В середу 25 вересня розпочнемо читання більш великої праці, а саме переклад монографії Моріса Ґодельє «Племена в історії та віч-на-віч з державами» (2010). В першій частині книги М. Ґодельє — один з найбільш крупних французьких антропологів досліджує процес виникнення, еволюції й трансформації племінних спільнот. Зокрема він звертає увагу на те, що племена не стали в новійшій історії анахронізмом, а навпаки, в світовій політиці початку XXI ст. деякі племені об'єднання грають зростаючу роль. Друга частина книги представляє собою інтерв'ю французького антрополога (листопад 2013, Париж), в якому він розкриває своє відношення до наукового спадку К. Леві-Стросса та розуміння ролі релігій з історією в сучасному світі. Третя частина книги — дослідження, в якому реконструюється інтелектуальна біографія й теорії релігії М. Ґодельє.

Отож, чекаємо знов на всіх бажаючих!

#НАрх_штудії

Недавно прочитав захоплююче есе Хакіма Бея "Ніцшеанський слід". У ньому він описує утопічний експеримент, який розгорнувся на північному сході Румунії (у Добруджі) у 1918-1919 роках. Гурток інтелектуалів скористався хаосом по завершенню Першої Світової війни й взяв під свій контроль маленьке провінційне містечко, щоб упорядкувати життя у ньому згідно заповітів Фрідріха Ніцше.

Але є нюанс, і дуже суттєвий...

https://drukarnia.com.ua/articles/bliskucha-ilyuziya-nicsheanskoyi-utopiyi-6fYDZ

#НАрх_витяги

Кожна наука - це впорядкування, спрощення, перетравлювання для потреб інтелекту того, що не можна перетравити... Щоб вивчати історію, треба спершу знати, що ми тим своїм вивченням прагнемо до чогось неможливого, а проте необхідного, надзвичайно важливого. Вивчати історію означає поринути в хаос і все ж таки зберегти віру в лад і сенс. Це дуже важливе завдання, а, може, навіть трагічне.

Герман ГЕССЕ, "Гра в бісер" (1943)

🍁 Сьогодні — осіннє Рівнодення! 🌞
🍃 Цьогорічне Світило віддало всю свою силу, й тепер доживатиме останню чверть свого чергового життя. Залишки його тепла, яких ставатиме все менше із кожним днем, дають час не лише нам, для насолоди Природою, а й всім видам у цьому світі — закінчити цьогорічні справи та підготуватись до зими 🍂
Тож використай цей час із задоволенням та у дикому довкіллі, поки Сонце вже готується спочити 🥀

Неоархаика))

Привіт від редакції журналу сучасної лібертарної думки "Низовина". Півроку ми готувалися до запуску проєкту і нарешті це сталося — ми виходимо в світ!

Ми створили сучасний український онлайн-журнал про анархізм. Свою місію ми вбачаємо у поширені, розвитку і культивуванні лібертарних ідей в Україні. Через переклади іноземних творів і авторські статті сучасних анархістів та анархісток ми воліємо посилити позиції українського анархізму на міжнародній лібертарній сцені. Для цього ми надаємо можливість публікуватися у нашому журналі та шукаємо нових авторів і авторок з оригінальними ідеями і концепціями.

Детальніше про нас на нашому сайті: https://nyzovyna.com/about-us

Наша перша публікація — це стаття класика анархізму Петра Кропоткіна "Анархізм" (розділ "Введення в Анархізм"), яку він написав спеціально для Британської енциклопедії.

Текст складається з кількох частин, в яки Кропоткін наводить базове визначення "анархізму" як філософської ідеї, описує політико-економічні концепції анархістського (безвладного) суспільства, розглядає історію розвитку анархістських ідей від Стародавньої Греції до 1904 року. Останній розділ розповідає про ідеї, організації та структури, що вплинули на розвиток анархістських рухів та ідей.

Читати статтю

"Низовина" в Telegram та Instagram

#НАрх_ідея

Оскільки дуже імовірно, що діти в майбутньому зустрінуть жорстоких ворогів, дозвольте їм щонайменше почути про хоробрих лицарів та героїчну відвагу [або: героїчний кураж]. Інакше ви зробите їхню долю не світлішою, а тільки більш похмурою.

Клайв Стейплз ЛЬЮЇС

Варто додати, що архетип хороброго лицаря - це не потворні "супергерої", завжди відділені від "натовпу", який вони "рятують". Всотуючи історії про лицарів, хлопчики вчаться дивитися у обрій, сповнений мандрами, мріяти про рукоять меча у долоні та скарби драконячої мудрості.

#НАрх_витяги
#радикальна_етнографія

Якщо уявити собі історика науки, що розглядає речі з точки зору племені хіваро або з [традиційного] Китаю, то і Аристотель, і Декарт, і Ньютон виявляться зовсім не тими, хто відкрив таємниці об'єктивного існування нелюдських істот і закони, що ними керують. Вони постануть будівничими оригінальної та екзотичної теорії, готовими представити на суд більшої частини людства свою власну систему ієрархічних і систематичних взаємовідносин у світі.

Філіп ДЕКОЛЯ (DESCOLA), Потойбіч природи та культури (2005)

#НАрх_ідея

Декілька років тому в одній відомій батьківській групі сучасні мамаші почали колективно скаржитися на жорстокість і абсурдність традиційних казок. Ну, що там завжди когось їдять, частини тіла відрубують; Баба з Дідом відмовляються від чарівної інвестиції в їхню старість на користь звичайного яєчка і т.п. Дехто почав розповідати, як вони видозмінюють казки начебто для "душевного спокою" їхніх чад. Одна, наприклад, завершує казку "Вовк і семеро козенят" таким чином: Коза і Вовк стрибають в лісі через яму, Вовк падає, Коза кличе мисливців, вони РОБЛЯТЬ ВОВКУ ОПЕРАЦІЮ і дістають із нього козенят, потім переводять Вовка на рибне харчування, і він стає для мисливців найкращим другом.

Здається, більшої психологічної диверсії проти дітей годі й уявити. Ці сюжети розповідалися тисячоліттями (і це не перебільшення - строго академічні дослідження Юрія Берьозкіна це підтверджують), причому раніше, як відомо, казки були ще більш жорстокими. Роберт Дарнтон у відомій праці "Велике котяче побоїще" (1984) стверджує, що такі казки готували дітей до немилосердного "дорослого світу". А Владімір Пропп, який і сам вже майже перетворився на казку, переконливо довів зв'язок чарівних казок із ритуалами ініціації.

І ось у цього давнього і могутнього культурного коду з'явився злісний ворог: "просвітлені" інтернетом і т.зв. критичним мисленням батьки. Насправді їхня свідомість настільки "оптимізована" прогресом і міщанським комфортом, що їм невтямки навіть те, що звичайне яєчко було для Баби з Дідом корисніше й ужитковіше за безглузде золоте (це якщо розглядати лише побутовий вимір казки, забувши про всі можливі метафізичні тлумачення "Курочки Ряби").

Так на наших очах постає покоління "сніжинок", чарівна інвестиція в майбутнє психотерапевтичного бізнесу. "Просвітленим" батькам вторять деякі "публічні інтелектуали", які волають про шкоду "війнушок", дерев'яних коників із дерев'яними шаблями. Вони наполегливо "працюють з історичною пам'яттю", щоб згладити усі гострі кути, усі класові, гендерні та національні протиріччя; вони лютують від будь-яких згадок про Належне і "свободу ДЛЯ".

В той же час опальний серед наших ура-поцреотів Висоцький сформулював все точно і правильно:

А в кипящих котлах пpежних войн и смут
Столько пищи для маленьких наших мозгов!
Мы на pоли пpедателей, тpусов, Иуд
В детских игpах своих назначали вpагов.

И злодея следам не давали остыть
И пpекpаснейших дам обещали любить
И, дpузей успокоив и ближних любя
Мы на pоли геpоев вводили себя.

...Если в жаpком бою испытал, что почем
Значит, нужные книги ты в детстве читал.

І починатися ці книжки мають з "Котигорошка", "Оха" і "Сімох козенят" без цензури.

Утім, поки діти ще є дітьми, у мене є всі можливі сподівання, що вони викрутяться і, обходячи електронні "батьківські контролі", обдурюючи шпигунські smart-годинники, - прориватимуться до "заповітного знання", в якому найвища радість і щастя можливі завдяки існуванню жорстокості та болю.

В ім'я Афанасьєва, Хведора Вовка і дідуся Проппа - хай не полишить дитяча увага лицарів, піратів і козаків!

#НАрх_ідея
#Campus_Desertum

Козак Мамай видається квінтесенцією етнічного стереотипу. Того самого, що зосереджує довкола себе смисли та образи, які переливаються всіма барвами у традиційній культурі народу. За цим образом — одвічна степова хтонь, музика космічних сфер (Вселенська Кобза) і акратична метаполітика Фронтиру. Єдина можлива Вітчизна для нього — відвойований простір свободи.

https://medium.com/@dolhochub/%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB-%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%83-5674679075f4

#НАрх_гумор

Перевтілення [перевертництво] - це не роздягання та перевдягання, це - кульмінаційна стадія відносин, в яких кожен, змінюючи ракурс свого погляду, нав'язаного йому первинним фізичним апаратом, прагне набути такого погляду, яким, як він вважає, інший дивиться на самого себе.

Філіп ДЕКОЛЯ (DESCOLA), "Потойбіч Природи та культури" (2005)

Загалом, моральна паніка з приводу молодіжних субкультур переслідує "благопристойне" буржуазне суспільство щонайменше з 1960-х. Ми ж можемо лише привітати тягу підлітків до зрушення "людської, надто людської" перспективи.

Слід сказати, що ця моральна паніка міщан та "нормісів" (обивал) не позбавлена підстав. Адже рано чи пізно всередині молодіжного протесту може виникнути щось достатньо радикальне, щоб зруйнувати абсурдний та бездушний "світ дорослих".

Вірш авторства Solar Cross

Крестовый поход детей
Против подлого взрослого мира,
Против ваших любимых блядей,
Против ваших любимых кумиров

Дети в руки возьмут ножи,
Дети в руки возьмут пистолеты,
Дети будут взрывать миражи,
Тиражи повышая газетам

И вы будете желчью плевать,
На диванчиках кухонных сидя,
"Кто же их научил убивать?",
"Как же можно так всех ненавидеть?"

Но припомните, сколько раз
Не хотели вы крики их слушать
И они достучатся до вас
Лишь вспоров ваши жирные туши

Телевизор не сможет помочь,
Дети больше так жить не хотят,
Это будет хрустальная ночь
За утопленных вами котят,

За разрушенный замок мечты,
За отравленных ядом принцесс,
За предательство Красоты,
За продажу святых небес!

Сьогодні знайомимо вас зі статтею "Анархія без анархізму. Уроки містечка Черан" британського анархіста Самюеля Кларке, де він розповідає і осмислює досвід соціальної боротьби мешканців мексиканського міста. Оскільки державна влада не намагалася відстоювати інтереси місцевих жителів, ті самоорганізувалися і захистили те, що має соціальну і сакральну цінність для них — прадавні ліси. Їм вдалося зупинити вирубку, вигнати представників корумпованої місцевої влади і створити структури громадянського самоврядування. Ця структура замінила державне управління і перетворила Черан на "автономну зону".

Детальніше в нашій новій статті.

"Низовина" в Instagram

#НАрх_мистецтво

Євген МАЛАНЮК, "Технократія" (1928)

Рахуємо, втручаємось і нищим.
Щоб дать стихії рукотворний шлях,
А дух людський стає, чим далі, нижчим
І, як була, так і пребуде грищем
Сліпих стихій незмінена земля.

Прокопуєм геометричні луки.
Прокреслюєм канву координат,
А Він з небес простре космічні руки
І над зухвальством сіє засів муки,
І смертю нам життя перетина.

Так марні, так нікчемні наші чари,
Щоб формула закляла темний міт.
Ось — світ живий, нестриманий і ярий:
В нім не спроектувати Ніяґари
Й бетонами не змалпувать ґраніт.

Пор. з Андреєм Вознесенським: "Всі прогреси реакційні, якщо руйнується людина".