Підбірка різних типів гуманоїдів - як уфологичних об'єктів, так і "представників різних космічних рас"
12 січня 2002 р. двоє хлопчаків Jean F. and Nelson C., жителі центральної частини Вілья-Сан-Рафаель в Каламі, Чилі, пережили коротку, і жахливу зустріч з дивною двоногою істотою, зовнішність якої поєднувала в собі риси собаки, качкодзьоба, дикобраза, дикого кабана, кози, ящірки та... м'яча для регбі
Дивна тварина, що пізніше отримала назву Telepathic Football, помітила дітей, встала на задні лапи і підстрибнувши до них, послала телепатичний удар, який діти описали як удар електричним струмом, після чого відскочила і зникла
Детальніше про випадок
Дивна тварина, що пізніше отримала назву Telepathic Football, помітила дітей, встала на задні лапи і підстрибнувши до них, послала телепатичний удар, який діти описали як удар електричним струмом, після чого відскочила і зникла
Детальніше про випадок
Все почалося, коли Жан помітив, що його домашня змія втекла з клітки. Його друг Нельсон теж це помітив і вони діти шукати її на вулиці, серед сміття. Також вони згадали, як півгодини тому їхні собаки дивно почали вити та скавчати.
Раптом приблизно за 30 метрів від місця, де вони стояли, хлопці побачили щось, схоже здалеку на бродячого пса. Друзі негайно підняли каміння, щоб кинути в нього, аби уникнути нападу, але на їхній подив, дивна тварина стояла непорушно та безстрашно - не злякалася і не втікла, як це роблять звичайні собаки.
Незабаром після цього дивна тварина почала рухатися до них - і рухи її, під час ходьби, були дуже дивними, вона використовувала дві ноги одночасно, роблячі дуже маленькі та короткі стрибки, наче кролик. Потім воно зупинилося, підвелося на дві лапи і майже зразу діти почали відчувати якусь енергію, за словами хлопців - "це було схоже на удар електричним струмом у живіт"
Тим часом істота почала вити, видаючі голосний та неприємний звук, та ходячі вертикально, роблячі невеликі стрибки і рухаючи лише однією з ніг.
Хлопці подумали, що вона могла постраждати після того, як вони кидали у неї каміння. Але більш за все їх увагу привернула дивну форму тварини - "це було схоже на м'яч для регбі, але з ногами", - як сказав один з них
Нельсон був загіпнотизований, дивлячись на таку дивну тварину. За його словами, голова у неї була як у великої собаки, мала плоский ніс, наче як у бульдога, його очі були розкосі та блідо-червоного кольору, це можна було помітити, лише коли істота повертала голову з біку у бік, так як це роблять маленькі ящірки.
ЇЇ вуха були пласкими, круглими та великими, руки були короткі, з ліктями, та мали по три пальці. Волосся було як у дикої свині, форма ніг була, як у кози, вони теж мали три пальці - та перетинку, як у качок, але коротшу. Також Нельсон не згадав, чи бачив він на ногах нігті, тому що трава прикривала їх
На вигнутій спині вони змогли помітити вигін хребта, вкритий ще більш густим та жорстким волоссям. За словами хлопців, ці «товщі» волосся росли невеликими окремими ділянками і були спрямовані вниз. Колір більшої частина шерсті тварини був сірим, але хвіст, який здавався втричі більшим, ніж у собаки, насправді був дуже коротким, приблизно 5 сантиметрів у довжину та мав білий кінчик.
Також у момент зустрічі Нельсон стверджував, що почув голос у своїй голові, який казав: «Не дивись, а просто тікай».
CUFOC
Раптом приблизно за 30 метрів від місця, де вони стояли, хлопці побачили щось, схоже здалеку на бродячого пса. Друзі негайно підняли каміння, щоб кинути в нього, аби уникнути нападу, але на їхній подив, дивна тварина стояла непорушно та безстрашно - не злякалася і не втікла, як це роблять звичайні собаки.
Незабаром після цього дивна тварина почала рухатися до них - і рухи її, під час ходьби, були дуже дивними, вона використовувала дві ноги одночасно, роблячі дуже маленькі та короткі стрибки, наче кролик. Потім воно зупинилося, підвелося на дві лапи і майже зразу діти почали відчувати якусь енергію, за словами хлопців - "це було схоже на удар електричним струмом у живіт"
Тим часом істота почала вити, видаючі голосний та неприємний звук, та ходячі вертикально, роблячі невеликі стрибки і рухаючи лише однією з ніг.
Хлопці подумали, що вона могла постраждати після того, як вони кидали у неї каміння. Але більш за все їх увагу привернула дивну форму тварини - "це було схоже на м'яч для регбі, але з ногами", - як сказав один з них
Нельсон був загіпнотизований, дивлячись на таку дивну тварину. За його словами, голова у неї була як у великої собаки, мала плоский ніс, наче як у бульдога, його очі були розкосі та блідо-червоного кольору, це можна було помітити, лише коли істота повертала голову з біку у бік, так як це роблять маленькі ящірки.
ЇЇ вуха були пласкими, круглими та великими, руки були короткі, з ліктями, та мали по три пальці. Волосся було як у дикої свині, форма ніг була, як у кози, вони теж мали три пальці - та перетинку, як у качок, але коротшу. Також Нельсон не згадав, чи бачив він на ногах нігті, тому що трава прикривала їх
На вигнутій спині вони змогли помітити вигін хребта, вкритий ще більш густим та жорстким волоссям. За словами хлопців, ці «товщі» волосся росли невеликими окремими ділянками і були спрямовані вниз. Колір більшої частина шерсті тварини був сірим, але хвіст, який здавався втричі більшим, ніж у собаки, насправді був дуже коротким, приблизно 5 сантиметрів у довжину та мав білий кінчик.
Також у момент зустрічі Нельсон стверджував, що почув голос у своїй голові, який казав: «Не дивись, а просто тікай».
CUFOC
Повідомлення з кримської преси, про те, як двоє маленьких жителів Ялти, брат та сестра, спострерігали в небі 16-го березня 1990 року проліт дивних об'єктів світло-коричньового коліру.
Більше про ці кримські НЛО
Більше про ці кримські НЛО
Жителька Ялти, дев'ятирічна Ірина Шиян принесла до редакції два малюнки з зображеннями дивних об'єктів.
16 березня вона з восьмирічним братом йшла вулицею Руданського і зупинилася недалеко від рибкомбінату пограти з собачкою. Було близько 10-45 ранку, раптом пролунав настільки гучний гул, що маленького Сашка на кілька хвилин приголомшив. Діти підняли голови і високо в небі побачили світло-коричневе тіло, яке на великій швидкості рухалося у бік Массандри.
Воно не було схоже на літак ні розміром, ні кольором, ні формою. На його поверхні були розкидані "вікна" ніби хтось придавив поверхню пальцями. Тіло оберталося навколо своєї осі. Коли один НЛО вже ховався на горі, з'явився другий, потім третій
Діти чітко розглянули на крилах схожих на крила літака, тільки вістрям спрямовані вперед, знаки, що нагадують цифри 1, 7 і знак "мінус" між ними, впритул до цифри "1" - прямокутні "віконця", на одній стороні розтягнуті в ширину, на іншій - у довжину
В основі тіла, схожого на кулю, дугоподібні "двері", затягнуті блакитною плівкою Крізь неї проглядали вогники - два сині, два жовті, один червоний. На "носі" об'єкта та на кінцях крил дуже яскраві, "як сонця", вогні. НЛО залишали легкий, блакитно-коричневий слід, який швидко зник.
Потім дівчинка додала що в цей час проходила вулицею старенька з собачкою під час гулу собачка так притиснулася до землі, що старенька не могла її підняти.
Про своє спостереження діти повідомили вдома, старший брат припустив, що це знімали кіно, але мама посадила їх у різні кімнати і попросила намалювати тільки що побачене.
Цього ж дня, 16 березня, о 6-45 ранку, з вікна свого будинку на вулиці Найденова І.Г. Мараховський спостерігав осторонь Массандри об'єкт, що летить високо в небі, явно не схожий на літак, "кольори бурого помідора" - він рухався на південь, потім завис і змінив напрямок
З копії газетної вирізки нотатки "Глазами ребенка" у спецвипуску дайджесту повідомлень преси про "літаючі тарілки", Рига, 1990
16 березня вона з восьмирічним братом йшла вулицею Руданського і зупинилася недалеко від рибкомбінату пограти з собачкою. Було близько 10-45 ранку, раптом пролунав настільки гучний гул, що маленького Сашка на кілька хвилин приголомшив. Діти підняли голови і високо в небі побачили світло-коричневе тіло, яке на великій швидкості рухалося у бік Массандри.
Воно не було схоже на літак ні розміром, ні кольором, ні формою. На його поверхні були розкидані "вікна" ніби хтось придавив поверхню пальцями. Тіло оберталося навколо своєї осі. Коли один НЛО вже ховався на горі, з'явився другий, потім третій
Діти чітко розглянули на крилах схожих на крила літака, тільки вістрям спрямовані вперед, знаки, що нагадують цифри 1, 7 і знак "мінус" між ними, впритул до цифри "1" - прямокутні "віконця", на одній стороні розтягнуті в ширину, на іншій - у довжину
В основі тіла, схожого на кулю, дугоподібні "двері", затягнуті блакитною плівкою Крізь неї проглядали вогники - два сині, два жовті, один червоний. На "носі" об'єкта та на кінцях крил дуже яскраві, "як сонця", вогні. НЛО залишали легкий, блакитно-коричневий слід, який швидко зник.
Потім дівчинка додала що в цей час проходила вулицею старенька з собачкою під час гулу собачка так притиснулася до землі, що старенька не могла її підняти.
Про своє спостереження діти повідомили вдома, старший брат припустив, що це знімали кіно, але мама посадила їх у різні кімнати і попросила намалювати тільки що побачене.
Цього ж дня, 16 березня, о 6-45 ранку, з вікна свого будинку на вулиці Найденова І.Г. Мараховський спостерігав осторонь Массандри об'єкт, що летить високо в небі, явно не схожий на літак, "кольори бурого помідора" - він рухався на південь, потім завис і змінив напрямок
З копії газетної вирізки нотатки "Глазами ребенка" у спецвипуску дайджесту повідомлень преси про "літаючі тарілки", Рига, 1990
Яйцеподібний корабель довжиною близько 18 футів, з "екіпажем" під прозорим куполом який рано вранці 23 жовтня 1954 року приземлився за кілька десятків ярдів від Кармело Папотто, який війшов оглянути своє поле в Тріполі, Лівія.
Більше про випадок
Більше про випадок
Близько 3:00 ранку 25 жовтня 1954 року Кармело Папотто, громадянин Португалії, оглядав територію своєї італійської сільськогосподарської компанії, розташованої в Тріполі, Лівія, коли раптом побачив, як спускаєтся з неба дивний, мовчазний артефакт.
Це був яйцеподібний об’єкт довжиною близько 5 метрів і висотою 3 метри, нижня частина якого була зроблена з металу, типу алюмінія а верхня - з прозорого матеріалу. Задня частина, за словами свідка, «мала аеродинамічну форму автомобіля, з хвостом, ймовірно, функціонував як кермо».
Верхня половина виглядала "кристалічною" і дуже яскраво підсвічувала нижню світлом металічного типу, який випромінювався близько до 4 м.; також там було 2 циліндричні виступаючі труби та Y-подібна колісна ходова частина - дві конічні труби, які, за словами свідка, були схожі на гармати в передній частині. Крім того, у НЛО було два вогні з боків схожі на антени, один спереду і один позаду
Спочатку італійський інженер думав, що це може бути військовий гелікоптер США, який потрапив у аварію, або навіть - що секретний військовий прототип.
Далі за словами Кармело Папотто, об'єкт розгорнув шасі, звук якого був схожий на компресор, який використовується для накачування шин. Ноги артефакту складалися з шести коліс. Коли НЛО приземлився на зораному полі, приблизно за 10 метрів від свідка, пан Папотто побачив у центрі драбину. Він міг побачити всередині артефакту шість гуманоїдів, які повільно рухалися. Свідок подумав, що це військові США. Вони усі були одягнені в жовтий одяг та в протигазах.
Коли один із членів екіпажу на мить зняв маску, його обличчя стало цілком нормальним, звичайним людським. Один також носив навушники; всі шість істот у жовтому мали перед собою панелі приладів.
Коли свідок поклав руку на драбину, щоб піднятися, його вдарило струмом. Одна з істот сказала йому не просуватися. Екіпаж, здавалося, був чимось постійно зайнятий усередині об'єкта . Папотто казав, що всередині пристрою було декілька стільців, столів та радіоапарат, яким керував гуманоїд у «навушниках», з яких виходили численні кабелі.
Через кілька хвилин одна з істот торкнулася кнопки, і механічний пристрій у формі ковпака впав біля одного з коліс і почав замінювати його іншим. Приблизно через 20 хвилин НЛО піднявся приблизно на 50 метрів і без звуку зник - вилетів із запаморочливою швидкістю на схід
Пізніше дослідники виявили на землі прямокутні сліди шириною близько 10 сантиметрів і дуже схожі на звичайні шини. Сліди від коліс об’єктів були розташовані по два попарно на відстані приблизно 10 сантиметрів. Вони також знайшли синю речовину, яку відправили на аналіз, але результати так і не були оприлюднені
Jacques Vallee, Passport to Magonia citing Clypeus / Josè Antonio Caravaca
Це був яйцеподібний об’єкт довжиною близько 5 метрів і висотою 3 метри, нижня частина якого була зроблена з металу, типу алюмінія а верхня - з прозорого матеріалу. Задня частина, за словами свідка, «мала аеродинамічну форму автомобіля, з хвостом, ймовірно, функціонував як кермо».
Верхня половина виглядала "кристалічною" і дуже яскраво підсвічувала нижню світлом металічного типу, який випромінювався близько до 4 м.; також там було 2 циліндричні виступаючі труби та Y-подібна колісна ходова частина - дві конічні труби, які, за словами свідка, були схожі на гармати в передній частині. Крім того, у НЛО було два вогні з боків схожі на антени, один спереду і один позаду
Спочатку італійський інженер думав, що це може бути військовий гелікоптер США, який потрапив у аварію, або навіть - що секретний військовий прототип.
Далі за словами Кармело Папотто, об'єкт розгорнув шасі, звук якого був схожий на компресор, який використовується для накачування шин. Ноги артефакту складалися з шести коліс. Коли НЛО приземлився на зораному полі, приблизно за 10 метрів від свідка, пан Папотто побачив у центрі драбину. Він міг побачити всередині артефакту шість гуманоїдів, які повільно рухалися. Свідок подумав, що це військові США. Вони усі були одягнені в жовтий одяг та в протигазах.
Коли один із членів екіпажу на мить зняв маску, його обличчя стало цілком нормальним, звичайним людським. Один також носив навушники; всі шість істот у жовтому мали перед собою панелі приладів.
Коли свідок поклав руку на драбину, щоб піднятися, його вдарило струмом. Одна з істот сказала йому не просуватися. Екіпаж, здавалося, був чимось постійно зайнятий усередині об'єкта . Папотто казав, що всередині пристрою було декілька стільців, столів та радіоапарат, яким керував гуманоїд у «навушниках», з яких виходили численні кабелі.
Через кілька хвилин одна з істот торкнулася кнопки, і механічний пристрій у формі ковпака впав біля одного з коліс і почав замінювати його іншим. Приблизно через 20 хвилин НЛО піднявся приблизно на 50 метрів і без звуку зник - вилетів із запаморочливою швидкістю на схід
Пізніше дослідники виявили на землі прямокутні сліди шириною близько 10 сантиметрів і дуже схожі на звичайні шини. Сліди від коліс об’єктів були розташовані по два попарно на відстані приблизно 10 сантиметрів. Вони також знайшли синю речовину, яку відправили на аналіз, але результати так і не були оприлюднені
Jacques Vallee, Passport to Magonia citing Clypeus / Josè Antonio Caravaca
Зустріч з гуманоідами у синіх костюмах, які повідомили свідку, що вони "з Юпітера", Луанда, Ангола, 1970 рік
Більше про випадок
Більше про випадок
Свідок, якого називають паном X, громадянин Португалії, на той час жив в Анголі, де керував там компанією протягом 30 років. Якось увечері він вийшов на полювання в кущі. Там він раптово відчув, як щось наближається позаду нього. Він обернувся і побачив щось у небі, що спочатку він прийняв за гелікоптер. Він припустив, що це може бути аварійна посадка, і побіг до місця події, щоб, можливо, допомогти пілотам.
Наблизившись до місця, він зрозумів, що об'єкт був настільки яскравим, що йому довелося заплющити очі від того дуже яскравого блиска. Коли він підійшов ще ближче, то побачив щось, що його дуже вразило. Об'єкт був не гелікоптером, а явно справжнім НЛО, який з відстані, здавалося, мав діаметр п'ять метрів, але насправді було набагато більше, можливо, 50 метрів. Його форма, як описав пан X, була круглою, з одного боку пристрою виривалися чорний дим та вогонь. Коли об'єкт приземлилося, вийшло шасі, схоже на триногу.
Зовсім розгублений, він все ще хотів запропонувати свою допомогу. У той час з вершини об'єкта спустилися металеві сходи, і по них вийшли п'ятеро людей. Вони мали дивні сині, схожі на водолазні, костюми, які сяяли так яскраво, що різало очі свідка. Ці чоловіки були в шоломах із матеріалу, схожого на скло, з якоюсь блискучою металевою кришкою зверху, з якої виходила трубка і з'єднувалася з ротом та лобом. Два інші шланги тяглися ззаду і були з'єднані двома металевими пристроями на спині істот. У чоловіків також, здавалося, було кілька пристроїв, схожих на мотузки на спинах. Вони також носили довгі рукавички до ліктя та черевики з великими блискучими металевими підборами. Всі вони виглядали дуже по-людськи, як справжні люди, а один з них, який, мабуть, був найстаршим (або, можливо, лідером) групи, носив на грудях велику блискучу медаль з емблемою у вигляді «вогнедишного дракона», оточеного зірками. Усі чоловіки були на зріст приблизно від 1,90 до 2 м. У них були світлі очі, біла шкіра і темне волосся. Найстарший був трохи вищим.
Далі ====>>
Наблизившись до місця, він зрозумів, що об'єкт був настільки яскравим, що йому довелося заплющити очі від того дуже яскравого блиска. Коли він підійшов ще ближче, то побачив щось, що його дуже вразило. Об'єкт був не гелікоптером, а явно справжнім НЛО, який з відстані, здавалося, мав діаметр п'ять метрів, але насправді було набагато більше, можливо, 50 метрів. Його форма, як описав пан X, була круглою, з одного боку пристрою виривалися чорний дим та вогонь. Коли об'єкт приземлилося, вийшло шасі, схоже на триногу.
Зовсім розгублений, він все ще хотів запропонувати свою допомогу. У той час з вершини об'єкта спустилися металеві сходи, і по них вийшли п'ятеро людей. Вони мали дивні сині, схожі на водолазні, костюми, які сяяли так яскраво, що різало очі свідка. Ці чоловіки були в шоломах із матеріалу, схожого на скло, з якоюсь блискучою металевою кришкою зверху, з якої виходила трубка і з'єднувалася з ротом та лобом. Два інші шланги тяглися ззаду і були з'єднані двома металевими пристроями на спині істот. У чоловіків також, здавалося, було кілька пристроїв, схожих на мотузки на спинах. Вони також носили довгі рукавички до ліктя та черевики з великими блискучими металевими підборами. Всі вони виглядали дуже по-людськи, як справжні люди, а один з них, який, мабуть, був найстаршим (або, можливо, лідером) групи, носив на грудях велику блискучу медаль з емблемою у вигляді «вогнедишного дракона», оточеного зірками. Усі чоловіки були на зріст приблизно від 1,90 до 2 м. У них були світлі очі, біла шкіра і темне волосся. Найстарший був трохи вищим.
Далі ====>>
Коли ці істоти зійшли з корабля, Х. підійшов до них. Він помітив що один із них ніс у руці дивний інструмент і зробив їм знак рукою, знак привітання та миру, який використовувався місцевими тубільцями. Це змусило гуманоїдів відсахнутися від свідка, здавалося, що цей жест їх налякав. Лідер заговорив з іншими душе швидкою невідомоюта та пронизливою мовою. Потім повернувся до X. і заговорив p ним мелодійною іспанською мовою, повідомивши, що вони з планети під назвою «TIOS», яку ми, земляни, знаємо як Юпітер. А далі він почухав спину свідка, і це за ним повторили всі інші четверо прибульців. У цей момент свідок відчув себе сонним, його голова запаморочилася, і він не міг говорити, хоча у той же час лідер продовжував говорити зі свідком і дивувався, як вони могли зустріти людину, схожу на них. Він стверджував, що вони тут, щоб допомогти землянам та отримати речовини, які їм необхідні.
Потім лідер запросив X. оглянути їхній корабель і свідок дозволив підняти себе на борт - у цей момент його охопила паніка, він відчув себе «мурахою» у їхній присутності. Усередині корабель був яскраво висвітлений невідомим джерелом світла, X. побачив сотні приладів та незрозумілих плат живлення, моніторів тощо. Лідер сказав йому, що корабель живиться від якоїсь форми електрики. Його відвели до кімнати, яка нагадувала лабораторію, на стіні там висіли великі карти. І там X. побачив ще, близько 15 інших прибульців, йому здалося, що то були "науковці". Далі свідка відвели в «інженерний зал», там він побачив те, що йомк здалося великими турбінами, що «димилися», з'єднаними кабелями. Там також було обладнання, схоже на трансформатори. Свідка невдовзі вивели з корабля, і істои та їх корабель зникли, але перед цим пообіцяли повернутися.
Згідно з інформацією, наданою племінником свідка, X, мабуть, зазнав ще одного контакту, про який відмовився говорити. Після цієї зустрічі він сильно захворів і, зрештою, був змушений лягти до лікарні в Лісабоні. Лікарі не змогли поставити задовільний діагноз щодо того, що було причиною хвороби X. Він помер у 1973 році, і, за словами його племінника, під час розтину було виявлено, що його органи позеленіли. X ніколи не обговорював цей інцидент ні з ким, окрім своєї сім'ї.
UFO Information # 1, 1981 citing Jose Garrido in ‘UFO Nachrichten’ nr. 245, June 1977
Потім лідер запросив X. оглянути їхній корабель і свідок дозволив підняти себе на борт - у цей момент його охопила паніка, він відчув себе «мурахою» у їхній присутності. Усередині корабель був яскраво висвітлений невідомим джерелом світла, X. побачив сотні приладів та незрозумілих плат живлення, моніторів тощо. Лідер сказав йому, що корабель живиться від якоїсь форми електрики. Його відвели до кімнати, яка нагадувала лабораторію, на стіні там висіли великі карти. І там X. побачив ще, близько 15 інших прибульців, йому здалося, що то були "науковці". Далі свідка відвели в «інженерний зал», там він побачив те, що йомк здалося великими турбінами, що «димилися», з'єднаними кабелями. Там також було обладнання, схоже на трансформатори. Свідка невдовзі вивели з корабля, і істои та їх корабель зникли, але перед цим пообіцяли повернутися.
Згідно з інформацією, наданою племінником свідка, X, мабуть, зазнав ще одного контакту, про який відмовився говорити. Після цієї зустрічі він сильно захворів і, зрештою, був змушений лягти до лікарні в Лісабоні. Лікарі не змогли поставити задовільний діагноз щодо того, що було причиною хвороби X. Він помер у 1973 році, і, за словами його племінника, під час розтину було виявлено, що його органи позеленіли. X ніколи не обговорював цей інцидент ні з ким, окрім своєї сім'ї.
UFO Information # 1, 1981 citing Jose Garrido in ‘UFO Nachrichten’ nr. 245, June 1977