І по-четверте (пов'язано із третім, але не лише) - нате вам історію, як один перекладач Трампа набив:

Був собі в Данії муж наймення Йорґен, а на прізвище Йорґенсен. То був морячок, розбишака і веселун. Якось так сталося, що він опинився на англійському торговому судні «Кларенс», яке йшло до Ісландії, в якості перекладача. Бо англійці по-данському не понімали, а по-ісландському тоді не понімав ніхто, бо ісландська мова була мовою хуторян (так вважали культурні та цивілізовані данці). Купець Фельпс торгував милом і в Ісландії хотів купити жиру й масла. Жиру і масла в Ісландії було буквально... чимало, бо там розводили вівці й ловили рибу, і кита, і тюленя, і прочу морську наволоч. А зерна ніц не було. Землеробство в Ісландії ніколи не процвітало особливо.

Отже, Фельпс узяв нашого Йорґена і вантаж зерна і почеберяв собі до Ісландщини. А саме була війна між Данією і Англією. Всім іноземним купцям все ще заборонялося торгувати з ісландцями (а представникам ворожої держави й поготів). Фельпс не зрозумів гумору і став наполягати. Данський намісник граф Трамп (в його справді було таке прізвище, німецьке) сказав, що грабав за пуську його, Фельпса, жінку, і що Британія смокче, і що мейк Данемарк мікіль егейн фор альтід (ну ви зрозуміли). Фельпс ДУЖЕ розстроївся і на чолі своєї команди атакував пана графа. Трампу накидали гарячих і кинули в трюму до ліпших часів.

Всі дуже зраділи, товкли данську адміністрацію і торгували досхочу без дозволів, мита і сплати податків. За тим англійці відчалили, а Йорґен лишився. Він проголосив себе «захисником землі та моря», себто верховним правителем Ісландії чи кимсь на кшталт англійського лорда-протектора, засукав рукави й взявся до роботи. На його боці була певна кількість прихильників з місцевих, яким його ідеї дуже зайшли, але переважна більшість ісландців лишилися в непонятках. Вони його прозвали «Йорунд Король Собачих Днів», бо все це відбувалося з липня по серпень 1809 року, коли на небі дуже сильно видно зірку Сиріус, яку ви ще знаєте як Собачу зірку (гуглимо “dies caniculares”). Цей період нам відомий як канікули, а ісландці казали – Собачі Дні.

Король-морячок взявся до діла завзято. По-перше, він постановив, що віднині Ісландія оголошується незалежною країною і що податки скасовано наполовину, бо тепер не треба данську половину відправляти до Данії. Він був пацифістом і сказав, що в Ісландії буде мир з усіма державами, але щоб усі тримали вдома якусь хитру штуку для убивства, бо хтозна, коли стане в пригоді, як сказано у Старшій Едді.

Далі він скасував обмеження на внутрішні переміщення осіб і торгівлю, а також проголосив, що будь-які кораблі під будь-яким прапором можуть торгувати в будь-якому ісландському порту. Крім того, планував створити аварійний зерновий фонд на випадок голоду. Ще він носився з ідеями зробити нормальні лікарні й навчити акушерок нормально приймати пологи, аби зменшити дитячу смертність. Не кажучи про те вже, що придумав ісландцям прапор національний – три оселедці – й ходив ним вимахував.

А королем він і не збирався бути, він і не думав про таке. Оголосив, що піде з посади, щойно ісландці проведуть вибори в парламент і затвердять собі уряд. На все про все гадав відвести рік. А виборче право вимагав надавати всім без винятку, і багатим, і бідним, і взагалі всім бомжам (не скажу, правда, чи йшлося про виборче право для жіноцтва).

Ісландці не знали, що собі й гадати. Вся країна була в шокові. Якщо ви думаєте, що вони йому подякували, то ніт. Вони з нього ржали, а інші бурчали, що тепер глина всій Ісландщині, бо де таке видано, щоб ісландці були незалежні і щоби всі мали рівні права, і навіть бідні голосували. Йорунда підозрювали навіть у тому, що він хоче таким робом підвести Ісландію під британську корону. А скінчилося тим, що десь у серпні до Ісландії прибув англійський лінкор «Тальбот» (чи то був не лінкор, короче, така здорова хрінь з гарматами) і навів лад. Йорґена за порушення військових законів забрали на цугундер (1811 року звільнився), в Ісландії відновилася данська адміністрація, ісландці зітхнули з полегшенням і повернулися до свого тяжкого унилого ісландського життя. Вже згодом вони прочухали, що Йорунд Король Собачих Днів – то був герой національний, засновник роду, міста і країни, чиї ідеї років на сто випереджали свій час, та вже було пізно.

Кістка з написом на Старшому Футарку, знайдена в ранньому слов'янському поселенні

У 2017 році, в поселенні празької культури поблизу Лунденбурга, що в Чехії, було виявлено кістку великої рогатої худоби з рунами германського Старшого Футарка (датованого 585–640 роками н. е.). Напис не містить розпізнаваних слів ні слов'янською, ні будь-якою іншою мовою, але, схоже, являє собою спробу складання абецедарію.

Невідомо, вирізали його люди германського походження, які були присутні в цьому регіоні, чи це все ж таки були слов'яни. У будь-якому випадку, знахідка свідчить про пряму взаємодію між слов'янською та германською етнолінгвістичними групами, що відкриває шлях до обґрунтованого припущення про можливість передачі рунічних знань слов'янам германськими народами.

🟧Забута Спадщина

#Словяни
#Германці

Середова нарада:
👇👇👇

Запис стріму про військову справу доби вікінгів. Звучання нормальне, крім тих моментів, які зажував телеграм. Дякую всім, хто завітав, і шановним панам Павлу, Бобру, Борису, Леоніду і Дмитру за уточнення і цікаву дискусію. Подякувати за бажання можна за цим посиланням:

https://send.monobank.ua/jar/3oR6B5E7nK
Хто не любить монобанк (з приміткою за стрім):

4149 6293 5883 3655 (карта банку Приват)
[email protected] (PayPal)

Пам'ятаєте, збирали ми з вами на планшет? Осьо звіт:
👇👇👇
Дякую кожному, хто знайшов можливість долучитися!