У 23-24 роках мені були раді все менше. Мої жарти, або просто щось, що я говорили, «ображали людей», були «неповагою», і хоча там можна знайти пару випадків, коли справді трохи крінж, у мене досі про це все лише одне питання в думках: «Серйозно?». Мене звідти не вигнали — я перестали ходити туди самі. Бо відчули, що знаходитися там вже зовсім неприємно. Хоча лише потім згодом, коли я вже місяці чотири чи більше не ходили на жоден захід, мене забанили в чаті. І при тому знаєте що? Зі слів інших людей я знаю, як ледве не всі підряд без моєї присутності просто перемивали там мені кістки. Коли я робили свою акцію 17 травня, на одному з заходів цієї організації хтось кричав всім: «Не йдіть на акцію Марка! Вона протизаконна і вас всіх поб'ють». При тому, що хто б це не був, ця людина точно нічого не знала про організаційні моменти і що я роблю для того, аби ця акція пройшла безпечно для всіх.
Цього року кілька людей поширювали про мене абсолютний піздьож. Дуже цікаво в розмові з подругою випадково дізнатися, як ціла купа людей обговорювала тебе та якийсь «страшний злочин», який я зробили по відношенню до якоїсь людини, про яку вперше чую. Там просто якийсь треш. Але вигадана (не знаю, ким саме) історія напряму пов'язана з особистою інформацію та довірою людей до мене. Серед ЛҐБТІК+ є такий прикол, що можна ляпнути який завгодно піздьож про якусь людину без жодних доказів, а воно піде-поїде, і всі про це будуть говорити. Я помітили, що десь тоді від мене відписалася якась кількість людей, а як мінімум двоє активних поширювачів цієї басні ще якийсь час цим активно займалися, можливо це відбувається і досі. І чесно, я абсолютно так і не знаю, що з цим робити. Але я просто дуже зневажаю тих, хто готовий вірити в яку завгодно їбатьню, хто б що не ляпнув. Ви молодці! Саме на вас тримається світ!
Я поки спеціально не стали конкретизовувати, що за історію про мене поширювали. Я не знаю, чи буде краще це розповісти. Або краще не розповідати. Бо, чесно, ще пару місяців тому я майже відчули себе загнутими в якийсь глухий кут. Де невідомо, що мені робити краще. Просто спростовувати, детально розповідати всю ситуацію, записати багато сторіс, де розповісти, що я взагалі в ахуї та тупо не знаю, про що йде мова, чи пограти в цю гру вдвох і розповісти всій свої аудиторії, які «чудові та прекрасні» ті люди, які поширюють про мене цей піздьож... Я не знаю... Я не знаю досі. Я просто бачу якийсь клубок кількох людей, які вирішили об'єднатися та розповідати всім довкола, що зі мною не варто мати справу. Причому навіть не до кінця зрозуміло, навіщо вони це роблять. Дуже багато питань, дуже мало відповідей, і ще більш незрозуміло, що робити в цій ситуації...
Я говорили про відчуття небажаності себе, і воно стосується також ще однієї сфери, більш особистої. Десь з середини і до кінця цього року все якось дуже погано на так званому «особистому фронті». Я не вважаю себе якимись унікальними в цьому питані, думаю, для багатьох людей, молодих, юних, в моєму віці справді є залежність поведінки і настрою від того, чи відчуваєш ти до себе інтерес, чи збуджуєш ти когось... а сам секс дарує величезну купу гормонів, які змушують очі сяяти куди яскравіше, коли цей секс є. Але я додам, що зводити це тільки до сексу — це прям дуже сильне спрощення. Далі я просто ... розповім...
В мене немає претензій до себе. Я гарні, 100% певною мірою розумні, безперечно амбітні, так чи інакше у мене є якісь цінності, які, мабуть, будуть навіть покрутіші середньостатистичних. І, як казав один хлопець, я «вмію робити приємно чоловіку». Але... мені абсолютно бракує уваги. Та що — її майже немає. Навіть якщо щось буває, то, врешті, там немає жодної ані поваги, ані справжньої зацікавленості. Коли я проявляю ініціативу, це переважно інвестиції з нульовим прибутком. І можливо, це не моя особиста «трагедія», а те, що переживає ледь не більшість ґеїв в Україні (це не точно), але я хочу бути щасливими, я хочу бути бажаними. Я хочу запрошення на побачення, романтики, хорошого сексу, спонтанних закоханостей, а якщо зустріну підходящу людину — то і спробувати будувати щось серйозніше...
У 23-24 роках мені були раді все менше. Мої жарти, або просто щось, що я говорили, «ображали людей», були «неповагою», і хоча там можна знайти пару випадків, коли справді трохи крінж, у мене досі про це все лише одне питання в думках: «Серйозно?». Мене звідти не вигнали — я перестали ходити туди самі. Бо відчули, що знаходитися там вже зовсім неприємно. Хоча лише потім згодом, коли я вже місяці чотири чи більше не ходили на жоден захід, мене забанили в чаті. І при тому знаєте що? Зі слів інших людей я знаю, як ледве не всі підряд без моєї присутності просто перемивали там мені кістки. Коли я робили свою акцію 17 травня, на одному з заходів цієї організації хтось кричав всім: «Не йдіть на акцію Марка! Вона протизаконна і вас всіх поб'ють». При тому, що хто б це не був, ця людина точно нічого не знала про організаційні моменти і що я роблю для того, аби ця акція пройшла безпечно для всіх.
Цього року кілька людей поширювали про мене абсолютний піздьож. Дуже цікаво в розмові з подругою випадково дізнатися, як ціла купа людей обговорювала тебе та якийсь «страшний злочин», який я зробили по відношенню до якоїсь людини, про яку вперше чую. Там просто якийсь треш. Але вигадана (не знаю, ким саме) історія напряму пов'язана з особистою інформацію та довірою людей до мене. Серед ЛҐБТІК+ є такий прикол, що можна ляпнути який завгодно піздьож про якусь людину без жодних доказів, а воно піде-поїде, і всі про це будуть говорити. Я помітили, що десь тоді від мене відписалася якась кількість людей, а як мінімум двоє активних поширювачів цієї басні ще якийсь час цим активно займалися, можливо це відбувається і досі. І чесно, я абсолютно так і не знаю, що з цим робити. Але я просто дуже зневажаю тих, хто готовий вірити в яку завгодно їбатьню, хто б що не ляпнув. Ви молодці! Саме на вас тримається світ!
Я поки спеціально не стали конкретизовувати, що за історію про мене поширювали. Я не знаю, чи буде краще це розповісти. Або краще не розповідати. Бо, чесно, ще пару місяців тому я майже відчули себе загнутими в якийсь глухий кут. Де невідомо, що мені робити краще. Просто спростовувати, детально розповідати всю ситуацію, записати багато сторіс, де розповісти, що я взагалі в ахуї та тупо не знаю, про що йде мова, чи пограти в цю гру вдвох і розповісти всій свої аудиторії, які «чудові та прекрасні» ті люди, які поширюють про мене цей піздьож... Я не знаю... Я не знаю досі. Я просто бачу якийсь клубок кількох людей, які вирішили об'єднатися та розповідати всім довкола, що зі мною не варто мати справу. Причому навіть не до кінця зрозуміло, навіщо вони це роблять. Дуже багато питань, дуже мало відповідей, і ще більш незрозуміло, що робити в цій ситуації...
Я говорили про відчуття небажаності себе, і воно стосується також ще однієї сфери, більш особистої. Десь з середини і до кінця цього року все якось дуже погано на так званому «особистому фронті». Я не вважаю себе якимись унікальними в цьому питані, думаю, для багатьох людей, молодих, юних, в моєму віці справді є залежність поведінки і настрою від того, чи відчуваєш ти до себе інтерес, чи збуджуєш ти когось... а сам секс дарує величезну купу гормонів, які змушують очі сяяти куди яскравіше, коли цей секс є. Але я додам, що зводити це тільки до сексу — це прям дуже сильне спрощення. Далі я просто ... розповім...
В мене немає претензій до себе. Я гарні, 100% певною мірою розумні, безперечно амбітні, так чи інакше у мене є якісь цінності, які, мабуть, будуть навіть покрутіші середньостатистичних. І, як казав один хлопець, я «вмію робити приємно чоловіку». Але... мені абсолютно бракує уваги. Та що — її майже немає. Навіть якщо щось буває, то, врешті, там немає жодної ані поваги, ані справжньої зацікавленості. Коли я проявляю ініціативу, це переважно інвестиції з нульовим прибутком. І можливо, це не моя особиста «трагедія», а те, що переживає ледь не більшість ґеїв в Україні (це не точно), але я хочу бути щасливими, я хочу бути бажаними. Я хочу запрошення на побачення, романтики, хорошого сексу, спонтанних закоханостей, а якщо зустріну підходящу людину — то і спробувати будувати щось серйозніше...
BY і крапка. блоґ
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
He adds: "Telegram has become my primary news source." "Russians are really disconnected from the reality of what happening to their country," Andrey said. "So Telegram has become essential for understanding what's going on to the Russian-speaking world." There was another possible development: Reuters also reported that Ukraine said that Belarus could soon join the invasion of Ukraine. However, the AFP, citing a Pentagon official, said the U.S. hasn’t yet seen evidence that Belarusian troops are in Ukraine. The company maintains that it cannot act against individual or group chats, which are “private amongst their participants,” but it will respond to requests in relation to sticker sets, channels and bots which are publicly available. During the invasion of Ukraine, Pavel Durov has wrestled with this issue a lot more prominently than he has before. Channels like Donbass Insider and Bellum Acta, as reported by Foreign Policy, started pumping out pro-Russian propaganda as the invasion began. So much so that the Ukrainian National Security and Defense Council issued a statement labeling which accounts are Russian-backed. Ukrainian officials, in potential violation of the Geneva Convention, have shared imagery of dead and captured Russian soldiers on the platform. DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries.
from no
