Войналович В.Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960–х років: політологічний дискурс. Київ: Світогляд, 2005. 741 с. ISBN 966-8837-04-5
У монографії представлено результати комплексного дослідження політики Комуністичної партії і радянської держави щодо релігій та релігійних інституцій в Україні у 40 – 60 –х роках ХХ століття. На великому фактичному матеріалі, у тому числі вперше залученому до наукового обігу, розкривається природа, зміст і характер еволюції цієї політики, специфіка її застосування як на різних історичних етапах, так і відносно всіх головних суб’єктів конфесійної сцени України того періоду. Детально досліджуються моделі політики, застосовані до Православної, Греко-католицької, Римо-католицької, Реформатської церков, стосовно протестантських деномінацій та юдейських спільнот. Аналізуються політичні механізми здійснення релігійної політики, задіяний правовий інструментарій, а також методи, які застосовував апарат тоталітарної держави для викорінення інституційованої релігійності та квазі - атеїстичної індоктринації населення тодішньої УРСР. Обґрунтовуються теоретико-методологічні засади дослідження проблеми, формулюються напрями подальшого наукового дослідження теми. Особливу увагу приділяється з'ясуванню проблем у державно-церковних відносинах сучасної України, які є безпосереднім наслідком десятиліть радянської церковної політики. Розрахована на науковців, релігійних діячів, політичних аналітиків, аспірантів, студентів соціально-гуманітарних спеціальностей.
Войналович В.Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960–х років: політологічний дискурс. Київ: Світогляд, 2005. 741 с. ISBN 966-8837-04-5
У монографії представлено результати комплексного дослідження політики Комуністичної партії і радянської держави щодо релігій та релігійних інституцій в Україні у 40 – 60 –х роках ХХ століття. На великому фактичному матеріалі, у тому числі вперше залученому до наукового обігу, розкривається природа, зміст і характер еволюції цієї політики, специфіка її застосування як на різних історичних етапах, так і відносно всіх головних суб’єктів конфесійної сцени України того періоду. Детально досліджуються моделі політики, застосовані до Православної, Греко-католицької, Римо-католицької, Реформатської церков, стосовно протестантських деномінацій та юдейських спільнот. Аналізуються політичні механізми здійснення релігійної політики, задіяний правовий інструментарій, а також методи, які застосовував апарат тоталітарної держави для викорінення інституційованої релігійності та квазі - атеїстичної індоктринації населення тодішньої УРСР. Обґрунтовуються теоретико-методологічні засади дослідження проблеми, формулюються напрями подальшого наукового дослідження теми. Особливу увагу приділяється з'ясуванню проблем у державно-церковних відносинах сучасної України, які є безпосереднім наслідком десятиліть радянської церковної політики. Розрахована на науковців, релігійних діячів, політичних аналітиків, аспірантів, студентів соціально-гуманітарних спеціальностей.
BY Релігієзнавчий хробак
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Some people used the platform to organize ahead of the storming of the U.S. Capitol in January 2021, and last month Senator Mark Warner sent a letter to Durov urging him to curb Russian information operations on Telegram. Asked about its stance on disinformation, Telegram spokesperson Remi Vaughn told AFP: "As noted by our CEO, the sheer volume of information being shared on channels makes it extremely difficult to verify, so it's important that users double-check what they read." Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips.
from us
