За два тижні, які минули від старту Курської операції, Сили оборони зайняли ушестеро більше території, ніж російські окупанти на Покровському напрямку за той самий період.

Докладно роздивитися це можна на наших картах за посиланням.

Втім, важливі не тільки території. На Покровському напрямку зберігаються великі ризики для України. Захоплення Покровська означатиме суттєве погіршення ситуації для Часового Яру, а також загрози для Донбасу, Дніпропетровщини та Запоріжжя. Найбільше критичних голосів зараз лунає саме через те, що наш курський наступ відволікає сили й засоби з цього важливого напрямку.

Водночас, просування на Курщині створює для нас помітні вигоди. Деякі з них працюють вже зараз: наприклад, захоплена техніка та склади боєприпасів, які дуже стануть в пригоді Силам оборони. Немало важить і бойовий дух, який рідко беруть до уваги, але який, як ми знаємо, може творити дива. Деякі вигоди можуть спрацювати в майбутньому: наприклад, полонені, яких ми зможемо обміняти. Та й території, які контролюватиме Україна на Курщині, можуть стати предметом якщо не обміну, то переговорів.

Зараз усе ніби на двох шальках терезів. Що переважить? Розмірковуємо

Він уміє вирішувати проблеми. Детально пояснює послідовність дій. Не ставить нереальні цілі. Рівномірно розподіляє завдання і спонукає постійно розвиватися.

Це - портрет хорошого командира. І ми його знайшли.

Знайомтеся, Андрій Скібін, лейтенант нової генерації. У 23-річному віці він став командиром роти ударних БПЛА “Тайстра”.

TЕКСТИ побували в розташуванні підрозділу і розпитали в ротного та його бійців, що робить їхню службу легшою, а підрозділ - результативним.

— Зрозуміло, що в армії багато кому не подобатиметься. Ти не вдома, ти багато працюєш, ти на війні, тебе можуть вбити, ти постійно заморюєшся. Але ж не все так погано. У мене пілоти отримують кайф від того, що знищують ворогів, роблять це дуже ефективно і в них є “жирні” цілі. Пілот знищив САУшку, і в нього вже в очах вогонь, він хоче ще й ще, - каже Андрій Скібін, якого товариші по підрозділу називають Скіба.

"Звісно, є й немотивовані бійці. Але так у будь-якому підрозділі. Я їх ставлю не на ключові завдання", - додає він.

В "Тайстрі" бійці мають чимало бонусів - про це теж подбав Скіба. Наприклад, у підпустку можна поїхати за кордон, а за знищену ворожу техніку отримати премію.

Як все влаштовано в цьому підрозділі - розповідаємо за посиланням

Уже другий тиждень поспіль російська пропаганда перебуває в стані заперечення реальності. Після того, як розпочалася Курська операція, діяльність пропагандистів можна звести до старої української приказки: "У мене хата горить, зате в сусіда корова здохла!" Чимало людино-годин витрачається на те, щоб довести, що в українців усе дуже і дуже погано, тож не треба аж так перейматися щодо того, що вперше від часів Другої світової відбувається повномасштабний наступ на території РФ.

Кілька прикладів, як вони намагаються відволікати увагу від пожежі у власній хаті:

...зате росіяни наступають на Донбасі! Пропагандисти невтомно обсмоктують просування своїх військ на Покровському напрямку і тішаться, що їх не перетягують на Курщину (тут вони теж частково заперечують реальність)

...зате у українців - повітряні тривоги! З якогось лиха (хоча чому якогось? Це лихо називається Курська операція) ворожі недоЗМІ згадали про ці тривоги і почали писати про них з великою пожадливістю. Авжеж, аудиторії потрібна хоч якась радість на тлі повільного усвідомлення, що ані їхня влада, ані їхня армія не можуть захистити прикордоння власної країни

...зате ЗСУ тікатимуть аж до Дніпра, а по мирній Україні прилетить багато-багато ракет! Видавання фантазій про майбутнє як доконаного факту - давно відомий метод російської пропаганди, та скільки не кажи "цукор" - в роті солодше не буде.

Є ще кілька таких "зате". Продовжуємо констатувати у пацієнтів російських пропагандистів стан заціпеніння: аби не починати щось робити з проблемою, вони намагаються вдавати, що її немає або вона суттєво менша, ніж насправді. Як їм це допоможе? Побачимо в наступні тижні, а поки що лишаємось назирці і читаємо свіжий моніторинг

Чи можна виготовити FPV-дрон для фронту з українських деталей?


Можна, але не повністю. Так каже Олексій Бабенко, керівник і засновник VYRIY DRONE - компанії, яка виготовляє та продає такі деталі. 


Крім того, "український" дрон вийде дорожчим, ніж його аналог, виготовлений з китайських деталей. Хоч виробляти компоненти коштує так само, як завезти їх з Китаю, але імпортні компоненти мають одну неочевидну перевагу, яка в підсумку робить їх дешевшими. Торік влада скасувала ПДВ і ввізне мито на складники для БПЛА. На виробництво в Україні таких пільг немає.


Попри це, компанія уже зараз локалізувала близько 70% деталей для FPV. Олексій Бабенко каже, наполягати на скасуванні ПДВ для українських виробників не слід, адже вони наповнюють бюджет. Український дрон може стати дешевшим тільки якщо скасувати пільги на ввезення деталей з-за кордону. 


Втім, навіть якщо цього не станеться, і українські компоненти залишатимуться дорожчими, все одно має сенс виробляти їх в Україні. Чому, і які складники БПЛА поки що можна закупити лише в Китаї - читайте його розповідь 

Основною ціллю наймасованішої ракетно-дронової атаки, яку Росія здійснила 26 та 27 серпня, знову була енергетика. Але не тільки: під ударом опинилися житлові будівлі, підприємства, залізниця, газова інфраструктура. Деякі уламки впали в лісах та на інших відкритих територіях.

На основі відкритих даних ми візуалізували місця, куди цілили російські ракети та безпілотники. Дивіться на мапі

Повітряні кулі зі сміттям, а іноді й з фекаліями. Так північнокорейська влада відреагувала на дії південнокорейських активістів, які на повітряних кулях надсилали через кордон гроші, їжу, медикаменти, музику К-поп на флешках і, найголовніше, антипхеньянські листівки.

Ви, мабуть, вже чули про цю історію. Журналісти агенції Reuters зробили візуальний проєкт, щоб її проілюструвати.

Найбільше владі КНДР дошкулили не гроші й не медикаменти. Їм не сподобалися антипхеньянські листівки, які могли б вплинути на підконтрольне населення. Тож вони взялися буквально "жбурлятися лайном".

У Південній Кореї це призвело до цілої низки наслідків. Наприклад, повітряні кулі зривали рейси в сеульському аеропорту Інчхон. В аеропорті були змушені збільшувати видачу пального, аби дозволити літакам довше триматися в повітрі, коли вітер дмухає з півночі і приносить нові огидні "подарунки".

Південна Корея витратила чимало ресурсів - і зрештою вдалася до ще однієї відповіді, яка дуже не подобається КНДР. Докладно про це - у матеріалі

Відтоді, як в Україні заборонили московську церкву, патріарха Кірілла як прорвало. Кагебіст у рясі, вочевидь, отримав завдання виходити на міжнародну арену, тож кинувся писати десятки листів до різноманітних організацій.

Список вражає: тут тобі й ООН та різноманітні його структури, і ОБСЄ, і навіть Папа Римський! Мабуть, цей дідусь написав би навіть у Лігу сексуальних реформ, якби це хоч якось допомогло.

А поки він вправляється в епістолярному жанрі, російська пропаганда розпочала справжню священну війну проти українського закону. Його дію навіть порівняли з гоніннями на християн в Римській імперії часів імператорів Нерона та Діоклетіана.

"Смердючому" українському режимові приписують такі кричущі злочини, як атеїзм, лібералізм та "псевдо-язичницькі расистські культи, наспіх виготовлені англосаксонськими кураторами".

Окрім цих кураторів, в гоніннях на найканонічніше російське православ'я замішані якісь "нацистські пси", західні спецслужби, експосол США в Україні Джеффрі Пайєт, а також єврей Зеленський.

Тож, окрім обридлих уже всім на світі демілітаризації та денацифікації, пропагандисти тепер пророкують Україні десатанізацію. Одночасно з цим вони ліплять в Росії власного святого - звати його Павло Дуров. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Як упродовж серпня просувалася російська окупаційна армія на сході?

Щоб відповісти на це запитання, ми підготували добірку карт.

Головна карта, яка показує схід України, демонструє в цілому незначне просування, однак велика загроза та велике просування на Покровському напрямку очевидні.

Відтоді, як почалася Курська операція, в соцмережах та серед експертів точиться дискусія. Чи зумів український наступ на території Росії відтягнути війська ворога з України?

Коротка відповідь - так. Але є одне але. Дивіться мапи і читайте пояснення за посиланням

Бетонна пустеля - таку назву мав один із наших матеріалів з журналістики даних, який ми створили кілька років тому. Ми пояснювали таке явище, як "теплові острови", які виникають у містах, і про те, як ці острови впливають на людей. Точніше, як вони псують життя і перетворюють місто на кліматичне пекло.

Зараз уже багато досліджень про те, що міста нагріваються влітку набагато сильніше, ніж прилеглі місцевості без засилля бетону. Чимало міст у світі вже сповідують екологічні підходи і створюють простори, які нагріваються менше.

У нас не так.

Нещодавно на столичних Березняках збудували будівельний гіпермаркет Епіцентр. Клієнти кажуть, магазин хороший. А от площа перед ним не витримує жодної критики.

Це всуціль бетонна парковка. Влітку тут так спекотно, що хочеться дихати ротом, як риба, яку витягли з води. Є й інші проблеми - тут дуже незручно пішоходам, та й в цілому простір малофункціональний, якщо врахувати, що є ще й підземний паркінг.

А як могло б бути? Як можна перетворити цю мало на що придатну площу на справжній магніт для клієнтів і мешканців району?

Є кілька способів. Читайте

Видатні бойові дії солдатів на передовій, варті захвату в усьому світі - і дисфункціональна воєнна та політична система, яка керує цими діями.

Так характеризує нинішній етап війни полковник британської армії у відставці, військовий експерт Ґлен Ґрант. І він певен, що цей етап - життєво важливий для України.

"Дивно, що президент, людина з шоубізнесу, не розуміє різниці між ролями режисера і продюсера, і що обраний ним на посаду головнокомандувача генерал Сирський міцно закріпив за собою роль режисера, тоді як місце продюсера залишилося порожнім і незайнятим". За допомогою цього порівняння Ґрант описує дисфункціональність системи.

Він не критикує Сирського - навпаки, каже, що головнокомандувач робить те, що вміє найкраще: воює. Однак у більшості розвинених країн для цього існує посада начальника оперативного штабу. Тоді як головнокомандувач має опікуватися стратегією. Він мусить вибудовувати систему таким чином, аби в кінцевому підсумку вона спрацювала на перемогу.

Які зміни назріли й перезріли? Для Сирського є два варіанти. Для всієї системи - багато завдань. Читайте статтю полковника Ґранта

То було чи не було шикування в Інституті зв'язку в Полтаві перед тим, як влучили російські ракети?

Були чи не були несертифіковані китайські турнікети, які не спиняють кров?

А сортування потерпілих та евакуація тих, хто потребує допомоги в першу чергу?

53 загиблих і 298 постраждалих - такі криваві жнива цієї трагедії. Чи був шанс врятувати більше життів?

"Поранені, які лежали біля воріт Інституту, мали контузії, були дезорієнтовані та сильно кричали. Важких було дуже багато. Це були люди з турнікетами на трьох чи й чотирьох кінцівках, з пробитими грудними клітинами. Працювати з кожним пораненим доводилося дуже швидко. Все було, як в тумані, багато чого я вже не пам'ятаю", - розповідає Ігор Шафарчук, волонтер, який одним із перших прибув на місце влучання.

Завдяки Ігорю ми відтворили послідовність подій і намагаємося відповісти на найбільш дражливі запитання. Ми також створили інфографіку, яка показує шлях, орієнтовну точку запуску та час підльоту російських ракет. Розповідаємо й про роль ворожих розвідувальних дронів, які наводять на ціль, і чи можна з ними щось вдіяти.

Читайте в нашому матеріалі

Щойно росіяни починають зазнавати серйозних поразок - і їхня пропаганда скидає маски. Вона забуває про вдаваний гуманізм, крокодилячі сльози по "братському народу" - і починає з неприхованою кровожерливою насолодою смакувати жорстокість завданих по Україні ударів.

Такою поразкою стала Курська операція та нещодавні українські удари безпілотниками по інфраструктурі в РФ.

Раніше російські ЗМІ обов'язково робили приписку про те, що РФ не завдає ударів по цивільних цілях в Україні. Після Курська та палаючого НПЗ під Москвою таких приписок більше немає.

Вони смакують будь-які деталі. Не лінуються відстежувати українські ЗМІ, аби не пропустити жодної подробиці про завдані удари по Київській ГЕС, наших містах, енергетичних об’єктах. Вони навіть вдаються до використання снаф-ефекту - детально про це розповідаємо в моніторингу.

Пропагандисти не бачать, як вони несамохіть створюють образ такого собі агресивного, закомплексованого імпотента, здатного на будь-яку підлість та жорстокість, аби помститися всьому світові за свою неспроможність.

І світ цю неспроможність вже побачив, тепер і самі пропагандисти її підтвердили. Без надії сподіваємось, що колись настане день, коли у них відкриються очі і вони побачать ось цю свою жалюгідність. Принаймні, як каже українська приказка, шила в мішку не втаїш.

А поки що - чекаємо. І читаємо свіжий моніторинг

🔇Київ залишається одним із лише трьох українських обласних центрів, де громадський транспорт зупиняється на час повітряних тривог. Окрім столиці, цим "грішать" Івано-Франківськ і Хмельницький, а навіть у прифронтових Харкові та Запоріжжі під час тривог усе працює.

Тож наразі в Києві зліт МіГа - і "всьо, приїхали!" Це руйнує плани. І дико дратує.

🚖Міська влада пояснює: так дбає про життя громадян. Але це порожні слова. Заборона лише ускладнює життя - і змушує виймати з кишені чималі суми на таксі! Це дискримінує бідніших пасажирів, адже не всі мають змогу їхати на таксі.

Ми проаналізували рух транспорту під час і після повітряної тривоги і наочно довели те, що відчувають усі кияни, але не хоче бачити мерія: ця заборона впливає на роботу транспорту ще дуже довго після відбою.

Дивіться інтерактивну графіку і читайте, що з цим усім можна вдіяти

"Головний мій висновок після БЗВП: війна – не просто небезпечна штука, в першу чергу це важка, дуже важка робота".

Так каже колишній спортивний журналіст Сергій Болотніков, який нещодавно мобілізувався, після проходження учбової підготовки.

"Це реально корисна штука: за місяць нас навчили майже всього", - провадить він. Розповідає, що освоювали стрільбу і тактику, медицину і саперну справу, зв'язок, аеророзвідку, виживання в природі, топографію і статут... Було й інше - щось, звісно, поверхнево, а щось - на достатньому рівні.

Він додає, що йому пощастило з учебкою - бувають і гірші. Розповідає, як зустрів нормальних колег по навчанню, інструктори теж були гідними. Було багато пригод. Але були й деякі розчарування.

Читайте розповідь Сергія Болотнікова

Росіяни люблять погрожувати: можемо повторити. Та чи можуть? Спостерігаємо, і поки що складається враження, що насправді ні.

А українці? Ми не погрожуємо. Ми повторюємо.

Звісно, це трохи жарт, але... Українські бійці зараз працюють на Курському напрямку. Колись це вже було: саме з цих земель гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний починав свій похід на Москву. І ми хочемо показати, як це було.

Для цього ми зібрали історію його походу, а також відтворили на картах шлях війська Сагайдачного до Москви. Окрема "родзинка" - карта, яка показує, якою була Москва на той час, і як там діяли козаки.

Дивіться і читайте за посиланням.

Бонусом - пояснюємо, чому Сагайдачний зі своїми козаками та союзниками-поляками так і не взяв Москву (хоча така можливість існувала)

Що Україні робити з росіянами, які опинилися під нашою окупацією в Курській області? Особливо враховуючи те, що частина з них говорить українською, але як українців себе не ідентифікує. А також враховуючи, що наш контроль над цими територіями може бути тривалим.

Про це говоримо Сергієм Даниловим, керівником проєктів Української миротворчої школи.

На його думку, існує три сценарії:

- Україна йде з цих територій
- Україна залишає ці території за собою
- Ці території входять до складу РФ, але отримують широку проукраїнську автономію

Виходячи з цих сценаріїв, і треба планувати майбутнє, певен Сергій Данилов. Яким воно може бути - читайте в нашій розмові.

P.S. Моніторингу російської пропаганди сьогодні не буде. Команда проєкту пару тижнів на канікулах. Очікуйте повернення моніторингу в жовтні

Хвилинка деанонімізації :)

Привіт, мене звуть Олександра. Я постійна авторка телеграм-каналу ТЕКСТІВ і працюю над цим каналом вже кілька років. Багатьох із вас я знаю з коментарів, а сьогодні пропоную вам ближче познайомитись зі мною.

Нижче до вашої уваги пропоную свою статтю - про досвід збірки першого FPV-дрона в моєму житті.

Відверто кажучи, цей досвід не був простим, адже я ніколи в житті не мала справи з чимось подібним. Паяти для мене було величезним викликом. Однак я відважилась спробувати, тому що в той час в моєму близькому колі та й в усьому суспільстві панували відчай і безнадія через події в Конгресі США, який все ніяк не міг вирішити щодо подальшої допомоги Україні.

Під час роботи над дроном я зрозуміла, що ключовими потребами для мене є час, гроші і мотивація. З мотивацією було все просто, з грошима теж не дуже важко, а от з часом - складно. Коли я одного разу паяла на світанку, бо інших годин просто не було, я думала про те, що час - безцінний.

У статті я намагалась розповісти про свій досвід максимально чесно. Також мої колеги підготували детальні слайди, на яких видно всі етапи виготовлення дрона, за що я їм дуже вдячна. Читайте і дивіться.

P.S. Внизу статті я прикріпила посилання на свій електронний конверт. Якщо ви хочете підтримати мене і допомогти зробити ще один FPV - буду вдячна за будь-який, навіть найменший донат

В останню декаду серпня з'явилися тривожні повідомлення про те, що росіяни отруїли річку Сейм. Перші свідчення були досить непевними: не було ясно, що це за отрута, люди з місць повідомляли лише про те, що вода стала чорною, а риба гине.

Також було неясно, звідки походить забруднення, бо джерело через війну встановити неможливо.

Згодом фахівці дійшли висновку, що ймовірніше за все, Сейм забруднений через скиди з цукрового заводу в прикордонному з Україною російському селищі Тьоткіно. Забруднення - органічне, а це означає, що в воді поменшає кисню. Що зрештою призводить до загибелі риби та іншої річкової фауни.

Пляма рухалася досить швидко, зростала загроза для інших водойм. Сейм - досить повноводна швидка річка, яка заходить в Україну з боку Курської області. Північніше Батурина Сейм впадає в Десну, яка, в свою чергу, незарегульованим руслом швидко несе свої води до Дніпра.

Як поширювалося це забруднення? Які виникли ризики для екосистеми та людей, які живуть на берегах цих річок? Щоб унаочнити це, ми зробили інфографіку - і написали пояснення. Читайте за посиланням

▶️ Яка в нас ситуація із авіапарком?
▶️ Чим можуть допомогти союзники та їхні літаки?
▶️ Як справи із літаками у ворога?

Та чому перевага в повітрі така важлива?

На ці запитання відповідає дружній канал ✙CONFLICT CAPITAL✙ у своєму новому відео. Поширюємо на прохання колег:

https://www.group-telegram.com/conflictcapital/845

Територіальні завоювання Путіна схожі на макові зернятка порівняно з втратами, які почалися в Росії після Першої світової війни. Це - одна з ключових тез довгочиту, який ми підготували, аби показати, як Росія втрачала свої території.

У цьому матеріалі є кілька карт. Деякі з них показують, якою велетенською територією заволоділа спочатку ординська й царська Московія, а після неї Російська імперія. Інші демонструють, як чимала частина з цих здобутків була втрачена.

Ми також розповідаємо, чому Кремль втрачав (і, віримо, буде втрачати) завойовані землі. Експансії дуже часто стає на перешкоді відсталість. Через усвідомлення власної відсталості та нездатності протистояти технологічно розвинутішим державам Москва щоразу змушена принишкнути, розпочати реформи, аби набратися сил, в надії напасти знову.

Цей цикл повторювався вже не раз. Зараз ми бачимо чергову його реалізацію. Але на кожному колі своєї історії агресивна імперія стикається з тим, що вона вже не може набувати - тож мусить добровільно відмовлятися від завойованого.

Хоч текст і довгий, але читається легко. Рекомендуємо, і радимо додивитись до кінця: там карти, які вам мають сподобатися