутністю частини документів. Мецгер та його колишні підлеглі просять суд закрити провадження у справі нападу на знімальну групу «Схем» у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності.

Варіантів судового розгляду 24 лютого є два. Колегія може відмовити у клопотанні і розгляд апеляції «Схем» продовжиться: захист журналістів наполягає на необхідності застосувати додаткове покарання, а саме – позбавити Мецгера права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки. Або суд може задовольнити клопотання – і тоді cкасує рішення першої інстанції про визнання Мецгера, Тельбізова і Осіпова винними (з виплатою штрафів – 3400 для Мецгера та по 1700 гривень для Осіпова та Тельбізова). Таким чином буде закрите кримінальне провадження, а нападники на журналістів будуть звільнені від кримінальної відповідальності.

Нагадаємо, напад стався у кабінеті на той момент голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера 4 жовтня 2021 року під час запису інтерв’ю. Тоді журналіст «Схем» Кирило Овсяний запитав про великий валютний кредит під заставу проблемного активу, який державний банк видав бізнесмену, чия компанія сплачувала податки угрупованню «ДНР». Мецгеру не сподобалося запитання і він наказав охороні «забрати камери» в журналістів та «дістати з них касети». За наказом Мецгера співробітники банку – тоді директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осіпов – застосували фізичну силу до оператора «Схем», відібрали у нього дві камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео.

Також обвинуваченим у справі нападу проходить ексдиректор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов, він також тоді був в кабінеті Мецгера. Однак Пікалов був мобілізований, тому щодо нього суд винесе рішення пізніше.

НАБУ та САП затримали бізнесмена Леоніда Дубинського через корупцію на відновленні Дніпропетровщини

Правоохоронці повідомили про підозру чотирьом особам, які створили організовану злочинну групу та заволоділи понад 129 млн грн, виділеними на відновлення критичної інфраструктури Дніпропетровської області, заявляють в НАБУ.

За даними слідства, у 2022-2023 роках посприяли перемозі в тендері щодо реконструкції водогону в Кам’янському районі підконтрольного товариства.

«Бенефіціарним власником товариства був відомий місцевий підприємець, що мав вплив на керівника КП і до того ж перебуває у розшуку ФБР за вчинення майнових злочинів. Левовою часткою укладеного договору була закупівля трубної продукції, яку «переможець» тендеру через свою ж фірму-прокладку придбав у виробника за ринковою вартістю та перепродав комунальному підприємству за завищеною понад втричі ціною», – йдеться в повідомленні НАБУ.

Внаслідок таких дій комунальне підприємство зазнало збитків на суму понад 129 млн грн, якими заволоділи учасники групи.
Правоохоронці не повідомляють імен організатора та учасників групи. «Слово і діло» та «Центр протидії корупції» повідомляють, що мова саме про Леоніда Дубинського.

Нагадаємо, бізнесмени-брати Леонід та Володимир Дубинські вже понад 10 років перебувають у розшуку ФБР (США) за звинуваченням у махінаціях з нерухомістю у Каліфорнії.

Крім того, Дубинські фігурували у розслідуванні журналістів «Схем» про відбудову доріг на Дніпропетровщині. Тоді розслідувачі встановили, що приватна фірма «Будінвест Інжиніринг», яка займалась відбудовою доріг і освоїла на цьому у 2022 році півтора мільярда гривень, була напряму пов’язана з тодішнім керівником Дніпропетровської ОВА Валентином Резніченком. Половина компанії була записана на Яну Хланту – близьку особу для Резніченка, вони разом багато подорожували за кордон. Другою половиною фірми-підрядника володів Павло Чухно – менеджер та партнер Дубинських. Чухно тоді управляв баскетбольним клубом «Прометей», яким володів Володимир Дубинський і генеральним спонсором якого був «Будінвест Інжиніринг».

Минув місяць, відколи з нашого розслідування стало відомо, що на крупному аукціоні з продажу майна двох ліквідованих російських банків, загальною вартістю 3 мільярди гривень, виграла компанія ТОВ «Спектрум Ессетс», якою володіє громадянка Росії Марина Євсєєва. Однак, наявність в неї російського паспорта від державних органів керівництво компанії та сама Євсєєва приховали, повідомивши лише про її громадянство США.

Це пряме порушення регламенту проведення аукціонів і постанови Кабміну, що забороняє участь в них компаній, пов’язаних із РФ.

А це, у свою чергу, підстава для розірвання договорів, повернення активів державі та накладення штрафу у понад 100 мільйонів гривень на компанію-порушницю. Також Національний банк має всі підстави для відкликання фінансової ліцензії у ТОВ «Спектрум Ессетс».

Чи вжили державні органи ці заходи? Наразі жодних публічних заяв та дій від Фонду гарантування вкладів чи Нацбанку немає.

Тож ми звернулися до цих установ із запитаннями:

▪️Якими були їхні дії після оприлюднення нашого розслідування?
▪️Чи запитували вони офіційні дані про громадянство власниці компанії в Служби безпеки України?
▪️Чи планують вживати заходи, передбачені законодавством: розривати угоди, повертати активи державі, накладати штрафи та анулювати ліцензію?

Ми чекаємо на відповіді та обов’язково повідомимо вас про результати.

Як Китай забезпечує російську воєнну машину критично важливими рідкісними металами?

Після того, як Європейський союз та Сполучені штати запровадили відповідні санкції у 2022 році, Китай став для Росії єдиним джерелом галію та германію, а також – основним постачальником стибію.

Ці хімічні елементи необхідні для виробництва зброї, зокрема, тієї, яку Росія використовує у війні проти України. Наприклад, це – БПЛА, танки, крилаті та балістичні ракети. А ще ці рідкісні метали потрібні для виготовлення ядерної зброї.

Серед двох десятків китайських компаній, які «Схеми» ідентифікували, як експортерів підсанкційних галію, германію та стибію до Росії, третина – це фірми, які частково належать державі, згідно з даними про їх структуру власності, які журналісти отримали за допомогою колег з міжнародної організації «Центр з дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP).

Які російські компанії отримують рідкісні метали з Китаю?

Наприклад, «Ростех» – державна оборонна корпорація РФ, на підприємствах якої, за словами її топменеджерів, виготовляють близько 80% озброєнь, які Росія використовує у війні проти України.

Деякі з цих китайських критично важливих хімічних елементів можуть потрапляти й до російських розробників ядерної зброї. Наприклад, до Курчатовського інституту.

При цьому, публічно Пекін заперечує постачання компонентів для зброї до Росії – обвинувачення, які лунали, зокрема, від НАТО. Втім знахідки «Схем» у витоках з митних та податкових баз Росії, а також дослідження структури власності китайських постачальників – вказують на зворотнє.

Детально про те, як Китай стає монополістом на ринку поставок підсанкційних рідкісних металів до Росії та які компанії в Росії їх закуповують – дивіться у новому розслідуванні «Схем».