Колись у Копенгагені існувала трамвайна система, котру у 1972 році остаточно замінили на автобуси. Тоді вважалося, що цей вид транспорту є більш гнучким... і менше заважає пріоритетному автомобільному трафіку.
Через понад півстоліття трамвай до Копенгагена повертають — щоправда, вже у новій обгортці. Тепер він називається LRT і не заходить до самого муніципалітету Копенгаген, натомість сполучає комуни агломерації, які разом і вклалися у проєкт.
Підрядником для будівництва «під ключ» (популярна у світі модель, коли одна компанія здійснює і будівельні роботи, і постачання та подальше обслуговування рухомого складу) обрали Siemens Mobility GmbH, яка підтримуватиме всю систему протягом 15-и років.
Наразі більшість робіт уже завершена, 16 із 29-и вагонів доставлено та проводиться навчання водіїв. Відкрити ж рух планують у 2025, а поки у депо влаштовують дні відкритих дверей, під час яких мешканців знайомлять з новим транспортом і дозволяють зазирнути за куліси.
Копенгагенський LRT стане третьою трамвайною мережею Данії після відкритої у 2017 системи в Орхусі та у 2022 — в Оденсе.
Фото: NASU | Alltransua.com
Через понад півстоліття трамвай до Копенгагена повертають — щоправда, вже у новій обгортці. Тепер він називається LRT і не заходить до самого муніципалітету Копенгаген, натомість сполучає комуни агломерації, які разом і вклалися у проєкт.
Підрядником для будівництва «під ключ» (популярна у світі модель, коли одна компанія здійснює і будівельні роботи, і постачання та подальше обслуговування рухомого складу) обрали Siemens Mobility GmbH, яка підтримуватиме всю систему протягом 15-и років.
Наразі більшість робіт уже завершена, 16 із 29-и вагонів доставлено та проводиться навчання водіїв. Відкрити ж рух планують у 2025, а поки у депо влаштовують дні відкритих дверей, під час яких мешканців знайомлять з новим транспортом і дозволяють зазирнути за куліси.
Копенгагенський LRT стане третьою трамвайною мережею Данії після відкритої у 2017 системи в Орхусі та у 2022 — в Оденсе.
Фото: NASU | Alltransua.com
Час книжкових рекомендацій!
Якщо ви давно слідкуєте за темою, навряд чи культова праця Джейн Джейкобс стане для вас відкриттям. Але якщо ви досі думаєте, чи варто її придбати — відповідь однозначна: варто.
Книга була написана в інший час, в іншому контексті й на іншу авдиторію, що треба враховувати під час прочитання. Попри це, багато піднятих тут проблем, думок та ідей актуальні незалежно від часу та простору — тож для багатьох вона стане не лише цікавою, але й корисною.
Якщо ви давно слідкуєте за темою, навряд чи культова праця Джейн Джейкобс стане для вас відкриттям. Але якщо ви досі думаєте, чи варто її придбати — відповідь однозначна: варто.
Книга була написана в інший час, в іншому контексті й на іншу авдиторію, що треба враховувати під час прочитання. Попри це, багато піднятих тут проблем, думок та ідей актуальні незалежно від часу та простору — тож для багатьох вона стане не лише цікавою, але й корисною.
У державній системі управління відбудовою dream.gov.ua з'явилося два нові проєкти в галузі міського транспорту, а саме закупівля 100 електробусів для Вінниці та 31 трамвая — для Миколаєва (UPD: цей з'явився ще у квітні).
Трамваї планується придбати низькопідлогові, але короткі — довжиною близько 16 м. Рішення доволі сумнівне, позаяк наразі міста Європи рухаються до більш місткого транспорту — втім, на цю тему можна дискутувати. Натомість електробуси для Вінниці, ще й у такій кількості — абсолютно марнотратна ідея, що не витримує жодної критики ні з точки зору ефективності використання коштів, ні з точки зору ефективності електробусів як таких.
Наразі це буквально мрії — проєкти, що на них міста не мають грошей, тож сподіваються знайти інвесторів. Вони можуть бути реалізовані у відносно короткі терміни, можуть бути реалізовані зі змінами, а можуть не бути реалізовані взагалі. Однак те, що у стінах Вінницької міської ради виникла сама думка про подібну закупівлю, вже вселяє певний скепсис щодо її компетентності.
Трамваї планується придбати низькопідлогові, але короткі — довжиною близько 16 м. Рішення доволі сумнівне, позаяк наразі міста Європи рухаються до більш місткого транспорту — втім, на цю тему можна дискутувати. Натомість електробуси для Вінниці, ще й у такій кількості — абсолютно марнотратна ідея, що не витримує жодної критики ні з точки зору ефективності використання коштів, ні з точки зору ефективності електробусів як таких.
Наразі це буквально мрії — проєкти, що на них міста не мають грошей, тож сподіваються знайти інвесторів. Вони можуть бути реалізовані у відносно короткі терміни, можуть бути реалізовані зі змінами, а можуть не бути реалізовані взагалі. Однак те, що у стінах Вінницької міської ради виникла сама думка про подібну закупівлю, вже вселяє певний скепсис щодо її компетентності.
У частоті протистоянь міста і громади навколо забудови Києву навряд чи можна знайти рівних серед міст ЄС. Але цікаві історії на цьому ґрунті трапляються навіть у Західній Європі.
Так у Берліні знову заворушилась історія навколо колишнього аеропорту Темпельхоф. Свого часу він був одним із перших комерційних аеропортів Німеччини, а його архітектурний комплекс після нацистської перебудови 1936–41 встиг побути найбільшою будівлею у світі (до появи Пентагону). Під час Другої світової війни тут складали Юнкерси, після — Темпельхоф став військовою базою США та рятував Західний Берлін під час блокади 1948–49 років, а потім виконував функцію цивільного аеропорту до 2008 року, коли його було остаточно закрито.
Після цього територію у 386 гектарів посеред міста відразу почали планувати під забудову, а мешканці почали боротьбу за перетворення всього комплексу на громадський простір. У процесі були й сутички з поліцією, і арешти протестувальників — але зрештою все завершилося референдумом 2014 року, на якому більшість берлінців висловилися за збереження 100% Темпельхофу в незмінному вигляді.
З тих пір це абсолютна відкрита площа, що вільно використовується всіма охочими для незліченної кількості активностей — включно з, наприклад, футболом чи громадським садом. Але останнім часом місто знову почало проштовхувати думку щодо забудови (наразі вже не повної, а периферійної), для чого планує оголосити конкурс за 2 млн. євро.
Звісно, мешканці вкотре виступають проти — та й будь-яка забудова вимагатиме скасування закону, ухваленого після референдуму 10 років тому, що зробити непросто. Швидше за все, аеропорт громаді вкотре вдасться відстояти, але показовою тут є сама історія боротьби. Дуже класний і натхненний приклад того, як люди захищають своє право на місто.
Так у Берліні знову заворушилась історія навколо колишнього аеропорту Темпельхоф. Свого часу він був одним із перших комерційних аеропортів Німеччини, а його архітектурний комплекс після нацистської перебудови 1936–41 встиг побути найбільшою будівлею у світі (до появи Пентагону). Під час Другої світової війни тут складали Юнкерси, після — Темпельхоф став військовою базою США та рятував Західний Берлін під час блокади 1948–49 років, а потім виконував функцію цивільного аеропорту до 2008 року, коли його було остаточно закрито.
Після цього територію у 386 гектарів посеред міста відразу почали планувати під забудову, а мешканці почали боротьбу за перетворення всього комплексу на громадський простір. У процесі були й сутички з поліцією, і арешти протестувальників — але зрештою все завершилося референдумом 2014 року, на якому більшість берлінців висловилися за збереження 100% Темпельхофу в незмінному вигляді.
З тих пір це абсолютна відкрита площа, що вільно використовується всіма охочими для незліченної кількості активностей — включно з, наприклад, футболом чи громадським садом. Але останнім часом місто знову почало проштовхувати думку щодо забудови (наразі вже не повної, а периферійної), для чого планує оголосити конкурс за 2 млн. євро.
Звісно, мешканці вкотре виступають проти — та й будь-яка забудова вимагатиме скасування закону, ухваленого після референдуму 10 років тому, що зробити непросто. Швидше за все, аеропорт громаді вкотре вдасться відстояти, але показовою тут є сама історія боротьби. Дуже класний і натхненний приклад того, як люди захищають своє право на місто.
«У Києві є Французький квартал, а ми чим гірші» — подумали одеські забудовники й вирішили виправити цю шалену несправедливість.
Ставте лайк, якщо завжди мріяли жити у копії паризького кварталу. Ставте сердечко, якщо вам також набридла така меншовартість. Ставте і те, і те, якщо читати текст на скриншоті вам було фізично некомфортно.
Ставте лайк, якщо завжди мріяли жити у копії паризького кварталу. Ставте сердечко, якщо вам також набридла така меншовартість. Ставте і те, і те, якщо читати текст на скриншоті вам було фізично некомфортно.
Forwarded from Пасажири Києва
3 тижні тому на Майстерні мали палку дискусію про роль маршруток у місті і про те, що дублювання комунального транспорту маршрутки треба зменшувати. Власне це було частиною обов'язкових до виконання рекомендацій Світового Банку ще з 2016 року!
Щоправда на останньому конкурсі Дептранс КМДА зробив навпаки і збільшив кількість маршруток-дублерів замість того щоб сконцентрувати дефіцитних водіїв на існуючих маршрутах.
А сьогодні пан Олесь Олійник сфотографував графік в кабіні однієї з маршруток маршруту №535. Спочатку можна було б подумати, що це графік самої маршрутки, але при детальному вивченні стало зрозуміло, що прямо перед водієм висить графік руху автобусу №87, який ця маршрутка дублює!
Механізм паразитування простий - автобус їздить по графіку, а маршрутка їздить за пару хвилин перед автобусом, збираючи платоспроможних пасажирів. І самі пасажири про цей механізм дуже добре знають.
Пасажирам від цього одні мінуси - якщо зараз в пік інтервал руху автобусу №87 складає 20 хв, то замість зменшеного часу очікування на зупинці (якби маршрутка їздила в проміжках між автобусами) пасажири будуть чекати стільки ж часу як і без маршрутки.
Це одна з причин, чому приватні перевізники не хочуть оприлюднювати дані GPS-моніторингу у реальному часі - у 2016 році перевізник ПП "Парк" почав показувати дані щодо переміщення своїв автобусів, але доволі швидко перестав це робити як тільки це почало підтверджувати описане вище паразитування. Ненадовго GPS-моніторинг повернувся в 2019 році, але тільки для тих маршрутів, які не дублювали комунальні. Показово.
Варто зазначити, що підключення приватних перевізників до Єдиного диспетчерського центру після відповідного рішення Дептрансу КМДА є однією з умов конкурсів, що проводились. Ми відправили запит щоб дізнатись чи ухвалив Дептранс відповідне рішення і якщо ні, то чому і коли ухвалить. Чекаємо відповіді 🍿
Маршрутки мають бути частиною інтегрованої системи громадського транспорту міста - про це роками пише КМДА у своїх стратегіях, але реальні дії (зокрема перенесення строку провадження електронного квитка у маршрутках) кажуть про те, що цим ніхто займатись не збирається.
Підписуйтесь на Пасажири Києва
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Андрій Садовий підняв важливу тему поганих меморіалів, що то тут, то там постають у наших містах і своїм видом радше паплюжать пам'ять про загиблих замість вшановувати її.
Як контрприклад було згадано львівський Меморіал Героїв Небесної Сотні. Можна жартувати про «сам себе не похвалиш — ніхто не похвалить», але тут хвалити є за що. Цей об'єкт справді є, певно, найкращим меморіалом в Україні — і це дійсно той приклад, на який варто рівнятися.
Причина проста: проєкт меморіалу був обраний за результатами архітектурного конкурсу з професійним журі та ціллю обрати найкраще, а не найдешевше. Тож нині мер Львова у листі до Олексія Кулеби запропонував упровадити таку практику на національному рівні.
Зовсім не гарантовано, що ініціатива матиме бажаний ефект, але навіть розмови про це уже є корисними. Міста, проводьте архітектурні конкурси. І не лише на меморіали — проводьте конкурси на все. Так, як це роблять у Львові.
Фото: Vladyslav Muravskyi
Як контрприклад було згадано львівський Меморіал Героїв Небесної Сотні. Можна жартувати про «сам себе не похвалиш — ніхто не похвалить», але тут хвалити є за що. Цей об'єкт справді є, певно, найкращим меморіалом в Україні — і це дійсно той приклад, на який варто рівнятися.
Причина проста: проєкт меморіалу був обраний за результатами архітектурного конкурсу з професійним журі та ціллю обрати найкраще, а не найдешевше. Тож нині мер Львова у листі до Олексія Кулеби запропонував упровадити таку практику на національному рівні.
Зовсім не гарантовано, що ініціатива матиме бажаний ефект, але навіть розмови про це уже є корисними. Міста, проводьте архітектурні конкурси. І не лише на меморіали — проводьте конкурси на все. Так, як це роблять у Львові.
Фото: Vladyslav Muravskyi
Фахівці з офісу міського розвитку Urban Reform разом з шосткинською спільнотою розробляють ВІЗІЮ ШОСТКИ — проєкт, покликаний виробити спільне бачення відновлення міста й громади та в подальшому інтегрувати його у наявні стратегічні документи.
На відкритому заході у цю суботу, 12 жовтня, буде представлене дослідження, що покаже потенціал Шостки у галузі забудови, природи, мобільності, архітектури, культури й економіки, а місцеві мешканці зможуть доповнити його своїми думками та пропозиціями. Також у межах заходу відбудеться дизайн-гра, учасники якої разом з експертами напрацьовуватимуть ідеї та проєкти.
Активна партисипація — один з головних чинників успішної відбудови. Тому якщо ви мешкаєте у місті чи маєте там знайомих, беріть участь у заході й розповідайте про нього. А побачити, як має виглядати результат, можна на прикладі Охтирки, візію для якої також створили Urban Reform.
Реєструйтеся на подію за посиланням.
На відкритому заході у цю суботу, 12 жовтня, буде представлене дослідження, що покаже потенціал Шостки у галузі забудови, природи, мобільності, архітектури, культури й економіки, а місцеві мешканці зможуть доповнити його своїми думками та пропозиціями. Також у межах заходу відбудеться дизайн-гра, учасники якої разом з експертами напрацьовуватимуть ідеї та проєкти.
Активна партисипація — один з головних чинників успішної відбудови. Тому якщо ви мешкаєте у місті чи маєте там знайомих, беріть участь у заході й розповідайте про нього. А побачити, як має виглядати результат, можна на прикладі Охтирки, візію для якої також створили Urban Reform.
Реєструйтеся на подію за посиланням.