Продовжуємо ділитись із читачами епізодами з діяльності Клубу на практиці.
У цей четвер, 3 квітня, було організовано кінолекторій спільно з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії середніх віків та візантиністики Сергієм Орлановичем Козловським та студенткою IV курсу історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Тетяною Харитенко. Предметом обговорення став телесеріал “Шьоґун”, прем’єра якого відбулась у 2024 р.
У кількох словах про лекторій — за покликанням.
#новини_лік
У цей четвер, 3 квітня, було організовано кінолекторій спільно з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії середніх віків та візантиністики Сергієм Орлановичем Козловським та студенткою IV курсу історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Тетяною Харитенко. Предметом обговорення став телесеріал “Шьоґун”, прем’єра якого відбулась у 2024 р.
У кількох словах про лекторій — за покликанням.
#новини_лік
Львівський історичний клуб
Віталій Марідко, Володимир Колб. Кінолекторій, окупований “Шьоґуном”
У цей четвер, 3 квітня 2025 року, з ініціативи команди Львівського історичного клубу було організовано кінолекторій спільно з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії середніх віків та …
Дари лісу, дари моря... І котик, змушений обирати поміж виконанням своїх обов'язків та можливістю привласнити чужу здобич. Полотна імовірно Йозефа Гайнца Молодшого (1600-1678).
#мистецтво #XVI_XVIII_ст
#мистецтво #XVI_XVIII_ст
Вкотре запрошуємо читачів до участі у конференції студентів, аспірантів та молодих дослідників "Primavera storica", яка проходитиме 28-29 квітня. Робота передбачена в режимі online.
Щодо секцій, то передбачено наступні тематичні напрямки:
🌿Історія Стародавнього світу;
🌿Історія Античності;
🌿Історія Середніх віків;
🌿Сходознавство;
🌿Спеціальні історичні дисципліни (археологія, просопографія, етнологія);
🌿Модерні студії (XVI – поч. ХХІ ст.).
Для реєстрації на конференцію просимо до 22 квітня заповнити електронну форму за покликом.
Тези надсилати на електронну скриньку [email protected]
Деталі оформлення матеріалів інформаційному листі за посиланням.
#новини_лік
Щодо секцій, то передбачено наступні тематичні напрямки:
🌿Історія Стародавнього світу;
🌿Історія Античності;
🌿Історія Середніх віків;
🌿Сходознавство;
🌿Спеціальні історичні дисципліни (археологія, просопографія, етнологія);
🌿Модерні студії (XVI – поч. ХХІ ст.).
Для реєстрації на конференцію просимо до 22 квітня заповнити електронну форму за покликом.
Тези надсилати на електронну скриньку [email protected]
Деталі оформлення матеріалів інформаційному листі за посиланням.
#новини_лік
Грек Констянтин Корнякт, найбагатша людина за всю історію Львова, будує дзвіницю, яка стає найвищою вежею в Галичині і символом міста.
Італійський архітектор Павло Римлянин будує православну Успенську церкву — найгарнішу споруду міста в стилі Ренесанс.
Єврейська родина Нахмановичів, фінансисти польського короля Стефана Баторія, зводять найгарнішу Львівську ренесансну синагогу "Золота Роза".
У сусідній квартал приходить вірменський караван зі Сходу, який привозить першу каву до Львова.
А на площі Ринок посол Венеції Антоніо Массарі влаштовує в своїй кам’яниці такі гучні вечірки, що магістрат видає спеціальний закон, щоб зберігати спокій львів’ян.
Денис Булавін, гід, аспірант нашого факультету та представник команди Клубу уклінно запрошує кожного читача на прогулянку середньовічним Львовом, організовану спільно зі Студентською радою історичного факультету! Для цього варто перенестись як у часі (на 7 століть), так і в просторі (адже мандрівка відбуватиметься етнічними кварталами його центральної частини: руським (українським), вірменським, єврейським та латинським).
Дійство відбудеться 10 квітня починаючи з 13-ї години тому спішіть долучитись! Збори бажаючих — біля театру ім. М. Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1).
Реєстрація та додаткова інформація — за описом події у фб та безпосередньо в організатора.
*фото взято з інстаграм-сторінки Студентської ради історичного факультету
#новини_лік
Італійський архітектор Павло Римлянин будує православну Успенську церкву — найгарнішу споруду міста в стилі Ренесанс.
Єврейська родина Нахмановичів, фінансисти польського короля Стефана Баторія, зводять найгарнішу Львівську ренесансну синагогу "Золота Роза".
У сусідній квартал приходить вірменський караван зі Сходу, який привозить першу каву до Львова.
А на площі Ринок посол Венеції Антоніо Массарі влаштовує в своїй кам’яниці такі гучні вечірки, що магістрат видає спеціальний закон, щоб зберігати спокій львів’ян.
Денис Булавін, гід, аспірант нашого факультету та представник команди Клубу уклінно запрошує кожного читача на прогулянку середньовічним Львовом, організовану спільно зі Студентською радою історичного факультету! Для цього варто перенестись як у часі (на 7 століть), так і в просторі (адже мандрівка відбуватиметься етнічними кварталами його центральної частини: руським (українським), вірменським, єврейським та латинським).
Дійство відбудеться 10 квітня починаючи з 13-ї години тому спішіть долучитись! Збори бажаючих — біля театру ім. М. Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1).
Реєстрація та додаткова інформація — за описом події у фб та безпосередньо в організатора.
*фото взято з інстаграм-сторінки Студентської ради історичного факультету
#новини_лік
ImgBB
1 hosted at ImgBB
Image 1 hosted in ImgBB
Аспірант кафедри історичного краєзнавства Володимир Голубець закрив свій збір на користь прекрасної людини та викладача із ЛП, який проходить службу у 80-й бригаді ДШВ.
Як і було обіцяно раніше, низка призів уже розподілена поміж тими добродіями, які найбільше долучились до справи. Тому просимо їх відгукнутись!
Як і було обіцяно раніше, низка призів уже розподілена поміж тими добродіями, які найбільше долучились до справи. Тому просимо їх відгукнутись!
Telegram
Літературний тероризм
#збір
Прильот шахеда по будинку — річ страшна.
Мій викладач із НУ "ЛП" Кузьмин Роман Ярославович, десантник 80-ї бригади, мав нагоду взяти у Курській офензиві від самого її початку та до кінця.
Після прильоту шахеду по будинку де вони перебували, він отримав…
Прильот шахеда по будинку — річ страшна.
Мій викладач із НУ "ЛП" Кузьмин Роман Ярославович, десантник 80-ї бригади, мав нагоду взяти у Курській офензиві від самого її початку та до кінця.
Після прильоту шахеду по будинку де вони перебували, він отримав…
Сьогодні коротко згадаємо про одну із найбільших культових споруд в історії, сховану серед джунглів сучасної Камбоджі. Мова йтиме про храмовий комплекс Ангкор-Ват.
У ІХ-XV ст. Ангкор ("Священне місто") було столицею та центром Кхмерської імперії - найбільшої середньовічної держави Південно-Східної Азії. Саме там імператор Сур’яварман ІІ (1113-1150) розпорядився звести храм, присвячений богу Вішну. Цікаво, що кожен новий правитель будував у Ангкорі власний столичний храм, в результаті чого місто з часом перетворилося на єдиний храмовий комплекс. Однак, творіння Сур’явармана ІІ перевершило здобутки усіх його попередників і наступників. Спорудження святилища тривало, як вважається, близько 40 років, хоча, за підрахунками науковців, воно мало б зайняти набагато більше часу, оскільки будівельні матеріали доставлялися здалеку, а їх транспортування було пов'язане із чималими труднощами.
Фото - Ангкор-Ват з висоти польоту під час заходу сонця.
#історія_сходу #ХI_XIV_ст
У ІХ-XV ст. Ангкор ("Священне місто") було столицею та центром Кхмерської імперії - найбільшої середньовічної держави Південно-Східної Азії. Саме там імператор Сур’яварман ІІ (1113-1150) розпорядився звести храм, присвячений богу Вішну. Цікаво, що кожен новий правитель будував у Ангкорі власний столичний храм, в результаті чого місто з часом перетворилося на єдиний храмовий комплекс. Однак, творіння Сур’явармана ІІ перевершило здобутки усіх його попередників і наступників. Спорудження святилища тривало, як вважається, близько 40 років, хоча, за підрахунками науковців, воно мало б зайняти набагато більше часу, оскільки будівельні матеріали доставлялися здалеку, а їх транспортування було пов'язане із чималими труднощами.
Фото - Ангкор-Ват з висоти польоту під час заходу сонця.
#історія_сходу #ХI_XIV_ст
В архітектурному плані Ангкор-Ват представляє собою пранг - індуїстський храм-гору. За задумом Сур’явармана ІІ, він мав символізувати міфічну гору Меру - оселю богів. Основою комплексу служать три квадратні платформи, висота яких збільшується у напрямі до центру. На останній із них і знаходиться сам храм.
Візитною карткою Ангкор-Вату є високі вежі-куполи у його центральній частині. Загальна висота найвищої із них, що уособлює гору Меру, становить 65 м. Площа усього комплексу складає майже 200 га і має форму прямокутника. Його оточує стіна, висотою 4,5 м., а також широкий рів із водою. Увійти на територію можна через одні із чотирьох воріт, які настільки великі, що крізь них можуть пройти слони.
Фото:
1 - загальний вигляд храмового комплексу;
2 - одна із веж-куполів храму;
3 - водойми, що оточують храм;
4 - головний вхід на територію комплексу.
#історія_сходу #ХI_XIV_ст
Візитною карткою Ангкор-Вату є високі вежі-куполи у його центральній частині. Загальна висота найвищої із них, що уособлює гору Меру, становить 65 м. Площа усього комплексу складає майже 200 га і має форму прямокутника. Його оточує стіна, висотою 4,5 м., а також широкий рів із водою. Увійти на територію можна через одні із чотирьох воріт, які настільки великі, що крізь них можуть пройти слони.
Фото:
1 - загальний вигляд храмового комплексу;
2 - одна із веж-куполів храму;
3 - водойми, що оточують храм;
4 - головний вхід на територію комплексу.
#історія_сходу #ХI_XIV_ст
Від воріт до храму ведуть широкі дороги, увінчані кам'яними скульптурами по сторонах. Яруси будівлі з'єднані між собою сходами, біля яких розміщені входи у внутрішні приміщення. Увесь комплекс побудований із ретельно обробленого, дуже гладкого каменю. Кладка, як вважається, здійснювалася без розчину. При цьому стики між блоками, які тримаються завдяки власній вазі, майже непомітні. Основним будівельним матеріалом служив пористий камінь - латерит, який достатньо міцний і легко піддається обробці. Для облицювання стін також використовували пісковик.
Фото:
1-2 - алея зі скульптурами;
3 - сходи, що ведуть на третю терасу храму;
4 - споруди внутрішнього подвір'я комплексу.
#історія_сходу #ХI_XIV_ст
Фото:
1-2 - алея зі скульптурами;
3 - сходи, що ведуть на третю терасу храму;
4 - споруди внутрішнього подвір'я комплексу.
#історія_сходу #ХI_XIV_ст
👋 Шановні колеги!
📜 Наукове товариство студентів історичного факультету і Центр болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна запрошують Вас узяти участь у Міжнародній конференції ХХІ-і Кирило-Мефодіївські читання на тему "Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в Центрально-Східній Європі", що відбудеться в межах реалізації проєкту Східноукраїнського центру європейських досліджень.
📌 Планується робота за наступними напрямами:
1️⃣ На шляху до загальноєвропейського культурного і ментального простору?
2️⃣ Політичний транзит країн Центрально-Східної Європи;
3️⃣ Виклики для безпеки країн регіону;
4️⃣ Особливості економічної (дез)інтеграції країн Центрально-Східної Європи;
5️⃣ Між національним й європейським: політика пам’яті країн регіону;
6️⃣ (Дез)інтеграція у Центрально-Східній Європі: історіографія та джерелознавство.
📅 Конференція відбудеться 23 травня 2025 р. у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна в онлайн форматі. Заявку на участь у конференції та тези доповіді просимо надсилати до 25 квітня 2025 р. включно через спеціальну електронну форму на головній сторінці сайту історичного факультету Каразінського університету https://forms.gle/LU8XdNAXJq1KjZDWA.
✍️ У тезах (2 тис. знаків з пробілами) необхідно чітко сформулювати наукову проблему, стисло схарактеризувати використані історичні джерела, викласти зміст та результати дослідження. Оргкомітет залишає за собою право відбору тез доповідей для участі у конференції.
Робочі мови конференції: українська й англійська.
📲 Контакти для зв'язку:
• Оргкомітет конференції: Миколенко Дмитро Валерійович. Телефон +380970844930, e-mail: [email protected].
• НТС історичного факультету: Гребінник Андрій Олегович. Телефон +380509844895, е-mail [email protected].
📜 Наукове товариство студентів історичного факультету і Центр болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна запрошують Вас узяти участь у Міжнародній конференції ХХІ-і Кирило-Мефодіївські читання на тему "Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в Центрально-Східній Європі", що відбудеться в межах реалізації проєкту Східноукраїнського центру європейських досліджень.
📌 Планується робота за наступними напрямами:
1️⃣ На шляху до загальноєвропейського культурного і ментального простору?
2️⃣ Політичний транзит країн Центрально-Східної Європи;
3️⃣ Виклики для безпеки країн регіону;
4️⃣ Особливості економічної (дез)інтеграції країн Центрально-Східної Європи;
5️⃣ Між національним й європейським: політика пам’яті країн регіону;
6️⃣ (Дез)інтеграція у Центрально-Східній Європі: історіографія та джерелознавство.
📅 Конференція відбудеться 23 травня 2025 р. у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна в онлайн форматі. Заявку на участь у конференції та тези доповіді просимо надсилати до 25 квітня 2025 р. включно через спеціальну електронну форму на головній сторінці сайту історичного факультету Каразінського університету https://forms.gle/LU8XdNAXJq1KjZDWA.
✍️ У тезах (2 тис. знаків з пробілами) необхідно чітко сформулювати наукову проблему, стисло схарактеризувати використані історичні джерела, викласти зміст та результати дослідження. Оргкомітет залишає за собою право відбору тез доповідей для участі у конференції.
Робочі мови конференції: українська й англійська.
📲 Контакти для зв'язку:
• Оргкомітет конференції: Миколенко Дмитро Валерійович. Телефон +380970844930, e-mail: [email protected].
• НТС історичного факультету: Гребінник Андрій Олегович. Телефон +380509844895, е-mail [email protected].
