🧥Народна ноша Пудкарпатя. Лайбик.

Лайбик - ото верхня ноша без рукавув, із сукна, кожі вадь полотна, декорована до якоїсь міры ґомбицями, вышивков тай иншыми елементами.

📷 ©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

"Проявили ся" і наші місні сільрады, здали з потрохами вшитко за раз.

"На користь вітропарків": на Закарпатті депутати сільради ухвалили рішення про ділянки на полонині Руна.

Рішення прийняли пакетом, поки природозахисники проходили реєстрацію.

💧Ци знали сьте кулько желіза (Fe) є у воді з вашого колодязя? Бо изглядованя групы ученых пуд веденьом проф. С. Сухарева из УжНУ у 2020 році дало на йсе звіданя удповідь.

🧐У бутильованув питнув воді, котру купуєме у бовті, є коло 0.014 мг/л (міліґрам/літер) желіза. Штоправда рекомендована норма желіза у питнув воді - дись до 0.2 мг/л. Уд 0.3 мг/л вода вже зачинать быти "тверда", набывати специфічный запах, міняти фарбу, лишати накып. У Пудкарпатьови в серидньому сись указатель є у рамках нормы: 0.2 мг/л. Маймало желіза у воді ся реґіструє коло Солотвина: 0.039 мг/л. На другого бока маєме міста, де желіза у воді бӯлше нормы: коло Севлюша ся зареґістровали рекордні 0.41 мг/л. Иппен так у близкости Волового міра желіза у воді пересягла 0.3 мг/л.

Жерело: Sergii Sukharev et al. Screening of the microelements composition of drinking well water of Transcarpathian region, Ukraine. In Heliyon 6 (3), 2020.

#ци_знали_сьте #екологія #Закарпаття #Пудкарпатя #наука

☄️Ци знали сьте ож майвеликый зареґістрованый метеорит у історії Європы упав у Пудкарпатьови у селови Княгиня 9 юня 1866 року? Важив аж 500 кг. Ядро метеорита щи у 19 сторочови продали у Природничый музей у Відньови, де стоить і до типир.

#ци_знали_сьте #Пудкарпатя #природа #космос

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Довганя.

Довганя - ото довга жунська сорочка, характерна про долинян Пудкарпатя; спудня вирсть як сяточного так каждоденного убраня. По вышивці на рукавах довгані мож упознати реґіоны і даже мікрореґіоны Пудкарпатя.

📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

💧Ци "тверда" вода у вашому колодязи?

Читати дале

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Сорочка жунська.

Сорочка у жунському варіанті впринципі не многым ся удрізнять уд довгані пошивом тай декораціям; різниця у довжині.
📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

"Володимір Олексійовiч Девян, герой днешнього выданя проґраму, є автором книжкы «Доброволець: спогади про сина». Книжка вышла у выдавництві «РІК-У» на кінцю 2024-го року. Автор взяв ся за перо, абы написати книжку за свого сына – добровольника, котрый в першых місяцях войны пішов на фронт і вмер в децембрі 2022-го року."

https://www.youtube.com/watch?v=ykYJi3vJdyU&ab_channel=tv.lem.fm

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Сорочка людська.

Людські сорочкы обычно мавуть менше выздобы ги жунські.

📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

🔔Едмунд Степанович Бачинськый (*13.06.1880 - 1945) - русинськый правник політик, депутат тай сенатор чехословацького парламента.

Родив ся у селови Калины в Маромороши у родині греко-католицкого сященика. Кунчив правницькый факултет Будепештського універзитета. Робив урядником у Мадярщині. У 1922 році вернув ся у Пудкарпатя, де став мером Ужгорода (1922-1927). У 1925 році быв убраный депутатом парламента уд Аґрарної партії, а у 1929-1938 сентором за вту саму партію. Уд 1925 року быв у правліньови СК "Русь". У 1930-х роках быв головов Крайового кооперативного союза. У 1938 році став міністром уднушньых діл в першому автономному уряді Пудкарпатської Руси. Анґажовав ся у Обществі Духновича, но у 1936 році уйшов из нього у протест проти мадяронства дакотрых членув. Представляв Пудкарпатську Русь на переговорах у Віденьськув арбітражи. У 1944 році быв заятый бульшовиками тай етапованый у лаґер в Єнакієво, де 1945 року умер уд хвороты.

#тямиме #Бачинськый

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Плат.

Плат - ото жунська верхня набедрена ноша, котря ся пудязує поверх довгані вать основного віґана. Удрізнять ся уд катрана булшов довжинов (аж до полув). Платы майчасто ся чинили з фабричного полотна, завто мали ціріпату мінту. Залежно уд реґіона доміновала червена (Мароморош), чорна, зелена (Уж) фарбы.

📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Катран.

Катран - ото жунська верхня ноша, функціонально близька ид платови, айбо май курта. Характерный про западну часть Карпатської Руси: Лемковину, Пряшовщину, Ужанську долину.

📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Віґан.

Віґан, вун же подолок, сукман, спудниця - ото основна жунська набедрена ноша із полотна. Выздоба віґана не черезміру багата, сконцентрована на полах, бо поверх нього часто ся носив плат.

📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Ґаті.

Ґаті, они же пачмаґы, ногавиці - ото основна мужська набедрена ноша із домтоканого полотна. Ґаті - каждоденноє цуря долинян, выздобы на них практично не было.

📷©Кровець

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія

Закарпатські хауфендорфи

Після анґердорфів проаналізуємо наші хауфендорфи. Це тип поселень, в якому немає організованої структури. Ділянки різних розмірів, розміщених вздовж так само нерегулярних вулиць. Це також типовий тип поселень для середньовічної Європи і пов'язаний він із так званою системою відкритих полів. В цій системі селяни мали земельні наділи різних площ, їхні будинки знаходилися в кластерах в центральній частині села. Самі характеристики відкритих полів є набагато глибшими, тому аналіз наших хауфендорфів може бути не точним. Я використовував при аналізі критерії, перераховані вище.
Цікавим фактом є те, шо абсолютна більшість хауфендорфів (зелені пункти на мапі) розташована в долинах гірських річок Тиси, Ріки, Тереблі і Тересви, в межах колишнього комітату Мараморош. Така кореляція не здається мені випадковою, але поки що ця тема відкрита. Жовтим на мапі позначені анґердорфи, які знаходяться в рівнинах і з великим кластером в колишній Угочі. Найбільшими хауфендорфами є Хуст, Вишково (деяка його частина) і мало не всі села долини Тереблі.

https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1_GcQuXmUGBiUmAe6ysp2ubeBKGS6rVo&usp=sharing

#урбанізм #мапа #хуст #вишково

Схематична мапа із кластерами ангердорфів і хауфендорфів.
Чорним пунктиром позначені кордони колишніх комітатів. Видно, як села в'ються вздовж долини Тиси, Ріки, Тереблі і Тересви. Ще один зелений кластер є на заході від Мукачева із деякими селами в долині Латориці.

#мапа

🧥Народна ноша Пудкарпатя. Холошні.

Холошні - ото мужська набедрена ноша із сукна (серсти). На розділ уд полотняных ґати, холошні - теплоє муцноє убраня, котроє штімує на зиму вадь неприязну погоду. Позад сього холошні были розширені у верховині тай сереґ вючарюв.

📷©Відкрита скриня

#ноша #русинська #Пудкарпатя #етноґрафія