Ліс на Руїнах

У нас присутня думка, що у середньовіччі рицарі вважали селян тупим бидлом та відносилися до них з презирством. Можливо і так, але і рицарі у селян ніякого відчуття вищості не викликали. Ось поїхав рицарь на війну, а повернувся без руки та сина. Ну і нащо тобі той замок, коли ти розбитий горем інвалід?

А у селянина купа дітей, коровки, свинки і все у нього майже завжди добре. У Франції є селянські сім'ї, яким тільки по документах 700 років. Та що там казати, поліщуки з нашого полісся - це прямі потомки перших слов'ян, які там і з'явилися, тобто вони живуть у цьому регіоні з античності. І це на землі, де кожне покоління, що не війна, то голодомор. Всі ці селяни пережили цих рицарів, переживуть сьогоднішніх бариг, і апокаліпсис переживуть.

Ще одна перевага перед рицарями, що дуже тішала селян, це те, що у селян руки не замарані в крові. Скільки б рицарь не заносив бабла в монастирі за замолювання гріхів, він знав, що це далеко не сто відсоткава гарантія потрапляння в рай.

Тим середньовіччя і було прекрасне, що всі були на своєму місці і ніхто нікому не заздрив, навідмінну від сьогодення, де вічна фрустрація у всіх людей - це лейтмотив нашого часу

#анархопримітивізм

www.group-telegram.com/us/lisnaruinah.com/3811

229 viewsedited  Dec 30 at 22:05

У нас присутня думка, що у середньовіччі рицарі вважали селян тупим бидлом та відносилися до них з презирством. Можливо і так, але і рицарі у селян ніякого відчуття вищості не викликали. Ось поїхав рицарь на війну, а повернувся без руки та сина. Ну і нащо тобі той замок, коли ти розбитий горем інвалід?

А у селянина купа дітей, коровки, свинки і все у нього майже завжди добре. У Франції є селянські сім'ї, яким тільки по документах 700 років. Та що там казати, поліщуки з нашого полісся - це прямі потомки перших слов'ян, які там і з'явилися, тобто вони живуть у цьому регіоні з античності. І це на землі, де кожне покоління, що не війна, то голодомор. Всі ці селяни пережили цих рицарів, переживуть сьогоднішніх бариг, і апокаліпсис переживуть.

Ще одна перевага перед рицарями, що дуже тішала селян, це те, що у селян руки не замарані в крові. Скільки б рицарь не заносив бабла в монастирі за замолювання гріхів, він знав, що це далеко не сто відсоткава гарантія потрапляння в рай.

Тим середньовіччя і було прекрасне, що всі були на своєму місці і ніхто нікому не заздрив, навідмінну від сьогодення, де вічна фрустрація у всіх людей - це лейтмотив нашого часу

#анархопримітивізм

BY Ліс на Руїнах