ФЕРТАЛЬ
= читвирть; читвирть годины, пятнаціть минут:
>„ищи маєш єдну ферталь до машины“ (записав П. Лизанець у селови Холмовиць даз у 1950. роках.)
надголос туй, так розуміву, двоякый: у словникови П. Лизанця (1) ун покладеный на первый склад; у словникови І. Керчі (2) — на другый;
катеґорія рода тоже двояка: слово годно быти рода и жунського, и чоловічого;
П. Лизанець дає лем значіня "чверть години", кой Керча коло нього дає щи й просто "читвирть":
„ферталь кіла“.
похажать из німицького Viertel [ˈfɪɐtʰəl], ['фиртл], што у них значить просто читвирть як таку.
чуднов ми ся раз привіділа субституція, як єм думав, довгого німицького [іː] на нашоє [е], айбо, як ся указало, у німцю, не позеравучи на диґраф ‹іе› у сьому слові, буде ся вуговорьовати куртоє [ɪ] (у нас ся сись звук записує ги [и]), котроє акустично многым май близькоє д [е], ги д [іː].
звідань ид субституційи типирь не маву;
мучат ня лем тото звіданя, же котрого пана на місті ‹іе› ся у німцю там вуговорює [и]?🥲
#слово #лексика #ґерманізмы
= читвирть; читвирть годины, пятнаціть минут:
>„ищи маєш єдну ферталь до машины“ (записав П. Лизанець у селови Холмовиць даз у 1950. роках.)
надголос туй, так розуміву, двоякый: у словникови П. Лизанця (1) ун покладеный на первый склад; у словникови І. Керчі (2) — на другый;
катеґорія рода тоже двояка: слово годно быти рода и жунського, и чоловічого;
П. Лизанець дає лем значіня "чверть години", кой Керча коло нього дає щи й просто "читвирть":
„ферталь кіла“.
похажать из німицького Viertel [ˈfɪɐtʰəl], ['фиртл], што у них значить просто читвирть як таку.
чуднов ми ся раз привіділа субституція, як єм думав, довгого німицького [іː] на нашоє [е], айбо, як ся указало, у німцю, не позеравучи на диґраф ‹іе› у сьому слові, буде ся вуговорьовати куртоє [ɪ] (у нас ся сись звук записує ги [и]), котроє акустично многым май близькоє д [е], ги д [іː].
звідань ид субституційи типирь не маву;
мучат ня лем тото звіданя, же котрого пана на місті ‹іе› ся у німцю там вуговорює [и]?🥲
#слово #лексика #ґерманізмы
тяск | капустяник | камінь на капусту
ЛАЗО том ІІ, мапа №177.
жерело | испис населеных пункту | коментарь
#мапа #лексика #фонетика #кулінарія #дзендзелівський #україна
ЛАЗО том ІІ, мапа №177.
жерело | испис населеных пункту | коментарь
#мапа #лексика #фонетика #кулінарія #дзендзелівський #україна
Forwarded from Podkarpatská Rus
Мапа «Австрія, Мадярщина, Чехословакія & Юґославія»
📆
📆
~ 1918
южнокарпатські ізоґλоссы
тяск | капустяник | камінь на капусту ЛАЗО том ІІ, мапа №177. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #фонетика #кулінарія #дзендзелівський #україна
ТЯСК
приколно туй вуходить из походжіньом сього слова (почитайте сись коментарь, тамкы мало май фахово розписано).
діло у тум, же первотно у сьому слові быв ять (такый старый звук, котрый ся записовав як ‹ѣ›): сесе слово ся у май-май старых текстах вызерало як тѣскъ.
діло у тум, же у нас ся сись ять рефлексує як /і/:
хлѣбъ > хліб, мѣсто > місто, видѣти > відіти, вѣдѣти > (по)вісти.
як ‹я› ун ся рефлексує у болгару: хлѣбъ > хляб, мѣсто > място, видѣти > да видя.
ийпен сяк и з тѣскъ > тяск… и узяли сьме сесе слово у болгару через румыну, инак бы мало быти штось тіпа тіск.
єден из прикладу южнословянського вплыва у нашуй бисіді — тема йся доста интересна, и, посправді, не май гурше досліджена — колись за ню дашто май напишу :)
#слово #лексика #южнословлянізмы
приколно туй вуходить из походжіньом сього слова (почитайте сись коментарь, тамкы мало май фахово розписано).
діло у тум, же первотно у сьому слові быв ять (такый старый звук, котрый ся записовав як ‹ѣ›): сесе слово ся у май-май старых текстах вызерало як тѣскъ.
діло у тум, же у нас ся сись ять рефлексує як /і/:
хлѣбъ > хліб, мѣсто > місто, видѣти > відіти, вѣдѣти > (по)вісти.
як ‹я› ун ся рефлексує у болгару: хлѣбъ > хляб, мѣсто > място, видѣти > да видя.
ийпен сяк и з тѣскъ > тяск… и узяли сьме сесе слово у болгару через румыну, инак бы мало быти штось тіпа тіск.
єден из прикладу южнословянського вплыва у нашуй бисіді — тема йся доста интересна, и, посправді, не май гурше досліджена — колись за ню дашто май напишу :)
#слово #лексика #южнословлянізмы
южнокарпатські ізоґλоссы
ТЯСК приколно туй вуходить из походжіньом сього слова (почитайте сись коментарь, тамкы мало май фахово розписано). діло у тум, же первотно у сьому слові быв ять (такый старый звук, котрый ся записовав як ‹ѣ›): сесе слово ся у май-май старых текстах вызерало…
и вто… не розказуйте лиш за сесе долбойобам тіпа курвативної жоны вадь мандзючкы, у котрых наша бисіда уто суржик и калька з усьых якых лем мож и не мож языку и нич булше :)
токаняник
ЛАЗО том ІІ, мапа №178.
жерело | испис населеных пункту | коментарь
#мапа #лексика #фонетика #кулінарія #інструменты #дзендзелівський #україна
ЛАЗО том ІІ, мапа №178.
жерело | испис населеных пункту | коментарь
#мапа #лексика #фонетика #кулінарія #інструменты #дзендзелівський #україна
назвы на вшелиякі части плуга
ЛАЗО том ІІ, мапы №179, №180, №181, №182.
жерело | испис населеных пункту | коментарі
#мапа #лексика #фонетика #аґрономія #інструменты #дзендзелівський #україна
ЛАЗО том ІІ, мапы №179, №180, №181, №182.
жерело | испис населеных пункту | коментарі
#мапа #лексика #фонетика #аґрономія #інструменты #дзендзелівський #україна
аршув, аршів, аршов…
(укр. заступ)
ЛАЗО том ІІ, мапа №183.
жерело | испис населеных пункту | коментарь
#мапа #лексика #фонетика #аґрономія #інструменты #дзендзелівський #україна
(укр. заступ)
ЛАЗО том ІІ, мапа №183.
жерело | испис населеных пункту | коментарь
#мапа #лексика #фонетика #аґрономія #інструменты #дзендзелівський #україна
южнокарпатські ізоґλоссы
аршув, аршів, аршов… (укр. заступ) ЛАЗО том ІІ, мапа №183. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #фонетика #аґрономія #інструменты #дзендзелівський #україна
кось ґанц шарить слово "заступ"?..
даже діля мене, варошського дикаря, сеся штука фурт была "аршув", и нияк булше…
даже діля мене, варошського дикаря, сеся штука фурт была "аршув", и нияк булше…
у <*о: кунь, вул, муй
і <*о: кінь, віл, мій
ü <*о: кӱнь, вӱл, мӱй (кюнь, вюл, мюй*)
може сьте замічали… нє, вы набізувно и замічали, и знаєте за таку штуку, ож подакотрі слова, най будуть и тоты, што наведені у примірах, ож уни ся годни выговорьовати инако: через /і/, /у/ авадь /ü/ (до сього исписа мож додасти щи й він-вун-вüн, стіл-стул-стüл, гівно-гуно-гüно)… сякых прикладу мож найти просто до блуду; сеся зміна є дуже-дуже реґуларнов, и, гіпотетично, из уст єдного чилядника бы ся никда не мало пролляти наєдно твій тай старусть, а значить и фраза "муй кінь" тоже бы мала быти невозможнов.
у реалности шак люде не живуть у ізолаційи, и вшеликыма путями, уд вошколы до контакта з носитилями другых говору, у їхню бисіду годні трафляти и чужородні про їх рудноє наріча формы: так, напримір, Петро, котрый фурт реґуларно и подобных словах вуговорює -у-, раз быв при мині вупалив «гüд» місто «гуд», а Вальтер послідньый час пораз ÿ-кать так, гикой ун из Имстичова, а не з Апші :)
словом, діло туй такоє: колись у дуже великому наборови слув и морфем у нас быв якыйись смішный звук, котрый ся пак на разных зимлях, такой в усьых тых словах, де ун быв, перемінив на звук якыйись другый: /у/, /ÿ/ авадь /і/ — сесі звукы суть так званыма рефлексами того давнього сеґмента — дале буду хосновати ийпен сись тирмін.
короче айно, туй не треба окрему мапу на кунь/кÿнь/кінь, вуд/вÿд/від ци муст/мÿст/міст — такой ушиткі слова, котрі мавуть сякі варіанты, мож скартоґрафовати єднов але сяков універзалнов мапов сиї рефлексації.
та што вто за звук такый там быв?
кідь накурто — из часом ун ся фурт міняв и быв фурт мало иншакый, а у бережанськых говорах, фактично, ун ся и убстав, просто прияв подобу звука [ü].
Юрій Шевельов писав, ож ищи сперед падіням єру, *ъ тай *ь (колись сесі буквы позначали дуже курті голосні звуки, ъ быв ги дуже куртый [у], ь быв ги дуже куртый [и]) уплывали на звук *о руно так, ги ниськы на нынішньый звук /о/ вплывавуть /і/ тай /у/ (у слові "корова" в назывному удмінкови звук [о] удпертый тай широкий - [корова]; у давалному "корові" звук [ô] буде запертый и наближеный до /у/ - [кôрôві]);
сись процес дав *конь > *кôнь, *волъ > *вôлъ, *моjь > *мôjь;
туй раз *ô — алофон фонемы */о/ перед складом з *ь ци *ъ.
пак ся з тыма *ъ тай *ь стала біда — у многих позиціях, у тум числі на кунцьови слув, уни тупо пропали, у тот час як *ô ся убстало там, де и было.
єдным из выслідку сього процеса ("падіня єру", ци то елізія *ъ тай *ь) стало появліня нової самостуйної фонемы /ô/ — сесе и є тот самый смішнинькый дурный звук, котрый наробив нам тулько шума.
из того момента фонема *ô ся розвивала у другі звуки — дись уна ся золляла з /у/, дись пушла дале в /ü/, а пак дись уже и тото /ü/ ся делабіалізовало, позад чого ся у повности золляло з /і/.
у май западных говорах (тото уже на територійи Словаку) укрем сих трьох варіанту суть ищи, вроді як, такі:
дись ся сись звук золляв из /ы/: кынь, мый, рык;
дись ся убстало тото самоє /ô/,
а дись (такой пуд нашов границьов, напримів в Убли) ун ся хоть и перийшов до /у/, айбо у них там тото /у/ ся чимісь мало рузнить уд того споконвічного /у/, котроє находиме у другых словах…
што до переллелий з другыма языками — в українському сись рефлекс дав /і/, хотя на Волыни там у них свуй кывняк, там у них ищи всьо май шалено, ги в нас…
у булшині словлянськых языку сяка зміна не пруйшла, и у сих словах ся убстало /о/ — у росийському, у болгарському, у сирбському, хорватському…
у вестерну там май интересно: у них сяка зміна была менш поширена, тай и пудминкы были дакус иншакі, айбо, так ци инак, у чиськуй бисіді маєме kůň, stůl, můj, nůž; у польськуй koń, айбо при тум mój (муй).
мапа, котру видите горі, закладена на даных мап ЛАЗО тому ІІ. а ІІІ, а ийпен мапах 132, 134, 180, 208, 235, 247, 277, 293, 355, 376, 448
жерела | испис населеных пункту
#фонетика #дзендзелівський #україна
і <*о: кінь, віл, мій
ü <*о: кӱнь, вӱл, мӱй (кюнь, вюл, мюй*)
може сьте замічали… нє, вы набізувно и замічали, и знаєте за таку штуку, ож подакотрі слова, най будуть и тоты, што наведені у примірах, ож уни ся годни выговорьовати инако: через /і/, /у/ авадь /ü/ (до сього исписа мож додасти щи й він-вун-вüн, стіл-стул-стüл, гівно-гуно-гüно)… сякых прикладу мож найти просто до блуду; сеся зміна є дуже-дуже реґуларнов, и, гіпотетично, из уст єдного чилядника бы ся никда не мало пролляти наєдно твій тай старусть, а значить и фраза "муй кінь" тоже бы мала быти невозможнов.
у реалности шак люде не живуть у ізолаційи, и вшеликыма путями, уд вошколы до контакта з носитилями другых говору, у їхню бисіду годні трафляти и чужородні про їх рудноє наріча формы: так, напримір, Петро, котрый фурт реґуларно и подобных словах вуговорює -у-, раз быв при мині вупалив «гüд» місто «гуд», а Вальтер послідньый час пораз ÿ-кать так, гикой ун из Имстичова, а не з Апші :)
словом, діло туй такоє: колись у дуже великому наборови слув и морфем у нас быв якыйись смішный звук, котрый ся пак на разных зимлях, такой в усьых тых словах, де ун быв, перемінив на звук якыйись другый: /у/, /ÿ/ авадь /і/ — сесі звукы суть так званыма рефлексами того давнього сеґмента — дале буду хосновати ийпен сись тирмін.
короче айно, туй не треба окрему мапу на кунь/кÿнь/кінь, вуд/вÿд/від ци муст/мÿст/міст — такой ушиткі слова, котрі мавуть сякі варіанты, мож скартоґрафовати єднов але сяков універзалнов мапов сиї рефлексації.
та што вто за звук такый там быв?
кідь накурто — из часом ун ся фурт міняв и быв фурт мало иншакый, а у бережанськых говорах, фактично, ун ся и убстав, просто прияв подобу звука [ü].
Юрій Шевельов писав, ож ищи сперед падіням єру, *ъ тай *ь (колись сесі буквы позначали дуже курті голосні звуки, ъ быв ги дуже куртый [у], ь быв ги дуже куртый [и]) уплывали на звук *о руно так, ги ниськы на нынішньый звук /о/ вплывавуть /і/ тай /у/ (у слові "корова" в назывному удмінкови звук [о] удпертый тай широкий - [корова]; у давалному "корові" звук [ô] буде запертый и наближеный до /у/ - [кôрôві]);
сись процес дав *конь > *кôнь, *волъ > *вôлъ, *моjь > *мôjь;
туй раз *ô — алофон фонемы */о/ перед складом з *ь ци *ъ.
пак ся з тыма *ъ тай *ь стала біда — у многих позиціях, у тум числі на кунцьови слув, уни тупо пропали, у тот час як *ô ся убстало там, де и было.
єдным из выслідку сього процеса ("падіня єру", ци то елізія *ъ тай *ь) стало появліня нової самостуйної фонемы /ô/ — сесе и є тот самый смішнинькый дурный звук, котрый наробив нам тулько шума.
из того момента фонема *ô ся розвивала у другі звуки — дись уна ся золляла з /у/, дись пушла дале в /ü/, а пак дись уже и тото /ü/ ся делабіалізовало, позад чого ся у повности золляло з /і/.
у май западных говорах (тото уже на територійи Словаку) укрем сих трьох варіанту суть ищи, вроді як, такі:
дись ся сись звук золляв из /ы/: кынь, мый, рык;
дись ся убстало тото самоє /ô/,
а дись (такой пуд нашов границьов, напримів в Убли) ун ся хоть и перийшов до /у/, айбо у них там тото /у/ ся чимісь мало рузнить уд того споконвічного /у/, котроє находиме у другых словах…
што до переллелий з другыма языками — в українському сись рефлекс дав /і/, хотя на Волыни там у них свуй кывняк, там у них ищи всьо май шалено, ги в нас…
у булшині словлянськых языку сяка зміна не пруйшла, и у сих словах ся убстало /о/ — у росийському, у болгарському, у сирбському, хорватському…
у вестерну там май интересно: у них сяка зміна была менш поширена, тай и пудминкы были дакус иншакі, айбо, так ци инак, у чиськуй бисіді маєме kůň, stůl, můj, nůž; у польськуй koń, айбо при тум mój (муй).
мапа, котру видите горі, закладена на даных мап ЛАЗО тому ІІ. а ІІІ, а ийпен мапах 132, 134, 180, 208, 235, 247, 277, 293, 355, 376, 448
жерела | испис населеных пункту
#фонетика #дзендзелівський #україна
южнокарпатські ізоґλоссы
у <*о: кунь, вул, муй і <*о: кінь, віл, мій ü <*о: кӱнь, вӱл, мӱй (кюнь, вюл, мюй*) може сьте замічали… нє, вы набізувно и замічали, и знаєте за таку штуку, ож подакотрі слова, най будуть и тоты, што наведені у примірах, ож уни ся годни выговорьовати…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
од, уд, вуд, вӱд (вюд*), від, выд
АУМ том 2, мапа №251.
дані взяті з мапы АУМ 2. №251 а коментаря д нюй, у коментарях ид постови дам скрін ориґінала.
жерело | испис населеных пункту | ориґінална мапа | коментарь
#фонетика #аум #україна
АУМ том 2, мапа №251.
дані взяті з мапы АУМ 2. №251 а коментаря д нюй, у коментарях ид постови дам скрін ориґінала.
жерело | испис населеных пункту | ориґінална мапа | коментарь
#фонетика #аум #україна
Forwarded from ужанська ідея
YouTube
1000 способів сказати одне слово
муй telegram: https://www.group-telegram.com/ung_we
муй instagram: https://www.instagram.com/sandor.ungvariensis/
муй, прости Господи, tiktok: https://www.tiktok.com/@sandor.ungvariensis
УДКІ — легко май варіативноє слово у нашых діалектах, але лем поєдны з його уособлінь:…
муй instagram: https://www.instagram.com/sandor.ungvariensis/
муй, прости Господи, tiktok: https://www.tiktok.com/@sandor.ungvariensis
УДКІ — легко май варіативноє слово у нашых діалектах, але лем поєдны з його уособлінь:…
южнокарпатські ізоґλоссы
1000 способу повісти єдно слово https://www.youtube.com/watch?v=YkAmMMXqbAU
не єдної безсонної ночи ми вартовав сись відос... там бы усьо мало быти таги любите (вуходячи з того, же сьте пудписані на сись недоканал): діалектолоґія, анікдоты, мапы... дуже читаво мап...
префікс у слові удки, выдки, водки, вудки, вӱдки, відки
комбінована мапа из відеа, закладена на даных мап АУМ. 2 №251 [...] а ЛАЗО том ІІІ №441 [...]
жерело | испис населеных пункту | май читава якусть
#фонетика #аум #дзендзелівський #україна
комбінована мапа из відеа, закладена на даных мап АУМ. 2 №251 [...] а ЛАЗО том ІІІ №441 [...]
жерело | испис населеных пункту | май читава якусть
#фонетика #аум #дзендзелівський #україна
кунцьовка у слові удки, выдки, водки, вудки, вӱдки, відки
комбінована мапа из відеа, закладена на даных мап ЛАЗО том ІІІ №308 [...] а ЛАЗО том ІІ №180 [...]
жерело | испис населеных пункту | май читава якусть
#фонетика #дзендзелівський #панькевич #україна
комбінована мапа из відеа, закладена на даных мап ЛАЗО том ІІІ №308 [...] а ЛАЗО том ІІ №180 [...]
жерело | испис населеных пункту | май читава якусть
#фонетика #дзендзелівський #панькевич #україна