group-telegram.com/ukrainian_art_crossroads/139
Last Update:
… це наше лихо, – що ми слов'яни, що ми близькі до великоросів. Україну жде погана перспектива в Росії, перспектива темна, як ніч, і тільки нові українські інтеліґентні національні сили світять в тому темному будущому часі, як зірниця ранком. Сходь же, зоре, і поведи за собою пишне літнє гаряче сонце, щоб воно освітило всю Україну, прогнало сумну, пекельну ніч і повело за собою ясний день науки і просвіти – і волі, волі, волі... Наше будуще в чужих руках, але… і в наших! Україна буде й мусить домагатись права свої національности, свого язика в усіх школах і в громадянській жизні, в адміністрації, права вільної преси, права заводити усякі наукові й суспільні товариства, які потрібні для широкого ліберально-проґресивного розвиття усієї маси нації зверху до самого дна.
✍️📚 Іван Нечуй-Левицький «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини» 1878
Таке сьогодні пророцтво від всім відомого класика. Написано 144 роки тому. Чи було це ще колись настільки ж актуально, як сьогодні? Певно, було завжди, та не всі бачили.
Тримаймося! Зірниця вже сходить! 💙💛
👩🎨 🎨 Кароліна Ускакович / Антон Пчолкін / «Бабель»
BY Перехресні стежки
Share with your friend now:
group-telegram.com/ukrainian_art_crossroads/139