Цар Едіп
Театр на Подолі

На вихідних мене дуже несподівано занесло на цю виставу, і з театром на Подолі таки трапилось third time’s a charm. Тобто на третій похід до них у мене навіть не було бажання втекти з вистави якнайшвидше, ура! 🎉

Вистава прям норм, міцно на трієчку..? З плюсом?

Софокла чесно скажу не читала, нагадала собі сюжет міту у вікіпедії та й потому. Пʼєса фокусується на кульмінації історії Едіпа: як у Фівах спалахнув голод і усі нещастя, оракул повідомив, що Едіп має знайти вбивцю попереднього царя, ну і звісно як Едіп дізнається правду про своє походження.

Тут про його трагедію, відчай і сумніви. Мене прям на початку пройняло, але потім щось пішло не туди.

Чомусь початок і перша половина були куди більш загадковими, майже містичними, і точно більш трагічними. Кінцівка, попри наростання гнітючих подій, по виконанню і ефектам почала скачуватись трошки у фарс…? Ну якось зовсім трошки, не те що там є щось комічне, але емоційний звʼязок точно втрачається. І да, блискучі окуляри осліпленого Едіпа накалу емоцій не сприяли.

Але хто прям дуже сподобався — це хор і Креонт. Мої улюблені персонажі там 😁

Коротше, це було цікаво і досить приємно дивитись. Не те що повний захват, усе ж не клікнуло так зі мною всередині, і кінець трошки змазав враження. Але те, що втекти не хотілось, — це вже досягнення 🫠

#театр #царедіп #відгук