26 листопада вийдуть в Німеччині мемуари Ангели Меркель
В медіа вже є доступні деякі частини мемуарів , в тому числі про Україну
У тексті з мемуарів Ангели Меркель описується її погляд на події навколо саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році та питання потенційного приєднання України та Грузії до Альянсу. Особливу увагу приділено політичному контексту, аргументам проти надання Україні та Грузії статусу Плану дій щодо членства (MAP), а також ролі Росії у цьому процесі. Нижче наведено ключові моменти.
Україна та Грузія: аргументи проти надання MAP
Невирішені конфлікти та внутрішні виклики: • На території України, зокрема в Криму, базувалася Чорноморська флотилія Росії, що створювало безпрецедентну ситуацію для НАТО. Меркель вказує, що жодна країна-кандидат на вступ до НАТО раніше не перебувала в такому ступені військової взаємозалежності з іншою державою, як Україна з Росією. • Українське суспільство було розділене щодо вступу до НАТО: “Лише меншість населення підтримувала членство країни в Альянсі”. • У Грузії існували територіальні конфлікти в Абхазії та Південній Осетії, які також суперечили правилам НАТО щодо прийняття нових членів. Вплив на НАТО: • Прийняття нових членів, за словами Меркель, повинно було посилювати безпеку не лише для цих країн, але й для самого Альянсу. Вона наголошує: “Членство не може бути автоматичним, якщо країна подала заявку”. • Були побоювання, що надання MAP Україні та Грузії могло спровокувати Росію, з якою НАТО не мало узгодженої стратегії взаємодії.
Позиція Росії: • У тексті згадується, що в Бухаресті НАТО не надала MAP Україні та Грузії, але водночас заявила про можливість їхнього членства в майбутньому. Це, на думку Меркель, викликало різку реакцію Володимира Путіна, який сприйняв це як “оголошення війни”.
• Меркель згадує слова Путіна, сказані їй особисто: “Ти не будеш вічно федеральною канцлеркою. А вони стануть членами НАТО. І я цього хочу уникнути.” На це вона відповіла йому подумки(лол) : “А ти не будеш вічно президентом”.
Росія: сприйняття НАТО та реакція Путіна
. Промова Путіна на Мюнхенській конференції 2007 року:
Путін звинувачував Захід у нав’язуванні своїх норм іншим країнам, зокрема через військові операції, такі як війна в Іраку. Ця промова, за словами Меркель, відобразила прагнення Путіна повернути Росії статус наддержави, що домінує на міжнародній арені.
Стратегія Росії після розпаду СРСР: • Меркель зазначає, що після 2000 року Путін намагався відновити вплив Росії у світі, зосереджуючись на військових та безпекових питаннях, а не на створенні демократії чи економічного процвітання. • Росія, за словами Меркель, залишалася “геополітично незамінною”, зокрема через її статус постійного члена Ради Безпеки ООН і ядерний потенціал. Складнощі діалогу з Росією: Меркель підкреслює, що хоча Росія поводиться агресивно та непередбачувано, її не можна ігнорувати. Вона критикує підхід деяких країн Центральної та Східної Європи, які хотіли “щоб Росія просто зникла”. Водночас вона зазначає, що їхня позиція зрозуміла, враховуючи історичний досвід радянської окупації.
Роздуми Меркель про наслідки
• Меркель відзначає, що відсутність узгодженої стратегії НАТО щодо Росії виявилася серйозною проблемою. • Вона також висловлює занепокоєння, що період між наданням MAP і фактичним членством залишив би Україну та Грузію вразливими, бо в цей час вони були б без гарантій безпеки, передбачених статтею 5 НАТО, і РФ могла б цей час на них напасти.
26 листопада вийдуть в Німеччині мемуари Ангели Меркель
В медіа вже є доступні деякі частини мемуарів , в тому числі про Україну
У тексті з мемуарів Ангели Меркель описується її погляд на події навколо саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році та питання потенційного приєднання України та Грузії до Альянсу. Особливу увагу приділено політичному контексту, аргументам проти надання Україні та Грузії статусу Плану дій щодо членства (MAP), а також ролі Росії у цьому процесі. Нижче наведено ключові моменти.
Україна та Грузія: аргументи проти надання MAP
Невирішені конфлікти та внутрішні виклики: • На території України, зокрема в Криму, базувалася Чорноморська флотилія Росії, що створювало безпрецедентну ситуацію для НАТО. Меркель вказує, що жодна країна-кандидат на вступ до НАТО раніше не перебувала в такому ступені військової взаємозалежності з іншою державою, як Україна з Росією. • Українське суспільство було розділене щодо вступу до НАТО: “Лише меншість населення підтримувала членство країни в Альянсі”. • У Грузії існували територіальні конфлікти в Абхазії та Південній Осетії, які також суперечили правилам НАТО щодо прийняття нових членів. Вплив на НАТО: • Прийняття нових членів, за словами Меркель, повинно було посилювати безпеку не лише для цих країн, але й для самого Альянсу. Вона наголошує: “Членство не може бути автоматичним, якщо країна подала заявку”. • Були побоювання, що надання MAP Україні та Грузії могло спровокувати Росію, з якою НАТО не мало узгодженої стратегії взаємодії.
Позиція Росії: • У тексті згадується, що в Бухаресті НАТО не надала MAP Україні та Грузії, але водночас заявила про можливість їхнього членства в майбутньому. Це, на думку Меркель, викликало різку реакцію Володимира Путіна, який сприйняв це як “оголошення війни”.
• Меркель згадує слова Путіна, сказані їй особисто: “Ти не будеш вічно федеральною канцлеркою. А вони стануть членами НАТО. І я цього хочу уникнути.” На це вона відповіла йому подумки(лол) : “А ти не будеш вічно президентом”.
Росія: сприйняття НАТО та реакція Путіна
. Промова Путіна на Мюнхенській конференції 2007 року:
Путін звинувачував Захід у нав’язуванні своїх норм іншим країнам, зокрема через військові операції, такі як війна в Іраку. Ця промова, за словами Меркель, відобразила прагнення Путіна повернути Росії статус наддержави, що домінує на міжнародній арені.
Стратегія Росії після розпаду СРСР: • Меркель зазначає, що після 2000 року Путін намагався відновити вплив Росії у світі, зосереджуючись на військових та безпекових питаннях, а не на створенні демократії чи економічного процвітання. • Росія, за словами Меркель, залишалася “геополітично незамінною”, зокрема через її статус постійного члена Ради Безпеки ООН і ядерний потенціал. Складнощі діалогу з Росією: Меркель підкреслює, що хоча Росія поводиться агресивно та непередбачувано, її не можна ігнорувати. Вона критикує підхід деяких країн Центральної та Східної Європи, які хотіли “щоб Росія просто зникла”. Водночас вона зазначає, що їхня позиція зрозуміла, враховуючи історичний досвід радянської окупації.
Роздуми Меркель про наслідки
• Меркель відзначає, що відсутність узгодженої стратегії НАТО щодо Росії виявилася серйозною проблемою. • Вона також висловлює занепокоєння, що період між наданням MAP і фактичним членством залишив би Україну та Грузію вразливими, бо в цей час вони були б без гарантій безпеки, передбачених статтею 5 НАТО, і РФ могла б цей час на них напасти.
Friday’s performance was part of a larger shift. For the week, the Dow, S&P 500 and Nasdaq fell 2%, 2.9%, and 3.5%, respectively. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights. A Russian Telegram channel with over 700,000 followers is spreading disinformation about Russia's invasion of Ukraine under the guise of providing "objective information" and fact-checking fake news. Its influence extends beyond the platform, with major Russian publications, government officials, and journalists citing the page's posts. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion.
from us
