Запрошую на цікаву лекцію в рамках "Історичного клубу" від Польського інституту в Києві, присвячену одному з корінних народів України. Цього разу тема розмови: "Караїми у Центрально-Східній Європі: культура, релігія, ідентичність". Буду на цій події модератором, тож побачимось.
📌12 березня о 19:00;
📌Книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34.
Реєстрація обов'язкова:
#караїми #Крим #лекція #анонс
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeic6wGlD7cbIH7Psc9g2SkXWK5o0RY5siwtJcCoqEW5RiJMQ/viewform?
📌12 березня о 19:00;
📌Книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34.
Реєстрація обов'язкова:
#караїми #Крим #лекція #анонс
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeic6wGlD7cbIH7Psc9g2SkXWK5o0RY5siwtJcCoqEW5RiJMQ/viewform?
🎙Інтерв'ю на "Українському радіо" з Юрієм Радченком, про караїмів у Центрально-Східній Європі. Короткий виклад нашої вчорашньої розмови. Фото: Караїмський сквер в м. Тракай, у Литві.
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA
«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384
Forwarded from Обранці духів ✙
В суботу 29 березня, о 18:00 в Музеї-майстерні АРВМ (Київ, вул. Малопідвальна, 10Б) відбудеться лекція на тему «Птах-Творець: космогонічні міфи корінних народів Північної Азії».
Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.
Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.
Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform
Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.
Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.
Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.
Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform
Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.
Зараз маю завершити одразу кілька статей, тож поки канал не дуже активний. Але нещодавно були запитання з приводу інтерв’ю на тему колоніалізму, деколонізації та спадщини корінних народів в музеї. Вирішив зробити підбірку своїх і партнерських матеріалів, заснованих на досвіді виставки «Miras. Спадщина», який з жовтня 2022 р. ми втілюємо спільно з кримськотатарською ГО "Алєм":
🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0
🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s
🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q
📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag
📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105
📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384
📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари
🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0
🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s
🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q
📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag
📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105
📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384
📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари
YouTube
Привласнення Криму. Реалії колоніальної політики росіян та справжня ціна туристичного раю
9 серпня – Міжнародний день корінних народів світу.
В Україні такими народами визнані кримські татари, караїми та кримчаки. Для всіх них історичною батьківщиною є Крим. Для всіх них російська колонізаторська політика мала невідворотні наслідки.
Наш 70-й…
В Україні такими народами визнані кримські татари, караїми та кримчаки. Для всіх них історичною батьківщиною є Крим. Для всіх них російська колонізаторська політика мала невідворотні наслідки.
Наш 70-й…
Завтра о 13.00 кураторська екскурсія виставкою Miras. Приєднуйтесь😊
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ
Forwarded from WAS. Популярна Історія
🕵🏻КГБ називав його “Шакалом”. А північнокорейська розвідка — агентом “Тонхян’їн”.
Звичайний киянин, який не цікавився політикою, полюбляв ловити рибу та хильнути чарку з друзями, став агентом спецслужб КНДР. Це не вигадка, а історія з архіву СБУ.
🇰🇵Станіслав Пушкар жив на Березняках і працював на закритому заводі “Арсенал-2” (нині це “Мистецький Арсенал”). Він став одним із небагатьох радянських громадян, засуджених за шпигунство на користь Північної Кореї.
🐍Як корейські розвідники схилили його до співпраці? Як він виносив секретні матеріали з режимного заводу? Чому йому платили настоянками з женьшенем та зміями? Навіщо взагалі режиму Кім Іри Сена шпигувати за "старшим братом"?
Про цю та ще 17 розсекречених справ історик Едуард Андрющенко розповідає у книзі “Архіви КГБ. Невигадані історії”.
Нещодавно вийшов п’ятий наклад книжки, а загальна кількість проданих примірників сягнула приблизно 20 тисяч.
📘 Замовити книгу з підписом автора можна за посиланням — просто заповніть коротку форму.
Звичайний киянин, який не цікавився політикою, полюбляв ловити рибу та хильнути чарку з друзями, став агентом спецслужб КНДР. Це не вигадка, а історія з архіву СБУ.
🇰🇵Станіслав Пушкар жив на Березняках і працював на закритому заводі “Арсенал-2” (нині це “Мистецький Арсенал”). Він став одним із небагатьох радянських громадян, засуджених за шпигунство на користь Північної Кореї.
🐍Як корейські розвідники схилили його до співпраці? Як він виносив секретні матеріали з режимного заводу? Чому йому платили настоянками з женьшенем та зміями? Навіщо взагалі режиму Кім Іри Сена шпигувати за "старшим братом"?
Про цю та ще 17 розсекречених справ історик Едуард Андрющенко розповідає у книзі “Архіви КГБ. Невигадані історії”.
Нещодавно вийшов п’ятий наклад книжки, а загальна кількість проданих примірників сягнула приблизно 20 тисяч.
📘 Замовити книгу з підписом автора можна за посиланням — просто заповніть коротку форму.