Telegram Group Search
Докупи: другорядні персонажі, що з'являються суто аби інфодампнути лор, зникаючи після виконання цієї функції,також ніяк не змінюючи головну героїню (якою на жаль досі лишається Малкія-), що є трошки не трошки ледь не початковою помилкою авторів.

Обкладинка досі від художниці, що продає свої роботи росіянам і нині.

Залишається питання більш до себе: нахіба було те дочитувати?

Насправді, відповідь доволі проста. Я витратила на це свої гроші. Це теж, але як людині, що збирається у відносно недалекому майбутньому також оббивати пороги видавництв або ж просто писати кудись у платформу аби це бачили інші - мені важливо знати по пунктах, як саме можна загубити хорошу історію в процесі її безпосередньої реалізації. Так, врешті більшою частиною ти пишеш саме для себе. Силувати з себе щось суто на запит інших ніколи не є виграшною стратегією, але і не враховувати читача, що читає твою історію не знаючи про неї нічого, так само як читача, що згодом може повернутися до неї для повторного ознайомлення теж геть не можна. Своїх бусінок можна любити і за найменший чіх, а от змусити полюбити, проникнутися твоїми творіннями інших - геть інша, складна і клопітка робота.

Тож, зрештою, клинок для мене (як і інші не надто моцні історії) є радше посібником врєдних порад, які краще не повторювати, а також потренувати свої знання роботи сюжетів, знаходячи помилки у чужих роботах, аби у своїх потім цього не допускати.
пікнула собі ще до клинка, а руки /очі/ дійшли тільки зараз за зрозумілих, ahem, причин.
обціють sad girl vibes, смачні описи їжі і не білу вампірку, хоча відгуки доволі різняться. ну побацім, якою ця історія стане для мене.😋
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫣 мені нарешті прийшов мій головний подарунок на день народження від дівчини, і в мене надто мало слів в лексиконі, наскільки цей щоденничок саме те, що я шукала як дуже вередлива до всяких блокнотиків особа.😳
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
подумала, і вирішила принести цікавинки, бо дивилась оцей от есей сумарно два місяці бо дуже кортіло подумати подовше про сам концепт мистецтва у оболонці неіснуючих ігор, головною точкою якого слугували якраз два примірники наведених нижче книжок, і це настільки добре звучить вже від опису з візуальним розбором вмісту, що мені от прям треба, до того ж естетика, дякувати усім кровосісям, цілком моя

Vermis 1
Vermis 2

p.s./навіть якщо картинка самих книжок не ваша, з есеєм все одно наполегливо раджу ознайомитись, особливо якщо ви хоч трошечки творча людина /мотивація до творчості від перегляду прикладається/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
у мене якась особлива образа, коли я старанно майже вперше за рік обираю собі книгу яка абсолютно, залізно точно має мені сподобатись із усіма спектрами гьолхуду, вампіркору, сумними суто вайбами оцього підвішеного стану що найбільш відчутний коли ти десь поміж навчанням і вже надто близьким прям дорослим-дорослим життям, але усе блять руїнить русня, бо оф корс найбільшим показником обізнаності авторки у сфері арту є саме згадка якось там російської лялькарки із додатковим інфодемпом щодо баби яги, ну я їбу і плачу звісно, красно дякую.🥹
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2024/12/26 12:58:03
Back to Top
HTML Embed Code: