Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Наступна тема — Сполучене Королівство🇬🇧
BY ✙splendoris △pparent✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
The company maintains that it cannot act against individual or group chats, which are “private amongst their participants,” but it will respond to requests in relation to sticker sets, channels and bots which are publicly available. During the invasion of Ukraine, Pavel Durov has wrestled with this issue a lot more prominently than he has before. Channels like Donbass Insider and Bellum Acta, as reported by Foreign Policy, started pumping out pro-Russian propaganda as the invasion began. So much so that the Ukrainian National Security and Defense Council issued a statement labeling which accounts are Russian-backed. Ukrainian officials, in potential violation of the Geneva Convention, have shared imagery of dead and captured Russian soldiers on the platform. On Telegram’s website, it says that Pavel Durov “supports Telegram financially and ideologically while Nikolai (Duvov)’s input is technological.” Currently, the Telegram team is based in Dubai, having moved around from Berlin, London and Singapore after departing Russia. Meanwhile, the company which owns Telegram is registered in the British Virgin Islands. READ MORE It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." In 2018, Russia banned Telegram although it reversed the prohibition two years later.
from jp
