Notice: file_put_contents(): Write of 16463 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50 ✙splendoris △pparent✙ | Telegram Webview: RightSideStrongSide/2028 -
Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Наступна тема — Сполучене Королівство🇬🇧
BY ✙splendoris △pparent✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
The picture was mixed overseas. Hong Kong’s Hang Seng Index fell 1.6%, under pressure from U.S. regulatory scrutiny on New York-listed Chinese companies. Stocks were more buoyant in Europe, where Frankfurt’s DAX surged 1.4%. The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice. Ukrainian forces successfully attacked Russian vehicles in the capital city of Kyiv thanks to a public tip made through the encrypted messaging app Telegram, Ukraine's top law-enforcement agency said on Tuesday. In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS. Although some channels have been removed, the curation process is considered opaque and insufficient by analysts.
from ua
