Telegram Group Search
ФЕРТАЛЬ

= читвирть; читвирть годины, пятнаціть минут:
>„ищи маєш єдну ферталь до машины“ (записав П. Лизанець у селови Холмовиць даз у 1950. роках.)

надголос туй, так розуміву, двоякый: у словникови П. Лизанця (1) ун покладеный на первый склад; у словникови І. Керчі (2) — на другый;

катеґорія рода тоже двояка: слово годно быти рода и жунського, и чоловічого;

П. Лизанець дає лем значіня "чверть години", кой Керча коло нього дає щи й просто "читвирть":
ферталь кіла“.

похажать из німицького Viertel [ˈfɪɐ‌tʰəl], ['фи‌‌ртл], што у них значить просто читвирть як таку.

чуднов ми ся раз привіділа субституція, як єм думав, довгого німицького [іː] на нашоє [е], айбо, як ся указало, у німцю, не позеравучи на диґраф ‹іе› у сьому слові, буде ся вуговорьовати куртоє [ɪ] (у нас ся сись звук записує ги [и]), котроє акустично многым май близькоє д [е], ги д [іː].

звідань ид субституційи типирь не маву;
мучат ня лем тото звіданя, же котрого пана на місті ‹іе› ся у німцю там вуговорює [и]?🥲

#слово #лексика #ґерманізмы
Forwarded from Podkarpatská Rus
Мапа «Австрія, Мадярщина, Чехословакія & Юґославія»

📆 ~ 1918
южнокарпатські ізоґλоссы
тяск | капустяник | камінь на капусту ЛАЗО том ІІ, мапа №177. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #фонетика #кулінарія #дзендзелівський #україна
ТЯСК

приколно туй вуходить из походжіньом сього слова (почитайте сись коментарь, тамкы мало май фахово розписано).

діло у тум, же первотно у сьому слові быв ять (такый старый звук, котрый ся записовав як ‹ѣ›): сесе слово ся у май-май старых текстах вызерало як тѣскъ.

діло у тум, же у нас ся сись ять рефлексує як /і/:
хлѣбъ > хліб, мѣсто > місто, видѣти > відіти, вѣдѣти > (по)вісти.

як ‹я› ун ся рефлексує у болгару: хлѣбъ > хляб, мѣсто > място, видѣти > да видя.

ийпен сяк и з тѣскъ > тяск… и узяли сьме сесе слово у болгару через румыну, инак бы мало быти штось тіпа тіск.

єден из прикладу южнословянського вплыва у нашуй бисіді — тема йся доста интересна, и, посправді, не май гурше досліджена — колись за ню дашто май напишу :)

#слово #лексика #южнословлянізмы
у  <*о: кунь, вул, муй
і   <*о: кінь, віл, мій
ü  <*о: кӱнь, вӱл, мӱй (кюнь, вюл, мюй*)

може сьте замічали… нє, вы набізувно и замічали, и знаєте за таку штуку, ож подакотрі слова, най будуть и тоты, што наведені у примірах, ож уни ся годни выговорьовати инако: через /і/, /у/ авадь /ü/ (до сього исписа мож додасти щи й він-вун-вüн, стіл-стул-стüл, гівно-гуно-гüно)… сякых прикладу мож найти просто до блуду; сеся зміна є дуже-дуже реґуларнов, и, гіпотетично, из уст єдного чилядника бы ся никда не мало пролляти наєдно твій тай старусть, а значить и фраза "муй кінь" тоже бы мала быти невозможнов.
у реалности шак люде не живуть у ізолаційи, и вшеликыма путями, уд вошколы до контакта з носитилями другых говору, у їхню бисіду годні трафляти и чужородні про їх рудноє наріча формы: так, напримір, Петро, котрый фурт реґуларно и подобных словах вуговорює -у-, раз быв при мині вупалив «гüд» місто «гуд», а Вальтер послідньый час пораз ÿ-кать так, гикой ун из Имстичова, а не з Апші :)

словом, діло туй такоє: колись у дуже великому наборови слув и морфем у нас быв якыйись смішный звук, котрый ся пак на разных зимлях, такой в усьых тых словах, де ун быв, перемінив на звук якыйись другый: /у/, /ÿ/ авадь /і/ — сесі звукы суть так званыма рефлексами того давнього сеґмента — дале буду хосновати ийпен сись тирмін.

короче айно, туй не треба окрему мапу на кунь/кÿнь/кінь, вуд/вÿд/від ци муст/мÿст/міст — такой ушиткі слова, котрі мавуть сякі варіанты, мож скартоґрафовати єднов але сяков універзалнов мапов сиї рефлексації.

та што вто за звук такый там быв?
кідь накурто — из часом ун ся фурт міняв и быв фурт мало иншакый, а у бережанськых говорах, фактично, ун ся и убстав, просто прияв подобу звука [ü].
Юрій Шевельов писав, ож ищи сперед падіням єру, *ъ тай *ь (колись сесі буквы позначали дуже курті голосні звуки, ъ быв ги дуже куртый [у], ь быв ги дуже куртый [и]) уплывали на звук *о руно так, ги ниськы на нынішньый звук /о/ вплывавуть /і/ тай /у/ (у слові "корова" в назывному удмінкови звук [о] удпертый тай широкий - [корова]; у давалному "корові" звук [ô] буде запертый и наближеный до /у/ - [кôрôві]);
сись процес дав *конь > *кôнь, *волъ > *вôлъ, *моjь > *мôjь;
туй раз *ô — алофон фонемы */о/ перед складом з *ь ци *ъ.
пак ся з тыма *ъ тай *ь стала біда — у многих позиціях, у тум числі на кунцьови слув, уни тупо пропали, у тот час як *ô ся убстало там, де и было.

єдным из выслідку сього процеса ("падіня єру", ци то елізія *ъ тай *ь) стало появліня нової самостуйної фонемы /ô/ — сесе и є тот самый смішнинькый дурный звук, котрый наробив нам тулько шума.
из того момента фонема *ô ся розвивала у другі звуки — дись уна ся золляла з /у/, дись пушла дале в /ü/, а пак дись уже и тото /ü/ ся делабіалізовало, позад чого ся у повности золляло з /і/.
у май западных говорах (тото уже на територійи Словаку) укрем сих трьох варіанту суть ищи, вроді як, такі:
дись ся сись звук золляв из /ы/: кынь, мый, рык;
дись ся убстало тото самоє /ô/,
а дись (такой пуд нашов границьов, напримів в Убли) ун ся хоть и перийшов до /у/, айбо у них там тото /у/ ся чимісь мало рузнить уд того споконвічного /у/, котроє находиме у другых словах…

што до переллелий з другыма языками — в українському сись рефлекс дав /і/, хотя на Волыни там у них свуй кывняк, там у них ищи всьо май шалено, ги в нас…
у булшині словлянськых языку сяка зміна не пруйшла, и у сих словах ся убстало /о/ — у росийському, у болгарському, у сирбському, хорватському…
у вестерну там май интересно: у них сяка зміна была менш поширена, тай и пудминкы были дакус иншакі, айбо, так ци инак, у чиськуй бисіді маєме kůň, stůl, můj, nůž; у польськуй koń, айбо при тум mój (муй).

мапа, котру видите горі, закладена на даных мап ЛАЗО тому ІІ. а ІІІ, а ийпен мапах 132, 134, 180, 208, 235, 247, 277, 293, 355, 376, 448

жерела | испис населеных пункту

#фонетика #дзендзелівський #україна
од, уд, вуд, вӱд (вюд*), від, выд
АУМ том 2, мапа №251.

дані взяті з мапы АУМ 2. №251 а коментаря д нюй, у коментарях ид постови дам скрін ориґінала.

жерело | испис населеных пункту | ориґінална мапа | коментарь

#фонетика #аум #україна
южнокарпатські ізоґλоссы
1000 способу повісти єдно слово https://www.youtube.com/watch?v=YkAmMMXqbAU
не єдної безсонної ночи ми вартовав сись відос... там бы усьо мало быти таги любите (вуходячи з того, же сьте пудписані на сись недоканал): діалектолоґія, анікдоты, мапы... дуже читаво мап...
префікс у слові удки, выдки, водки, вудки, вӱдки, відки
комбінована мапа из відеа, закладена на даных мап АУМ. 2 №251 [...] а ЛАЗО том ІІІ №441 [...]

жерело | испис населеных пункту | май читава якусть

#фонетика #аум #дзендзелівський #україна
кунцьовка у слові удки, выдки, водки, вудки, вӱдки, відки
комбінована мапа из відеа, закладена на даных мап ЛАЗО том ІІІ №308 [...] а ЛАЗО том ІІ №180 [...]

жерело | испис населеных пункту | май читава якусть

#фонетика #дзендзелівський #панькевич #україна
2025/03/27 23:12:51
Back to Top
HTML Embed Code: