Софійський братчик Юрій Чорноморець: Православний сегмент інтернету збурений дискусією навколо рішень Синоду ПЦУ та реакції на ці рішення деяких священників.

Не всім сподобалося, що тепер нові молитви повинні мати благословення Синоду і без такого благословення їх заборонено розповсюджувати, серед іншого і через інтернет. Такі заборони налякали деяких, бо це ще одне свідчення того, що «наша ПЦУ впевнено йде шляхом РПЦ».

По-моєму, проблема у тому, що ПЦУ взагалі поки що не йде ніяким шляхом – ні РПЦ, ні Вселенського патріархату, ні Румунської Церкви, ні навіть Македонської Церкви.

Кожна помісна церква сьогодні – це рух, це динаміка, це мінімум 30 книжок богословських і ще стільки ж популярних щороку, це безліч заходів, це динаміка розвитку, яка відчувається у всьому.

ПЦУ робить величезну роботу як волонтерський центр і ще трохи живою є піар-робота ПЦУ. В усьому іншому – виживання, але не рух якимось шляхом.
Україна – це якась особливий заповідник пасивності. УПЦ МП ніколи нічого не робила, УПЦ КП робила дуже мало – порівняно з УГКЦ чи протестантами. УГКЦ – робила і робить 5-10% від можливого. Протестанти - 25-50% від можливого у різні роки та у різних областях.

Пасивність - це національна біда наших церков. Взаємне поборювання між юрисдикціями і невміння підтримувати живі рухи всередині юрисдикцій породили те, що Україна до цього часу не є «світлом із Сходу» для християнського світу – хоча це цілком було і є можливим.

Це просто вбиває авторитет не лише українського християнства у світі, а й авторитет України. Наскільки це важливо? Ну якщо від цього залежить навіть допомога від США, то напевно це надзвичайно важливо!

Нехай кожен робить все що можливо, бо перш, ніж вести дискусії про міру свободи діяльності, треба щоб ця діяльність стала реальним фактом на рівні, який гідний історії та покликання українського християнства!!!

Поки що ступінь свободи дій кожного в ПЦУ, хто бажає діяти - безпрецедентно високий! Але результати діяльності поки що мінімальні, і ось це - дійсно проблема, і її треба вирішувати, серед іншого - через енергію, яку дає соборноправність у помісній церкві!

Зараз час діяти, бо щоб дискусії про Україну і помісну церкву мали сенс, треба рятувати Україну - тому донатимо і репостимо, особливо - донатимо!!!

Приват: 4731219647256100

https://send.monobank.ua/jar/7uwhtDGmiD

Моно: 4441111400318691 »

Джерело

Public Orthodoxy: Хто пильнуватиме самих сторожів? Хто промовляє від імені Церкви?

«Останніми днями на цьому сайті з’явилося кілька статей, котрі піднімають глибокі, складні і тривожні питання. Сестра Васса відважно поставила питання, чи можна звинуватити в «єресі» Наказ, ухвалений XXV Всесвітнім російським народним собором під проводом Московського патріарха Кирила 27 березня 2024 року, і дійшла справедливого висновку, що, кажучи словами святителя Василія Великого про єресь, він дійсно виражає «явну відмінність у самій вірі Божій» (див. також аналіз Сергія Шумила). Більше того, сестра Васса вказала на положення 15-го правила Двократного Константинопольського собору 861 року про те, що «ті, хто відділяється від спілкування з предстоятелем через якусь єресь, засуджену святими соборами чи отцями, коли той [предстоятель – прим. пер.] привселюдно проповідує єресь і навчає її відкрито в церкві, […] не тільки не підлягають визначеній правилами епітимії, а й достойні честі, що належить православним, бо вони засудили не єпископів, а лжеєпископів і лжевчителів, і не розірвали єдність Церкви розколом, але намагалися вберегти Церкву від розколів і поділів».

Читати: https://publicorthodoxy.org/ukr/2024/04/24/who-guards-the-guardians/

ДЕСС: Віктор Єленський на Саміті релігійної свободи закликав виключити РПЦ з Всесвітньої ради церков за співучасть у війні

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський продовжує доносити правду у Вашингтоні про свободу совісті в Україні в умовах російської агресії.

Докладніше: https://dess.gov.ua/viktor-ielenskyy-na-samiti-relihiynoi-svobody-zaklykav/

Юрій Чорноморець: Не всім сподобалося, що Синод розкритикував самочинну діяльність одного з впливових архієреїв.

Іншим ця критика навпаки видається цілком виправданою. Між тим, це прекрасний привід задуматися над соборністю і братською взаємодією в соборі єпископів та ширше - в Церкві. І також прекрасний привід задуматися над змістом всієї діяльності – соборної та несоборної, архієрейської та неархієрейської. І тут у мене кілька сумних суб’єктивних спостережень.

По-моєму, в постановах Синоду прекрасним є посилання на 34 апостольське правило, згідно з яким будь-яких єпископ помісної церкви має все робити разом з Предстоятелем. Нагадаємо, що згідно з цим правилом Предстоятель також все має робити разом з єпископами, і брак цієї взаємодії – це те, що відчуває єпископат, хоча й боїться про це говорити.

Як раз перевага митрополита Епіфанія як кандидата на Предстоятеля трохи більше 6 років тому – це було вміння працювати з командами, вміння не лише дружити з єпископами, а й вміння робити величезні проєкти разом з священиками і мирянами. Це все відмічалося у діяльності митрополита Епіфанія і як другої людини в УПЦ КП і як ректора КПБА, але все це не у повній мірі проявляється сьогодні. Практично всі єпископи, священики і миряни відчують дистанцію між собою і Предстоятелем та його найближчими помічниками, всі жаліють за командним духом минулих років і усі бояться почати про це говорити.

Читати далі: https://www.facebook.com/share/p/1A3y2qDDq9/

Фух, сьогодні насичений день, трохи забігались…

Отже,

Сьогодні річниця заснування Софійського братства! 🎉

Дорогі брати і сестри, сьогодні ми відзначаємо першу річницю заснування нашої, в чомусь унікальної, спільноти однодумців, які протягом року намагалися невтомно працювати задля єдності та розвитку Православ'я в Україні, а також відкриття для православних українців скарбниці Вселенського Православ'я.

🔹 Цей рік став для нас часом випробувань, нелегкого зростання та нових ініціатив: ми реалізували важливі проєкти (хоч і не всі, що були заплановані), підтримували один одного та творили добро разом.

💡 Сьогодні о 20:00 відбудуться річні онлайн-збори членів братства, де ми підведемо підсумки року, обговоримо плани на майбутнє та, згідно зі статутом, оберемо Голову правління на наступний рік.

Щиро дякуємо вам за те, що пам’ятаєте про нас та нагадуєте нам про наші важливі дати! 😊

Разом ми – сила! 💪

З братньою любов’ю,
Софійське братство

#цитата_дня
«Сама ідея зростання, накопичення, примноження є, якщо так можна висловитися, "Божою ідеєю", що притаманна Божому задуму про світ.

Життя – це постійне "капіталовкладення". Такими є і освіта, і культура, і землеробство, і всяке «оброблення», заповідане людині.

І єдина Божа заповідь полягає лише в тому, щоб ми "багатіли не в себе, а в Бога", тобто багатіли разом із Ним, щоб кожне зростання було во славу Божу, було накопиченням "нетлінним"».

Протопресвітер Олександр Шмеман

Дорогі брати і сестри, друзі та однодумці!

Наш перший рік був насичений багатьма подіями – це був рік активної праці та важливих зустрічей, ініціатив та викликів. Софійське братство всіма силами працювало над розбудовою діалогу, єдності та розвитку Православ’я в Україні.

Давайте разом пригадаємо наші найважливіші події у минулому році!

Заходи, організовані Софійським братством у 2024 році

6 лютого – Круглий стіл «Церква, суспільство, держава: діалог заради єднання та перемоги», Національний заповідник “Софія Київська”, Київ, 50 осіб

📝 Захід зібрав представників духовенства УПЦ та ПЦУ, державних структур та експертів, які обговорювали можливості взаємодії релігійної спільноти з суспільством і державою. Також на заході відбулися установчі збори Софійського братства, що офіційно заклало фундамент нашої діяльності.

Читати далі: https://sofiyske-bratstvo.org/sofijske-bratstvo-pidsumky-pershoyi-richnyczi/

Відбулись перші щорічні Загальні збори Софійського братства

Вчора, 6 лютого, в онлайн-форматі відбулися перші щорічні Загальні збори ГО «Софійське братство». Це важливий крок у нашій спільній діяльності, підведенні підсумків року та формуванні планів на майбутнє.

На зборах були присутні 43 члена братства.

Головою зборів було обрано Андрія Смирнова (ПЦУ), секретарем зборів – Марину Бурдейну (Вселенський патріархат)

На зборах було заслухано та прийнято:

- Звіт Голови Правління протоієрея Олександра Колба про діяльність братства у 2024 році.
- Фінансовий звіт, представлений Директором офісу протоієреєм Сергієм Прокопчуком та Головою контрольно-ревізійної комісії Геннадієм Христокіним.
- Звіт Директора офісу протоієрея Сергія Прокопчука про діяльність офісу та відділів братства.

Зміни у складі Правління

Зі складу Правління, за власним бажанням, були виключені:
- священник Олександр Смоктунович (Вселенський патріархат),
- архімандрит Серафим Панкратов (ПЦУ).

Натомість, шляхом голосування, на два вакантних місця до складу Правління братства було обрано:
- протоієрея Віталія Кузьмича (ПЦУ),
- Якова Ципіна (православна українська спільнота в Німеччині).

Обрання нового Голови Правління

Згідно Статуту, Голова Правління обирається терміном на один рік, тому від імені всіх членів братства було виголошено щиру подяку протоієрею Олександру Колбу (ПЦУ) за його лідерство у першому, непростому році існування братства та за гідне представлення нашої спільноти у публічній сфері.

За результатами голосування, новим Головою Правління Софійського братства терміном на один рік обрано протоієрея Олександра Сорокіна (УПЦ), головного редактора Інформаційного відділу.

Дякуємо всім членам та друзям Софійського братства за участь та підтримку! Попереду ще багато важливих ініціатив, і ми віримо, що разом зможемо досягти ще більшого.

З братньою любов’ю, Софійське братство

Круглий стіл «Контекстуальні вимоги та концептуальні з’ясування міжконфесійних відносин в ситуації загарбницької війни росії проти України: від міжконфесійної толерантності до співпраці для протистояння злу» - частина 1

Співпрацювати, щоб протистояти злу. До тижня міжконфесійного порозуміння.

Виступи:

- Людмила Филипович (доктор філософських наук, професор, президентка УАР, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ): «Релігійна ситуація в Україні в контексті війни (за матеріалами дослідження Центру Разумкова)»

- Протоієрей Георгій Коваленко (кандидат філософських наук, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості): «Війна як каталізатор і виклик для міжрелігійних і міжконфесійних відносин»

- Саїд Ісмагілов (Військовослужбовець ЗСУ, екс-муфтій мусульман України, кандидат філософських наук): «Діяльність російських мусульманських центрів на тимчасово окупованій території»


https://youtu.be/f7iDDt1R2HA?si=jKUIxF6omNpFpOGz

#люди_братства
А ви знали, що члени Софійського братства активно волонтерять? Це насправді так!

До братства входять священики і миряни, які ще до повномасштабного вторгнення рф активно допомагали військовим і цивільним, а з початком повномасштабки їх число і активність тільки збільшилися. Можна із впевненістю сказати, що усі члени Софійського братства не стоять осторонь потреб ЗСУ. Хочемо виділити деяких найактивніших наших братчиків-волонтерів – Юрій Павлович Чорноморець, священники Ростислав Хрупчик, Діонісій Буренко, Петро Семащук, Василь Левченко, Олег Парипа, Сергій Баршай.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас із священиком Волинської єпархії УПЦ отцем Ростиславом Хрупчиком. Ще до повномасштабного вторгнення отець Ростислав зайняв чітку проукраїнську позицію і старався допомагати нашим захисникам. Із перших днів повномасштабної війни отець Ростислав почав активно допомагати тим, хто став на захист Батьківщини.

Із вересня 2022 року він розпочав поїздки безпосередньо у зону бойових дій, спочатку у складі ГО Право за людей, а на сьогоднішній день – у складі ГО Шлях Волонтера UA. За цей час отець Ростислав із командою відвідали Бахмут, Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Сіверськ, Константинівка, Херсон, Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий та інші міста і села прифронтової зони.

Передано і роздано величезну кількість допомоги військовим та цивільному населенню.

Волонтеська робота продовжується бо потреби ЗСУ для захисту Батьківщини не зменшуються.

Кожен може долучитись до допомоги для наших своїм посильним донатом!

Реквізити банківської картки о. Ростислава Хрупчика для зборів на ЗСУ: 5168742241882020

Геннадій Христокін: Причини та тенденції православного конфлікту в символічному полі українського суспільства

Пошук шляхів внутрішнього примирення та діалогу є надзвичайно актуальним завданням нашого часу. Ми потрапили в ситуацію перманентного глобального і чисельних локальних конфліктів, епіцентром яких стала Україна. Особливо гострою є проблема церковного конфлікту в Україні, яка розгортається на широкому тлі російсько-української війни, протистояння імперських та національних, авторитарних та демократичних наративів і ширше цивілізаційного протистояння РФ та Заходу. Православний конфлікт в Україні є відображенням зіткнення двох альтернативних версій розвитку пострадянської України, двох достатньо різних поглядів на політичний та державний контекст розвитку Церкви. В той же час, православні юрисдикції наслідують багато типологічно та інституційно аналогічних рис, які зумовлені спільним походженням, схожих способом керівництва, рівнем кадрового і керівного складу, уявленнями про призначення і завдання Церкви в суспільстві та подібним ставленням до держави. Православний церковний конфлікт – це не просто інституційний конфлікт, боротьба двох юрисдикцій за лідерство, але й відображення усіх суперечностей в полі яких знаходиться Україна.

Читати далі: https://sofiyske-bratstvo.org/gennadij-hrystokin-prychyny-ta-tendencziyi-pravoslavnogo-konfliktu-v-symvolichnomu-poli-ukrayinskogo-suspilstva/

Круглий стіл «Контекстуальні вимоги та концептуальні з’ясування міжконфесійних відносин в ситуації загарбницької війни росії проти України: від міжконфесійної толерантності до співпраці для протистояння злу» - частина 2

Міжконфесійне порозуміння задля перемоги над злом.

Виступи:

- Алла Арістова (професор, доктор філософських наук, зав. відділу соціогуманітарних наук ДНУ "Енциклопедичне видавництво"): «"Католицька вебенциклопедія" (Catholic Encyclopedia Online Edition): проросійські оцінки війни та міжконфесійних відносин».

- Роман Соловій (доктор філософських наук, доцент, професор кафедри богословʼя та гуманітарних дисциплін Класичного приватного університету, голова Східноєвропейського інституту теології): «Гостинність перекладу, обмін памʼяттю і прощення: у пошуках нового етосу міжконфесійних стосунків із Полем Рікером і Річардом Керні».

- Протоієрей Андрій Дудченко (доктор філософії з богослов'я, Київська православна богословська академія): «Співпраця чи конкуренція у літургійній традиції»

https://youtu.be/6RWmwmviAJI?si=l_HUGb5_UTn2ajXp