Поспілкувалася з військовими, які проходять БЗВП на різних полігонах. Ось один із типових відгуків про рівненський полігон:
“1. Видали сертифікат про закінчення. Є предмети, які взагалі не викладалися: правова підготовка, міжнародне гуманітарне право, статути ЗСУ України, психологічна підготовка, виживання. 2. Біля наметів, у яких ми мешкали, були два бліндажі: один дуже маленький, інший більший, але завалений. Фактично вночі, під час тривоги, ми спали на вулиці у спальниках. Капітальних укриттів не було. Деякі взводи будували укриття власноруч і за свої кошти. Ми — ні. 3. Шикування по 6 разів на день. Іноді стояли по 20-30 хвилин. Були сміливці, які ставили питання ротному щодо цього, але їм пояснювали: «вас це не має це 🤬. Скільки скажемо стояти, стільки й будете стояти». 4. Медичне забезпечення. Є так званий лікар, який на всі випадки життя дає парацетамол. У серйозніших випадках можуть відправити в санчастину. У мене був задушливий кашель впродовж усього місяця, я просив, щоб послухали бронхи і легені, адже тричі хворів на запалення легенів. Ніякої реакції. Виганяли на плац. Писав рапорт з клопотанням про медичне обстеження. Ротний не хотів приймати рапорт: відправляв то на ранок, то на вечір — так тривало 4 тижні. 5. Харчування — повне дно. Стоїмо в черзі 40 хвилин — годину на сонці, всі разом, як ще одне шикування. 6. Навчання. Бойові інструктори навчали ходити «двійками», але не було часу відточити ці навички. 7. Волонтери приїжджали, розповідали про дрони і маскування. Це плюс. Також — про засоби РЕБ і РЕР. 8. Наряди як додаткове відволікання від занять були регулярними. 9. Стрільби проходили хаотично. Хто не вмів, стріляв інтуїтивно. Нічні стрільби — ніхто не розумів, для чого вони. Я маю проблеми з зором, мушку не бачив, тому просто відстрілював боєкомплект. 10. Часто забирали на роботи: розвантажувати ліс, копати котлован, розвантажувати продукти для кухні, розбирати палети. 11. У нас усе було повною протилежністю тому, як навчають курсантів в Англії. Англійці сміялись з відео, яке їм надсилали з України. 12. СЗЧ (самовільне залишення частини) щодня. Найбільше за ніч втекло 14 людей. Кажуть, бувало й більше. 13. Деяким інструкторам все одно. Вони повторюють одні й ті ж історії. Чи це пережитки війни, чи інша причина — не знаю. 14. Загалом, ми гаяли багато часу. Повторюся про англійців: там була реальна муштра, яку хотіли б пройти багато мотивованих хлопців тут. Я не вважаю себе мотивованим, бо мене незаслужено пресували прикордонники і ТЦК, не даючи можливості захиститися, показати медичні документи тощо. 15. Мав 3 направлення до бригад, де служать мої знайомі, на посади, частково відповідні моєму профілю. В навчальній частині на це не зважали. У розмові сказали, що на них не можу розраховувати. Вони відправляють людей лише до 8 бригад із сумнівною репутацією. Деяких відправляють у піхоту без розбору, декому вдалося потрапити до дронщиків. 16. На БЗВП процвітало пияцтво. Якщо ловили — залишали на ніч у ямі. Офіційних санкцій не було, можливо, керівництво не хотіло псувати статистику”.
Поспілкувалася з військовими, які проходять БЗВП на різних полігонах. Ось один із типових відгуків про рівненський полігон:
“1. Видали сертифікат про закінчення. Є предмети, які взагалі не викладалися: правова підготовка, міжнародне гуманітарне право, статути ЗСУ України, психологічна підготовка, виживання. 2. Біля наметів, у яких ми мешкали, були два бліндажі: один дуже маленький, інший більший, але завалений. Фактично вночі, під час тривоги, ми спали на вулиці у спальниках. Капітальних укриттів не було. Деякі взводи будували укриття власноруч і за свої кошти. Ми — ні. 3. Шикування по 6 разів на день. Іноді стояли по 20-30 хвилин. Були сміливці, які ставили питання ротному щодо цього, але їм пояснювали: «вас це не має це 🤬. Скільки скажемо стояти, стільки й будете стояти». 4. Медичне забезпечення. Є так званий лікар, який на всі випадки життя дає парацетамол. У серйозніших випадках можуть відправити в санчастину. У мене був задушливий кашель впродовж усього місяця, я просив, щоб послухали бронхи і легені, адже тричі хворів на запалення легенів. Ніякої реакції. Виганяли на плац. Писав рапорт з клопотанням про медичне обстеження. Ротний не хотів приймати рапорт: відправляв то на ранок, то на вечір — так тривало 4 тижні. 5. Харчування — повне дно. Стоїмо в черзі 40 хвилин — годину на сонці, всі разом, як ще одне шикування. 6. Навчання. Бойові інструктори навчали ходити «двійками», але не було часу відточити ці навички. 7. Волонтери приїжджали, розповідали про дрони і маскування. Це плюс. Також — про засоби РЕБ і РЕР. 8. Наряди як додаткове відволікання від занять були регулярними. 9. Стрільби проходили хаотично. Хто не вмів, стріляв інтуїтивно. Нічні стрільби — ніхто не розумів, для чого вони. Я маю проблеми з зором, мушку не бачив, тому просто відстрілював боєкомплект. 10. Часто забирали на роботи: розвантажувати ліс, копати котлован, розвантажувати продукти для кухні, розбирати палети. 11. У нас усе було повною протилежністю тому, як навчають курсантів в Англії. Англійці сміялись з відео, яке їм надсилали з України. 12. СЗЧ (самовільне залишення частини) щодня. Найбільше за ніч втекло 14 людей. Кажуть, бувало й більше. 13. Деяким інструкторам все одно. Вони повторюють одні й ті ж історії. Чи це пережитки війни, чи інша причина — не знаю. 14. Загалом, ми гаяли багато часу. Повторюся про англійців: там була реальна муштра, яку хотіли б пройти багато мотивованих хлопців тут. Я не вважаю себе мотивованим, бо мене незаслужено пресували прикордонники і ТЦК, не даючи можливості захиститися, показати медичні документи тощо. 15. Мав 3 направлення до бригад, де служать мої знайомі, на посади, частково відповідні моєму профілю. В навчальній частині на це не зважали. У розмові сказали, що на них не можу розраховувати. Вони відправляють людей лише до 8 бригад із сумнівною репутацією. Деяких відправляють у піхоту без розбору, декому вдалося потрапити до дронщиків. 16. На БЗВП процвітало пияцтво. Якщо ловили — залишали на ніч у ямі. Офіційних санкцій не було, можливо, керівництво не хотіло псувати статистику”.
BY Марʼяна Безугла
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups. WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. The picture was mixed overseas. Hong Kong’s Hang Seng Index fell 1.6%, under pressure from U.S. regulatory scrutiny on New York-listed Chinese companies. Stocks were more buoyant in Europe, where Frankfurt’s DAX surged 1.4%. Sebi said data, emails and other documents are being retrieved from the seized devices and detailed investigation is in progress.
from pl
