На тлі заяв польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського щодо "жорстких заходів" з боку Польщі, якщо Україна не "знайде рішення" для ексгумації жертв Волинської трагедії, знову і вкотре постають питання різного розуміння історії українцями і поляками.

Чому для поляків визначення "трагедія" є недостатнім і навіть образливим, і вони зациклюються на терміні "різанина"?

Чому покаяння українців для них важливіше, ніж примирення? Чому і далі переважає бажання підкреслювати польські жертви етнічних чисток - та ігнорувати українські? Чому роль УПА зводиться лише до одного - ролі ворогів поляків?

Де в усьому цьому вирі засліплення голос розуму?

В нашій статті, написаній понад 10 років тому, але актуальній дотепер. Роман Кабачій пояснює причини трагедії та позиції української та польської сторони щодо неї. Відтоді дотепер - не так багато змінилося. Читайте докладно

8 вересня журналіст британського видання The Telegraph та автор надзвичайно популярного подкасту «Ukraine: The Latest» Девід Ноулз помер за загадкових обставин на відпочинку в Гібралтарі. Є підозра, що до смерті журналіста причетні російські спецслужби.

Ноулз був великим другом України. Він підтримував українців у боротьбі з окупантами, кілька разів відвідував Україну: висвітлював злочини росіян у Бучі, їздив допомагати мешканцям Краматорська. І планував приїздити ще.

Його подкасти слухали мільйони людей. Завдяки голосу Девіда Ноулза люди з усього світу більше дізнавалися про Україну, про злочини РФ. Слухачі подкасту активно допомагали нашій країні. Ось що каже один із них:

"З лютого 2022 року Ukraine: The Latest стала невідʼємною частиною мого щоденного розкладу, з великою пристрастю і чесністю висвітлюючи абсолютно несправедливі страждання українського народу. Така раптова втрата здається дуже несправедливою, і немає більшої данини Девіду Ноулзу, ніж глибина моїх щоденних почуттів до України та її долі як охоронця демократичного світу".

Девід Ноулз був ще зовсім молодим, йому було 32, але він помер від зупинки серця. Зараз розслідуванням обставин займаються британські офіцери з контртерористичної служби. І це не дивно: в його смерті є щось не те.

Що саме? Намагаємось розібратися у нашій статті

Якщо вам показати діпфейкове відео, чи впевнені ви, що розпізнаєте підробку?

Думаємо, більшість дасть відповідь так, але на практиці це не завжди працює.

Дано: є канал у тікток, у якого 150 тисяч підписників і 4,2 мільйона вподобань. Він створює діпфейкові відео з українськими політиками "доковідної" епохи, які буцімто воюють "на передку". Специфіка алгоритмів тіктоку така, що ці відео показує не тільки підписникам каналу, а й значно ширшій аудиторії, яка не знає, що канал робить діпфейки.

Запитання: скільки людей зможуть визначити, що перед ними фейк - а скільки приймуть ці відео за чисту монету?

Відповідь - у нашій статті (спойлер: пропорція навіть не 50х50). Читайте

🚫Закон про заборону РПЦ набрав чинності, і відтепер російська церква в нашій країні поза законом. Але що це означає на практиці?

В зв'язку з цією забороною є низка поширених запитань. Наприклад:

🔸 Чи може держава регулювати віру? Чи не є це порушенням Конституції?
🔸 В законі йдеться про афілійованість українських релігійних організацій з РПЦ. Що таке ця афілійованість? Як вона працює?
🔸 Чи й справді відбиратимуть церковне майно? І куди його діватимуть?
🔸 А що тепер робити вірянам, які є прихожанами УПЦ МП?

Є й інші дражливі - і не менш важливі - запитання. Texty.org.ua відповідають на найпоширеніші запитання про цей закон і докладно пояснюють, як він працюватиме

Застосування зброї, обладнання та укріплень за час повномасштабної російсько-української війни досить помітно змінилося. Взяти хоча б FPV-дрони, які стали українським ноу-хау. То це вже війна майбутнього - чи все ще традиційна?

Якщо коротко, то війни, як у фантастичних фільмах, поки що немає. І навряд чи буде в близькому майбутньому. Але є деякі зміни, які вже "не відмотаєш".

Про це в нашому сьогоднішньому матеріалі. Розглядаємо 10 військово-технічних рішень, які властиві цій війні на даному етапі. Йдеться про артилерію та укріплення, протиповітряну оборону, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, мінування і, звісно, стару добру броню. Наші висновки - читайте за посиланням

"Фейкові історії будуть доповнені масовим поширенням коментарів і мемів, а також їх обговоренням у дискусіях на Facebook та X (Twitter). Ця кампанія просуватиме наші наративи впереміш із з фактами. Ми використаємо соціальну інженерію для впливу на людей" - цитата з російської інструкції.

Так описується контент, яким "годували" американців в межах масштабної російської кампанії Doppelganger. Контент, про який ідеться у цитаті, проходив в межах проєкту "Стара добра Америка", але були й інші проєкти - спрямовані на Європу, Мексику, Ізраїль та Україну. Саме про це мова в нашій сьогоднішній статті.

Для підготовки цього матеріалу ми прочитали десятки сторінок свідчень агента ФБР у суді Східного округу штату Пенсильванія. Агент, ім’я якого не розголошується, надав свідчення після того, як викрив цю кампанію.

Упродовж свого розслідування неназваний агент виявляє організовані групи російських кіберзлочинців, аналізує електронні докази, вистежує підозрюваних і допитує людей, які реалізують масштабну схему поширення брехні, маніпуляцій та вигідних російському уряду наративів.

Не можна сказати, що характер брехні, яку використовували росіяни, такий уже хитромудрий. Ви точно бачили частину наративів, які згадуються в цій статті, і розраховані вони на людей з не надто високим рівнем освіти та інтелекту. Однак спосіб, у який ця брехня поширювалась і оплачувалась усім задіяним в кампанії учасникам, вартий уваги.

Доппельгангер - термін у мистецтві на позначення злого двійника, поява якого передвіщає смерть чи інші зловісні події. Як цей доппельгангер прийшов в низку демократичних країн нашої планети, і зрештою був викритий у США - читайте в нашому матеріалі

Тотальне, безкінечне сидіння в телефонах - ознака нашого часу. Ми дивимося в телефон, поки снідаємо й обідаємо, та навіть на зустрічі з друзями він завжди під рукою. Наші діти не вилазять з телефонів, а спроби їх відібрати викликають істерику. Маленькі і великі, молоді й старі - щойно освоївши смартфон, його важко випустити з рук. Уже важко зрозуміти: ми володіємо смартфонами - чи вони нами?

У Франції все інакше. Смартфони там використовують мінімально. У школах та коледжах їх заборонили, і заборона працює. Удома дітям також сильно обмежують час використання смартфонів. А для дорослих сидіння в телефоні вважається поганим тоном: це табу, коли відпочиваєш з друзями в ресторані, це табу, коли йдеш додому до сім'ї.

Отже, французька культура - це не тільки про вишукану їжу, смачне вино та високу моду: це ще й про життя з мінімальним використанням смартфонів, причому всюди. Як їм це вдається? Розповідаємо в нашому матеріалі - і показуємо деяку інфографіку

"Наша культура інфантилізує людей".

У цьому певен Кіт Гейворт, кримінолог з Копенгагенського університету і автор книги "Інфантильність". У ній він доводить: люди дитиніють. Його студенти нагадують йому полохливих підлітків; люди до 35 дедалі частіше продовжують жити з батьками; перший шлюб беруть у віці 30-40, а не 20-30, як раніше.

Гейворт говорить дуже переконано, але чи виправдана його категоричність? Чи можна побудувати таку книгу на анекдотах про ведмедика Теда чи студента, який прийшов на лекцію в бодіку?

Рецензенти The Economist, які прочитали книгу Гейворта, певні, що його аргументи мають два істотних недоліки.

"Навіщо бути таким буркотуном?" - дивуються вони.

Що мають заперечити автору книги "Інфантильність", і чи справді сучасні покоління дитиніють - читайте

Ланцюг міцний настільки, наскільки міцна найслабша ланка - кажуть британці. Погані командири - це найслабша ланка в нашій армії. Це як інфекція, яка роз'їдає армію зсередини і руйнує бойовий дух. Військові говорять про неї - але приватно, щоб не виставляти хворобу напоказ.

Це про некомпетентних командирів і самовпевнених самодурів, про командирів, які беруть гроші, б'ють, мстяться. Про тих, які віддають "накази 200", аби позбутися підлеглих, які відстоюють власну думку. Це про юристів, фінансистів та офіцерів штабу, які опиняються в окопах на віддалених та наполовину оточених позиціях.

Пам'ятаєте, ми нещодавно шукали військовослужбовців, які могли б розповісти про поганих командирів? Таких людей знайшлося дуже багато. Їхні історії обурюють, лякають і доводять до відчаю.

Ми перевірили історії, які нам розповіли. Але з міркувань безпеки викладаємо анонімно, аби нікому не зашкодити - за винятком тих випадків, коли військові попросили нас оприлюднити їхні імена.

Ми також пошукали точки зору авторитетних військовослужбовців, а потім і самі поміркували над тим, як це змінити. Читайте в нашому незручному, але чесному матеріалі

"Тексти" вже на власному прикладі довели, що гуманітарна освіта не стає на перешкоді виробництву FPV. Більше того, це не тільки не заважає, а й допомагає.

"Я креативна панянка, мені притаманний творчий хаос, а ще я затятий гуманітарій".

Так каже про себе Оля Гарбовська, комунікаційна менеджерка. В квітні 2024 року вона разом зі своєю родиною зробила першу зграю "каканчиків" - 7-ми дюймових FPV дронів-камікадзе, які вирушили до Батальйону безпілотних систем "Небесна кара" 54 ОМБР. Після першої партії жінка масштабувала виробництво, і тепер передає "Небесній карі" десятки дронів.

Оля працює комунікаційницею в міжнародній організації. І цей досвід дуже став їй у пригоді: наприклад, вона продумує кампанії збору коштів на дрони, а також комунікує результати.

З квітня Оля та її команда зробили вже 83 дрони, а збори, закупівлі та виготовлення поставили "на потік". Паяють багато і якісно - і при цьому каканчики обходяться удвічі дешевше, ніж зазвичай витрачається на дрон!

Як Оля налагодила безперебійне виробництво разом із сестрою, татом та його другом, і як зметикувала робити дрони дешевшими - читайте в її розповіді. І, якщо маєте змогу - допоможіть донатом (для цього треба перейти на сайт Олі kakanchyky.in.ua)

"Через два з половиною роки конфлікту думка про те, що ми не дали Україні перемогти, може здатися дивною".

Так пише у своїй колонці для The Atlantic лауреатка Пулітцеровської премії, польсько-американська історикиня Енн Епплбом. І все ж, стверджує вона, це саме те, що робить Захід: не дає Україні перемогти.

Чому? Тому що бракує віри в те, що перемогти Росію можливо. І тому що багато європейців та американців тішать себе ілюзіями, що війну можна зупинити переговорами.

І справді, Зеленського можна вмовити відмовитись від частини територій в обмін, наприклад, на вступ України в складі неокупованих територій до НАТО. Але чи можна вмовити припинити воювати Путіна?

На її думку, це і є ключовим: поки Путін не зрозумів, що Україну не перемогти, її союзи є реальними і міцними, а українці ніколи не здадуться - він хотітиме воювати.

Або - поки в Росії будуть ресурси. Зрештою, вони теж не безмежні.

То як показати Путіну, що він не переможе? Як змусити його припинити воювати? Читайте глибокий аналіз Енн Епплбом

У 2024 році кількість та тривалість повітряних тривог в Україні має помітну тенденцію до збільшення.

Зазвичай першу сирену ми чуємо ще ввечері, відбій - уже вранці.

Наприклад, у Київській області у 2023 році в середньому було 9 годин тривоги на тиждень. У цьому році середній тижневий час тривог зріс до 15 годин.

На це є декілька причин. Перша і головна: в Кремлі й далі роблять ставку на посилення терору мирного населення України. Тривалими повітряними нападами намагаються зломити наш опір.

Які засоби для цього використовують - пояснюємо в матеріалі, а кількість та тривалість повітряних тривог показуємо на інфографіці

З початком Курської операції ЗСУ прикордоння Сумської області стало "червоною зоною": тут суттєво побільшало обстрілів. І не тільки прикордоння: росіяни почали бити далекобійною зброєю і вглиб області.

Обстрілюються території по обидва боки від кордону: на тій стороні палає вже від українських ударів.

Ми створили дві карти, скориставшись даними про пожежі NASA Firms. Перша показує, що було наприкінці липня - на початку серпня. Друга - кінець серпня і перші дні вересня. Ці карти показують разючу відмінність по кількості пожеж.

Як пояснює речник ОСУВ "Сіверськ", є деякі зміни не тільки в кількості обстрілів, а й у засобах, які використовують росіяни. Наприклад, практично немає мінометних обстрілів - мінометам не вистачить дальності. Натомість обстрілів КАБами побільшало - а от під Вовчанськом, де під час невдалого російського наступу вони були постійним явищем, їх тепер немає. Це свідчить, що ресурси у ворога - таки не безмежні.

Під прицілом і прикордоння Чернігівщини, мабуть, тому що росіяни очікують нашого вторгнення в Брянську область. Докладно про зміни, які стались за останні два місяці - в нашому матеріалі

"Україна не вступить до Європейського Союзу, я не дам своєї згоди, якщо вона не розв'яже питання Волині".

Таку заяву нещодавно зробив голова Польської селянської партії, віцепрем’єр-міністр і міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш. І це - не єдина його гостра заява на цю тему.

Болить міністру не лише за волинську трагедію. Він також хоче розробити патріотичне виховання в школах, критикує набір рекрутів до Українського легіону, а раніше хейтив українське зерно. Не відстають від Косіняка-Камиша й деякі його однопартійці.

В чому річ? Чому вибір зроблено на користь саме такої риторики?

Тамтешні оглядачі зазначають: Косіняк-Камиш вибудовує свою політичну кар'єру як представника "поміркованої" партії, водночас граючи на електоральному полі партії Право і справедливість. Для цього він майстерно створює неіснуючі проблеми та дає ідеї, як розв'язати ці уявні проблеми. Як вибудовує свою політичну гру - читайте

⚡️Ця зима знову для нас - подорож у невідоме. Що буде з електрикою?

І, відповідно, що буде з теплопостачанням, водопостачанням і водовідведенням? Чи слід очікувати на нові блекаути і якомога швидше до них готуватися?

Триває тотальна мовчанка місцевої і центральної влади. Дістати якусь інформацію можна хіба що від фахівців у сфері енергетики. І хоч вони кажуть, що ситуація не така прикра, є один фактор, дію якого важко обчислити: росіяни.

Як нещодавно вихвалялися представники РФ в ОБСЄ, "є всього п’ять об’єктів, які Росія може атакувати в будь-яку секунду, щоб спричинити повне відключення електроенергії в Україні".

Про що йдеться, і чи готова Україна до таких атак? Розкладаємо по поличках

​Друзі, напишіть, що таке, на вашу думку, армійські затяги?

Які вони бувають?

Зараз в редакції працюємо над цим питанням, будемо вдячні за ваші відгуки!

Фото для привернення уваги