​Заява з приводу результатів семінару «Проблеми академічної практичної української транскрипції японської мови», який провели в Інституті Сходознавства. 

Ми виступаємо проти спроб затвердити «академічну систему передачі японської мови», яка в корені спирається на систему російського філолога Поліванова. На семінарі не були присутні науковці-філологи, які б представили альтернативні сучасніші напрацювання з цього питання. Адже вони є і вони відобразились у кількох різних системах, зокрема Бондаренка 2011, Коваленка 2012. Відповідно висновки вищезазначеного семінару не можуть розглядатися як об'єктивні.

Питання транскрипції дуже важливе в культурній площині. 

Видавництво «Сафран» від початку свого існування приділяло цьому питанню велику увагу й наразі накопичило певний досвід у розробці українських транскрицій зі східних мов. Ідеться насамперед про практичну транскрипцію з китайської мови.

Цей досвід підказує нашому видавництву, що в питанні транскрипцій слід спиратися на наукові засади, а не керуватися власними звичками чи вподобаннями, і навіть не власним слухом. Тобто наше видавництво обрало метод фонологічної транскрипції, коли засобами рідної мови відтворюються не окремі звуки чи звукові комплекси, як це властиво фонетичним транскрипціям, а взяті в системі фонетичних опозицій відповідної мови, звісно, наскільки це можливо.

І от питання «наскільки це можливо» відкриває інший бік роботи над транскрипціями – врахування особливостей мови, перед якою й постає завдання відтворити «чужі» звуки. І тут ми вважаємо, що українська мова з її фонетичними засобами цілком здатна відтворити багато різноманітних і «химерних» звуків, однак вона буде адаптувати їх до своїх фундаментальних рис, що і потрібно враховувати під час створення транскрипцій.

Тож ми би сформулювали ситуацію транскрибування (передачі чужомовних звуків рідною мовою) через таку дилему: ввести звукові комплекси однієї мови в звуковий потік іншої, максимально зберігаючи при цьому особливості тих комплексів і не «виламуючи руки» при цьому українській мові.

Звертаємось до молодої активної наукової спільноти японістів та україністів та закликаємо долучитися, приділити свій час і увагу для того щоб змінити застарілі підходи в українському японознавсті. Для цього мають бути проведені семінари, конференції на яких японські філологи СПІЛЬНО з українськими філологами пропрацювали би проблемні місця різних систем та узгодили їх. 

Видатний сходознавець Омелян Пріцак, засновник Інституту Сходознавства, зазначив: «Україна була трактована в Росії як провінція, і українська наука повинна була бути провінційною». 

На жаль це досі так, але в наших силах це змінити. 

P.S. Для тих хто хоче розібратися в цій темі глибше, пропонуємо прочитати статтю вміщену в науковому журналі Києво-Могилянської Академії авторства Уляни Головач: «До питання правопису чужомовних власних назв: ще раз про концептуальний підхід та головні принципи.»

http://lcmp.ukma.edu.ua/article/view/272362

​Сьогодні Нобелівську премію миру у 2024 році присудили японській організації постраждалих від ядерного бомбардування Nihon Hidankyo.

Цей глобальний рух виник у серпні 1945 року – у відповідь на атаки атомних бомб, учасники якого невпинно працювали, щоб підвищити обізнаність про катастрофічні гуманітарні наслідки використання ядерної зброї.

«Ядерні держави модернізують і вдосконалюють свої арсенали; нові країни, схоже, готуються отримати ядерну зброю; і звучать погрози використати ядерну зброю у війнах, які тривають. У цей момент історії людства варто нагадати собі, що таке ядерна зброя: найбільш руйнівна зброя, яку коли-небудь бачив світ», – стверджують у Нобелівському комітеті.

На жаль, ми, українці, знаємо що таке ядерні погрози. 

Тому саме цій болючій темі присвячена наша перша японська манґа авторства Фумійо Коно «В цьому куточку світу» (Kono Sekai no Katasumi ni), обидва томи якої побачать світ у 2025. Наступного року виповниться 80 років від часу вибуху двох атомних бомб, які вбили приблизно більше 100 тисяч жителів Хірошіми та Наґасакі. 

Ця манґа також хороше нагадування того, що через мальописи, як і через літературу, можна говорити про дуже серйозні речі. 

​ПЕРЕДПРОДАЖ

Ми довго мовчали після анонсу нашої гарячої новинки – «Міста привидів» – ЛГБТ роману тайванського письменника Кевіна Ченя.

Через певні обставини, наша робота по цьому тайтлу влітку зупинялася, але книжка вже як кілька тижнів друкується в типографії. 

Літературна премія Тайваню 2020 року, кілька інших літературних нагород, переклад 15-ма мовами і, нарешті, українське видання. 

440 сторінок
тверда обкладинка
Передзамовлення відкрито до 20 листопада
Ціна перепродажу 395 грн
РРЦ 460 грн

https://safranbook.com.com/catalog/ghost-town/

На Суспільне. Культура вийшло інтерв'ю з нашою перекладачкою Олександрою Беспалою. Про труднощі в перекладі, транскрибування, першу роботу з великим прозовим текстом «Міста привидів» тощо. 

«Серед найскладніших моментів — культурні особливості, специфічні реалії, відповідники яких відсутні в українській. Тайвань послуговується геть іншою філософсько-релігійною системою, і картина світу, що формувалася у поколіннях, дуже відрізняється української, тому постає питання, як передати усі відповідні елементи тексту так, аби українські читачі сприйняли їх належним чином.
...
Труднощі також полягають у тому, щоб обрати стратегію, коли для певного культурного явища можна обрати український відповідник.»


https://suspilne.media/culture/875531-kozen-novij-pereklad-ce-krok-oleksandra-bespala-pro-te-comu-nam-varto-zvernuti-uvagu-na-azijsku-literaturu/

Кевін Чень — тайванський письменник, перекладач і актор, який зараз мешкає в Німеччині. Невдовзі у видавництві «Сафран» з’явиться його роман «Місто привидів».

📖 За словами автора, ця книжка про сексуальність, емансипацію жінок і сексуальні меншини. Водночас вона про те, як маленьке містечко може відображати у собі історію цілого острова.

➡️ Григорій Семенчук поспілкувався з Кевіном про його дебют в Україні, строкату біографію автора, літературні смаки та про політичні теми.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

​Ми відкриваємо передзамовлення на довгоочікуваний додрук «Історій Сахари» Саньмао!

Хто читав і захоплювався постаттю Софії Яблонської, неодмінно побачить промовисті паралелі. Саньмао і Яблонська дуже схожі. В ХХ столітті не важливо чи це 30-ті роки в Китаї чи 70-ті посеред Сахари переносять нас в світ магії і давніх вірувань. В оповіданні «Викрадення душі» Саньмао фотографує жінок сахараві, а інший чоловік застерігає, що фотоапарат забере їхні душі. Хто пам'ятає та сама історія трапляється і з Яблонською, яка лише крадькома може фотографувати світ навколо себе живучи в Юньнані. 

Зухвала дитяча мрія стати першою жінкою-дослідницею що перетне Сахару, привела вже дорослу Саньмао до загубленого серед пісків містечка Ель-Аюн, столиці тогочасної Іспанської Сахари. Там Саньмао зустріне друзів і недругів, порине у терпку суміш екзотичних культур і відкриє серце справжньому коханню. 

Для письма Саньмао характерні пристрасна жага до мандрів, гострий погляд на деталі, та життя затьмарене трагедією. Її чоловік Хосе, кохання її життя, загинув у аварії під час дайвінгу в 1979 році. В 1991 році Саньмао вчинила самогубство. 

Переклад з китайської – Аліна Дорічева
408 сторінок
Тверда обкладинка
Ціна перепродажу 320 грн
РРЦ 380 грн

https://safranbook.com.com/catalog/sahara-stories/

​АНОНС нашої нової тайванської мальописної серії «Формоза: хроніки чаювання». 

У часи, коли на Формозі чай вулон ще не мав назви, кожен великий Цінський порт заповнювали тисячі вітрильників. По вінця навантажені товарами, вони відпливали за вітром, поверталися до Британії, а тоді їхній товар подорожував усією Європою. Серед найважливіших товарів везли чай – напій, що за популярністю поступався тільки воді.

1865 рік, Тайвань. У відкритий лише кілька років порт Даньшвей стікаються торгові судна й іноземних компаній стає все більше й більше. Це – нова Батьківщина для емігрантів, вільна земля, сповнена шансів та ризиків, і просто рай для шукачів пригод.

Джон Додд – авантюрист і бізнесмен із Шотландії і Лі Чвеньшен – розумний і досвідчений компрадор із Сяменя, що прибув до Тайваню в пошуках нових можливостей.

Ці дві повні протилежності зустрічаються на Формозі для тісної співпраці, виходу на американський ринок, що саме бурхливо розвивається, і ставлять на карту свою мрію – новий продукт: тайванський вулон.


ТОМ 1 вже друкується!
200 сторінок
Спосіб читання: справа наліво
Переклад з китайської (трад.)

Авторка & художниця: Джан Дзія
Переклад: Дарина Моргун
Редагування: Анна Манченко
Коректура: Олександра Зімко
Верстка: Ігор Дунець

Ціна передзамовлення 180 грн
Діє до кінця року

https://safranbook.com.com/catalog/teatime-adventure-vol-1/

​Подія✨️Наступного тижня запрошуємо вас в нововідкриту книгарню Книголенд поговорити про впливові голоси письменниць Азії.

Сучасна світова література нараховує чимало жіночих імен і серед них дедалі сильніше лунають голоси представниць Азії. Після оголошення імені цьогорічної лауреатки Нобелівської премії з літератури в Україні відразу ж заговорили про Хан Ґан і зросла увага до її творів. 

Тим часом українські читачі вже відкрили і полюбили творчість таких відомих азійських письменниць, як Сань Мао й Арундаті Рой. Цього року вийшов переклад повісті ще однієї потужної, але геть невідомої українським книголюбам китайської авторки – Сяо Хон. Також є імена, ще геть невідомі українському читачеві, але які вже не один раз лунали в списках кандидатів на Нобелівську премію – мова про китайську письменницю Цань Сюе.

У нашій бесіді спробуємо з’ясувати, в чому полягає вплив цих жінок на літературу в своїх країнах, і чим вони можуть бути цікаві Україні та світу. 

Учасниці: 
Наталія Ісаєва, китаєзнавиця, завідувачка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та південно-Східної Азії КНУ ім. Т.Г. Шевченка

Надія Кірносова, перекладачка, викладачка КНУ ім. Т.Г. Шевченка
  
Мрідула Гош, доцентка Національного університету “Києво-Могилянська академія” та голова правління Східноєвропейського інституту розвитку

Модеруватиме Олена Тимошенко, проєктна менеджерка для країн Азії в Українському Інституті

Четвер, 5 грудня, 18:00
Київ, вул. Жилянська, 5/60

​ПОДІЯ!

Ми продовжуємо презентувати сучасну азійську літературу в Україні і запрошуємо на презентацію тайванського квір роману «Місто привидів»! 

Головний герой роману Кевіна Ченя тікає від задухи тайванської провінції аж до космополітичного Берліну, але його, здавалося б, ідеальна історія кохання і шлюбу з коханим чоловіком закінчується трагедією. Повернувшись в Тайвань роки по тому, герой Ченя намагається порозумітися не лише зі своєю родиною (сестрами – нещасливо заміжніми, несповна розуму, а то й померлими), але і з самим собою. На зустрічі в книгарні «Сенс на Хрещатику» письменник розповість українським читачам про свій відзначений численними тайванськими літературними нагородами роман, про життя на периферії часу й історії, і про письмо голосами живих і мертвих.

Книга відзначена різноманітними літературними преміями в Тайвані і перекладена багатьма мовами світу.

Учасники: 
Кевін Чень (онлайн), тайванський письменник, автор «Міста привидів». 
Олександра Беспала, китаєзнавиця, перекладачка роману.
Інна Совсун, народна депутатка, ініціаторка законопроєкту про реєстровані партнерства.
Євгенія Федотова, віце-президентка ГО «Ліберально-демократична ліга України»

Модеруватиме Олена Тимошенко, програмна експертка для країн Азії в Українському Інституті

Реєстрація за лінком:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfjNRZjHc4i685S0-F72Ff2df9qFYk56lvs3gbNWumN2fqSdQ/viewform

​АНОНС

Читаємо японську класику!

Дадзай Осаму
НАДЗАХІДНЕ СОНЦЕ.
Повість і коротка проза.

Дадзай Осаму (справжнє ім'я — Цушіма Шюджі; 1909–1948) — класик японського модерного письменства, еґо-белетрист. Поруч із Сакаґучі Анґо та Ода Сакуноске є представником нашумілої в середині ХХ століття неформальної декадентської «школи волоцюг». 

Людина трагічної долі, фатальний чоловік, невпинний траблмейкер для відданих друзів і водночас головний біль і срамота для родини. Дадзай мав напрочуд дивацьку вдачу й настирливо руйнував своє життя. Проте його особливий художній смак, добірний стиль, змішана з гумором тонка іронія і надзвичайна душевна глибина підкорили читачів і водночас викликали неприязнь у деяких колег по цеху (зокрема в Мішіма Юкіо). 

Невимушений стиль, щирість і проникливість у його розповідях про життєві казуси відразу полюбилися читачам. Вершиною творчості став останній виданий за життя письменника бестселер «Надзахідне сонце» (1947). Дослідники часто називають його японською «Сагою про Форсайтів» Голсуорсі або порівнюють із «Будденброками» Манна. Роман не тільки мав шалений успіх, але й став символом аристократичних сімей повоєнної Японії, міць і слава яких нестримно згасала. 

Окрім роману до збірки увійдуть: дебютне оповідання письменника «Поїзд» (1933), «Феєрверк» (1942), автобіографічний есей «Сто видів Фуджі» (1943) та його останній текст, за яким був названий день пам’яті письменника, «Квіт вишні» (1948).

Над виданням працювали:

переклад з японської та передмова Юлія Осадча-Феррейра
літературний редактор Богдан Стороха
коректора Ніка Чулаєвська
дизайнерка Олександра Дорошенко
ілюстратор обкладинки Олександр Козарецький

Готуємось скоро відправляти видання в друк!

Що ж, про вчорашню презентацію «міста привидів» - чесно, я переживала за спілкування з автором, бо мала кейс коли він виявлявся неприємною людиною і після бажання читати його твори зникало, але Кевін виявився дуже милим, одне задоволення слухати його!! Він розповідав про твір, про легалізацію equal marriages (дуже вдало сказано, мені подобається більше ніж same-sex) у Таїланді, також говорив що героєм, якого було найважче описувати була мати, бо він в основу персонажки поклав свою.

Моє питання було про те, чи вклав він щось зі свого життя у твір та чим взагалі надихався під час письма, бо якраз це питання найбільше в спливало в голові поки я до презентації читала книжку 👀 відповідь можете почути на 2 відео

Експіріенс 10000/10 бо ніколи в житті не могла уявити що буду увесь день читати книгу азійського автора, а опісля ввечері піти на розмову з ним і задати питання 🥹

​ПОДІЯ!

Бути іншим – бути собою. 

Запрошуємо вас на нашу презентацію корейського бестселлеру «Мигдаль» в «Сенс на Хрещатику», де ми разом зануримося у світ роману.

На вас чекає:

- Обговорення основних тем, які зачіпає «Мигдаль» – емпатії, відчуження, психологічної травми.

- Аналіз емоційної глибини та соціального контексту книжки. Як вона відображає проблеми сучасного суспільства: відчуження, булінг, стигматизація психічних особливостей. 

- Огляд впливу культури Південної Кореї на сюжет.

- Розмова про письменницю Сон Вонпхьон, її стиль і важливість в сучасній корейській літературі.

- Дискусія з Юлією Ковальчук, перекладачкою роману, яка розповість про виклики й нюанси роботи над текстом.

А ще – цікаві паралелі з популярною корейською культурою, зокрема K-pop!"

Учасниці: 
Юлія Ковальчук, кореєзнавиця, перекладачка роману.
Діана Назаренко, книжкова блогерка «Ді Книжкова»

Модеруватиме Анастасія Черкаська

Реєстрація за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScy476QuYrP1IDRB9CYRz-AN9m7FcJzA1nGt23JI1xiRdhz9g/viewform?usp=send_form