Викладача Київського університету театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого, українського актора Юрія Висоцького звинуватили в сексуальних домаганнях до студенток.

«Юрій Пилипович Висоцький. Людина, що випустила безмежну кількість студентів у театральний та кіношний світ. Не одразу, а вже десь на уривках так точно це стали помічати. Час від часу Ю.П. обирав собі улюблену студентку на день репетицій і садовив поруч із собою правобіч. Мовляв: “Подивимось, що вони нам зіграють”, говорячи про студентів, що підготували уривки до показу або етюди. І під час показу чи при обговоренні траплялися викиди енергії/емоційні сплески, які супроводжувались покладанням рук на колінця дівчини або міцними обіймами. Якщо це педагогічний підхід до студенток, поправте мене! Але цьомкання і жмакання при обіймах — це переходить межі», — розповів актор Сергій Волосовець.

Раніше українські акторки Ольга Ціцілінська і Катерина Тишкевич закликали студенток долучитися до розголосу про домагання з боку Висоцького.

@divochemedia

зараз монтую відео про кіно про зґвалтування та помсту

такий сюрреалістичний досвід насправді
коли ми з дашею приїхали у львів записувати фрагмент до відео спільно з каналом білкіс – вже була інформація про домагання фотографа олександра ктиторчука
потім, коли записували осоновний частину відео у студії – розпочався «скандал» з андрієм білоусом
і зараз, поки монтую – юрій висоцький

це той самий випадок, коли хотілося б, щоб «актуальність» теми не була настільки високою, але вже, на жаль, як є

Агресивний пост болі і відчаю.

Пройшло вже три тижні як я намагаюсь дістати скрінер нового фільма Мстислава Чернова. Я написала вісім листів Санденсівським піарникам, я підключила особисту менеджерку Мстислава, й особисто сам Мстислав знає наскільки я всіх заїбала і попросив надати мені скрінер, бо сам дійсно не може бо зайнятий більше за нас всіх.

Скрінера, як ви можете здогадатись, я так і не отримала. Але щойно майже отримала серцевий напад побачивши рецензію яка вийшла на одному відомому ліберальному російському медіа.

Ще раз: російське медіа опублікувало цю рецензію на документальний фільм про війну в Україні раніше ніж українське медіа.

Справа не лише в тому що я дуже хочу подивитись це кіно. І навіть не в тому що я буквально вирішила присвятити свою академічну освіту вивченню документального українського кіно, це нікого не хвилює. Для мене це битва принципова, адже в цій ситуації показово кристалізуються ставлення до української (кіно)преси закордоном.

Ми багато говоримо про дискримінацію членів української кіноіндустрії, але ніхто не говорить про те скільки, вибачте, хуйні ми з моїми колегами українськими кінокритиками і кінокритикинями вимушені ковтати від міжнародної індустрії. Не буду сильно заглиблюватись, бо на жаль я можу написати тезіс на цю тему, але якщо узагальнити, то це: незмінне ставлення до України як до обмеженої провінції, в найкращому випадку, під чим приховується щире здивування що в нашій країні є інтернет і кінопрокат і ми ще чогось там воліємо хотіти, інтерв’ю скрінери якусь комунікацію прозору хочемо. Ух ти, а ви хто такі блять взагалі, українська кінопреса, ви звідки повилазили — постійно висить в повітрі.

Це реальність в якій українцям дадуть 0 місць на круглому столі з Кроненбергом в Каннах, а росіянам 3 (моя реальна ситуація з останньої едиції). Тобто це реальність в якій російські критики мають легкий доступ до дуже багатьох речей, в той час як нам ці двері навіть і не відкривали. А ще відкрию секрет. Велику частку скрінерів доків про нашу війну я змогла дістати тільки через європейських колег.
Ще раз: українській кінокритикині не дають подивитись фільм про війну в Україні. Utterly surreal experience.

Раніше я думала я пишу хуйово. Потім я думала що у мене недостатньо велика циркуляція в медіа. Ні, це їбуча дискримінація яка не лікується ані якістю ані популярністю, на перевеликий жаль і я вже точно можу сказати що я це перевірила. І я не знаю яка реальність гірша, там де у росіян є гроші на акредитацію на Санденс чи та реальність де росіянам знову дали скрінер коли мій мейл був проігнорований.

Дуже і дуже сильно заїбало, мене це ображає до глибини душі і я правда не знаю що з цим робити.

одна з найпопулярніших книг про кіно про зґвалтування та помсту була написана авторкою олександрою хеллер-ніколас
перевіряла її вебсайт, і у 2024 році у авторки вийшла нова книга

«кіно ковену» (cinema coven)
опис:

Відьми та чаклунство є потужними метафорами жіночої влади, історія яких передує появі кінематографа. Образ відьми репрезентує особливо небезпечний і суперечливий тип ґендерної влади, який здавна надихав кінематографістів на дослідження тем раси, класу, травми, материнства, горя та ідентичності.
У цій книжці досліджується зв'язок між жінками, відьомством і кінематографом, розглядаються типи оповіді та головні теми, що піднімаються в цих фільмах. Такі фільми знімають по всьому світу, і в них знімалися такі видатні постаті, як Мадонна, Бетт Мідлер, Бйорк і Ніколь Кідман, а також менш відомі жінки, які працювали за кадром. Деякі з цих режисерок презентували свої роботи на найбільших кінофестивалях, а інші створювали контент для телебачення та відеорелізів.
Незважаючи на своє розмаїття, ці фільми об'єднує одна важлива риса: всі вони були створені жінками в індустрії, де домінують чоловіки.

чесно, кусаю лікті що незмогла (і, напевно, ще довго не зможу) прочитати цю книгу під час роботи над нашим відео про відьом

але зараз я окремо багато читаю про цю тему, бо вона тісно пов’язана з сюжетом короткого метру «лоно», над яким я зараз також працюю

#bookwant

severance/поділ став одним з моїх найулюбленіших серіалів за останній час, а дивилася я його спеціально для матеріалу для skvot mag
позбирала цікаві факти про створення і трохи аналізу сенсів серіалу

прочитати можна ось тут:

https://skvot.io/uk/blog/man-vs-office-why-we-love-the-series-severance

у карпенка окрім сексизму, ще й класизм підтягнувся
(цитати представників трудового колективу карпенка, викладацького та адміністративного)

пост ось тут:

https://www.instagram.com/p/DFcva7nMWgE/?img_index=10&igsh=NWJvcmk1MjZmNXYy

luchita hurtado, 1971

анну саваї розглядають на роль йоко оно у байопіку про бітлз сема мендеса (буде чотири фільми, присвячені кожному з членів гурту)

коментар: якщо вони будуть випускати фільми у хронологічному порядку, то вона (персонажка йоко оно) має з’явитися у сцені після титрів, як танос

Акторка Адель Енель («Портрет дівчини у вогні») виграла справу про сексуальне насильство проти режисера Крістофа Руджіа

Руджіа визнали винним у сексуальному насильстві над Адель Анель, коли вона була неповнолітньою.
Руджіа відбуватиме чотирирічне ув'язнення: два роки під домашнім арештом, а решту – умовно.

«Дякую вам усім за те, що прийшли, і за те, що ви просуваєте права людини своєю присутністю, і за те, що ми не здаємося. Ми робимо це разом», – сказала Анель пресі та тим, хто прийшов її підтримати у суді.

джерело