Telegram Group & Telegram Channel
/ про зайобисті питання

Є в мене одна нон-фікшн книжка під назвою “A More Beautiful Question”. Одна з десятка цікавих, неодноразово початих і ніяк не закінчених, але зараз не про це. Зараз про найефективніший інструмент для змін як в житті, так і в бізнесі, що є рушієм всіх інновацій та винаходів. А найцікавіше, що він є в кожного в нас із самого дитинства, але починає атрофуватися, починаючи зі школи, та стає (майже) недоступний з тим, як ми розвиваємось по кар’єрній драбині. Ситуація погіршується симетрично до близькості до радянського минулого та школи виховання, де задавати питання означало ставити під питання авторитет.

Я була щасливою дитиною, з батьками, які підтримували мою “докучливість”, коли вона відверто дратувала вчительку з російської мови та класну керівницю, що хотіла розбирати організаційні питання замість геометрії. Ще тоді мене дивувало, чому моя близька подруга зайвий раз мовчала, коли щось не розуміла, тому я питала питання за неї. На відміну від інших, в мене не було страху “що подумають, що я тупа”, — але водночас я страждала на синдром відмінниці та боязнь робити помилки.

В політесі було навіть більше таких, як я. Тому на парах, де основним способом навчання був діалог, — ми ніби кидали м’яч, закидуючи викладача та один одного питаннями. З моєї першої роботи мені щастило працювати на позиціях, де допитливість віталась, навіть якщо ставила в незручне становище керівників.

З одного боку, історії про те, як батьки дають дітям ші-боти для відповіді на докучливі питання, можуть здаватися дивними та дискомфортними, особливо для наших внутрішніх снобів. Але з іншого боку, якщо це не буде вбивати в дитині чи не найважливіший життєвий скіл, чому б і ні. Єдине, що згодом треба буде зробити, — це дати сильний акцент на медіаграмотність, перевірку джерел і дослідницькі навички. Адже вони починають атрофуватися навіть у нас, поки чат-джипіті замінює гугл. Але це вже інша дискусія.

Декілька тижнів тому мій близький друг запитав мене, чому для свого магістерського проєкту я обрала зробити щось, але тільки не апку. Після низки роздумів я дійшла до відповіді, яку довго не могла знайти. Чого я навчилась за два роки магістратури дизайну? Це може звучати дивно, але, якщо коротко, — ставити правильні питання.

І може, якщо кожного ранку я не можу знайти 15 хвилин, аби дочитати книгу, то відсьогодні я вирішила задавати собі питання, думати над ним і тільки потім підкріпляти маленьким рісьорчем з таймером на 15 хвилин без допомоги ші. Спробуйте і ви. Почніть з "чому?")



group-telegram.com/sonindump/469
Create:
Last Update:

/ про зайобисті питання

Є в мене одна нон-фікшн книжка під назвою “A More Beautiful Question”. Одна з десятка цікавих, неодноразово початих і ніяк не закінчених, але зараз не про це. Зараз про найефективніший інструмент для змін як в житті, так і в бізнесі, що є рушієм всіх інновацій та винаходів. А найцікавіше, що він є в кожного в нас із самого дитинства, але починає атрофуватися, починаючи зі школи, та стає (майже) недоступний з тим, як ми розвиваємось по кар’єрній драбині. Ситуація погіршується симетрично до близькості до радянського минулого та школи виховання, де задавати питання означало ставити під питання авторитет.

Я була щасливою дитиною, з батьками, які підтримували мою “докучливість”, коли вона відверто дратувала вчительку з російської мови та класну керівницю, що хотіла розбирати організаційні питання замість геометрії. Ще тоді мене дивувало, чому моя близька подруга зайвий раз мовчала, коли щось не розуміла, тому я питала питання за неї. На відміну від інших, в мене не було страху “що подумають, що я тупа”, — але водночас я страждала на синдром відмінниці та боязнь робити помилки.

В політесі було навіть більше таких, як я. Тому на парах, де основним способом навчання був діалог, — ми ніби кидали м’яч, закидуючи викладача та один одного питаннями. З моєї першої роботи мені щастило працювати на позиціях, де допитливість віталась, навіть якщо ставила в незручне становище керівників.

З одного боку, історії про те, як батьки дають дітям ші-боти для відповіді на докучливі питання, можуть здаватися дивними та дискомфортними, особливо для наших внутрішніх снобів. Але з іншого боку, якщо це не буде вбивати в дитині чи не найважливіший життєвий скіл, чому б і ні. Єдине, що згодом треба буде зробити, — це дати сильний акцент на медіаграмотність, перевірку джерел і дослідницькі навички. Адже вони починають атрофуватися навіть у нас, поки чат-джипіті замінює гугл. Але це вже інша дискусія.

Декілька тижнів тому мій близький друг запитав мене, чому для свого магістерського проєкту я обрала зробити щось, але тільки не апку. Після низки роздумів я дійшла до відповіді, яку довго не могла знайти. Чого я навчилась за два роки магістратури дизайну? Це може звучати дивно, але, якщо коротко, — ставити правильні питання.

І може, якщо кожного ранку я не можу знайти 15 хвилин, аби дочитати книгу, то відсьогодні я вирішила задавати собі питання, думати над ним і тільки потім підкріпляти маленьким рісьорчем з таймером на 15 хвилин без допомоги ші. Спробуйте і ви. Почніть з "чому?")

BY сонін dump


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/sonindump/469

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

On Feb. 27, however, he admitted from his Russian-language account that "Telegram channels are increasingly becoming a source of unverified information related to Ukrainian events." NEWS The Security Service of Ukraine said in a tweet that it was able to effectively target Russian convoys near Kyiv because of messages sent to an official Telegram bot account called "STOP Russian War." Friday’s performance was part of a larger shift. For the week, the Dow, S&P 500 and Nasdaq fell 2%, 2.9%, and 3.5%, respectively. Oleksandra Matviichuk, a Kyiv-based lawyer and head of the Center for Civil Liberties, called Durov’s position "very weak," and urged concrete improvements.
from us


Telegram сонін dump
FROM American