Notice: file_put_contents(): Write of 3789 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50

Warning: file_put_contents(): Only 8192 of 11981 bytes written, possibly out of free disk space in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Районна бібліотека | Telegram Webview: your_local_library/958 -
Telegram Group & Telegram Channel
​​Сильно потребувала якогось комфортного чтива, а найкомфортніші книжки в моєму уявленні — це ті, де автор просто невимушено теревенить про свої улюблені книжки. Років десять тому таким компаньйоном для мене став Кристофер Фаулер зі збіркою мікроесеїв Invisible Ink: How 100 Great Authors Disappeared. Завдяки їй я відкрила для себе купу нинішніх фаворитів, що тепер фантомно присутні у більшості моїх текстів і подкастів — The Elementals, A High Wind in Jamaica, Here Away From It All...

А сьогодні я залипла в схожій за концепцією книжці Р.Б. Рассела: Fifty Forgotten Books. По суті, він досліджує, як формувався його літературний смак — на прикладі незаслужено маловідомих книг. На цей раз, правда, майже всі перелічені автори мені знайомі — але це не тому, що я офігеть яка знавчиня. Просто Р.Б. Рассел — це та людина, завдяки якій формувався мій власний літературний смак; він — засновник чудового видавництва Tartarus Press, яке перевидає класиків «тихого» горору і дає шанс рукописам початківців (саме «Тартарус» повірили в The Loney, який теж уже можна вважати жанровою класикою).

«П’ятдесят забутих книжок» — це не тільки суб'єктивний канон того-що-треба-перевидати, але й мемуари Рассела як колекціонера і видавця. А ще це дуже мила маленька книжка про те, що називають серендипністю. Шейді букініст намагається звабити юного Рассела — безрезультатно для себе, але по ходу діла відкривши для нього книгу, яка зробить Рассела одним із найкращих британських видавців. Ображений «Тартарусом» письменник-окультист накладає на видавництво страшне прокляття (за допомогою листівки). А пізніше на пошту видавництва приходить сюрприз від іншого мага — друг сім’ї на ім’я Девід Тибет присилає Расселу повне зібрання творів такого собі Роберта Ейкмана. Рассел починає читати і одразу розуміє, що мусить це перевидати. Згодом це рішення сильно вплине на одну молоду, розгублену і трохи самотню дівчину зі сходу України :)

Да — трохи дивно, прокинувшись о четвертій ранку від вибухів, пізніше читати про затишний сімейний бізнес людини, чиї проблеми зводяться до того, що недруги вигнали його з літературного товариства імені Артура Мекена, а спадкоємці Сильвії Таунсенд Ворнер не дають заснувати товариство імені Сильвії Таунсенд Ворнер. (На зло ворогам, він засновує товариство імені графа Стенбока, яке складається з самого Рассела, його дружини, їхнього малолітнього сина і купки знайомих, включно з Джоном Белансом «і привидом Джона Адларда»!) Паралельний світ, правда? Але свою порцію комфорту — хоч і як це сказати, «вікарного»? інтерпасивного? — я отримала, тому дякую нашим британським партнерам!



group-telegram.com/your_local_library/958
Create:
Last Update:

​​Сильно потребувала якогось комфортного чтива, а найкомфортніші книжки в моєму уявленні — це ті, де автор просто невимушено теревенить про свої улюблені книжки. Років десять тому таким компаньйоном для мене став Кристофер Фаулер зі збіркою мікроесеїв Invisible Ink: How 100 Great Authors Disappeared. Завдяки їй я відкрила для себе купу нинішніх фаворитів, що тепер фантомно присутні у більшості моїх текстів і подкастів — The Elementals, A High Wind in Jamaica, Here Away From It All...

А сьогодні я залипла в схожій за концепцією книжці Р.Б. Рассела: Fifty Forgotten Books. По суті, він досліджує, як формувався його літературний смак — на прикладі незаслужено маловідомих книг. На цей раз, правда, майже всі перелічені автори мені знайомі — але це не тому, що я офігеть яка знавчиня. Просто Р.Б. Рассел — це та людина, завдяки якій формувався мій власний літературний смак; він — засновник чудового видавництва Tartarus Press, яке перевидає класиків «тихого» горору і дає шанс рукописам початківців (саме «Тартарус» повірили в The Loney, який теж уже можна вважати жанровою класикою).

«П’ятдесят забутих книжок» — це не тільки суб'єктивний канон того-що-треба-перевидати, але й мемуари Рассела як колекціонера і видавця. А ще це дуже мила маленька книжка про те, що називають серендипністю. Шейді букініст намагається звабити юного Рассела — безрезультатно для себе, але по ходу діла відкривши для нього книгу, яка зробить Рассела одним із найкращих британських видавців. Ображений «Тартарусом» письменник-окультист накладає на видавництво страшне прокляття (за допомогою листівки). А пізніше на пошту видавництва приходить сюрприз від іншого мага — друг сім’ї на ім’я Девід Тибет присилає Расселу повне зібрання творів такого собі Роберта Ейкмана. Рассел починає читати і одразу розуміє, що мусить це перевидати. Згодом це рішення сильно вплине на одну молоду, розгублену і трохи самотню дівчину зі сходу України :)

Да — трохи дивно, прокинувшись о четвертій ранку від вибухів, пізніше читати про затишний сімейний бізнес людини, чиї проблеми зводяться до того, що недруги вигнали його з літературного товариства імені Артура Мекена, а спадкоємці Сильвії Таунсенд Ворнер не дають заснувати товариство імені Сильвії Таунсенд Ворнер. (На зло ворогам, він засновує товариство імені графа Стенбока, яке складається з самого Рассела, його дружини, їхнього малолітнього сина і купки знайомих, включно з Джоном Белансом «і привидом Джона Адларда»!) Паралельний світ, правда? Але свою порцію комфорту — хоч і як це сказати, «вікарного»? інтерпасивного? — я отримала, тому дякую нашим британським партнерам!

BY Районна бібліотека




Share with your friend now:
group-telegram.com/your_local_library/958

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Ukrainian forces have since put up a strong resistance to the Russian troops amid the war that has left hundreds of Ukrainian civilians, including children, dead, according to the United Nations. Ukrainian and international officials have accused Russia of targeting civilian populations with shelling and bombardments. If you initiate a Secret Chat, however, then these communications are end-to-end encrypted and are tied to the device you are using. That means it’s less convenient to access them across multiple platforms, but you are at far less risk of snooping. Back in the day, Secret Chats received some praise from the EFF, but the fact that its standard system isn’t as secure earned it some criticism. If you’re looking for something that is considered more reliable by privacy advocates, then Signal is the EFF’s preferred platform, although that too is not without some caveats. As a result, the pandemic saw many newcomers to Telegram, including prominent anti-vaccine activists who used the app's hands-off approach to share false information on shots, a study from the Institute for Strategic Dialogue shows. The account, "War on Fakes," was created on February 24, the same day Russian President Vladimir Putin announced a "special military operation" and troops began invading Ukraine. The page is rife with disinformation, according to The Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, which studies digital extremism and published a report examining the channel. Andrey, a Russian entrepreneur living in Brazil who, fearing retaliation, asked that NPR not use his last name, said Telegram has become one of the few places Russians can access independent news about the war.
from tr


Telegram Районна бібліотека
FROM American