🎥В коментарях скинули коротке відео про меморіал турецьким воякам у с. Лопушня:
✍️"У селі Лопушня на Івано-Франківщині знаходиться меморіальне військове кладовище османських воїнів, які загинули на Галицькому фронті у 1916-1917 роках під час Першої світової війни. Виконуючи свої союзницькі зобов'язання, турецький військовий міністр Енвер Паша (Enver Paşa) запропонував німцям і австрійцям допомогу у живій силі й озброєннях. Турецькі військові частини вступили у війну на боці Австро-Угорської імперії проти царської Росії. Турки добиралися в Україну міжконтинентальною залізницею Багдад–Берлін близько двох тижнів. Стамбул скерував в Галичину 40-тисячний корпус під командуванням генерала Севата Чобанлі. Неподалік, на узгір’ях гори Лисоні турецькі резервісти підсилювали позиції 35-го австро-угорського піхотного полку та полку Українських Січових Стрільців, які тримали там оборону. Українці також підсилювали контрнаступ турків і повертали в росіян втрачені раніше турками позиції. Всього на Галицькому фронті в часи Першої світової війни загинуло 12 тисяч турецьких воїнів, а тут покояться 200 загиблих бійців. У 2016 зусиллями місцевої громади та турецького посольства в Україні тут урочисто відкрили оновлений меморіал. Він побудований у вигляді каскаду, у верхній частині якого обеліск сторічної давності, а внизу — сучасний. На світлому обеліску є традиційні для тюркських поховань написи османською арабською мовою. Вгорі під півмісяцем написано “Він - Вічно Сущий”. Довший напис розбірливий частково, тут вдається прочитати “над їхніми душами прочитай Суру Аль-Фатіха” - Це назва першого і найважливішого розділу Корану, що коротко викладає головні догмати ісламу. Нижній напис означає “1807 рік”. Відомо, що в той рік відбувалася Афонська битва між Османською та Російською імперіями".
https://www.youtube.com/watch?v=TiGPnAP66xQ
#Османська_імперія #відео

🖼Знайшов собі в колекцію стереопару з інтерʼєром кримськотатарської мечеті: «Татарская мечеть внутри». Один парний знімок з серії «Крим» (Стереографическое издательство «Светъ», 1910).
#Крим #мистецтво #колекція

Стереоскоп – це оптичний «бінокль» для перегляду «об’ємних» знімків, або ж «стереопар». Ефект об’ємності в них створювався завдяки різній відстані між знімками та специфічному куту заломлення світла. Дуже дешевий і популярний для свого часу пристрій, відкриття технології якого приписують англійському фізику Чарльзу Вітстону (1802-1875). Як і більшість винаходів, стереоскоп створювали для наукових досліджень, але найбільшу популярність він здобув у комерційному напрямку «об’ємних фотографій» в другій пол. 19 – на поч. 20 ст. На відміну від фото, цей жанр з самого початку не претендував на мистецтво й сприймався як розвага. Прилад коштував дуже дешево, а стереопари виготовляли як листівки – з відомими творами мистецтва, знаковими місцями, видами «далеких країв» чи популярних туристичних маршрутів. Став у пригоді цей «девайс» також і етнографам, які фіксували на стереопарах сюжети, костюми, місця, які досліджували. Окремим популярним напрямком був орієнтальний жанр – з типажами та «екзотичними» місцями, до яких можна було здійснити «віртуальну 3d мандрівку». До кожної такої серії стереопар випускали «Пояснювальний текст», у якому стисло розповідали про звичаї, історію, вірування й спосіб життя місцевого населення. В Російській імперії були цілі серії таких стереопар з супровідним текстом, присвячені т.з. «національним регіонам та інородцям». Зокрема про Крим, Кавказ, Сибір, Туркестан (Центральну Азію загалом), тощо.
📝До серії "Крим" 1910 р. супровідний текст писав Бесчинский А.Я. "Пояснительный текст к серии Крым", 1908. Згодом трохи детальніше напишу про цю серію.
#фото #Крим

На дружньому каналі Історія без міфів вийшов новий випуск, присвячений феномену українського козацтва: політичній традиції, військовій культурі, суспільній організації. Гість випуску, Олексій Сокирко, приділяє особливу увагу також і глобальній мілітарній революції та її впливу на "степову війну" у Східній Євопі, яка фактично й поклала кінець Степовому кордону наприкінці 17 ст. Хто ще не придбав нову книгу пана Олексія про "Козацький Марс" - дуже раджу це зробити.
#відео #фронтир #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=rboeHIBlC1s

Нагадую також подивитись випуск і за моєї участі, раптом хтось пропустив😊

У продовження теми нещодавньої лекції «Польсько-литовські татари в історії України» записали розмову про соціальний, мілітарний, культурний вплив польсько-литовських та кримських татар. Підняли багато цікавих тем:
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s

📚Запрошую на презентацію історичних романів Олександри Шутко про Крим - «Кривава Кафа. Перерваний шлях Шехзаде» і «Кривава Кафа. Війна за османський трон». Я буду тут модератором, тож побачимось.
📌15 лютого (субота), 17:00
📌Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12 (на території Києво-Печерської Лаври). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #презентація
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0-%D1%88%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94-%D1%96%D1%81%D1%82/605693138768913/

✍Запрошуємо на презентацію нашого науково-популярного видання «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» («Кліо», 2024). На заході можна буде поспілкуватися з авторами видання (в тому числі і зі мною), а також придбати примірник у представників видавництва.
📌19 лютого в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
Вхід на подію вільний. Деталі по подію, авторів і партнерів видання за посиланням:
#анонс #книга #презентація #Хотин_1621
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96/483933474570240/

26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:

Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?

Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:

https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8

🎙Інтерв'ю на "Українському радіо" з Юрієм Радченком, про караїмів у Центрально-Східній Європі. Короткий виклад нашої вчорашньої розмови. Фото: Караїмський сквер в м. Тракай, у Литві.
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA

«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384

В суботу 29 березня, о 18:00 в Музеї-майстерні АРВМ (Київ, вул. Малопідвальна, 10Б) відбудеться лекція на тему «Птах-Творець: космогонічні міфи корінних народів Північної Азії».

Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.

Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform

Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.

Зараз маю завершити одразу кілька статей, тож поки канал не дуже активний. Але нещодавно були запитання з приводу інтерв’ю на тему колоніалізму, деколонізації та спадщини корінних народів в музеї. Вирішив зробити підбірку своїх і партнерських матеріалів, заснованих на досвіді виставки «Miras. Спадщина», який з жовтня 2022 р. ми втілюємо спільно з кримськотатарською ГО "Алєм":

🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0

🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8

🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s

🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q

📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105

📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384

📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари

Жінки за чаєм (1905), від Мохаммеда Алі Нагаша, сучасного іранського художника.
#чай #Іран

Завтра о 13.00 кураторська екскурсія виставкою Miras. Приєднуйтесь😊
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ