В продовження теми судової практики у справах про контрабанду

Пам'ятаєте нещодавно повідомляв про вирок у справі про контрабанду 424 iPhone майже на 21 млн грн, яким за угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим такі телефони повернуто власнику.

Знайшов ще декілька цікавих судових рішень у цій категорії справ.

Так, вироком Берегівського районного суду Закарпатської області у справі № 297/5056/24 про контрабанду планшетів марки Apple iPad 9 (7 шт), систем Starlink (94 шт), фенів, стайлерів та пилососів марки Dyson (всього 314 шт), та інших товарів вартістю майже на 10 млн грн також було затверджено угоду про визнання винуватості за якою на обвинуваченого накладено штраф у розмірі 250 тис. грн., а безпосередні предмети злочину конфісковано.

Звернув увагу на цей вирок, бо суд за усним клопотанням обвинуваченого передав зазначені предмети на потреби ЗСУ.

Не буду зараз оцінювати з правової точки зору питання можливості визначення обвинуваченим долі майна, яке в нього конфісковано та перейшло у власність держави.

Хотів би порушити інше питання - чи дійсно саме в фенах та стайлерах Dyson є потреба в ЗСУ (зізнаюсь чесно до цього судового рішення навіть не знав, що таке стайлер). Чи неефективніше було б їх реалізувати та за рахунок цього придбати такі важливі для війська дрони?

По іншій справі (№297/1077/25) про контрабанду 162 iPhone вартістю 9,3 млн грн, згаданий вище суд наклав на обвинуваченого штраф у розмірі 233 тис грн. Одночасно 162 iPhone суд постановив повернути власнику, аргументуючи це тим, що їх спеціальна конфіскація несла б надмірний індивідуальний тягар для власника.

Отже, за рік існування кримінальної відповідальності за контрабанду можна констатувати відсутність єдиної практики щодо застосування спеціальної конфіскації товарів - предметів контрабанди.

А як на Вашу думку чи потрібно в цій категорії справ робити спеціальну конфіскацію обов’язковою? Чи має суд своїм рішенням передавати всі конфісковані предмети на потреби ЗСУ? Чи неефективніше їх реалізовувати, а вилучені кошти перераховувати до Держбюджету?

Зробити якісну справедливу пенсійну систему – одне з надскладних питань для держави. Власне, займатися цим треба було ще років зі двадцять тому. Тоді зараз ми вже мали б нормальну пенсійну систему та гідні пенсії.

Мова насамперед про накопичувальну пенсійну систему, яку я послідовно захищаю. Неодноразово вимагав від уряду, від парламенту, прийняти відповідний закон. На жаль, це не компетенція нашого Комітету, інакше він би давно був в залі на голосуванні.

А от що у компетенції нашого Комітету – це розвиток фондового ринку, що є обов'язковою складовою стійкого рівня накопичувального пенсійного страхування (як загальнодержавного, так і добровільного). Як раз над цим Комітет працює добре, хотілось би щоб так само добре працював і регулятор. (До речі, із Днем працівника фондового ринку всіх причетних!)

Ще одна проблема – рівень білих заробітних плат. Бо люди, які отримують зарплату в конверті, часто не задумуються наперед, як це в майбутньому вплине на їхню пенсію.

Спецпенсії – це взагалі окрема тема. Коли поряд з мінімальною пенсією люди бачать суми спецпенсій прокурорів, суддів тощо, вони справедливо обурюються.
Ми кажемо, що у нас недосконала пенсійна система, що в нас низькі пенсії, що нема грошей в бюджеті аби ці пенсії якось підвищувати — це правда. Але для «обраних» в спеціальних законах робиться виключення. Для розуміння: 35 млрд гривень у видатках Пенсійного фонду цього року – це гроші на виплату за рішеннями судів такого роду пенсіонерам. Певним привілейованим кастам суспільства.

Накопичувальна пенсійна система, детінізація заробітних плат, скасування спецпенсій – це взаємопов’язані питання, які всі потрібно вирішувати. Складні, які точно будуть зустрічати опір системи, ми вже зараз бачимо це на прикладі законопроекту про скасування спецпенсій прокурорів. Але місія будь-якого уряду, парламенту – робити непопулярні, але потрібні речі.

🎰 Про детінізацію грального бізнесу: бюджет отримує більше коштів.

За перші п’ять місяців 2025 року гральний бізнес сплатив до бюджету 8 970,7 млн грн податків.

Це на 1 634,8 млн грн або 22,3% більше, ніж за той самий період торік. А якщо порівнювати з 2021 роком — надходження зросли в 125 разів!

З чого складаються ці податкові надходження:

• 5 965,5 млн грн — податок на прибуток;
• 2 154,3 млн грн — ПДФО з виграшів;
• 652,7 млн грн — військовий збір;
• 102,7 млн грн — ПДФО із зарплат;
• 94,7 млн грн — ПДВ.

💳 Виторги через РРО/ПРРО за травень — 4 867 млрд грн, що на 1,7% більше, ніж у грудні 2024-го. Саме після запровадження обов’язкової фіскалізації операцій у грудні, кількість зареєстрованих касових апаратів і обсяги виторгів у галузі значно зросли.

✅ Результат — легалізація ринку дає відчутний ефект: більше прозорості, більше податків, більше коштів для бюджету країни.

💼 Антиофшорний закон працює — і це вже дає конкретні результати.
Пам’ятаєте мій антиофшорний закон 2020 року, який був ухвалено за підтримки президента, міжнародних експертів та колег з ВР❓Його головна мета — не дати ухилятися від податків через офшори. І зараз він реально приносить користь.

Вже маємо у 2025 році (за 5 місяців):
🔹400 млн грн податків (з 710 млн грн донарахувань) надійшло до бюджету за результатами перевірок, що на 98 % більше за аналогічний період минулого року.
🔹90 млн грн компанії сплатили самостійно подаючи уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, а це удвічі більше, ніж за 5 місяців 2024-ого року.

✅ Що очікуємо далі:
• Збільшення добровільної сплати за результатами перевірок.
• Досудове врегулювання спорів.
• Зміцнення податкового compliance.

🟡 Висновок простий: антиофшорна реформа працює. Україна змінюється — у нас менше агресивних схем, більше прозорості й відповідальності. Це зміцнює економіку і підвищує податкову культуру.

Цікава річ. Зараз читаю одну популярну книгу, і там йдеться про здавалось би незначні дії, маленькі зміни, які накопичуються і призводять до змін незворотних. Про книгу розповім якось пізніше, але зараз ось про що.

Ви можете про це не задумуватись, а можете свідомо переконувати себе, що це дрібниці, коли допомагаєте тіньовикам збагачуватися за рахунок держави. Наприклад, купуючи пачку цигарок у кіоску без чека, а можливо й без акцизної марки. Так ви стаєте черговою ланкою в харчовому ланцюжку величезного тіньового тютюнового ринку.

22 мільярди гривень. Саме стільки втратила держава минулого року через тіньовий тютюновий ринок. Попри те, що тютюнова тінь за 2024 рік була зменшена вдвічі. Цього року, на жаль, бачимо негативну тенденцію по першому кварталу, і втрати держави від тютюнових тіньовиків за прогнозами фахівців можуть сягнути 25 мільярдів гривень.

Нелегальне вирощування тютюну, нелегальне виробництво цигарок, контрабанда тютюнових виробів, безакцизна торгівля – це лише кілька схем, які живлять тіньову сферу.

На прикладі нелегального ринку тютюну пояснюю, чому тінь є харчовою базою корупції, а корупція – м’язами тіні.

В новій розпаковці дослідимо, що з себе представляє тіньовий ринок тютюну:
• Як працюють тютюнові оборудки
• На які хитрощі йдуть ділки
• Як протидіяти тютюновим тіньовикам

Ми не маємо права відступати перед цим внутрішнім ворогом, що обкрадає державу, обкрадає армію, яка нас захищає.

Дивіться, коментуйте, підписуйтеся. Далі буде.

Рада ЄС скасувала усі дозвільні процедури щодо низки української аграрної продукції.

Йдеться про насіння буряка, соняшника, ріпаку та сої походженням з України. Рішення вступить в силу через 20 днів після його публікації.

Було підтверджено, що українські сертифікаційні процедури забезпечують такі ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю, що застосовуються до насіння, виробленого в країнах ЄС.
Це дозволить українським виробникам насіння без додаткових дозвільних процедур постачати продукцію до ЄС, а європейським компаніям – вигідніше інвестувати у свої власні чи спільні підприємства з українськими партнерами з виробництва насіння.
Таким чином, задоволено наш запит до Єврокомісії, поданийу 2022 році щодо поширення еквівалентності на насіння соняшнику, ріпаку і буряка, а у 2023-му – щодо насіння сої. 
Звісно, це не компенсатор тих обмежень, у які ми увійшли після завершення минулого тижня «економічного безвізу», але принаймні крок у правильному напрямі в непростому «аграрному діалозі» України з європейськими партнерами.

Нагадаю, що відтепер нам до кінця 2025 року доступні наступні безмитні квоти (їх порахували за принципом 7/12, тобто виходячи з тих семи місяців, які залишаться до кінця року):
▫️583,3 тис. тонн — для пшениці, борошна та меслину;
▫️379,2 тис. тонн — для кукурудзи;
▫️204,2 тис. тонн — для ячменю (усе, що перевищуватиме квоти – обкладатиметься митами).

Для семи визнаних «чутливими» груп товарів, по яких вже діяли обмеження у вигляді стоп-крану, обсяги до кінця року наступні:
▫️м’ясо птиці – 52,5 тис. тонн, м’ясо яловичини – 7,0 тис. тонн (квоти розділені на два періоди – 4/7 з 6 червня по 30 вересня та 3/7 з 1 жовтня по 31 грудня);
▫️яйця – 3,5 тис. тонн;
▫️молоко та вершки – 5 833 тонн;
▫️сухе молоко – 2 917 тонн;
▫️вершкове масло – 1 750 тонн.
Це не постійний, а так званий перехідний режим. Він гірший за ті умови, що діяли у 2022-2023 роках, і навіть 2024 році, коли запроваджували принцип «екстреного гальмування», але краще ніж те, що могло бути при поверненні до умов торгівлі 2021 року.
Але маємо дуже мало часу на перемовини про подальший постійний режим торгівлі – максимум два місяці, протягом яких для більшості видів продукції нам цих квот практично може вистачити.

Однак якщо домовленості не буде до кінця липня, то вже у серпні-вересні квоти за принципом 7/12 почнуть вичерпуватись, і торгівлі без мита може вже не бути (найбільш чутливі позиції – м’ясо птиці, пшениця, сухе молоко і вершкове масло).

Ну що, головний висновок з нашого опитування в тому, що переважна більшість завсідників цього каналу не палять.

Я теж, до речі, пів року як кинув. Кидаю не вперше, і не вдруге, і як завжди успішно. Але поки тримаюся;).

А ті, хто палить - переважно палять легальні цигарки. Дякую, це правильно. Палити ні, а купувати легальне - так.

Завжди знав, що мої підписники не тільки розумні, але й відповідальні.

День батька — кожний, коли він з дітьми.
Нехай всі батьки повернуться до їх дітей, а діти до батьків.
Живими і здоровими.
Якомога скоріше.
Миру нам.

Багато хто запитує про війну між Ізраїлем та Іраном, а також наслідки для нас.

Тримайте.

https://glavcom.ua/columns/danilo_hetmantsev/blizkij-skhid-podalsha-eskalatsija-konfliktu-ukraj-ne-vihidna-ukrajini-1063530.html

Час від часу читаю у розумних і не дуже політиків та експертів новини про зменшення кількості ФОПів внаслідок «реформ Гетманцева».

Станом на середину червня 2025 року кількість ФОП зросла до 2 171 191:
⬆️ на 70 535 ФОП у порівнянні з травнем 2024 р;
⬆️ на 35 076 ФОП у порівнянні з найменшим показником у лютому 2025р.

З початку повномаштабної війни кількість ФОП збільшилась на 178 815 ФОП.

Починаючи з березня 2025 р. кількість відкритих ФОП (20 029) більша кількості закритих (18 477) на 1552 суб’єкти, у квітні 2025 також відкритих (21 517) більше ніж закритих (17 618) на 3 899 суб’єкти, за травень відкритих (24 572) більша ніж закритих (16 855) на 7 717 ФОП.

Найбільша кількість ФОП була у грудні 2024 р – 2 179 533 ФОП. У порівнянні з показником на середину червня 2025 р різниця складає -8 342 ФОП. Очікувано в наступному місяці кількість ФОП перевищить найбільший показник грудня 2024р.

Однак, збільшення кількості ФОП не характеризує ріст чи зниження економіки, оскільки діюча спрощена система оподаткування широко використовується ФОП для мінімізації у сплаті податків, для прикладу використання ФОП замість найманих працівників.

Водночас, якщо крикуни взяли за моду зворушливі історії проти закриття бізнесу внаслідок моїх реформ, очікую серію публічних вітань та подяк за мої реформи, внаслідок яких, за цією ж логікою, кількість ФОП росте як на дріжджах попри війну.

Якщо що, по юрособам теж є зростання.

Спостерігаю за підвищенням суспільної уваги до конкурсу на посаду директора БЕБ, та вважаю за необхідне наголосити на ключових принципах, які мають залишатися незмінними у будь-якому кадровому процесі органів державної влади - відкритості та прозорості.

Нинішня ситуація, в якій виникають запитання, як у громадськості, так і у самих кандидатів щодо критерія оцінювання, методів перевірки доброчесності та підходів до проведення співбесід, не має бути причиною для закритості, а навпаки мотивувати конкурсну комісію до максимальної відкритості!

Якщо процедура конкурсу
відповідає найкращим практикам - її слід чітко й публічно пояснити.
Якщо ж є проблеми - вони мають бути визнані, проаналізовані та вчасно усунені.

Конкурс на посаду директора БЕБ - це не лише кадрове рішення. Це питання довіри до інституції, це модель, за якою ми маємо оновити і інші державні органи та це лакмусовий папірець здатності держави проводити чесні, незалежні й обґрунтовані
відбори.

Закликаю конкурсну комісію діяти відкрито, публічно та професійно, надаючи відповіді на запитання, які виникають у суспільстві.

Це — не тільки обов'язок перед громадянами, а й реальна можливість зміцнити авторитет інституцій, які ми будуємо.

Особисто слідкую за проведенням конкурсу.

2022 рік – 1,5% ВВП
2023 рік – 2,3% ВВП
2024 рік – 2,7% ВВП
Це динаміка впливу українських біженців на розвиток економіки Польщі, відповідно до дослідження Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Причому відмічається, що понад 2/3 біженців працевлаштовані, а якщо усунення бар'єрів, які досі існують для наших громадян, дозволить принести додатково польській економіці 1,6 млрд доларів на рік.

Українська держава, українське суспільство, економіка України, зацікавлені в тому, аби наші біженці повернулися. Але ж і біженці зацікавлені в тому, аби повернутися в Україну.

Що необхідно, щоб це відбулося?

По-перше, це мир та безпека. Ми прагнемо до миру і я впевнений в тому, що мир прийде в Україну.

По-друге, це державна системна політика. Коли держава визначає шляхи, яким чином вирішувати проблему, і реалізує їх.

На жаль, сьогодні такої політики немає.

Тільки на четвертому році війни Міністерство економіки почало розробляти стратегію зайнятості.

Національною радою з відновлення України від наслідків війни ще у 2022 році був презентований великий План відновлення, якій мав би стати базою для розвитку економіки в Україні в період війни і для відновлення у післявоєнний період. Водночас цей план не був взятий за основу урядом для розробки детальних, ретельно опрацьованих планів повоєнного відновлення. А через це й питання щодо зайнятості також не знайшли своє відображення у державній політиці.

А як можна планувати зайнятість, якщо немає прогнозу щодо структури економіки, необхідності в забезпеченні тих чи інших професій, державного замовлення для освітніх програм, всього того, що створює умови для роботи людей тут, в країні?

Соціальна підтримка, питання забезпечення житлом, школи, дитячі садки і все інше розраховується до чітких, дуже деталізованих цифр розвитку і планування економіки на післявоєнний період. Без цього ми не зможемо з вами ані розробити стратегію зайнятості, ані потім її реалізувати.