Дорогі друзі! Хочемо поділитись радісною новиною – календар Софійського братства на 2025 рік запущено у друк!
Як тільки ми отримаємо свіжонадруковану партію, одразу надішлемо всім, хто замовив та оплатив.
Нагадаємо, що наш календар має особливий формат – у ньому поєднані новоюліанський та юліанський церковні календарі. У розгорнутому вигляді ви побачите місяць, де зверху розміщено свята за новоюліанським календарем, а знизу – за юліанським.
Особливості нашого календаря:
– Основою стали офіційні богослужбові календарі ПЦУ та УПЦ, з урахуванням особливостей обох юрисдикцій.
– Особливу увагу приділено українським святим, зокрема преподобним Києво-Печерським.
– Святі українського походження, які були прославлені на російських кафедрах, подані з їхніми прізвищами за київською традицією (наприклад, свт. Іоанн Максимович, митр. Тобольський; свт. Дмитрій Туптало, Агіограф, митр. Ростовський).
Розмір календаря – 320х180 мм (у розгорнутому вигляді – 320х360 мм)
Роздрібна ціна календаря – 95 грн.
Оптова ціна (від 20 шт.) – 64 грн.
Для замовлення пишіть в Telegram адміністратору за номером (телефон адміністратора змінено): +38(066)7427417
Як тільки ми отримаємо свіжонадруковану партію, одразу надішлемо всім, хто замовив та оплатив.
Нагадаємо, що наш календар має особливий формат – у ньому поєднані новоюліанський та юліанський церковні календарі. У розгорнутому вигляді ви побачите місяць, де зверху розміщено свята за новоюліанським календарем, а знизу – за юліанським.
Особливості нашого календаря:
– Основою стали офіційні богослужбові календарі ПЦУ та УПЦ, з урахуванням особливостей обох юрисдикцій.
– Особливу увагу приділено українським святим, зокрема преподобним Києво-Печерським.
– Святі українського походження, які були прославлені на російських кафедрах, подані з їхніми прізвищами за київською традицією (наприклад, свт. Іоанн Максимович, митр. Тобольський; свт. Дмитрій Туптало, Агіограф, митр. Ростовський).
Розмір календаря – 320х180 мм (у розгорнутому вигляді – 320х360 мм)
Роздрібна ціна календаря – 95 грн.
Оптова ціна (від 20 шт.) – 64 грн.
Для замовлення пишіть в Telegram адміністратору за номером (телефон адміністратора змінено): +38(066)7427417
#цитата_дня
«Бог не дав нам ні меча, ні рушниці, щоб силою змушувати людей бути християнами. Він дав нам слово. Хто має вуха, щоб чути – той почує. Це наша зброя. Шлях Божий нелегкий, зате чесний. Він полягає у безперервній боротьбі з самим собою, з пристрастями, з неправдами, з сатаною. Це шлях любові через страждання, любові до себе, до ближніх, до всього живого, навіть до ворога. Нагорода в кінці шляху, – вічна небесна слава у Царстві Божому».
Патріарх Сербський Павло
«Бог не дав нам ні меча, ні рушниці, щоб силою змушувати людей бути християнами. Він дав нам слово. Хто має вуха, щоб чути – той почує. Це наша зброя. Шлях Божий нелегкий, зате чесний. Він полягає у безперервній боротьбі з самим собою, з пристрастями, з неправдами, з сатаною. Це шлях любові через страждання, любові до себе, до ближніх, до всього живого, навіть до ворога. Нагорода в кінці шляху, – вічна небесна слава у Царстві Божому».
Патріарх Сербський Павло
Архімандрит Кирило Говорун:
«Вчора мене запросили виступити в Києві на конференції з питань церковно-державних відносин, організованій ДЕСС. У ній взяли участь численні чиновники, які займаються цими відносинами як у Києві, так і на місцях. Деякі ідеї мого виступу такі:
1. У відносинах між українськими церквами та їхнім ставленням до спільного соціально-політичного простору можна встановити ієрархію цінностей:
а) загальне благо всіх українців;
б) благо, пов’язане з тим, що я називаю природою Церкви;
в) корпоративне благо того, що я називаю церковними структурами.
2. Для обох православних церков в Україні третя позиція переважає над іншими. Обидві церкви у своїй більшості ніби виступають за Україну і за Церкву загалом, але насправді готові приносити ці цінності в жертву власним корпоративним інтересам. Саме з цих інтересів вони провокують внутрішньоукраїнські конфлікти, граючи на руку інтересам Росії.
3. Держава має відстоювати загальне благо для всіх українців, а отже, її роль не може бути далекою від того, що Томас Гоббс описав як Левіафан. Українська служба релігійної свободи повинна виступати у ролі Левіафана для церков, які намагаються «дістатися до горла» одна одної, переслідуючи власні корпоративні інтереси на шкоду спільному благу».
Джерело
«Вчора мене запросили виступити в Києві на конференції з питань церковно-державних відносин, організованій ДЕСС. У ній взяли участь численні чиновники, які займаються цими відносинами як у Києві, так і на місцях. Деякі ідеї мого виступу такі:
1. У відносинах між українськими церквами та їхнім ставленням до спільного соціально-політичного простору можна встановити ієрархію цінностей:
а) загальне благо всіх українців;
б) благо, пов’язане з тим, що я називаю природою Церкви;
в) корпоративне благо того, що я називаю церковними структурами.
2. Для обох православних церков в Україні третя позиція переважає над іншими. Обидві церкви у своїй більшості ніби виступають за Україну і за Церкву загалом, але насправді готові приносити ці цінності в жертву власним корпоративним інтересам. Саме з цих інтересів вони провокують внутрішньоукраїнські конфлікти, граючи на руку інтересам Росії.
3. Держава має відстоювати загальне благо для всіх українців, а отже, її роль не може бути далекою від того, що Томас Гоббс описав як Левіафан. Українська служба релігійної свободи повинна виступати у ролі Левіафана для церков, які намагаються «дістатися до горла» одна одної, переслідуючи власні корпоративні інтереси на шкоду спільному благу».
Джерело
#цитата_дня
«Сьогодні потрібна не механічна реставрація, а творче осмислення святоотцівської традиції оглашення, не рабське наслідування букві, а синівське долучення до духу огласительної практики давньої церкви.
Відродження катехизації можливе лише в тому випадку, коли ми усвідомимо, що вона є святою справою, не менш святою, ніж будь-яке церковне богослужіння, за єдиним винятком таїнства таїнств – Євхаристії».
Диякон Павло Гаврилюк
«Сьогодні потрібна не механічна реставрація, а творче осмислення святоотцівської традиції оглашення, не рабське наслідування букві, а синівське долучення до духу огласительної практики давньої церкви.
Відродження катехизації можливе лише в тому випадку, коли ми усвідомимо, що вона є святою справою, не менш святою, ніж будь-яке церковне богослужіння, за єдиним винятком таїнства таїнств – Євхаристії».
Диякон Павло Гаврилюк
#свято #патріарх_варфоломій
Різдвяне послання Святішого Вселенського Патріарха Варфоломія
«Всечесні браття ієрархи і благословенні чада в Господі,
З благодаті небесної ми знову дійшли цього року до свята Різдва у плоті Бога Слова, який прийшов у світ і оселився між нами «з невимовного людинолюбства». Ми вшановуємо псалмами і піснями духовними з невимовною радістю велику таємницю Боговтілення, яке є «новіше за все нове, єдине нове під сонцем», через яке відкривається нам шлях до обожнення благодаттю і через яке все творіння оновлюється».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/rizdvyane-poslannya-vselenskogo-patriarha-varfolomiya/
Різдвяне послання Святішого Вселенського Патріарха Варфоломія
«Всечесні браття ієрархи і благословенні чада в Господі,
З благодаті небесної ми знову дійшли цього року до свята Різдва у плоті Бога Слова, який прийшов у світ і оселився між нами «з невимовного людинолюбства». Ми вшановуємо псалмами і піснями духовними з невимовною радістю велику таємницю Боговтілення, яке є «новіше за все нове, єдине нове під сонцем», через яке відкривається нам шлях до обожнення благодаттю і через яке все творіння оновлюється».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/rizdvyane-poslannya-vselenskogo-patriarha-varfolomiya/
Архімандрит Кирило Говорун: виступ на конференції ДЕСС 19 грудня 2024
Про православні церкви в Україні, які приносять в жертву своїм корпоративним інтересам загальне благо, та про необхідність для держави бути левіафаном, забезпечуючи цивілізовані правила конкуренції між церквами.
https://youtu.be/ymC8fQ2UF-0?si=-pqUOBNpV_nryvUi
Про православні церкви в Україні, які приносять в жертву своїм корпоративним інтересам загальне благо, та про необхідність для держави бути левіафаном, забезпечуючи цивілізовані правила конкуренції між церквами.
https://youtu.be/ymC8fQ2UF-0?si=-pqUOBNpV_nryvUi
YouTube
Кирило Говорун: виступ на конференції ДЕСС 19 грудня 2024
Про православні церкви в Україні, які приносять в жертву своїм корпоративним інтересам загальне благо, та про необхідність для держави бути левіафаном, забезпечуючи цивілізовані правила конкуренції між церквами
#цитата_дня
«Всесвіт — це виноградник, даний людям Богом. Усе є Божим даром людині, кожна річ є вираженням Його божественного дару любові, так само як кожний наш дарунок один одному є вираженням любові один до одного. Але дар вимагає дару у відповідь для здійснення взаємності любові. Проте Богові людина не може дати взамін нічого, окрім того, що було дано їй; її дар, таким чином, — це жертва, і вона віддає його Богові у подячній молитві. Людський дар Богові — це жертва і Євхаристія у найширшому розумінні».
Протоєрей Думитру Станілое
«Всесвіт — це виноградник, даний людям Богом. Усе є Божим даром людині, кожна річ є вираженням Його божественного дару любові, так само як кожний наш дарунок один одному є вираженням любові один до одного. Але дар вимагає дару у відповідь для здійснення взаємності любові. Проте Богові людина не може дати взамін нічого, окрім того, що було дано їй; її дар, таким чином, — це жертва, і вона віддає його Богові у подячній молитві. Людський дар Богові — це жертва і Євхаристія у найширшому розумінні».
Протоєрей Думитру Станілое
Архімандрит Кирило Говорун: Як запобігти війнам через подолання еклезіологічних розривів?
«…Ще одна невідповідність стосується канонів Церкви, які раніше були імперськими законами, обов’язковими для всіх. У сучасних умовах, без імперій, канони застосовуються вибірково і часто на розсуд церковної влади. Іноді вони просто ігноруються. Це призвело до систематичного зловживання канонами та їх релятивізації. Канони, які раніше були інструментом збереження справедливості, перетворилися на привід для дисциплінування нелояльних священнослужителів».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/yak-zapobigty-vijnam-cherez-podolannya-ekleziologichnyh-rozryviv/
«…Ще одна невідповідність стосується канонів Церкви, які раніше були імперськими законами, обов’язковими для всіх. У сучасних умовах, без імперій, канони застосовуються вибірково і часто на розсуд церковної влади. Іноді вони просто ігноруються. Це призвело до систематичного зловживання канонами та їх релятивізації. Канони, які раніше були інструментом збереження справедливості, перетворилися на привід для дисциплінування нелояльних священнослужителів».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/yak-zapobigty-vijnam-cherez-podolannya-ekleziologichnyh-rozryviv/
#актуальне
«Релігія в Україні»: Остання спокуса УПЦ
В імперіалістичних планах Росії по захопленню України головна роль, яку відведено УПЦ – залишатись фактором дестабілізації українського суспільства.
Чим ближче інаугурація американського президента Дональда Трампа, тим більше в світі очікувань, що цей непередбачуваний політик прийде і наведе по всьому світу порядок. В першу чергу чергу мова про призупинення-закінчення російсько-української війни. На даний момент виглядає так, що Путін не готовий фіксувати збитки та йти на компроміси, а отже, в свій проєкт «Великої угоди» («Big Deal») він впихне всі свої свідомі та підсвідомі бажання. Одна з його больових точок – церква, точніше, уявлення про церкву як агента впливу на території ворога.
Читати: https://www.religion.in.ua/main/51474-ostannya-spokusa-upc.html
«Релігія в Україні»: Остання спокуса УПЦ
В імперіалістичних планах Росії по захопленню України головна роль, яку відведено УПЦ – залишатись фактором дестабілізації українського суспільства.
Чим ближче інаугурація американського президента Дональда Трампа, тим більше в світі очікувань, що цей непередбачуваний політик прийде і наведе по всьому світу порядок. В першу чергу чергу мова про призупинення-закінчення російсько-української війни. На даний момент виглядає так, що Путін не готовий фіксувати збитки та йти на компроміси, а отже, в свій проєкт «Великої угоди» («Big Deal») він впихне всі свої свідомі та підсвідомі бажання. Одна з його больових точок – церква, точніше, уявлення про церкву як агента впливу на території ворога.
Читати: https://www.religion.in.ua/main/51474-ostannya-spokusa-upc.html
#люди_братства
Церква і суспільство: Взаємодія віри і науки в житті Йоганна Кеплера
У новому номері журналу “Церква і суспільство” (науково-публіцистичний часопис з богослов’я, філософії, історії, соціології та релігієзнавства, заснований Інститутом Церкви і суспільства КПБА) вийшла стаття нашого братчика отця Георгія Гуртового.
«Центральною в теологічному світогляді Кеплера була ідея Бога як верховного математика і геометра. Він вірив, що Всесвіт створений згідно з математичними принципами, які людина може осягнути за допомогою розуму. Його перша велика праця “Космографічна таємниця” (Mysterium Cosmographicum, 1596) була спробою пояснити структуру Сонячної системи через вписані один в одного п’ять платонівських тіл 3. Хоча ця теорія згодом виявилася помилковою, вона демонструє прагнення Кеплера знайти гармонію між божественним творінням та математичною досконалістю».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/czerkva-i-suspilstvo-vzayemodiya-viry-i-nauky-v-zhytti-joganna-keplera/
Церква і суспільство: Взаємодія віри і науки в житті Йоганна Кеплера
У новому номері журналу “Церква і суспільство” (науково-публіцистичний часопис з богослов’я, філософії, історії, соціології та релігієзнавства, заснований Інститутом Церкви і суспільства КПБА) вийшла стаття нашого братчика отця Георгія Гуртового.
«Центральною в теологічному світогляді Кеплера була ідея Бога як верховного математика і геометра. Він вірив, що Всесвіт створений згідно з математичними принципами, які людина може осягнути за допомогою розуму. Його перша велика праця “Космографічна таємниця” (Mysterium Cosmographicum, 1596) була спробою пояснити структуру Сонячної системи через вписані один в одного п’ять платонівських тіл 3. Хоча ця теорія згодом виявилася помилковою, вона демонструє прагнення Кеплера знайти гармонію між божественним творінням та математичною досконалістю».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/czerkva-i-suspilstvo-vzayemodiya-viry-i-nauky-v-zhytti-joganna-keplera/
#свято
Світло Різдва: Послання віри та єдності від Християнських Церков України
Глави та представники Християнських Церков України звернулися до народу зі щирим Різдвяним привітанням. У своєму зверненні вони передають послання надії, віри та єдності, наголошуючи на Божій любові, яка зміцнює у складні часи. Заклик до молитви за мир, перемогу та відновлення України об'єднує всіх навколо світла Різдва.
Дивитись: https://youtu.be/8IoM4b4xOzU
Світло Різдва: Послання віри та єдності від Християнських Церков України
Глави та представники Християнських Церков України звернулися до народу зі щирим Різдвяним привітанням. У своєму зверненні вони передають послання надії, віри та єдності, наголошуючи на Божій любові, яка зміцнює у складні часи. Заклик до молитви за мир, перемогу та відновлення України об'єднує всіх навколо світла Різдва.
Дивитись: https://youtu.be/8IoM4b4xOzU
#свято
Різдво Христове: Єдність та Розмаїття
Наш український народ особливо бережно ставиться до вікових традицій. Їх у нас багато. Вони єднають нас у єдиному просторі буття на нашій рідній землі.
Одні з них виникли в давнину і глибоко вкорінились у наше повсякденне життя. Інші починають свій відлік у недавньому минулому і шукають своє місце у великій культурі нашого багатого традиціями народу.
У святкуванні Різдва Христового є дві складові. З одного боку – це факт пришестя у світ Сина Божого Господа нашого Ісуса Христа, Спасителя, Котрий приніс світло Любові і Єдності з Богом. З іншої сторони – це давні традиції нашого народу святкування цієї величної події. Цим традиціям більше тисячі років. В них гармонійно поєднанні звичаї древніх слов'ян, котрі лише почали приймати віру Христову і в народніх піснях (колядках) прославляли народження Світла. Є і нові традиції, коли господині змагаються у майстерності кулінарних фантазій, бажаючи з скромної пісної страви Святвечора зробити кулінарний шедевр.
Дата святкування Різдва Христового – це теж традиція. Історично вона повʼязана зовсім не з релігійним фактором. Вчені мали потребу підкоригувати літочислення для відповідності науковим даним. Але фактично, прив'язка святкування Різдва до того чи іншого числа породжує для кожної людини свої, багато в чому цінні і приємні асоціації, зустрічі і події. Таким чином, формальне, статичне число для людей стає днем, котрий повязаний з визначними подіями, відчуттями, традиціями.
Для одних – це 25 грудня. І в цей день мільйони християн по всьому світі прославляють рожденного Христа. Для них цей день – це День зустрічі з Христом у віфліємській печері. Інші люди ще продовжують готуватися до своєї зустрічі з Богонемовлям 7 січня. А є такі, хто мають радість возносити молитви подяки Богу як 25 грудня так і 7 січня.
І це чудово! Чудово, що велика українська культура може поєднати різні традиції святкування Єдиної події пришестя у світ Сина Божого.
Звичайно, є і такі люди, котрі в ці святкові дні у своєму серці знаходять місце для злоби, образ і навіть ненависті. Вони якимось чином умудряються поєднати в собі високі релігійні почуття зі словами образ по відношенню до інших людей: "ви носії московських традицій", "релігійні фанатики" чи "а ви відступники віри і традицй", "розкольники і безбожники".
Христос прийшов для всіх людей. І часто грішники і розбійники ще більше потребують зустрічі з Христом аніж деякі правовірні християни. І ця зустріч може відбутися не у величних кафедральних соборах 25 грудня чи 7 січня, а у скромній хатинці, де буде знаходитись людина з відкритим для Христа серцем.
То ж у ці святкові дні, коли велике розмаїття Різдвяних традицій преображає наш побут, – починаючи від святкування святого Миколая 6 грудня і закінчуючи прибиранням ялинок 15 лютого, – нехай Младенець Христос щодня народжується у нашому серці і Його Божественне світло осіяває душі Любов'ю і Теплом!
Христос рождається!
Славімо Його!
Святий Спиридоне Триміфутський, моли Бога за нас!
Протоієрей Сергій Прокопчук, голова офісу Софійського братства
Різдво Христове: Єдність та Розмаїття
Наш український народ особливо бережно ставиться до вікових традицій. Їх у нас багато. Вони єднають нас у єдиному просторі буття на нашій рідній землі.
Одні з них виникли в давнину і глибоко вкорінились у наше повсякденне життя. Інші починають свій відлік у недавньому минулому і шукають своє місце у великій культурі нашого багатого традиціями народу.
У святкуванні Різдва Христового є дві складові. З одного боку – це факт пришестя у світ Сина Божого Господа нашого Ісуса Христа, Спасителя, Котрий приніс світло Любові і Єдності з Богом. З іншої сторони – це давні традиції нашого народу святкування цієї величної події. Цим традиціям більше тисячі років. В них гармонійно поєднанні звичаї древніх слов'ян, котрі лише почали приймати віру Христову і в народніх піснях (колядках) прославляли народження Світла. Є і нові традиції, коли господині змагаються у майстерності кулінарних фантазій, бажаючи з скромної пісної страви Святвечора зробити кулінарний шедевр.
Дата святкування Різдва Христового – це теж традиція. Історично вона повʼязана зовсім не з релігійним фактором. Вчені мали потребу підкоригувати літочислення для відповідності науковим даним. Але фактично, прив'язка святкування Різдва до того чи іншого числа породжує для кожної людини свої, багато в чому цінні і приємні асоціації, зустрічі і події. Таким чином, формальне, статичне число для людей стає днем, котрий повязаний з визначними подіями, відчуттями, традиціями.
Для одних – це 25 грудня. І в цей день мільйони християн по всьому світі прославляють рожденного Христа. Для них цей день – це День зустрічі з Христом у віфліємській печері. Інші люди ще продовжують готуватися до своєї зустрічі з Богонемовлям 7 січня. А є такі, хто мають радість возносити молитви подяки Богу як 25 грудня так і 7 січня.
І це чудово! Чудово, що велика українська культура може поєднати різні традиції святкування Єдиної події пришестя у світ Сина Божого.
Звичайно, є і такі люди, котрі в ці святкові дні у своєму серці знаходять місце для злоби, образ і навіть ненависті. Вони якимось чином умудряються поєднати в собі високі релігійні почуття зі словами образ по відношенню до інших людей: "ви носії московських традицій", "релігійні фанатики" чи "а ви відступники віри і традицй", "розкольники і безбожники".
Христос прийшов для всіх людей. І часто грішники і розбійники ще більше потребують зустрічі з Христом аніж деякі правовірні християни. І ця зустріч може відбутися не у величних кафедральних соборах 25 грудня чи 7 січня, а у скромній хатинці, де буде знаходитись людина з відкритим для Христа серцем.
То ж у ці святкові дні, коли велике розмаїття Різдвяних традицій преображає наш побут, – починаючи від святкування святого Миколая 6 грудня і закінчуючи прибиранням ялинок 15 лютого, – нехай Младенець Христос щодня народжується у нашому серці і Його Божественне світло осіяває душі Любов'ю і Теплом!
Христос рождається!
Славімо Його!
Святий Спиридоне Триміфутський, моли Бога за нас!
Протоієрей Сергій Прокопчук, голова офісу Софійського братства
#свято #війна
Рождество Христово сице бе:
Сьогодні, у Різдвяну ніч, мільйони українців пережили справжній різдвяний досвід: прокинулися в темних і неопалюваних домівках — як колись Марія. Адже Путін, новий Ірод, почувши від своїх волхвів-шаманів і первосвященників про народження Месії, вирішив, що це народження відбулося не в ту дату, і покарав усіх немовлят у Юдеї та їхні родини масованими ударами, залишивши їхні домівки без світла й тепла, а деяких навіть убив.
Архімандрит Кирило Говорун
Джерело
Рождество Христово сице бе:
Сьогодні, у Різдвяну ніч, мільйони українців пережили справжній різдвяний досвід: прокинулися в темних і неопалюваних домівках — як колись Марія. Адже Путін, новий Ірод, почувши від своїх волхвів-шаманів і первосвященників про народження Месії, вирішив, що це народження відбулося не в ту дату, і покарав усіх немовлят у Юдеї та їхні родини масованими ударами, залишивши їхні домівки без світла й тепла, а деяких навіть убив.
Архімандрит Кирило Говорун
Джерело
#патріарх_варфоломій
Єпископська хіротонія архімандрита Варфоломія (Архондоніса), Різдво Христове 1973 року. Патріарший собор, Фанар.
Сьогодні 51 рік архієрейського служіння Святійшого Патріарха Константинопольського
Άξιος!
Єпископська хіротонія архімандрита Варфоломія (Архондоніса), Різдво Христове 1973 року. Патріарший собор, Фанар.
Сьогодні 51 рік архієрейського служіння Святійшого Патріарха Константинопольського
Άξιος!
#цитата_дня
«Природа – це втіха, яку нам посилає Бог на згадку про рай. Його мир, Його сила, Його мудрість, які правлять природою, зміцнюють душу у невизначеності доль, особливо у трагічні і тривожні періоди історії. Людство тоді стає гарячковим та безумним, однак природа вчить нас вірності Богу, вчить терпінню, поступовості, безмовності – законам принесення істинних плодів».
Вселенський Патріарх Афінагор
«Природа – це втіха, яку нам посилає Бог на згадку про рай. Його мир, Його сила, Його мудрість, які правлять природою, зміцнюють душу у невизначеності доль, особливо у трагічні і тривожні періоди історії. Людство тоді стає гарячковим та безумним, однак природа вчить нас вірності Богу, вчить терпінню, поступовості, безмовності – законам принесення істинних плодів».
Вселенський Патріарх Афінагор
Архімандрит Кирило Говорун: Підсумки 2024 року
Коментар для Першого каналу суспільного мовлення України
https://www.youtube.com/watch?v=P8cfMNRutjs
Коментар для Першого каналу суспільного мовлення України
https://www.youtube.com/watch?v=P8cfMNRutjs
YouTube
Підсумки 2024 року - коментар для Першого каналу суспільного мовлення України
State of religious affairs in Ukraine - a summary of 2024 for the central Ukrainian television
#цитата_дня
«Людина ставить відбиток свого розуму і своєї розумної праці на всьому творінні... Світ — не лише дар, а й завдання для людини. Наше покликання — співпрацювати з Богом; ми, за висловом апостола Павла, "співробітники Божі" (1 Кор 3:9)».
Протоєрей Думитру Станілое
«Людина ставить відбиток свого розуму і своєї розумної праці на всьому творінні... Світ — не лише дар, а й завдання для людини. Наше покликання — співпрацювати з Богом; ми, за висловом апостола Павла, "співробітники Божі" (1 Кор 3:9)».
Протоєрей Думитру Станілое
Предстоятель УГКЦ митрополит Святослав Шевчук: Церква – це не тільки інституція. Церква – це люди
«Церква московського патріархату справді всі ці роки культивувала все те, що поєднувало або підтримувало єдність із духовною, релігійною культурою так званого «русского міра». Тому ризики, очевидно, що є – ми тут говоримо про дуже особисті речі.
Кожна людина робить свій особистий вибір. І коли ми говоримо про церкву, ідеться, справді, про дуже глибокі струни людської душі. І я думаю, що перед українським суспільством, в тому числі перед релігійними діячами, ще є дуже багато праці.
Для того, щоб, насправді, ті люди, які сьогодні ще вважають Московську церкву як своїм духовним, моральним авторитетом, змогли свідомо і добровільно переоцінити своє ставлення саме до тих інституцій. Тому я переконаний, що замало є тільки законом щось заборонити. Потрібно ще, справді, подумати, яким чином далі нам жити і існувати, як є єдине суспільство, як виховувати своїх вірян.
Тому цей закон, ці процеси, які ми спостерігаємо, на мою думку, є тільки на своєму початку.
Люди не так швидко міняють свої звички чи релігійні вподобання. Тобто, процес переоцінки своїх релігійних орієнтирів буде довготривалим».
Джерело: УПЦ (МП) піде в підпілля? Політики, церква і олігархи. Інтервʼю з Блаженнішим Святославом
«Церква московського патріархату справді всі ці роки культивувала все те, що поєднувало або підтримувало єдність із духовною, релігійною культурою так званого «русского міра». Тому ризики, очевидно, що є – ми тут говоримо про дуже особисті речі.
Кожна людина робить свій особистий вибір. І коли ми говоримо про церкву, ідеться, справді, про дуже глибокі струни людської душі. І я думаю, що перед українським суспільством, в тому числі перед релігійними діячами, ще є дуже багато праці.
Для того, щоб, насправді, ті люди, які сьогодні ще вважають Московську церкву як своїм духовним, моральним авторитетом, змогли свідомо і добровільно переоцінити своє ставлення саме до тих інституцій. Тому я переконаний, що замало є тільки законом щось заборонити. Потрібно ще, справді, подумати, яким чином далі нам жити і існувати, як є єдине суспільство, як виховувати своїх вірян.
Тому цей закон, ці процеси, які ми спостерігаємо, на мою думку, є тільки на своєму початку.
Люди не так швидко міняють свої звички чи релігійні вподобання. Тобто, процес переоцінки своїх релігійних орієнтирів буде довготривалим».
Джерело: УПЦ (МП) піде в підпілля? Політики, церква і олігархи. Інтервʼю з Блаженнішим Святославом